Постанова № 21571385, 31.01.2012, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

31.01.2012

<копія >

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 січня 2012 р. Справа № 2а/0470/17241/11

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді

при секретаріБоженко Наталії Василієвни

Луговій В.О. розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Марганецької обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецькбуд» про стягнення податкового боргу в сумі 4756,80 грн., - ВСТАНОВИВ:

Марганецька обєднана державна податкова інспекція Дніпропетровської області звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд», в якому просить стягнути з відповідача на користь держави податковий борг з орендної плати за землю в сумі 4756,80 грн. з рахунків в обслуговуючих банках товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» (код ЄДРПОУ 24987927).

Позовна заява обґрунтована тим, що внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань згідно декларацій у відповідача виник податковий борг з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності у розмірі 4756,80 грн.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надав клопотання про розгляд справи без його участі, що підтверджується матеріалами справи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відповідно до вимог ст. 35 Кодексу адміністративного судочинства України, що підтверджується матеріалами справи. Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Частиною 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу у порядку письмового провадження.

Згідно статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» зареєстроване виконавчим комітетом Марганецької міської ради Дніпропетровської області, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та знаходиться на обліку в Марганецькій обєднаній державній податковій інспекції Дніпропетровської області, як платник податків.

Відповідно до поданої товариством з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» податкової декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік № 123 від 25.01.2011 р. визначена ним сума податкового зобовязання до сплати складає за січень - листопад 2011 року 2604,74 грн. щомісячно та за грудень 2011 року 2604,71 грн.

Згідно декларації з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2011 рік №512 від 27.01.2011 р. визначена ним сума податкового зобовязання до сплати складає за січень - листопад 2011 року 2152,06 грн. щомісячно та за грудень 2011 року 2152,03 грн.

Внаслідок несплати узгоджених податкових зобовязань згідно декларацій відповідач має заборгованість за жовтень 2011 року на загальну суму 4756,80 гривень.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Податкового Кодексу України від 02.12.2010 року №2755-6, Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» N2181-III від 21.12.2000 року та Закону України «Про плату за землю» № 2535-XII від 03.07.1992.

Згідно п.п. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про плату за землю» платники земельного податку, а також орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності (крім громадян) самостійно обчислюють суму земельного податку та орендної плати щороку за станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою центральним податковим органом, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

Статтею 17 Закону України «Про плату за землю» визначено, що податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у новій звітній податковій декларації, у тому числі і за нововідведені земельні ділянки, сплачується власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який дорівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Відповідно до п. 286.2 ст. 286 Податкового кодексу України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і до 1 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій.

П. 287.3 ст. 287 Податкового кодексу України встановлено, що податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Статтею 288 Податкового кодексу України визначено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

Таким чином, задекларована сума з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності за жовтень 2011 року повинна була сплачуватись, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця, що підприємством зроблено не було.

Відповідно до п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового Кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 Податкового Кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Згідно до п.36.1, п.36.2 ст.36 Податкового Кодексу України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Відповідно до п.46.1 ст.46 Податкового Кодексу України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно до пп.6.2.1 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Марганецької обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області на адресу відповідача було надіслано першу податкову вимогу № 1/136 від 03.12.2008 року та другу податкову вимогу № 2/1 від 09.01.2009 року. Перша податкова вимога вручена головному бухгалтеру відповідача, друга податкова вимога не вручена в звязку з незнаходженням підприємства за юридичною адресою, про що складено відповідний Акт та розміщено другу податкову вимогу на дошці податкових оголошень.

Відповідно до пп.6.2.4 п.6.2 ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв'язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Як вбачається з матеріалів справи, у товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» податковий борг виник в 2008 році та до цього часу не переривався, перша та друга податкові вимоги були виставлені платнику податків в порядку встановленому статтею 6 Закону України «Про порядок погашення зобовязань перед бюджетами та державними цільовими фондами». Таким чином, податкова вимога відповідачу за новоутвореним податковим боргом не виставляється.

Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового Кодексу України у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Згідно п. 95.1 ст. 95 Податкового Кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

П. 95.3 ст. 95 Податкового Кодексу України встановлено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

На підставі п. 4 ч. 2 ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України, суд в порядку адміністративного судочинства може прийняти постанову про стягнення з відповідача коштів.

Статтями 67, 68 Конституції України передбачено, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України, а їх невиконання і є порушенням державних інтересів.

Приймаючи до уваги викладене та враховуючи, що на час розгляду справи сума боргу в повному обсязі відповідачем не сплачена, відповідних доказів суду не надано, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Марганецької обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області до товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» про стягнення податкового боргу в сумі 4756,80 грн. задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» на користь держави податковий борг з орендної плати за землю в сумі 4756 (чотири тисячі сімсот пятдесят шість) гривень 80 копійок з рахунків в обслуговуючих банках товариства з обмеженою відповідальністю «Марганецьбуд» (код ЄДРПОУ 24987927).

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя <(підпис) >

< Список >

< Список >

< Список >Н.В. Боженко

< Текст >