Постанова № 21571427, 31.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 жовтня 2011 р. Справа № 2а/0470/8418/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіМаковської О.В.

при секретарі судового засіданняКравці Є.С.

за участю представників сторін згідно журналу судового засідання від 24.10.2011 (в матеріалах справи)

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Субєкт підприємницької діяльності фізична особа ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позов до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції (далі Західно-Донбаська ОДПІ або відповідач), в якому просить:

- скасувати податкове повідомлення - рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000791742 від 01.06.2011 про стягнення суми грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 146765, 55 грн.

- скасувати податкове повідомлення - рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000801742 від 01.06.2011 про стягнення суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 9778 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2444, 50 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що з 18.03.2011 по 11.05.2011 Західно-Донбаською ОДПІ проведено планову виїзну документальну перевірку дотримання позивачем вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 31.12.2010, результати якої оформлені актом №47/17/2-3022612674 від 18.05.2011. Позивач не погоджується з висновками, фактами та даними, викладеними у вказаному акті, вважає їх такими, що не відповідають дійсності та суперечать чинному законодавству України, а податкові повідомлення-рішення № 0000791742 від 01.06.2011 та № 0000801742 від 01.06.2011, прийняті на підставі вказаного акту, винесеними з порушенням вимог чинного законодавства.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав з підстав, викладених в письмових запереченнях №22676/9/10 від 02.08.2011 і додаткових письмових запереченнях №28458/9/10 від 04.10.2011, та просив адміністративний позов залишити без задоволення, мотивуючи тим, що порушення, встановлені в ході перевірки позивача, зафіксовані належним чином в акті перевірки, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення прийняті на законних підставах та відповідають чинному законодавству.

Дослідивши всі документи і матеріали, чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив такі обставини справи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зареєстрований Виконавчим комітетом Павлоградської міської ради Дніпропетровської області 09.06.2005, що підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії В00 №369363, та перебуває на податковому обліку в Західно-Донбаській обєднаній державній податковій інспекції з 14.06.2005.

Судом встановлено, що у період з 18.03.2011 по 11.05.2011 на підставі пп. 20.1.4 п.20.1 ст. 20, п. 75.1, ст. 77, ст. 81, ст. 82 Податкового кодексу України №2755-VІ від02.12.2010 (далі - ПКУ), відповідно до направлень № 236 від 18.03.2011, №284 від01.04.2011, № 299 від08.04.2011, № 345 від 15.04.2011, № 369 від22.04.2011, виданих Західно-Донбаською ОДПІ та плану-графіка проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання на І квартал 2011 року, головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Західно-Донбаської ОДПІ Кальмус Оленою Іванівною та головним державним податковим ревізором-інспектором відділу контролю за субєктами господарювання, що здійснюють розрахунки у готівковій формі ОСОБА_3 проведена документальна планова виїзна перевірка фінансово-господарської діяльності з питань дотримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 податкового та інших законодавств за період з 01.04.2009 по 31.12.2010.

За наслідками проведення перевірки відповідачем складено акт перевірки №47/17/2-3022612674 від 18.05.2011 «Про результати планової виїзної документальної перевірки дотримання вимог податкового та інших законодавств суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки НОМЕР_3) за період з 01.04.2009 по 31.12.2010» (далі акт перевірки).

На підставі акта перевірки Західно-Донбаською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення:

- № 0000791742 від 01.06.2011 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 146765, 55 грн.;

- № 0000801742 від 01.06.2011 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем розмірі 9778,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2444, 50 грн.

Щодо нарахування суми грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 146765, 55 грн. суд вважає за необхідне зазначити таке.

Як зясовано судом, фактичною підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення слугували відображені в акті перевірки судження податкового органу про порушення позивачем вимог ст. 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про оподаткування прибутку підприємств» № 13-92 від 26.12.1992, а саме: віднесення до складу валових витрат сум, які не повязані з отриманням доходу, оскільки правочини, укладені позивачем з ТОВ «Оптдевайс» та ТОВ «Калідо», є нікчемними в силу припису закону. В результаті цього зроблено висновок про завищення валових витрат в розмірі 978437,00грн. за 2010 рік та донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за 2010 рік в сумі 146765,55грн. (978437,00грн. х 15%).

Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача, викладених в акті індивідуальної дії, та прийнятих на їх підставі податкових повідомлень-рішень, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, суд зауважує на такому.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно акта перевірки, позивачем у вересні 2010 року придбано жмих соняшника у ТОВ«Оптдевайс» для подальшої реалізації на загальну суму 468044,07грн., сума без податку на додану вартість (далі - ПДВ) 390036,73грн., ПДВ 78007,34грн.

Також позивачем у жовтні, грудні 2010 року придбано жмих соняшника у ТОВ«Калідо» для подальшої реалізації на загальну суму 1037745,55грн., сума без ПДВ864788,40грн., ПДВ 172957,69грн.

Досліджуючи обставини реальності здійснення спірних господарських операцій позивача з зазначеними контрагентами, суд зазначає, що досліджені та відображені в ході проведення посадовим особам Західно-Донбаської ОДПІ перевірки первинні документи, в тому числі податкові накладні та розрахункові документи з ТОВ «Оптдевайс» та ТОВ «Калідо», свідчать про факт реального здійснення господарської операції з конрагентами та придбання товарів позивачем з метою їх використання в своїй господарській діяльності. Крім того, невідповідність цих документів вимогам чинного законодавства не встановлена, факт придбання товарів за договорами в акті перевірки не заперечується.

Доводи про відсутність у позивача товарно-транспортних накладних на придбаний у ТОВ «Оптдевайс» та ТОВ «Калідо» товар судом до уваги не приймається, так як вказане не свідчить про нереальність укладених з останніми правочинів. Також суд звертає увагу на те, що за змістом договору транспортування товару не було покладено на позивача. Крім того, при вивченні руху активів у процесі здійснення господарської операції дослідженню підлягають всі первинні документи в їх сукупності: як документ про перевезення товару, так і договори, накладні, виписані на виконання таких договорів, документи зберігання товарів, розрахункові документи тощо.

Пунктом 11.1 розділу 11 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України №363 від 14.10.1997, встановлено, що основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля.

Згідно п.п. 11.4, 11.5, 11.6, 11.7 вказаних Правил оформлення перевезень вантажів товарно-транспортними накладними здійснюється незалежно від умов оплати за роботу автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже, наявність чи відсутність товарно-транспортних накладних є лише дотриманням чи порушенням тільки правил перевезень автомобільним транспортом, які не повязані з дотриманням вимог податкового законодавства та не свідчать про безтоварність операцій; відсутність саме товарно-транспортних накладних не позбавляє права покупця включити понесені ним витрати з придбання товарів до складу валових витрат та віднести до податкового кредиту відповідні суми податку на додану вартість.

Щодо зазначення податковим органом в акті перевірки про відсутність ТОВ«Оптдевайс» за адресою, вказаною у статутних та звітних документах, з посиланням на акт Васильківської ОДПІ Київської області №346/23-112/36900457 від 18.11.2010, суд зауважує, що спірні операції між позивачем та ТОВ «Оптдевайс» відбувались у вересні 2010року, що передує встановленому факту відсутності контрагента за місцезнаходженням, а відтак не може бути належним доказом неспроможності здійснення ТОВ «Оптдевайс» господарської діяльності у вересні 2010 року.

Крім того, суд наголошує, що з огляду на реальний характер операції, за наслідком виконання якої позивачем віднесено до складу валових витрат декларації про одержані доходи віднесено суми грошових коштів, порушення контрагентом правил здійснення податкової дисципліни та господарської діяльності (як-от відсутність за місцем реєстрації, несплата податків та зборів у необхідному розмірі тощо) не може бути підставою для позбавлення платника (позивача у справі) права на отримання податкової вигоди за умови відсутності доказів недобросовісності такого платника.

Так само суд не бере до уваги посилання відповідача про відсутність ТОВ «Калідо» за юридичною адресою, зроблені в акті перевірки Нікопольської ОДПІ №272/233/37196376 від05.04.2011, оскільки спірні операції між позивачем та ТОВ «Калідо» відбувались у жовтні, грудні 2010 року, що передує встановленому факту відсутності контрагента за місцезнаходженням, а відтак не може бути належним доказом неспроможності здійснення ТОВ «Калідо» господарської діяльності у жовтні, грудні 2010 року.

Щодо висновку в акті перевірки про порушення позивачем ст.228 ЦК України, суд зазначає таке.

Відповідно до ст.215 ЦК України нікчемним правочином визнається правочин, недійсність якого встановлена законом. У такому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Так, згідно зі ст.228 ЦК України (в редакції чинній з 01.01.11) правочин, який порушує публічний порядок, тобто такий який був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, є нікчемним, а відтак визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. За змістом ч.3 ст.228 ЦК України правочин, при здійсненні якого недодержуються вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам, може бути визнаний недійсним судом.

Отже, з наведених приписів слідує, що законодавець з 01.01.11 виключив правочини, які були укладені з метою суперечною інтересам держави та суспільства, з кола нікчемних правочинів і відніс такі правочини до оспорюваних, тобто таких, які можуть бути визнані недійсними виключно судом.

Фактів спрямованості правочину між позивачем та його контрагентами ТОВ «Оптдевайс» та ТОВ «Калідо» на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, відповідачем не наводиться. Рішення суду про визнання зазначеного правочину недійсним через недодержання вимог щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, моральним засадам, податковим органом до суду не надано, в акті перевірки про наявність такого рішення не зазначено, а судом на виконання ст.11 КАС України доказів існування такого рішення не виявлено. За викладених обставин висновки акту перевірки щодо порушення позивачем положень ЦК України суду не доведені.

Натомість, позивачем надано належні та допустимі докази, які підтверджують правові наслідки вчинених правочинів; те, що господарські операції мали реальний характер, а придбаний товар використано в господарській діяльності позивача, однак відповідачем при винесені спірного податкового повідомлення-рішення зазначене прийнято до уваги не було.

Щодо нарахування суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 9778,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2444, 50 грн. суд вважає за необхідне зазначити таке.

Досліджуючи матеріали акту перевірки судом встановлено придбання позивачем у субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 автошин. Згідно наданих на перевірку первинних документів (податкових декларацій, податкових накладних), суми витрат складають 58668,00грн., у тому числі ПДВ в сумі 9778,00грн. та включені позивачем до складу податкового кредиту податкових декларацій з ПДВ за червень 2009 року. Зазначені первинні документи досліджені та відображені в акті перевірки, їх невідповідність вимогам чинного законодавства відповідачем не оспорюється.

У звязку з тим, що перевіркою не встановлено реалізації зазначеного товару, а в залишку товар відсутній, відповідачем зроблено висновок про порушення позивачем вимог п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 (далі Закон №168) (чинного на момент виникнення спірних правовідносин), а саме: завищення податкового кредиту, повязаного з придбання товару, в результаті чого занижено ПДВ за червень 2009 року на загальну суму 9778,00грн.

Проте, судовим вивченням наданих документів, а саме: свідоцтвами про реєстрацію транспортного засобу від 19.03.2006 та 24.03.2004, наявними в матеріалах справи, встановлено, що позивач є власником вантажного автомобіля КРАЗ 250 та причепу. З пояснень позивача вбачається, що він використовує зазначені транспортні засоби в своїй господарській діяльності, у звязку з чим придбав для них автошини та фільтри, тому включив до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми ПДВ, сплачені постачальникам у складі вартості запчастин, придбаних для вказаних транспортних засобів.

Відповідно до п.п.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168 якщо платник податку придбаває (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно п.п.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Проаналізувавши наведені правові норми, Дніпропетровський окружний адміністративний суд вважає, що оскільки позивачем придбано матеріальні цінності, які використовуються в його господарській діяльності та суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів підтверджено податковими накладними, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту відповідного податкового періоду суми ПДВ, сплачені постачальникам у складі вартості придбаних запчастин, а відтак податкове повідомлення-рішення № 0000801742 від 01.06.2011 підлягає скасуванню.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення суб'єкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів суб'єкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України особливістю провадження в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є те, що обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач всупереч приписам ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятих податкових повідомлень - рішень, що оскаржуються позивачем.

З огляду на зазначене, враховуючи надані сторонами докази та оцінивши їх у сукупності, Дніпропетровський окружний адміністративний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов субєкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції про скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000791742 від 01.06.2011 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми грошового зобовязання по податку з доходів фізичних осіб в розмірі 146765, 55 грн.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Західно-Донбаської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000801742 від 01.06.2011 про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 суми грошового зобовязання з податку на додану вартість за основним платежем розмірі 9778 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями в розмірі 2444, 50 грн.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд та набирає законної сили у порядок і строки, передбачені ст.ст.186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови складено 31 жовтня 2011 року.

Суддя

О.В. Маковська