Рішення № 21579413, 23.02.2012, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-433/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2011 рокум. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої-суддіГорейко М.Д.

секретаря Карпенко І.В.,

з участю представника позивача по довіреності від 16.06.2011 року ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 та його представника по довіреності від 17.11.2011 року №1403 ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Івано-Франківського міського суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ “ОТП Банк” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором №СL-600/204і/2006 від 17.07.2006 року в розмірі 14973,92 долари США, що еквівалентно 119 761 грн. 41 коп., та судових витрат.

В процесі розгляду справи представник позивача збільшив розмір позовних вимог та просив стягнути з відповідачів заборгованість за кредитним договором №СL-600/204і/2006 від 17.07.2006 року в розмірі 15672,71 долари США, що еквівалентно 125 044 грн. 71 коп., та судових витрат, посилаючись на те, що між АКБ “Райффайзен Україна”, правонаступником якого є ПАТ “ОТП Банк”, та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №СL-600/204і/2006 від 17.07.2006 року, відповідно до умов якого банк надав відповідачу ОСОБА_3 кредит в розмірі 21 880 доларів США на купівлю автомобіля зі сплатою 12% річних з терміном погашення до 13.07.2012 року. Відповідач ОСОБА_3 зобов'язався прийняти, належним чином використати та повернути вказані кредитні кошти у строки, зазначені в кредитному договору, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом, в порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі. Внаслідок неналежної сплати відповідачем процентів за користування кредитом та погашення кредиту станом на 12.04.2011 року за відповідачем ОСОБА_3 наявна заборгованість в загальній сумі 15672,71 долари США, що еквівалентно 125044 грн. 71 коп., а саме: 7722,05 долари США, що еквівалентно 61610 грн. 37 коп. заборгованість за кредитом, 4816,12 доларів США, що еквівалентно 38425 грн. 41 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 3134,54 долари США, що еквівалентно 25008 грн. 92 коп. пеня. ОСОБА_5, як поручитель згідно договору поруки, відповідає по зобов'язаннях за вищезазначеним кредитним договором перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник. Умовами договору визначено, що банк вправі вимагати дострокового повернення кредиту і сплати процентів, неустойки у випадку невиконання позичальником своїх зобов'язань зі сплати кредиту або процентів.

Ухвалою суду від 06.10.2011 року залучено до участі в справі як позивача по позовних вимогах Публічного акціонерного товариства “ОТП Банк” до ОСОБА_3, ОСОБА_5 Товариство з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що заборгованість за кредитним договором виникла в нього у зв'язку з важким матеріальним становищем. Куплений ним за кредитні кошти автомобіль був вилучений виконавчою службою і реалізований за заниженою вартістю, у зв'язку з чим він звернувся в прокуратуру.

Відповідачка ОСОБА_5 в судове засідання не з'явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином. Причину неявки суду не повідомила.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору, забезпеченого порукою, внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення в солідарному порядку заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя.

Статтею 1054 Цивільного Кодексу України визначено зміст кредитного договору. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти. Істотними умовами кредиту є розмір кредиту та строк повернення кредиту.

17 липня 2006 року між АКБ “Райффайзен Україна”, правонаступником усіх прав та обов'язків якого згідно статуту є ПАТ “ОТП Банк”, та відповідачем ОСОБА_3 укладено кредитний договір №СL-600/204і/2006 (а.с. 5-7), за яким банк надав, а позичальник (відповідач) ОСОБА_3 отримав кредит в розмірі 21 880 доларів США та зобовязався повернути кредит до 13.07.2012 року. Умовами п. 3 частини 1 договору визначено фіксовану процентну ставку, а саме передбачено обов'язок позичальника сплатити 12% річних. Згідно п. 1.5.1. частини 2 кредитного договору відповідач ОСОБА_3 зобов'язався проводити погашення відповідної частини кредиту та процентів щомісяця у розмірі та строки, визначені у Графіку повернення кредиту та сплати процентів (Додаток №1 до цього договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Незважаючи на взяті на себе за кредитним договором зобов'язання, відповідач ОСОБА_3 належно їх не виконував, що підтверджується розрахунком заборгованості за кредитним договором №СL-600/204і/2006 від 17.07.2006 року (а.с. 75).

За змістом ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлено строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у встановлений договором строк.

Статтею 611 ЦК України встановлено правові наслідки порушення зобов'язання, за змістом якої у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема неустойка.

Відповідно до п. 3.1.1. частини 2 кредитного договору, за порушення взятих на себе зобовязань стосовно повернення кредитних коштів, сплати процентів за користування кредитними коштами у визначені договором строки позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі 1% від суми не своєчасно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення, пеня сплачується додатково до прострочених сум.

Як вбачається з розрахунку заборгованості за даним кредитним договором станом на 12.04.2011 року (а.с. 75) відповідач ОСОБА_3 з часу укладення такого договору допускав істотні порушення умов договору, зокрема в частині розміру та строків погашення кредиту і сплати відсотків за користування кредитними коштами. Позивачем надсилались відповідачам вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором (а.с. 9, 12), на які останні не реагували.

Згідно п. 1.9.1. частини 2 кредитного договору банк має право вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, сплати процентів за час фактичного користування кредитом у випадку невиконання чи неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за договором.

За змістом ч. 2 ст. 1054 та ч. 2 ст. 1050 ЦК України наслідком порушення відповідачем зобов'язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право позивача достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Позивачем станом на 12.04.2011 року проведено розрахунок заборгованості за кредитним договором №СL-600/204і/2006 від 17.07.2006 року (а.с. 75), відповідно до якого нараховано всю суму заборгованості відповідача ОСОБА_3 за кредитом в розмірі 15672,71 долари США, що еквівалентно 125044 грн. 71 коп., а саме: 7722,05 долари США, що еквівалентно 61610 грн. 37 коп. заборгованість за кредитом, 4816,12 доларів США, що еквівалентно 38425 грн. 41 коп. - заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками, 3134,54 долари США, що еквівалентно 25008 грн. 92 коп. пеня.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості ОСОБА_3 за вказаним кредитним договором відповідачами не представлено суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобовязання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Види забезпечення виконання зобов'язання визначені ч. 1 ст. 546 ЦК України і такими є неустойка, порука, гарантія, застава, притримання, завдаток.

В забезпечення належного виконання зобов'язання за кредитним договором №СL-600/204і/2006 від 17.07.2006 року між банком та відповідачкою ОСОБА_5 17.07.2006 року укладено договір поруки №SR-600/378і/2006 (а.с. 10-11), відповідно до якого в п. 1.1. сторони погодили, що поручитель зобов'язується відповідати за повне та своєчасне виконання боржником його боргових зобов'язань перед кредитором за кредитним договором в повному обсязі таких зобов'язань. Поручитель та боржник відповідають як солідарні боржники.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. У зв'язку з наведеним, поручитель ОСОБА_5 за вимогою банку повинна нести солідарну відповідальність.

Відповідно до положень ст. ст. 16, 20 ЦК України передбачено право особи захистити своє порушене право шляхом звернення до суду. При цьому право на захист особа здійснює на свій розсуд. В даному випадку позивач просить про захист його порушеного права шляхом стягнення заборгованості за кредитним договором з позичальника та поручителя в солідарному порядку.

За приписами ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обовязку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення в солідарному порядку з боржника та поручителя кредитної заборгованості є обґрунтованими.

Проте, вирішуючи питання щодо розміру пені, яку відповідач повинен сплатити за порушення кредитних зобов'язань, то суд дійшов висновку, що її необхідно зменшити до 1000 грн. При цьому суд виходить із положень, викладених у ч. 3 ст. 551 ЦК України, і враховує погіршення матеріального стану позичальника, і те, що визначений банком розмір пені значно перевищує розмір збитків позивача.

При вирішенні питання, в якій саме валюті підлягає поверненню борг за кредитними зобов'язаннями, суд виходить з наступного. Відповідно до вимог розділу 3 Декрету Кабінету Міністрів України “Про систему валютного регулювання і валютного контролю, валюта України є законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень оплати будь-яких вимог та зобов'язань. За змістом ст. 524 ЦК України сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті, але зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України гривні. Таким чином стягненню з відповідачів в користь ТзОВ “ОТП Факторинг Україна” підлягає заборгованість за кредитним договором №СL-600/204і/2006 від 17.07.2006 року в розмірі 101 035 грн. 78 коп., що за офіційним курсом НБУ на день проведення розрахунку становить 12663,51 долари США.

Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Тому з відповідачів слід стягнути на користь позивача 1010 грн. 35 коп. витрат по оплаті судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 526, 527 ч. 1, 530, 546 ч. 1, 548 ч. 1, 611, 612, 1050 ч. 2, 1054 ч. 2, 554 ч.ч. 1, 2; 16, 20 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 3, 4, 10, 11, 57-60, 88 ч. 1 ЦПК України, керуючись ст.ст. 213-215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна” до ОСОБА_3, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором та судових витрат задоволити частково.

Стягнути в солідарному порядку з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Коршів Коломийського району Івано-Франківської області, жителя АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженки м. Новоград-Волинський Житомирської області, жительки АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2 в користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ОТП Факторинг Україна”, місцезнаходження якого вул. Фізкультури, 28 Д в м. Києві, код 36789421 101 035 грн. 78 коп. (сто одна тисяча тридцять п'ять гривень 78 коп.), що еквівалентно 12663,51 доларам США, заборгованості за кредитним договором №CL-600/2041/2006 від 17.07.2006 року, укладеним між Акціонерним комерційним банком “Райффайзенбанк Аваль”, правонаступником усіх прав та обов'язків якого згідно статуту є Публічне акціонерне товариство “ОТП Банк”, та ОСОБА_3, 1010 грн. 35 коп. витрат по оплаті судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті вимог в позові відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

СуддяГорейко М.Д.