Постанова № 21579144, 01.12.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" грудня 2011 р. Справа № 2a-3534/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Кобринської Л.М.

представника позивача Госедла Р.І.,

представника відповідача Тирського В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТР-ТУР" до Державної податкової інспекції в місті Яремче про визнання протиправними дій,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТР-ТУР" звернулося в суд із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в місті Яремче про визнання протиправними дій.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державна податкова інспекція в м.Яремче протиправно, в порушення положень Податкового кодексу України, Цивільного кодексу України, необґрунтовано та безпідставно, за наслідками перевірки, яка проводилася з 27.07.2011 року по 02.08.2011 року, встановила порушення п.1 ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недоодержання ТОВ "ТР-ТУР" в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених за лютий 2011 року по ланцюгу із контрагентом- постачальником ТОВ "Ресурсна компанія"; порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України та завищенні суми податкового кредиту отриманого від ТОВ "Ресурсна компанія" з ПДВ по декларації за лютий 2011 року в загальному розмірі 19795 грн. Крім того, безпідставно Державна податкова інспекція в м.Яремче вказала на зобовязання ТОВ "ТР-ТУР" самостійно відкоригувати показники декларації з ПДВ в частині зменшення залишку відємного значення по ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів зазначених в позовній заяві. Просив позов задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти заявленого позову заперечив з мотивів викладених в письмовому запереченні відповідача, крім того суду пояснив, що під час перевірки ТОВ “ТР-ТУР” встановлено, що Товариство, в період який перевірявся, здійснювало господарські операції (укладання договору про надання послуг) з ТОВ "Ресурсна компанія". На думку податкового органу, даний договір надання послуг є нікчемний, оскільки порушує публічний порядок, і направлений на незаконне заволодіння майном держави; договір не направлений на реальне настання правових наслідків обумовлених у ньому. Такі висновки мотивовані тим, що невиїзною позаплановою документальною перевіркою ТОВ "Ресурсна компанія" проведеною Державною податковою інспекцією в Сихівському районі м.Львова, встановлено, що ТОВ "Ресурсна компанія" придбало товари, роботи та послуги у ТОВ "Промтехметал", які в подальшому були реалізовані ТОВ "ТР-ТУР". Проведеною невиїзною позаплановою документальною перевіркою ТОВ "Ресурсна компанія" Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі встановлено, що ТОВ "Ресурсна компанія" укладало правочини із ТОВ "Промтехметал", останнє з яких не знаходиться за юридичною адресою, у Товариства відсутні управлінський або технічний персонал, основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси та транспортні засоби. На думку перевіряючого органу вказане свідчить про фактичну неспроможність Товариства здійснювати господарські операції із ТОВ "Ресурсна компанія". Враховуючи факти, які встановлені під час даних перевірок Державна податкова інспекція в м.Яремче дійшла висновку, що укладений договір між позивачем та даним контрагентом відповідно до підпунктів 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України, підпунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 цього ж Кодексу не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю. Вважає, що позивачем протиправно включалися вартість отриманих послуг у ТОВ "Ресурсна компанія" за лютий 2011 року в сумі 118771,1 грн. та безпідставно включено до складу податкового кредиту за лютий 2011 року ПДВ в сумі 19795 грн. Виявлені перевіркою порушення, допущені позивачем, сформовані в акті перевірки, крім того висновком перевірки зобовязано позивача самостійно відкоригувати показники декларації з ПДВ в частині зменшення залишку відємного значення по ПДВ, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року в розмірі 41490 грн. Вважає дії податкового органу правомірними, просив в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "ТР-ТУР" виконавчим комітетом Яремчанської міської ради 08.11.2010 року зареєстроване юридичною особою, про що видане свідоцтво серії А01 №691724. Крім того, позивач Державною податковою інспекцією в м.Яремче 19.11.2010 року взятий на податковий облік. Дана інформація міститься в акті перевірки від 09.08.2011 року за №371/23-37256434 (а.с.11).

Державною податковою інспекцією в м.Яремче проведено позапланову виїзну документальну перевірку ТОВ "ТР-ТУР" з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні фінансово-господарських відносин з ТОВ "Ресурсна компанія" за лютий 2011 року, за результатами якої відповідачем 09.08.2011 року складено акт за №371/23-37256434 (а.с.10-23).

За наслідками перевірки, податковим органом встановлені порушення, які викладені у висновках даного акту, а саме: п.1 ст.203, ст.215, ст.216, ст.228 Цивільного кодексу України в частині недоодержання в момент вчинення правочину вимог, які спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах здійснених в лютому 2011 року з контрагентом ТОВ "Ресурсна компанія"; порушення п.198.1 ст.198 Податкового кодексу України-підприємством завищено суму податкового кредиту отриманого від вищевказаного контрагента з податку на додану вартість по декларації за лютий 2011 року на загальну суму 19795 грн. Крім того вказано, що залишок відємного значення по податку на додану вартість, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду за лютий 2011 року становить 41490 грн., що підлягає самостійному коригуванню платником показників декларації з податку на додану вартість в наступних податкових періодах.

Такі висновки відповідача за результатами проведеної перевірки мотивовано тим, що за період, який перевірявся ТОВ "ТР-ТУР" було укладено договір із ТОВ "Ресурсна компанія" з надання послуг (виконання робіт) щодо обслуговуванню обєктів майна, згідно яких позивач є Замовником, а його контрагент Виконавцем.

Проведеною Державною податковою інспекцією в Сихівському районі м. Львова перевіркою ТОВ "Ресурсна компанія" встановлено, що Товариством придбано товари, роботи та послуги у ТОВ "Промтехметал", які в подальшому були реалізовані підприємству-покупцю ТОВ "ТР-ТУР". Проведеною невиїзною позаплановою документальною перевіркою ТОВ "Ресурсна компанія" Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі встановлено, що ТОВ "Ресурсна компанія" укладало правочини із ТОВ "Промтехметал", останнє з яких не знаходиться за юридичною адресою, у Товариства відсутні управлінський або технічний персонал, основні фонди та виробничі потужності, трудові ресурси та транспортні засоби. На думку перевіряючого органу вказане свідчить про фактичну неспроможність Товариства здійснювати господарські операції із ТОВ "Ресурсна компанія". На думку податкової інспекції вказане свідчить про неможливість виконання господарських операцій. На підставі даних фактів відповідач дійшов висновку про те, що господарські операції згідно договору на обслуговування за №101210П від 10.12.2010 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Ресурсна компанія" не спрямовані на реальне настання правових наслідків. А отже, зазначений договір відповідно до частин 1, 5 статті 203, частин 1, 2 статті 215 Цивільного кодексу України є нікчемним, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що повязані з його недійсністю.

Відповідач дійшов висновку, що ТОВ "ТР-ТУР" безпідставно включено до складу податкового кредиту податок на додану вартість згідно актів здавання наданих послуг від 28.02.2011 року (два акти), що проведені на підставі нікчемного правочину в результаті чого завищено податковий кредит в загальній сумі 19 795 грн. та занижено податок на додану вартість, що підлягає сплаті в бюджет за лютий 2011 року в наступному податковому періоді, на загальну суму 41490 грн.

Вирішуючи правомірність дій Держаної податкової інспекції в м.Яремче щодо визначення нікчемними правочинів здійснених ТОВ "ТР-ТУР" в лютому 2011 року з ТОВ "Ресурсна компанія" та зобов"язання ТОВ "ТР-ТУР" до самостійного коригування показників декларації з податку на додану вартість в частині зменшення залишку його від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту, наступного податкового періоду за лютий 2011 року, суд дійшов до висновку про необґрунтованість такої позиції податкового органу та визначення її без урахування усіх обставин, що мають значення для її прийняття, виходячи з наступного.

До спірних правовідносин з приводу правильності формування податкового кредиту за господарськими операціями підлягають застосуванню норми Податкового кодексу України, який вступив в дію із 01.01.2011 року.

Для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та/або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобовязань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Таким чином, податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість має бути фактично підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг або в разі якщо придбані товари чи послуги не призначені для використання у господарській діяльності платника податку відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх звязок з господарською діяльністю позивача, формування податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Між ТОВ "Ресурсна компанія" (Виконавець) та ТОВ "ТР-ТУР" (Замовник) 10.12.2010 року було укладено договір на обслуговування за №101210П, за умовами якого Виконавець зобовязується за плату і за рахунок Замовника надавати послуги (виконувати роботи) щодо обслуговування обєктів (майна) Замовника. Послуги надаються за адресою участок Щивки, 3/3А та участок Щивки,6 в с.Паляниця Яремчанської міської ради Івано-Франківської області. Вказаний договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.05.2011 року (п.8 вказаного договору) (а.с.83-85).

Між ТОВ "Скорзонера" (Орендар) та ТОВ "ТР-ТУР" (Суборендар) 24.12.2010 року укладено договір суборенди за №241210-С/ТЛ, за умовами якого Орендар передає, а Суборендар приймає у платне користування (суборенду) строком до 1 травня 2011 року, нежитлову будівлю "Котедж готельного типу" з обладнанням за адресою Івано-Франківська область. Яремчанська міська рада, с.Поляниця, участок Щивки,6. Загальна площа орендного майна 1477 кв.м. (а.с.61-63).

Факт передачі майна згідно даного договору підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту передачі майна в суборенду від 24.12.2010 року (а.с.64).

За таким же предметом, укладено договір суборенди за №271210-С/ТЛ від 27.12.2010 року, відповідно до якого ТОВ "Скорзонера" (Орендар) передає, а ТОВ "ТР-ТУР" (Суборендар) приймає у платне користування (суборенду) строком до 1 травня 2011 року, нежитлову будівлю (котедж, вілла) за адресою Івано-Франківська область. Яремчанська міська рада, с.Поляниця, участок Щивки,3/25 а. Загальна площа орендного майна 380 кв.м. (а.с.77-79).

Факт передачі майна відповідно вищевказаного договору суборенди підтверджується наявною в матеріалах справи копією акту передачі майна в суборенду від 27.12.2010 року (а.с.80).

На виконання договору на обслуговування за №101210П від 10.12.2010 року їх сторонами складено два акти здачі-приймання наданих послуг від 28.02.2011 року, згідно яких Виконавець надав Замовнику, в період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року включно послуги, згідно опису робіт зазначених в даних актах, вартість, яких становить відповідно 33608,18 грн. ( в тому числі ПДВ 5601,36 грн.) та 85162,92 грн. (в тому числі ПДВ 14193,82 грн. (а.с.45-46).

Факт здіснення ТОВ "Ресурсна компанія" господарської операції по наданню послуг також підтверджується виписаними цим же ж Товариством податкової накладної за №41 від 28.02.2011 року на суму вартості наданих послуг в загальному розмірі 33608,18 грн., в тому числі податок на додану вартість 5601,36 грн. та податкової накладної за №40 від 28.02.2011 року на суму вартості наданих послуг в загальному розмірі 85162,92 грн., в тому числі податок на додану вартість 14193,82 грн. (а.с.43-44).

Позивачем, з дотриманням вимог Податкового кодексу України до податкового кредиту з цього податку включено податкові накладні за вищевказаною господарською операцією, суми яких відображені у поданій відповідачу декларації із ПДВ за лютий 2011 року (24-25).

Як встановлено судом, основним видом діяльності позивача, на момент здійснення перевірки, була діяльність готелів.

Досліджуючи фактичність проведених господарських операцій та їх звязок з господарською діяльністю ТОВ "Ресурсна компанія", формування витрат податкового кредиту з податку на додану вартість судом встановлено наступне.

Між позивачем та ТОВ "Ресурсна компанія" укладено договір на обслуговування.

На виконання вказаного договору ТОВ "Ресурсна компанія" виписано податкові накладні на суму вартості наданих послуг. Як встановлено в ході розгляду справи, позивачем проводився розрахунок із даним контрагентом. Даний факт представник відповідача в судовому засіданні підтвердив.

У Податковому кодексу України платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом зобовязана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

За цих же обставин не може впливати на формування валових витрат, податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування вчинення дій від імені керівника юридичної особи контрагента, відомості про якого містяться у вказаному Єдиному державному реєстрі, іншою особою.

На час здійснення господарських операцій з позивачем, його контрагент був включений до ЄДРПОУ, а також мав в наявності свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. Дана інформація міститься в акті перевірки від 05.05.2011 року за №508/15-32446237 проведеної Державною податковою інспекцією в Надвірнянському районі (а.с.71).

Судом встановлено, що всі необхідні первинні бухгалтерські документи щодо надання послуг контрагентом є в наявності у позивача. Реальність реалізації даних послуг від вищевказаного контрагента позивачу підтверджується податковими накладними (а.с.43-44).

Таким чином судом встановлений рух активів у процесі здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Ресурсна компанія", спеціальна податкова правосубєктність учасників господарської операції та звязок між фактом надання позивачу послуг, понесенням витрат і господарською діяльністю цього платника податку; також про добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій господарській меті, а також реальність усіх даних, наведених у документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Щодо висновків відповідача про нікчемність угод укладених позивачем з ТОВ "Ресурсна компанія" суд зазначає наступне.

Згідно з положеннями частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обовязків.

Частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Цивільний кодекс України (стаття 215) визначає підстави для визнання правочину недійсним. Серед іншого, вказаною нормою передбачено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Як вбачається із матеріалів справи, підстав, з якими закон повязує визнання договору недійсним, контролюючим органом зазначено не було, а отже твердження податкового органу про нікчемність правочину є безпідставними. Крім того, відповідачем не надано доказів, що правочин визнаний недійсним в судовому порядку.

Згідно статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок якщо він спрямований на порушення конституційних прав людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Цивільним і господарським кодексами передбачено, що для визнання договору недійним є наявність умислу в обох сторін або однієї із них.

В ході проведення відповідачем перевірки позивача щодо підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин ТОВ "Ресурсна компанія" із контрагентом ТОВ "Промтехметал" та дотримання податкового законодавства, на запит відповідача, Державною податковою інспекцією Надвірнянському районі направлено відповідачу акт документальної позапланової перевірки ТОВ "Ресурсна компанія" з питань взаєморозрахунків із ТОВ "Промтехметал" (а.с.71-76).

В акті перевірки відповідача від 09.08.2011 року, перевіряючими як одну із основних обставин, яка ставить під сумнів взаємовідносини між позивачем і ТОВ"Ресурсна компанія" і їх реальної, зроблено посилання на висновки Державної податкової інспекції у Надвірнянському районі, відображені в акту перевірки невиїзної перевірки ТОВ "Ресурсна компанія".

Як вбачається із акта про результати невиїзної перевірки ТОВ "Ресурсна компанія" з питань взаєморозрахунків із ТОВ "Промтехметал" за лютий 2011 року, податковим органом зроблено висновок про відсутність поставок товарів, робіт (послуг) та укладення угод з метою настання реальних наслідків, а саме господарські операції за лютий 2011 року щодо придбання ТОВ "Ресурсна компанія" товарів, робіт (послуг) у ТОВ "Промтехметал" та продажу ТОВ "Ресурсна компанія" товарів на адресу контрагентів-покупців не підтверджуються стосовно врахування реального часу здіснення операцій, відсутності майна, трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій.

На підставі даного акту, відповідач дійшов висновку, що вказані в ньому обставини свідчать про неможливість фактичного здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Ресурсна компанія", а отже договір на обслуговування укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно частини 1 статті 203, частини 2 статті 215 Цивільного кодексу Українийого слід вважати нікчемним.

Суд приходить до висновку, що податковим органом не доведено наявності протиправного умислу та мети при укладенні договорів між позивачем з ТОВ "Ресурсна компанія". Доказів на підтвердження факту порушення позивачем встановленого порядку здійснення підприємницької діяльності, наявності шкоди заподіяної державі, суду не надано.

Таким чином, відсутність наявності в діях хоча б однієї зі сторін угоди умислу на її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, зумовлює відсутність підстав для висновку відповідача щодо нікчемності договорів укладених між позивачем та ТОВ "Ресурсна компанія" та як наслідок, відсутність встановлених перевіркою порушень податкового законодавства позивачем.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що оцінюватися при дослідженні факту господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку. В даному випадку це правочин між ТОВ "ТР-ТУР" та ТОВ "Ресурсна компанія". Суд вважає, що позивач не несе відповідальності за можливу недостовірність інформації про контрагентів, а саме щодо наявності чи відсутності основних фондів і виробничих потужностей, трудових ресурсів, транспортних засобів.

Крім того, суд зазначає, що не є обовязковою передумовою для визначення контролюючими органами грошових зобовязань визнання недійсними (у тому числі нікчемними) правочинів, які укладаються за ланцюгом між попередніми посередниками, через ланцюг яких декларувався рух товарів чи послуг, нібито придбаних останнім у такому ланцюгу платником податку. При цьому між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.

Відповідно до пункту 14.1.181. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит визначений як сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.2. статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно пункту 198.6. статті 198 вказаного Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Як зазначалося вище, в матеріалах справи наявні копії відповідних документів (договору на обслуговування, актів здачі-приймання наданих послуг, податкових накладних), які підтверджують факт правомірності формування позивачем податкового кредиту по податку на додану вартість.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про правомірність формування позивачем податкового кредиту з податку на додану вартість.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Таким чином, суд приходить до висновку, про протиправність дій Державної податкової інспекції в м.Яремче, щодо визначення нікчемними правочинів здійснених ТОВ "ТР-ТУР" в лютому 2011 року з ТОВ "Ресурсна компанія та зобов"язання ТОВ "ТР-ТУР" до самостійного коригування показників декларації з податку на додану вартість в частині зменшення залишку його від"ємного значення в розмірі 41490 грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту, наступного податкового періоду за лютий 2011 року.

У звязку з цим позовні вимоги позивача є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 <Текст >Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними дії ДПІ в м.Яремче щодо визначення нікчемними правочинів здійснених ТОВ "ТР-ТУР" в лютому 2011 року з ТОВ "Ресурсна компанія" та зобов"язання ТОВ "ТР-ТУР" до самостійного коригування показників декларації з податку на додану вартість в частині зменшення залишку його від"ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту, наступного податкового періоду за лютий 2011 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя /підпис/ Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 06.12.2011 року.