Постанова № 21577027, 10.10.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 жовтня 2011 року 11:40                               Справа № 2а-0870/6671/11

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Чернової Ж.М. розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за

позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія «Сфера»

до: Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя

про: визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду звернулося з позовною заявою Товариство з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія Сфера» до Державної податкової інспекції у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя, в якій просить визнати протиправним та скасувати повністю прийняте відповідачем податкове повідомлення-рішення №0001332305/9932 від 04.07.2011 про сплату 117885,00грн. податку на додану вартість, з яких 94308,00грн. – основний платіж, 23577,00грн. – штрафні (фінансові) санкції та податкове повідомлення-рішення №0001332305/9933 від 04.07.2011 про сплату 48398,75грн. податку на додану вартість, з яких 38719,00грн. основний платіж, 9679,75грн. – штрафні (фінансові) санкції.

В попередньому судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги і просив задовольнити їх у повному обсязі. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відповідач діяв не у спосіб, передбачений нормами Податкового Кодексу України, Закону України «Про державну податкову службу в Україні», висновки, викладені в акті перевірки є необґрунтованими.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у наданих запереченнях. Зазначає, що висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки є правомірними та відповідають вимогам податкового законодавства. Просить у задоволенні позову відмовити.

Відповідач звернувся до суду із заявою про розгляд справи без його участі. Відповідно до ст. 122 КАС України, особа, яка бере участь у справі має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 1 ст.41 КАС України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Керуючись приписами статей 41, 122 КАС України суд розглянув справу на підставі наявних доказів, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши інші наявні у справі докази у їх сукупності, прийшов до наступного висновку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Сфера» (код ЄДРПОУ 33570849) зареєстроване виконавчим комітетом Запорізької міської ради 24.05.2005 за №11031070011005628.

Позивача взято на податковий облік в ДПІ у Ленінському районі м.Запоріжжя 02.06.2005 за №4525, станом на 11.05.2011 перебуває на обліку в ДПІ у Орджонікідзевському районі м.Запоріжжя.

На підставі підпункту 20.1.4 п.20.1 ст.20, пункту 75.1 ст.75 Податкового кодексу України, відповідно до плану-графіка проведення документальних перевірок суб’єктів господарювання та на підставі наказу №1007 від 28.03.2011 проведено документальну планову виїзну перевірку фінансово-господарської діяльності з питань дотримання позивачем вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010.

11.05.2011 за результатами перевірки працівниками ДПІ було складено акт №167/23-508/33570849 про результати планової виїзної документальної перевірки ТОВ «Інженерна компанія Сфера» (ЄДРПОУ 33570849) з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 по 31.12.2010. В ході перевірки виявлено, що останнім допущені порушення зокрема пп.1.18.2 п.1.18 ст.1, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп.3.2.2 п.3.2 ст.3, пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі акту перевірки №167/23-508/33570849 від 11.05.2011, відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, ДПІ у Орджонікідзевському районі 04.07.2011 прийняті податкові повідомлення-рішення (форми “Р”): № 0001322305/9933, яким визначено грошове зобов’язання в розмірі 38719,00грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 9679,75грн.; №0001332305/9932 яким визначено грошове зобов’язання в розмірі 94308,00грн. та штрафні (фінансові) санкції на суму 23577,00грн.

У висновках, що містяться в акті перевірки вказано наступні порушення:

Підпункту 1.18.2 п.1.18 ст.1, підпункту 8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток всього на суму 46454,00грн;

На порушення пп..3.2.2 п.3.2 ст.3 Закону України «Про податок на додану вартість» підприємством занижено податок на додану вартість на загальну суму 94308,00грн.

Позиція відповідача щодо порушення позивачем зазначених норм закону ґрунтується на аналізі договору фінансового лізингу транспортних засобів №019-Л від 26.10.2006.

Як зазначено в акті та вбачається з пояснень відповідача, зазначений договір не є договором фінансового лізингу.

Позивач вважає, що позиція ДПІ щодо характеру договору фінансового лізингу є помилковою, враховуючи наступне: 26.10.2006 ТОВ «Інженерна компанія Сфера» уклало договір фінансового лізингу транспортних засобів №019-Л з додатками та додатковими угодами до нього (арк.спр. 74-80). Лізингодавець – Акціонерний банк «Діамант», лізингоодержувач ТОВ «Інженерна компанія Сфера» - позивач. Об’єкт лізингу – кран автомобільний КТА-28 на шасі КРАЗ-65101-101. Об’єкт лізингу переданий позивачу за актом прийому-передачі предмета лізингу від 28.12.2006, вартість об’єкту лізингу складає 565850,00грн. у т.ч. ПДВ – 94308,33грн. договір лізингу укладений на строк з 26.10.2006 по 26.10.2009.

27 серпня 2009 року сторонами за договором було розірвано вказаний договір, про що свідчить договір про розірвання договору фінансового лізингу транспортних засобів (арк.спр. 81). Об’єкт лізингу передано АБ «Діамант» згідно акту прийому-передачі предмета лізингу від 27.08.2009.

Відповідно до додатку №1 до договору фінансового лізингу, сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди складає 753994,04грн., у тому числі 565850,00грн. вартість об’єкту лізингу з ПДВ, 188144,04грн. сплата винагороди та необхідних платежів (без ПДВ). Вартість транспортного засобу на момент повернення, що визначена за згодою сторін, склала 44336,01грн.

Позивач вважає, що спірний договір лізингу вважається фінансовим, якщо відповідно до пп.1.18.2 п.1.18 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов: сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об’єкта лізингу.

Суд не може погодитись з доводами позивача з огляду на наступне.

За приписами пп.1.18.2 п.1.18 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (який діяв на момент вчинення позивачем дій) фінансовий лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, яка передбачає відповідно до договору фінансового лізингу (оренди) передання орендарю майна, що підпадає під визначення основного фонду згідно із статтею 8 цього Закону, придбаного або виготовленого орендодавцем, а також усіх ризиків та винагород, пов'язаних з правом користування та володіння об'єктом лізингу.

Лізинг (оренда) вважається фінансовим, якщо лізинговий (орендний) договір містить одну з таких умов:

об'єкт лізингу передається на строк, протягом якого амортизується не менше 75 відсотків його первісної вартості за нормами амортизації, визначеними статтею 8 цього Закону, та орендар зобов'язаний придбати об'єкт лізингу у власність протягом строку дії лізингового договору або в момент його закінчення за ціною, визначеною у такому лізинговому договорі;

сума лізингових (орендних) платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об'єкта лізингу;

якщо у лізинг передається об'єкт, що перебував у складі основних фондів лізингодавця протягом строку перших 50 відсотків амортизації його первісної вартості, загальна сума лізингових платежів має дорівнювати або бути більшою 90 відсотків від звичайної ціни на такий об'єкт лізингу, діючої на початок строку дії лізингового договору, збільшеної на суму процентів, розрахованих виходячи з облікової ставки Національного банку України, визначеної на дату початку дії лізингового договору на весь його строк;

майно, яке передається у фінансовий лізинг, є виготовленим за замовленням лізингоотримувача (орендаря) та після закінчення дії лізингового договору не може бути використаним іншими особами, крім лізингоотримувача (орендаря), виходячи з його технологічних та якісних характеристик.

Для цілей цього підпункту під терміном "строк фінансового лізингу" розуміється строк від дати передання майна лізингоотримувачу (орендарю) до дати набуття права власності на таке майно або здійснення останнього лізингового платежу лізингоотримувачем, залежно від того, яка подія сталася раніше.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про фінансовий лізинг» фінансовий лізинг - це вид цивільно-правових відносин, що виникають із договору фінансового лізингу. За договором фінансового лізингу лізингодавець зобов'язується набути у власність річ у продавця (постачальника) відповідно до встановлених лізингоодержувачем специфікацій та умов і передати її у користування лізингоодержувачу на визначений строк не менше одного року за встановлену плату (лізингові платежі).

Статтею 18 зазначеного закону передбачено, що амортизаційні відрахування на предмет лізингу обчислюються відповідно до законодавства.

Відповідно до Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів слід розуміти поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею (ст.8). Амортизації підлягають витрати зокрема на придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання. Під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень іпоступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Відповідно до пп.8.2.2 п.8.2 ст.8 основні фонди підлягають розподілу за групами, зокрема група 2 - це автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти, інше конторське (офісне) обладнання, устаткування та приладдя до них.

Пунктом 8.5 вказаної статті передбачено порядок обліку основних фондів, наданих в лізинг (оренду): 8.5.2. Балансова вартість відповідної групи основних фондів зменшується на вартість основних фондів, які надаються платником податку у фінансовий лізинг (оренду) у порядку, передбаченому для продажу основних фондів. При цьому лізингоотримувач (орендар) збільшує балансову вартість відповідної групи основних фондів у порядку, передбаченому для придбання основних фондів.

Підпунктом 8.6.1 пункту 8.6 встановлюються норми амортизації у відсотках до балансової вартості кожної з груп основних фондів на початок звітного (податкового) періоду в такому розмірі (в розрахунку на податковий квартал): група 1 - 2 відсотки; група 2 - 10 відсотків; група 3 - 6 відсотків; група 4 - 15 відсотків.

Платник податку може прийняти рішення про застосування інших норм амортизації, що не перевищують норм, визначених цим підпунктом. Зазначене рішення: приймається платником податку до початку звітного податкового року та не може бути змінене протягом такого року; доводиться до відома податкового органу разом із поданням декларації за перший квартал такого звітного податкового року.

З тексту зазначеного акту (стор.25, арк.спр.32) вбачається, що за період дії договору фінансового лізингу ТОВ «Інженерна компанія Сфера» задекларовано амортизаційні відрахування у сумі 307125,26грн. Перевіркою повноти визначення амортизаційних відрахувань за вказаний період встановлено їх завищення на загальну суму 185814,00грн. (стор.29, арк.спр.36).

Таким чином, ДПІ прийшло до висновку, що договір лізингу транспортних засобів №019-Л від 26.10.2006 не є фінансовим, оскільки перевищує встановлену законом норму амортизації транспортного засобу. Крім того, до перевірки не надано жодних платіжних документів по фактичній сплаті лізингових платежів, які б довели, що сума цих платежів з початку строку оренди дорівнює або перевищує первісну вартість об’єкта лізингу.

Відповідно до п.1.4 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість», операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) відносять до поставки товарів. Згідно до пп.3.2.2 п.3.2 ст.3 операції з передачі майна у схов (відповідальне зберігання), а також у лізинг (оренду), крім передачі у фінансовий лізинг не є об’єктом оподаткування ПДВ.

Враховуючи те, що договір лізингу транспортних засобів №019-Л від 26.10.2006 не є фінансовим, підприємством безпідставно збільшено податковий кредит на суму 94338,33грн.

Згідно пп.4.5.1 п.4.5 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо після поставки товарів (послуг) здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за поставкою перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів особі, яка їх надала, суми податкових зобов’язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку – постачальника, то отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за наслідками такого податкового періоду. Підприємством позивача не здійснено коригування податкового кредиту.

Також, як вже зазначалось раніше позивачем було порушено пп.1.18.2 п.1.18 ст.1, пп.8.1.1 п.8.1 ст.8 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого занижено податок на прибуток на суму 46454,00грн., у тому числі по періоду, за який при прийняті податкового повідомлення-рішення (04.07.2011) сплив строк давності, тому період за І квартал 2008 року на суму 7735,00грн. не було включено до суми грошового зобов’язання, зазначену у податковому повідомлені-рішенні №0001322305/9933 від 04.07.2011.

Відповідно до пп.15.1.1 п.15.1 ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Штрафні (фінансові) санкції нараховані відповідно до п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України, якою встановлено, що у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суми податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, неправомірно заявленої до повернення суми бюджетного відшкодування та/або неправомірно заявленої суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість (розрахунок – арк.спр.99).

Згідно ч.1 ст.11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

З огляду на викладене, позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Інженерна компанія Сфера» не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158-163 КАС України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені адміністративного позову відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.          

Суддя           Ж.М.Чернова