Єдиний державний реєстр судових рішень
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 грудня 2011 р. Справа № 2а/0470/9382/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бондар М.В.,
при секретарі Салюк Л.Ю.,
за участі:
представника позивача ОСОБА_1,
представника відповідача Годьо Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області про скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (далі ФОП ОСОБА_3, позивач) звернулась до адміністративного суду з позовною заявою до Західно-Донбаської обєднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області (далі Західно-Донбаська ОДПІ, відповідач), в якій просить:
1.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001071742 від 14.07.2011 року;
2.Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0001031742 від 14.07.2011 року.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що при складанні акту перевірки, на підставі якого було винесено оскаржувані податкові повідомлення-рішення відповідач посилався на висновок за актом від 02.04.2010р. № 560/23-300/36701022 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва «Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд” з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків за період з 01.12.2009р. по 31.01.2010р.». Проте, як стало відомо позивачу, 05.10.2010р. Миколаївським окружним адміністративним судом винесена постанова по справі № 2а-5295/10/1470, якою визнані протиправними дії ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд» в результаті якої було складено акт № 560/23-300/36701022 від 02.04.2010р. Тобто, висновки відповідача, наведені в акті перевірки позивача частково грунтуються на акті перевірки, дії по складанню якого визнано протиправними. Висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях відповідача щодо нікчемності ряду укладених господарсько-правових угод, зокрема угод з ТОВ «Южторгкомпані»та ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд». Згідно наданих ФОП ОСОБА_3 під час перевірки первинних документів очевидним є факт зміни майнового стану позивача внаслідок господарських операцій з контрагентами ТОВ «Южторгкомпані» та ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд». Адже придбаний в цих контрагентів товар було перероблено в олію соняшникову та в подальшому реалізовано з метою отримання прибутку. Тобто, придбаний за господарською операцією товар був призначений для безпосереднього використання в господарській діяльності, адже позивач має технічні та технологічні можливості для здійснення основних видів діяльності, зокрема: основні фонди для виробництва олії, транспортні засоби для перевезення, приміщення для зберігання тощо. У період здійснення господарських операцій ФОП ОСОБА_3 з ТОВ «ВВМ-Віліджтрейд» та ТОВ «Южторгкомпані» за даними реєстру платників податку на додану вартість опублікованого на офіційному сайті ДПАУ, ТОВ «ВВМ-Віліджтрейд» ТОВ «Южторгкомпані» були зареєстровані як платник ПДВ, реквізити зазначених контрагентів були розміщені на офіційному сайті ДПА і відповідали реквізитами зазначеним у податкових накладних. Стосовно відображення правових відносин з платниками податку ТОВ «Віст-Оіл», ТОВ «Агромарс» та ЗАТ «Павлоградхліб» за період, що перевірявся позивач зазначив, що ФОП ОСОБА_3 з метою здійснення підприємницької придбавала та продавала олію соняшникову. Факт відвантаження товару підтверджено відповідними товарними накладними, факт сплати - підтверджено відповідними банківськими документами. Контрагенти позивача були зареєстровані платниками ПДВ. Висновок відповідача про нікчемність правочину є необгрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Посилання Західно-Донбаської ОДПІ на частини 1, 5 ст.203, ст.215, ч.1 ст.216 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку. Таким чином, відповідач перебрав на себе функцію суду, що суперечить нормам Конституції України. Інших підстав визнання правочину нікчемним діюче законодавство не передбачає. Акт перевірки не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог правових норм, лише зазначення, про відсутність трудових ресурсів, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, транспортних засобів, майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення діяльності тощо, що може свідчити про відсутність необхідних умов для здійснення відповідної господарської, економічної діяльності контрагентами позивача. Також, в акті перевірки встановлено факти нібито заниження оподаткованого доходу внаслідок реалізації олії соняшникової нижче ціни придбання насіння соняшника, яке використано на виготовлення олії. Твердження відповідача про те, що зростання доходу є обов'язковою вимогою для віднесення витрат до валових, згідно з податковим обліком, не відповідає чинному в Україні законодавству. Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі.
Представники відповідача в судовому засіданні проти позову заперечувала, просила відмовити в його задоволенні. Представник відповідача зазначила, що при визначенні сум валових витрат та податкового кредиту Західно-Донбаською ОДПІ прийнято до уваги висновки за актами: від 02.04.2010р. №560/23-300/36701022 ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва „Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків за період 01.12.2009р. по 31.01.2010р."; від 14.07.2010р. №1095/23-300/36701022 ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва „Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків за березень 2010р."; від 02.08.2010р. №868/23-36587237 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області „Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ „Южторгкомпані" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "СКЦ-МІЛЕНІУМ" за період березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р."; від 16.11.2010р. №1270/23-30934014 ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області „Про результати виїзної планової перевірки ТОВ „ВІСТ-ОІЛ" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2010 року". Зазначеними актами встановлено укладання нікчемних правочинів з метою отримання податкової вигоди по ланцюгу постачання. Проведеною перевіркою відомостей про доходи з центральної бази даних державного реєстру фізичних осіб ДПА України, первинних банківських документів, даних книг обліку розрахункових операцій №0410001404/1 та №0410001405/1, даних книг обліку доходів та витрат №2 та № 3 (форма №10), декларацій про отримані доходи встановлено, що валові доходи за 2009 рік занижено на 104666,67грн. та за 2010 рік - на 103002,48 грн. (без ПДВ), а саме до складу валових доходів декларацій ФОП ОСОБА_3 не включено: в 2009 році - сума доходу, отриманого шляхом проведення взаємозаліку від ТОВ „Суворова"; в 2010 році - сума доходу, отриманого на поточний рахунок від ЗАТ „Павлоградхліб", отриманого шляхом проведення взаємозаліку від ТОВ „Дергачівського жирового комбінату", отриманого на поточний рахунок від ПП „Агро-Полюс", сума відсотків банку, отриманих на поточний рахунок. Перевіркою наданих первинних документів - податкових накладних, видаткових накладних, первинних банківських документів, реєстрів отриманих податкових накладних, декларацій з податку на додану вартість, записів книги обліку доходів та витрат №2, пояснення підприємця встановлено, що ФОП ОСОБА_3 в липні, серпні та жовтні 2009р. було реалізовано олію соняшникову нижче ціни придбання насіння соняшника, яке використано на виготовлення олії, та насіння соняшника нижче ціни придбання ТОВ „Олійно-жировий альянс", ЗАТ „Павлоградхліб", ТОВ „Комплекс „Агромарс". ФОП ОСОБА_3 дійсно маючи первинні документи, що підтверджують витрати, які перевищили суму отриманого доходу (тобто, отримавши збитки), не надала будь-яких доказів, які б свідчили, що придбання та продаж даного товару з від'ємним фінансовим результатом вплинуло на дохід його господарської діяльності чи на можливість отримання такого доходу. Зростання доходу є обов'язковою вимогою для віднесення витрат до валових, згідно з податковим обліком. В порушення вимог пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 Закону України „Про податок на додану вартість” від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР (далі Закон №168) позивачем занижена сума податкових зобов'язань з ПДВ. В порушення пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168: до складу податкового кредиту віднесено ПДВ за придбаний у ТОВ „Павлоградторгбуд" котел КЧМ, у ТОВ „Агро-Союз"- котел транспортера, які не використовувалися в оподатковуваних операціях в перевіряємому періоді; до податкового кредиту віднесено ПДВ з фіскальних звітних чеків ТОВ „МС ОЙЛ КАРД", ВАТ „УКРНАФТА", ТОВ „Нафта-Капітал", ТОВ „НК-Партнер", які не були надані до перевірки. В порушення вимог пп.7.4.4 п.7.4 ст.7 Закону №168 ФОП ОСОБА_3 віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ з вартості отриманого товару, який не відноситься до складу валових витрат (в результаті здійснення реалізації продукції за ціною нижчою ціни придбання сировини). Таким чином, ФОП ОСОБА_3 було включено до складу податкового кредиту суми, які не пов'язані з веденням господарської діяльності підприємця (отриманням доходу), чим завищено податковий кредит.
Дослідивши письмові докази по справі та заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 зареєстрована як субєкт підприємницької діяльності виконкомом Павлоградської міської ради 17.09.1998 р., перебуває на обліку платників податків в Західно-Донбаській ОДПІ, перебуває на загальній системі оподаткування.
21.06.2011 р. за наслідком перевірки позивача фахівцями Західно-Донбаської ОДПІ складено акт №63-17/2-1942018982 „Про результати документальної планової виїзної перевірки дотримання вимог податкового та іншого законодавства ФОП ОСОБА_3 за період з 01.07.2009 р. по 31.12.2010 р.”, в якому встановлено порушення вимог:
- п.6 ст.128 Господарського кодексу України (далі ГК України) - належне ведення обліку доходів та витрат;
- ст.13 р.IV Декрету Кабінету Міністрів України "Про прибутковий податок з громадян" від 26.12.1992 р. № 13-92 (далі Декрет № 13-92), в результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності за перевіряємий період на суму 112539,91 грн, в тому числі по періодах: з 01.07.2009р. по 31.12.2009р. - 58107,49грн., за 2010р. - 54432,42грн.;
- пп.19.2.6 п.19.2 ст.19 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб” від 22.05.2003 р. № 889-ІV (далі Закон № 889) - до податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків, і сум утриманого з них податку, не включено суми нарахованого та виплаченого доходу фізичним особам - підприємцям за період з 01.07.2009р. по 31.12.2010р.;
- пп.7.3.1 п.7.3, пп.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, в результаті чого занижено податок на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 150958 грн., у тому числі по періодах: з 01.07.2009р. по 31.12.2009р. 78355 грн., за 2010р. 72603 грн.;
- ч.5 ст.203, ч.1, 2 ст.215, ст.216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ФОП ОСОБА_3 при придбанні товарів у ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд" та ТОВ „Южторгкомпані". Товар по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655 та 656 ЦК України. Відповідно до ч.ч.1,5 ст. 203, п.1,2 ст. 215, ст. 228 ЦК України, зазначені правочини мають ознаки нікчемності та є нікчемними - в силу припису закону. Правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб. Перевіркою встановлено відсутність поставок товарів та укладення угод з метою настання реальних наслідків. В зв'язку з тим, що угоди поставки є нікчемними, нікчемний правочин є недійсним в силу закону, такий нікчемний правочин не створює інших юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. В даному випадку відсутні як база, так і об'єкт оподаткування податком на додану вартість. Вищевикладене свідчить про відсутність наміру створення правових наслідків, в т.ч. щодо сплати належних сум податків та обов'язкових платежів. Тобто, такі угоди носять фіктивний характер.
- встановлено відсутність об'єктів, які підпадають під визначення п. 3.1 ст.3, п. 4.1 ст.4, ст.7 Закону 168. Дані, наведені в деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.07.2009 р. по 31.10.2009р. про обсяги поставок та придбання, внаслідок операцій з ТМЦ, отриманих від ТОВ „ВІСТ-ОІЛ" та реалізованим покупцям ТОВ „Комплекс „Агромарс" та ЗАТ „Павлоградхліб" не є дійсними: податкове зобов'язання у сумі 11504,63 грн.; податковий кредиту сумі 10805,30 грн.
В акті перевірки зроблено остаточний висновок, що, задекларовані ФОП ОСОБА_3 податкові зобов'язання по податку на додану вартість за результатами перевірки підлягають зменшенню за липень 2009р. в сумі 2009,70 грн., серпень 2009 року в сумі 409,00 грн., жовтень 2009р. в сумі 9085,93грн., та податковий кредит по податку на додану вартість підлягає зменшенню за липень 2009 р. на суму 10805,30 грн.
14.07.2010 р. на підставі зазначеного акту перевірки Західно-Донбаською ОДПІ винесено податкові повідомлення-рішення:
- №0001071742, яким згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54, п.123.1 ст.123 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1, 7.4.4, 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону №168, ч.5 ст.203, ч.ч.1,2 ст.215, ст.216, ст.228 ЦК України збільшено суму грошового зобовязання позивача за платежем ПДВ: за основним платежем на 150958,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями 37739,5 грн.;
- №0001031742, яким згідно п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України, ст.ст.13,14 Декрету №13-92, п.7.1 ст.7 Закону №889 збільшено суму грошового зобовязання позивача за платежем податок з доходів фізичних осіб субєктів підприємницької діяльності і незалежної професійної діяльності: за основним платежем на 112539,91 грн.
Судом встановлено, що між ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд” (постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (покупець) укладено договори поставки від 10.11.2009 р. №10/11-09 (а.с.204 т.2) та від 25.02.2010 р. №25/02-10 (а.с.209 т.2), за умовами яких постачальник власним транспортом здійснює поставку продукції (насіння соняшника) до складу покупця. Суд критично оцінює надані суду копії договорів з ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд”, оскільки в тексті договору відсутні прізвища та ініціали особи, яка підписувала договори від імені ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд”.
Між ТОВ „Южторгкомпані” (постачальник) та ФОП ОСОБА_3 (покупець) укладено договори поставки від 01.03.2010 р. №01/03-10 (а.с.216 т.2) та від 01.06.2010 р. №01/06-10 (а.с.214 т.2), за умовами яки постачальник власним транспортом здійснює поставку продукції (насіння соняшника) до складу покупця.
ФОП ОСОБА_3 (покупець) в липні 2009 р. мало взаємовідносини з ТОВ „Віст-Оіл” (постачальник), яке здійснювало постачання позивачу олію соняшникову.
Посилання представника позивача на наявність судових рішень: постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 05.10.2010 р. по справі №2а-5295/10/0470 (а.с.175 т.2) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 15.11.2011 р. по справі №2а-5295/10/0470, якими визнані протиправними дії ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва щодо проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд» в період з 27.02.2010 р. по 02.04.2010 р., в результаті якої було складено акт від 02.04.2010р. №560/23-300/36701022, суд не вважає такими, що є безспірним доказом вчинення реальних правочинів ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд» з ФОП ОСОБА_3 Зі змісту зазначених судових рішень вбачається, що органом державної податкової служби не було додержано встановленого Законом України „Про державну податкову службу в Україні” порядку призначення та проведення перевірки ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд».
Відповідно до п. 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 р. № 327, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за № 925/11205 (далі Порядок № 327), чинного на час проведення зазначених перевірок, за результатами проведення виїзних позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності субєктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства- довідка. Акт- службовий документ, який стверджує факт проведення виїзної позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності субєкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства субєктами господарювання.
Згідно пунктів 1.5-1.7 Порядку №327 акт невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень норм податкового, валютного та іншого законодавства; за результатами невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства; факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Таким чином, є належними доказами по справі та оцінується судом нарівні з іншими доказами в порядку, визначеному ст.86 КАС України, акти перевірок: від 14.07.2010р. №1095/23-300/36701022 ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва „Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків за березень 2010р."; від 02.08.2010р. №868/23-36587237 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області „Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ „Южторгкомпані" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "СКЦ-МІЛЕНІУМ" за період березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р."; від 16.11.2010 р. №1270/23-30934014 ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області „Про результати виїзної планової перевірки ТОВ „Віст-Оіл” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р.”.
В судовому засіданні зясовано, що ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд” та ТОВ „Южторгкомпані” на час укладення договорів з ФОП ОСОБА_3 за юридичними адресами не знаходились; податкову звітність до органів державної податкової служби за місцем перебування на обліку, не подавали; не мали фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення поставки позивачу насіння соняшника у встановлених договорами обсягах, зокрема, не мали кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для здійснення перевезення, складських та офісних приміщень; не мали можливості здійснення операцій з урахуванням терміну придатності та доступності на ринку. Зазначені факти підтверджені актами перевірок: від 14.07.2010р. №1095/23-300/36701022 ДПІ у Центральному районі м.Миколаєва „Про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «ВВМ-Вилиджтрейд» з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість щодо відображення правових відносин з платниками податків за березень 2010р."; від 02.08.2010р. №868/23-36587237 ДПІ у Жовтневому районі Миколаївської області „Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ „Южторгкомпані" щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "СКЦ-МІЛЕНІУМ" за період березень 2010р., квітень 2010р., травень 2010р.". В актах перевірок також зроблені висновки про безтоварність операцій ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд” та ТОВ „Южторгкомпані”.
В судовому засіданні зясовано, що контрагент позивача ТОВ „Віст-Оіл” отримував поставлену ФОП ОСОБА_3 олію соняшникову від ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд” та ТОВ „Пікуль”. Актом перевірки від 16.11.2010 р. №1270/23-30934014 ДПІ у Миколаївському районі Миколаївської області „Про результати виїзної планової перевірки ТОВ „Віст-Оіл” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 р. по 30.06.2010 р.” зроблено висновок про неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ „Віст-Оіл” з контрагентами ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд” та ТОВ „Пікуль”.
В судовому засіданні досліджені надані позивачем копії первинних документів по взаємовідносинах з контрагентами ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд”, ТОВ „Южторгкомпані” та ТОВ „Віст-Оіл”: видаткових накладних, податкових накладних, актів звірок, квитанцій до прибуткових касових ордерів, банківських виписок, товарно-транспортних накладних, копії свідоцтв про державну реєстрацію та реєстрацію платниками ПДВ.
Відповідно п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.6.1 ст.6 та ст.8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
-придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
-придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону №168 датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:
-або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;
-або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону №168 податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Згідно пп. 7.4.5. п.7.4 ст.7 Закону №168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).
Відповідно до ст.13 розділу IV Декрету №13-92 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо повязаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІV (далі Закон №996) визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ч.2 ст.3 Закону № 996 бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, грунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Як зазначено в ч.1 ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій; первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством. З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності. За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу валових витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів. Визначальною має бути подія, підтверджена документально. При цьому, документи мають бути складені особою, діяльність якої, безумовно, здійснюється в межах правової відповідальності, яку можливо ідентифікувати, відповідальною за здійснення господарської операції та під час здійснення господарської операції.
З огляду на досліджені в судовому засіданні докази, контрагенти позивача - ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд”, ТОВ „Южторгкомпані” та ТОВ „Віст-Оіл” не мали фізичні, технічні та технологічні можливості для здійснення поставки позивачу насіння соняшника (олії соняшника) у встановлених договорами обсягах, зокрема, не мали кваліфікованого персоналу, основних фондів, у тому числі транспортних засобів для здійснення перевезення, складських та офісних приміщень; не мали можливості здійснення операцій з урахуванням терміну придатності та доступності на ринку.
Законодавством встановлений певний взаємозвязок і між надходженням до бюджету податку на додану вартість. За загальним правилом, несплата податків (зборів) продавцем і його постачальниками самі по собі не є підставою для зменшення суми податкового кредиту. Разом з тим, офіційне з'ясування всіх обставин у справі є принципом адміністративного судочинства.
Отож, суд зобовязаний при вирішенні справи зясувати всі обставини справи і оцінити їх в сукупності: чи мали місце господарські операції, чи добросовісно діяли всі учасники господарських взаємовідносин. Не виключено, чи припустилися порушень податкового законодавства контрагенти позивача.
Крім зазначеного, на підтвердження здійснення діяльності, спрямованої на формування податкової вигоди контрагентів свідчить і швидкоплинність існування ТОВ „Южторгкомпані”, яке зареєстровано Жовтневою районної Державною адміністрацією Миколаївської області 18.01.2010 р. (а.с.111 т.1) та ухвалою господарського суду Миколаївської області від 22.03.2011 р. по справі №2/69/10 (а.с.58-60 т.1) затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ „Южторгкомпані”, ліквідовано ТОВ „Южторгкомпані” та припинено провадження у справі про банкрутство.
Таким чином, досліджені в судовому засіданні первинні бухгалтерські документи по взаємовідносинам між ФОП ОСОБА_3 з ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд”, ТОВ „Южторгкомпані” та ТОВ „Віст-Оіл” є такими, що не відповідають сутності та не несуть доказовості відносно змісту здійснених операцій, не є документами, які можуть бути підставою для відображення в облікових регістрах бухгалтерського та податкового обліку. Результати, відображені у податковому обліку ФОП ОСОБА_3 по взаємовідносинам з ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд”, ТОВ „Южторгкомпані” та ТОВ „Віст-Оіл” фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій учасників взаємовідносин.
В ході розгляду справи фахівцями відповідачів доведена сумнівність укладених між ФОП ОСОБА_3 з ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд”, ТОВ „Южторгкомпані” та ТОВ „Віст-Оіл” угод, у зв'язку з чим і безпідставне віднесення позивачем до складу валових витрат та до податкового кредиту сум ПДВ на підставі складених ТОВ „ВВМ-Вилиджтрейд”, ТОВ „Южторгкомпані” та ТОВ „Віст-Оіл” первинних документів.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_3 здійснювала продаж олії соняшникової нижче ціни придбання насіння соняшника наступним контрагентам: ТОВ „Олійно-жировий альянс”, ТОВ „Агропрод”, ЗАТ „Павлоградхліб”, ТОВ „Комплекс Агромарс”.
Відповідно до ст.13 Декрету №13-92 оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) і документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву. До складу витрат, безпосередньо пов'язаних з одержанням доходів, належать витрати, які включаються до складу валових витрат виробництва (обігу) або підлягають амортизації згідно з Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств".
Згідно п.5.1 ст.5 Закону №334 валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Як зазначено в п.1.32 ст.1 Закону №334 господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою
В листі Вищого адміністративного суду України N 742/11/13-11 від 02.06.2011 р. крім іншого, звернуто увагу судів на необхідність в обов'язковому порядку досліджувати наявність господарської мети при вчиненні відповідних дій платника податку. Перевірці підлягають доводи податкового органу, що свідчать про відсутність ділової мети у діях платника податку, зокрема у разі подальшого продажу придбаного товару нижче за ціну придбання.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено представником позивача, що відсутні жодні докази, які б свідчили, що продаж олії за ціною нижче ціни придбання є економічно обґрунтованою операцією.
Пояснення представника позивача щодо відсутності відємного фінансового результату в декларації за 2010 рік не є підставою вважати продаж олії за ціною, нижче ціни придбання насіння соняшника обґрунтованою.
Таким чином, суд погоджується з висновками фахівців відповідача про безпідставне завищення витрат, що вплинуло на зменшення суми податку з доходів фізичних осіб, який було нараховано та сплачено позивачем.
Під час судового розгляду справи не знайшли підтвердження доводи позивача про здійснення відповідачем розрахунків всупереч наданим до перевірки оригіналам первинних документів.
В судовому засіданні представник позивача не заперечував проти наявності інших порушень, виявлених в ході проведення відповідачем планової перевірки, які також стали підставою для визначення позивачу грошових зобовязань та нарахування штрафних (фінансових) санкцій оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями.
З огляду на сукупність встановлених обставин, суд приходить до висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд в порядку та строки, визначені с. 186 КАС України та набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України.
Постанова в повному обсязі виготовлена 26 грудня 2011 року.
Суддя
М.В. Бондар
Судове рішення № 21571100, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 30.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/0470/9382/11. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: