Постанова № 21579983, 08.02.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-3022/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючого судді Хилько Л.І.,

при секретарі судового засідання Бабіч О.В.,

за участю представників:

позивача Лукянчук П.П.

відповідача Карпушев Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Кіровограді адміністративну справу за позовом Олександрійського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області, про скасування податкового повідомлення-рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Олександрійське учбово-виробниче підприємство Українського товариства сліпих (надалі по тексту Олександрійське УВП УТОС) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції (надалі по тексту Олександрійська ОДПІ), третя особа Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області (надалі по тексту ГУ ДКУ в Кіровоградській області), в якому просить суд, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с.92):

- скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0000212330/0 від 03.11.2010 року;

- зобовязати Олександрійську ОДПІ подати в установленому порядку до ГУ ДКУ в Кіровоградській області висновок про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість Олександрійському УВП УТОС на суму 24844,00 грн..

Позовні вимоги позивачем мотивовано тим, що оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями, винесеними на підставі актів позапланових виїзних перевірок Олександрійського УВП УТОС з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, червень, липень та серпень 2010 року, вирахувано суми бюджетного відшкодування з посиланням на неправомірність застосування Олександрійським УВП УТОС нульової ставки ПДВ щодо надавання послуг по оренді приміщень та автостоянки. Вважаючи такі висновки відповідача незаконними, позивач просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення №0000212330/0 від 03.11.2010 року та зобовязати відповідача подати в установленому порядку висновок про бюджетне відшкодування.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладених у позовній заяві та наданих до суду матеріалах і документах.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав в повному обсязі, просив суд в їх задоволенні відмовити. В наданих до суду письмових запереченнях представник відповідача зазначив, що позивачем незаконно застосовано податкову пільгу зі сплати податку на додану вартість щодо операцій з надання послуг оренди, які не відповідають критеріям надання послуг платником безпосередньо, передбаченим пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість". Вказане порушення призвело до безпідставного віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ з вартості товару, який не призначається для його використання в господарській діяльності товариства, та завищення сум, що підлягають бюджетному відшкодуванню. Стверджуючи про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, просив у позові відмовити.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, надав до суду пояснення в частині позовних вимог позивача про зобовязання Олександрійську ОДПІ подати в установленому порядку до ГУ ДКУ в Кіровоградській області висновок про бюджетне відшкодування з ПДВ Олександрійському УВП УТОС на суму 24844,00 грн., згідно яких зазначив, що у разі надходження до органу Казначейства висновку податкового органу про бюджетне відшкодування ПДВ, буде вирішуватися питання щодо відшкодування бюджетної заборгованості згідно вказаного висновку у відповідності до чинного законодавства (а.с.98).

Згідно ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.02.2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 13.02.2012 року, про що повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.

Дослідивши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача і відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Олександрійське УВП УТОС з 17.02.1992 р. зареєстровано як юридична особа виконавчим комітетом Олександрійської міської ради Кіровоградської області (а.с.7), перебуває на податковому обліку в Олександрійській ОДПІ та є платником податку на додану вартість відповідно до свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість №15507978 від 28.06.1997 р. (а.с.8).

Працівниками Олександрійської ОДПІ у період з 07.10.2010 р. по 20.10.2010 р. на підставі направлення від 07.10.2010 р. №722/23-30, наказу №647 від 06.10.2010 р. проведено позапланову виїзну документальну перевірку фінансово-господарської діяльності Олександрійського УВП УТОС (код ЄДРПОУ 03967760) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за травень 2010 р. (в сумі 5384,00 грн.), за червень 2010 р. (на суму 10420,00 грн.), за липень 2010 р. (на суму 20849,00 грн.), за серпень 2010 р. (в сумі 9234,00 грн.) на рахунок платника у банку, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось з 01.04.2010 р. по 31.08.2010 р., за результатами якої складено акт №530/23-30/03967760 від 25.10.2010 р. (а.с.12-31).

Перевіркою встановлені, зокрема, порушення п.6.1, пп.6.2.8 п.6.2 ст.6, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.7.1 п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.5.11 п.5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166, завищено суму бюджетного відшкодування в деклараціях за травень-серпень 2010 р. на суму 24844,00 грн., за рахунок невірного застосування нульової ставки з вартості наданих в оренду основних засобів.

Не погодившись з висновками, викладеними в акті перевірки, Олександрійським УВП УТОС до Олександрійської ОДПІ подано заперечення №226 від 10.11.2010 року (а.с.32-33).

На підставі акту перевірки №530/23-30/03967760 від 25.10.2010 р. Олександрійською ОДПІ згідно з пп. "б" пп. 4.2.2. п. 4.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп.7.7.5 пп7.7.7 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість»прийнято податкове повідомлення-рішення №0000212330/0 від 03.11.2010 року, яким позивачеві за порушення п.6.1, пп.6.2.8 п.6.2 ст.6, пп.7.4.4 п.7.4, пп.7.7.1 п.п.7.7.2 п. 7.7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.5.11 п.5.12 розділу 5 Порядку заповнення та подання декларації з ПДВ, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 №166, зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 24844,00 грн., з яких за деклараціями за травень 2010 року - у сумі 5082,00 грн., за червень 2010 року - у сумі 8129,00 грн., за липень 2010 року - у сумі 5173,00 грн., за серпень 2010 року - у сумі 6460,00 грн. (а.с.11).

Вбачається, що предметом спору у даній справі є право позивача на користування пільгою в частині сплати податку на додану вартість, а саме щодо застосування нульової ставки з податку на додану вартість до послуг по наданню в оренду приміщень та автостоянки.

Встановлено, що позивачем протягом травня 2010 р., червня 2010 року, липня 2010 року, серпня 2010 року фізичним та юридичним особам надавалися послуги з оренди приміщення та автомобільної стоянки на загальну суму 34811,00 грн., 25863,00 грн., 28134,00 грн., 25067,00 грн. відповідно. Дані операції, на думку відповідача, неправомірно оподатковувалися позивачем за нульовою ставкою, що призвело до заниження обсягу операцій за ставкою 20% на вказані суми та до заниження задекларованих податкових зобовязань у податкових деклараціях з ПДВ за травень 2010 року - у сумі 5082,00 грн., за червень 2010 року - у сумі 8129,00 грн., за липень 2010 року - у сумі 5173,00 грн., за серпень 2010 року - у сумі 6460,00 грн..

Відповідно до ст.14-1 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право на пільги із сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) відповідно до законів України з питань оподаткування. Застосовувати зазначені пільги такі підприємства та організації мають право за наявності дозволу на право користування пільгами з оподаткування, який надається на квартал, півріччя, три квартали, рік міжвідомчою Комісією з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів. Комісія є спеціально уповноваженим державним органом, створеним з метою визначення доцільності надання державної допомоги підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів у вигляді пільг з оподаткування, поворотної та безповоротної фінансової допомоги (далі - фінансової допомоги), позик, сприяння в наданні пріоритетів при розміщенні державного замовлення, у працевлаштуванні інвалідів та в інших формах, а також здійснення обліку і контролю за використанням такої допомоги.

Стаття 14-2 вищезазначеного Закону передбачено, що рішення про надання дозволу підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів на право користування пільгами з оподаткування, отримання позик, фінансової допомоги, дотацій приймаються Комісією та регіональними комісіями згідно з положенням, затвердженим Кабінетом Міністрів України, виходячи з техніко-економічного та соціального обґрунтування заходів, для здійснення яких використовуватимуться ці кошти.

Комісія приймає рішення, зокрема, щодо надання дозволу підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів на право користування пільгами з оподаткування.

Порядок і критерії надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування, підстави для відмови в наданні такого дозволу та його скасування, а також порядок та умови надання позик, фінансової допомоги, дотацій підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів визначаються Кабінетом Міністрів України з урахуванням пропозицій всеукраїнських громадських організацій інвалідів.

У судовому засіданні та матеріалами справи встановлено, що на підставі рішень регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій інвалідів у Кіровоградській області №1 від 26.03.2009 р., №2 від 20.07.2010 р., №2 29.06.2011 р. Олександрійському УВП УТОС з 01.07.2009 до 01.07.2010 р., з 01.07.2010 до 01.07.2011 р., з 01.07.2011 до 01.07.2012 р. було надано дозволи №1, 4, 3 на право користування пільгами з оподаткування згідно з пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість", пп.7.12.1 п.7.12 ст.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.3 ст.12 Закону України "Про плату за землю" (а.с.59, 60, 61).

Таким чином, на час проведення перевірок Олександрійською ОДПІ позивач користувався пільгами з оподаткування відповідно до дозволу регіональної комісії з питань діяльності підприємств та організацій інвалідів у Кіровоградській області.

Посилання відповідача на незаконність застосування податкової пільги зі сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з надання в оренду адміністративного приміщення та автомобільної стоянки не заслуговують на увагу з огляду на таке.

Відповідно до пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" за нульовою ставкою оподатковуються операції з поставки товарів (крім підакцизних товарів) та послуг (крім грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого комісіонера здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням комітента без передання права власності на такі товари), що безпосередньо виготовляються підприємствами та організаціями громадських організацій інвалідів, які засновані громадськими організаціями інвалідів і є їх власністю, де кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу, і за умови, що фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Безпосереднім вважається виготовлення товарів, внаслідок якого сума витрат, понесених на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектуючих, складових частин, інших покупних товарів, які використовуються у виготовленні таких товарів, становить не менше 8 відсотків продажної ціни таких виготовлених товарів.

Зазначені підприємства та організації громадських організацій інвалідів мають право застосовувати цю пільгу за наявності реєстрації у відповідному податковому органі, яка здійснюється на підставі подання позитивного рішення міжвідомчої Комісії з питань діяльності підприємств та організацій громадських організацій інвалідів та відповідної заяви платника податку про бажання отримати таку пільгу відповідно до Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

При порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Податкова звітність таких підприємств та організацій надається в порядку, встановленому згідно із законодавством.

Згідно з п.2 Порядку надання дозволу на право користування пільгами з оподаткування для підприємств та організацій громадських організацій інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08.08.07 №1010, дозвіл підприємствам та організаціям громадських організацій інвалідів надається за умови їх відповідності таким критеріям:

1) середньооблікова чисельність інвалідів, що працюють на підприємствах, в організаціях протягом попереднього звітного (податкового) періоду, становить не менш як 50 відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу;

2) фонд оплати праці інвалідів, що працюють на підприємстві, в організації, становить протягом попереднього звітного (податкового) періоду не менш як 25 відсотків суми загальних витрат на оплату праці, що належать до валових витрат виробництва;

3) сума витрат підприємства на переробку (обробку, інші види перетворення) сировини, комплектувальних, складових частин, інших покупних товарів, які безпосередньо використовуються для виготовлення таких товарів, становить не менш як 8 відсотків продажної ціни товарів;

4) розмір середньомісячної заробітної плати інвалідів, що працюють на підприємстві, в організації, в еквіваленті повної зайнятості повинен бути не менш як законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати;

5) виконання підприємством, організацією рішень Комісії та регіональних комісій (крім підприємств, організацій, які звернулися вперше) з питань визначення механізму та порядку отримання пільг з оподаткування.

Пунктом 1.4 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено поняття "поставка товарів" та "поставка послуг".

Поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Поставка послуг - будь-які операції цивільно-правового характеру з виконання робіт, надання послуг, надання права на користування або розпорядження товарами, у тому числі нематеріальними активами, а також з поставки будь-яких інших, ніж товари, об'єктів власності за компенсацію, а також операції з безоплатного виконання робіт, надання послуг. Поставка послуг, зокрема, включає надання права на користування або розпорядження товарами у межах договорів оренди (лізингу), поставки, ліцензування або інші способи передачі права на патент, авторське право, торговий знак, інші об'єкти права інтелектуальної, в тому числі промислової, власності.

В абзаці 2 пп. 6.2.8 п.6.2. ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено обмеження застосування пільгової ставки, які стосуються поставки товарів, а саме умови дотримання розміру витрат на рівні 8% продажної ціни при безпосередньому виготовленні товарів.

Тобто законодавчо встановлено критерій 8% розміру витрат на поставку товарів, а не на поставку послуг.

Пунктом 1.4 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що орендні операції відносяться до поставки послуг.

Що стосується пільгового режиму поставки послуг, то абз.1 пп. 6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено обмеження для операцій з поставки послуг грального і лотерейного бізнесу та послуг з поставки підакцизних товарів.

Отже, згідно з вимогами пп.6.2.8 п.6.2 ст.6 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємства та організації громадських організацій інвалідів при здійсненні господарських операцій з надання в оренду майна мають право на застосування пільгової ставки, при дотриманні наступних умов:

- операції надання в оренду майна здійснюється підприємством громадських організацій інвалідів;

- майно є власністю підприємства громадської організації інвалідів;

- кількість інвалідів, які мають там основне місце роботи, становить протягом попереднього звітного періоду не менше 50% середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу працюючих;

- фонд оплати праці таких інвалідів становить протягом звітного періоду не менше 25% суми загальних витрат на оплату праці, що відносяться до складу валових витрат виробництва.

Матеріалами справи підтверджується, що підприємство позивача засновано виключно на власності Українського товариства сліпих, яке відповідно до статуту підприємства є єдиним його засновником та власником, що має 100% статутного фонду (а.с.63-70).

Майно, яке було предметом оренди (нерухомість, розташована за адресою: м. Олександрія, вул. Пролетарська, 17, вул. Пролетарська, 9) належить на праві власності Українському товариству сліпих та передано в оперативне правління Олександрійському УВП УТОС, про що виконавчим комітетом Олександрійської міської ради останньому видано відповідні свідоцтва про право власності (а.с.173-174), н підставі рішення від 07.12.2006 р. №985 (а.с.184).

Відповідно до ст.137 Господарського кодексу України, правом оперативного управління у цьому Кодексі визнається речове право суб'єкта господарювання, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом) для здійснення некомерційної господарської діяльності, у межах, встановлених цим Кодексом та іншими законами, а також власником майна (уповноваженим ним органом). Власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб'єктом господарювання, здійснює контроль за використанням і збереженням переданого в оперативне управління майна безпосередньо або через уповноважений ним орган і має право вилучати у суб'єкта господарювання надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується ним не за призначенням. Право оперативного управління захищається законом відповідно до положень, встановлених для захисту права власності.

Наведене свідчить, що, здійснюючи стосовно вказаного майна повноваження власника, позивач мав право на застосування пільги при використанні цього майна у своїй господарській діяльності.

Таким чином, вимоги вищевказаних Законів щодо умов користування пільгами з оподаткування як підприємства, що належить громадській організації інвалідів, позивачем виконано повністю.

Між тим, відповідач, вважаючи неправомірним обчислення позивачем податку на додану вартість за операціями з надання в оренду приміщення та автомобільної стоянки за нульовою ставкою, як то передбачено пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", не встановив порушень позивачем вимог щодо власності на майно, кількості інвалідів чи фонду оплати праці, а дійшов висновку, що оскільки такі операції не передбачають для підприємства здійснення витрат, повязаних з переробкою (обробкою чи іншими видами перетворення) майна, тому ці послуги не відповідають критеріям наданих послуг платником безпосередньо і підлягають оподаткуванню ПДВ за ставкою 20%, а орендна плата враховується при визначенні бази оподаткування.

Такого висновку відповідач дійшов, застосувавши до зазначених господарських операцій правила абз.2 пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" та встановивши невиконання позивачем вимог щодо безпосереднього виготовлення послуг, як умови застосування пільгової ставки податку на додану вартість, не врахувавши при цьому, що ця норма стосується лише поставки виготовлених товарів.

Відповідно до пп. 4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Таким чином, виходячи з правила про конфлікт інтересів, відповідно до пп. 4.4.1 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", суд вважає за доцільне керуватися вимогами норми про застосування нульової ставки як більш вигідної для платника податків.

Крім того, абзацом 4 пп. 6.2.8 п. 6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що при порушенні вимог цього підпункту платником податку податковий орган скасовує його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, а податкові зобов'язання такого платника податку перераховуються з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, та з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Зі змісту наведеної норми Закону випливає, що податковий орган, встановивши порушення платником податку вимог підпункту 6.2.8, має скасувати його реєстрацію як особи, що має право на податкову пільгу, що дає підстави перерахувати податкові зобов'язання такого платника податку з податкового періоду, за наслідками якого були виявлені такі порушення, відповідно до загальних правил оподаткування, встановлених цим Законом, з одночасним застосуванням відповідних фінансових санкцій.

Реєстрації позивача як особи, яка має право на податкову пільгу, скасовано не було, а фінансові санкцій до позивача за порушення правил оподаткування не застосовувалися, що підтверджено матеріалами справи.

Відповідно до ч. 3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1, ч. 2 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки у ході судового розгляду встановлено невідповідність рішення Олександрійської ОДПІ щодо зменшення Олександрійському УВП УТОС сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість вимогам, зазначеним у ч.3 ст.2 КАС України, а відповідачем правомірність цього рішення не доведена, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині скасування податкового повідомлення-рішення №0000212330/0 від 03.11.2010 року підлягають задоволенню в повному обсязі.

Що стосується позовних вимог позивача в частині зобовязання відповідача подати в установленому порядку до ГУ ДКУ в Кіровоградській області висновок про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість Олександрійському УВП УТОС на суму 24844,00 грн., то суд зазначає, що дана вимога є нічим іншим, як вимогою про підтвердження наявності факту (встановлення факту), що має юридичне значення, а отже, не підлягає розгляду в адміністративному суді.

Відповідно до п.1ч.1 ст.109 КАС України судді відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі у випадку, якщо заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Згідно п.1 ч.1 ст.157 КАС України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

З огляду на вищевказане, суд вважає, що позовні вимоги позивача в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000212330/0 від 03.11.2010 року підлягають задоволенню, а в частині зобовязання подати в установленому порядку до ГУ ДКУ в Кіровоградській області висновок про бюджетне відшкодування з ПДВ закриттю.

Згідно з ч.3 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Позивачем, звільненим від сплати судових витрат, такі витрати не понесені.

Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Олександрійського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області у частині скасування податкового повідомлення-рішення Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції №0000212330/0 від 03.11.2010 року задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Олександрійської об'єднаної державної податкової інспекції №0000212330/0 від 03.11.2010 року.

3. Закрити провадження у справі за адміністративним позовом Олександрійського учбово-виробничого підприємства Українського товариства сліпих до Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції, третя особа: Головне управління Державного казначейства України в Кіровоградській області в частині зобовязання Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції подати в установленому порядку до Головного управління державного казначейства України в Кіровоградській області висновку про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість Олександрійському учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих на суму 24844,00 грн..

4. Розяснити позивачу, що повторне звернення до адміністративного суду з тією самою позовною вимогою, а саме: зобовязання Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції подати в установленому порядку до Головного управління державного казначейства України в Кіровоградській області висновку про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість Олександрійському учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих на суму 24844,00 грн. - не допускається.

3. Розяснити позивачу, що розгляд позовної вимоги, а саме: зобовязання Олександрійської обєднаної державної податкової інспекції подати в установленому порядку до Головного управління державного казначейства України в Кіровоградській області висновку про бюджетне відшкодування з податку на додану вартість Олександрійському учбово-виробничому підприємству Українського товариства сліпих є вимогою про встановлення факту, що має юридичне значення та цю вимогу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

4. Розяснити позивачу, що позовна вимога про встановлення факту, що має юридичне значення відноситься до цивільної юрисдикції та може розглядатися у порядку цивільного судочинства.

Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її оголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається в 10-денний строк з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 13.02.2012 року

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду Л.І. Хилько