Постанова № 21576765, 08.11.2011, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 листопада 2011 року (10 год. 40 хв.) Справа № 2а-0870/8240/11

м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Шари І.В.

при секретарі судового засідання Пекній Т.В.

за участю представників:

позивача не зявився

відповідача не зявився

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Запоріжжя про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2011 року Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя (далі УПФУ в Хортицькому районі, позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду (далі - суд) із позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1, відповідач), в якому просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1727,10 грн.

Позовні вимоги УПФУ в Хортицькому районі обґрунтовує положеннями Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі Закон №1058-IV) та зазначає, що відповідач є платником страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування. Згідно із розрахунком ФОП ОСОБА_1 має заборгованість зі сплати страхових внесків за 2010 рік в загальній сумі 1727,10 грн. В добровільному порядку сума боргу відповідачем не сплачена.

Представник позивача УПФУ в Хортицькому районі, проте 08.11.2011 надіслав на адресу суду заяву, в якій просив розглядати справу без його участі, на позовних вимогах наполягав в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання не зявився, письмові заперечення на позов не направив, про причини неявки суду не повідомив. На адресу суду повернулась повістка про виклик, яка була направлена відповідачу за його місцем проживанням: АДРЕСА_1, з відміткою поштового відділення зв'язку: «за закінченням терміну зберігання».

За приписами ч.11 ст.35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

За таких обставин та керуючись приписами ч.4 ст.122, ч.4 ст.128 КАС України суд вважає за можливе розглянути справу по суті без участі сторін.

У звязку із неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, на підставі приписів ч.6 ст.12 та ч.1 ст.41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Розглянувши подані документи і матеріали судом встановлені наступні обставини.

ОСОБА_1 зареєстрована як фізична особа-підприємець 27.04.1995 Шевченківською райадміністрацією, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Як платник страхових внесків на обовязкове соціальне страхування, відповідача взято на облік в УПФУ в Хортицькому районі.

Відповідно до вимог Закону №1058-IV відповідач надав до УПФУ в Хортицькому районі звіт за 2010 рік про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в якому самостійно визначив суму нарахованих внесків в загальному розмірі 1832,70 грн., з яких ним було частково сплачено 01.04.2011 105,60 грн.

У звязку з несплатою страхових внесків УПФУ в Хортицькому районі на адресу відповідача була надіслана вимога про сплату боргу №Ф-1923 від 05.08.2011 на суму 1727,10 грн.

Оскільки у добровільному порядку відповідач заборгованість в повному обсязі не сплатив, позивач звернувся до суду.

Враховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Статтею 1 Закону №1058-IV визначено, що страховими внесками є кошти відрахувань на соціальне страхування та збір на обовязкове державне пенсійне страхування, сплачені згідно із законодавством, що діяло раніше; кошти, сплачені на загальнообовязкове державне пенсійне страхування відповідно до цього Закону.

У ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №400/97-ВР) зазначено, що платниками збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування є субєкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх обєднання, бюджетні, громадські та інші установи та організації, обєднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи - субєкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону №1058-IV, страхувальниками є роботодавці, інші особи, які відповідно до цього Закону сплачують страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Частиною 3 ст. 15 зазначеного вище Закону передбачено, що страхувальники набувають статусу платників страхових внесків з дня їх реєстрації у територіальному органі Пенсійного фонду України.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону №1058-IV страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески. Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону №1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування заробітної плати, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Відповідно до ч. 6 ст. 20 Закону №1058-IV страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за звітний базовий період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом у даному разі є календарний місяць. Згідно з ч. 12 ст. 20 Закону №1058-IV страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків.

Згідно з нормами абз. 8 ч. 3 ст. 106 Закону № 1058-IV, у випадку, якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом 10-ти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом із застосованою до нього фінансовою санкцією, включеною до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі, якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом 10-ти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутись до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки. У разі звернення органу Пенсійного фонду з позовом про стягнення недоїмки до суду передбачені законодавством заходи досудового врегулювання спорів не застосовуються.

Відповідно до п. п. 1.3 пункту 1 та пункту 2 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 №21-1 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 за №64/8663 (далі за текстом - Інструкція), страхувальники є платниками страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Згідно з п. 11.11. ст. 11 Інструкції платники щомісяця складають у двох примірниках розрахунок суми страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування, в якому зазначають самостійно обчислені суми страхових внесків. Оригінал розрахунку подається платником до органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням платника. Усі примірники розрахунку страхових внесків підписуються керівником, головним бухгалтером підприємства (установи чи організації) та завіряються печаткою. Розрахунки подаються платниками до органу Пенсійного фонду для реєстрації за базовий звітний період, що дорівнює календарному місяцю, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Згідно з п.11.12, п.п. 2.1.3 Інструкції фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, - подають до органу ПФУ за місцем проживання розрахунки сум страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за звітний рік, до 1 квітня, наступного за звітним роком.

Відповідно до приписів п.п.5.3.2 зазначеної Інструкції, фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, сплачують протягом року до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада авансові платежі в розмірі 25 відсотків річної суми страхового внеску, обчисленої від суми, визначеної податковими органами для сплати авансових сум податку на доходи фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності. Суми страхових внесків, сплачені у вигляді авансових платежів, ураховуються платником при остаточному розрахунку, який здійснюється ним до 01 квітня наступного року за звітний рік.

Таким чином, із наданих суду матеріалів вбачається, що для відповідача останнім днем сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування за 2010 рік було 01.04.2011, проте в добровільному порядку заборгованість сплачена не була.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги прокурора щодо стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 1727,10 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

У відповідності до ст. 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до приписів ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є субєкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. ст.161-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення недоїмки зі сплати страхових внесків - задовольнити.

Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (69076, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість по страховим внескам на загальнообовязкове державне пенсійне страхування у розмірі 1727,10 грн. (одна тисяча сімсот двадцять сім гривень 10 копійок) на користь Управління Пенсійного фонду України в Хортицькому районі м. Запоріжжя (р/р 25600301001081 в ЗОУ ВАТ «Державний ощадний банк України», м. Запоріжжя, МФО 313957, код ЄДРПОУ 20516929).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя (підпис)І.В. Шара