Рішення № 21570344, 24.02.2012, Чернігівський районний суд Запорізької області

Справа № 0826/71/2012

Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2012 року. смт. Чернігівка Чернігівський районний суд Запорізької області

в складі:головуючого-судді Поди Н.М.

при секретарі: Синяк Л.П.

за участю прокурора Сотник Р.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Чернігівка цивільну справу за позовом Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернат в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей,

В С Т А Н О В И В:

Чернігівська загальноосвітня школа-інтернат в особі директора Бехтера О.П. в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_4, в якій просить позбавити його батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути з відповідача аліменти на їх утримання.

Позивач посилається на те, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 являються дітьми, які залишилися без батьківського піклування і з 07.10.2011р. на підставі розпорядження голови Кам'янсько-Дніпровської районної державної адміністрації знаходяться на вихованні і повному державному утриманні в Чернігівській загальноосвітній школі-інтернаті.

Мати дітей, ОСОБА_6 рішенням Кам'янсько -Дніпровського районного суду від 15.06.2011р. позбавлена батьківських прав відносно своїх дітей.

Батько дітей, ОСОБА_4 вироком Великобілозерського районного суду Запорізької області від 24.10.2004. позбавлений волі на 13 років і відбуває покарання в Оріхівській виправній колонії УДДУ ПВП у Запорізькій області. Початок строку: 28.01.2009р., кінець строку 28.01.2022р. На протязі навчання дітей в школі-інтернаті батько не підтримує з ними стосунків, жодного разу не цікавився умовами їх проживання та утримання, станом здоров'я, не листується з ними, тобто ухиляється від виконання своїх обов'язків щодо виховання неповнолітніх дітей.

У зв'язку з тим, що батько самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, не цікавиться життям своїх дітей, не дбає про їх розвиток, не піклується про їх виховання, позивач просить суд позбавити відповідача батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 та стягнути аліменти на їх утримання.

В судовому засіданні представник позивача, Хлепітько А.С. позов підтримав та просив його задовольнити.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, так як відбуває покарання в Оріхівській виправній колонії УДДУ ПВП. Надіслав до суду письмову заяву, в якій не заперечував проти позбавлення його батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей та стягнення з нього аліментів на утримання дітей. Просив справу розглянути без його участі.

Представник третьої особи, служби у справах дітей, Веремій Л.С. в судовому засіданні просила позов задовольнити.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, представника третьої особи, думку прокурора, який не заперечував проти задоволення позову, вивчивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач, ОСОБА_4 є батьком ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвами про народження (а.с.4-5).

Відповідно до матеріалів справи відповідач дітьми не цікавиться, не дбає про їх здоровя, моральний та фізичний розвиток, не забезпечує належними житлово-побутовими умовами, не турбується про їх фізичний та моральний розвиток, ухиляється від їх виховання та утримання, діти знаходяться на повному державному утриманні в Чернігівській загальноосвітній школі-інтернаті з 07.10.2011р. і по теперішній час.

Оцінюючи зібрані докази, суд приходить до висновку, що ОСОБА_4 ухиляється від виховання неповнолітніх дітей і в силу ст. 164 Сімейного кодексу України підлягає позбавленню батьківських прав.

Згідно ст. 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Згідно ч.ч.1-5 ст.150 Сімейного кодексу України батьки зобов'язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сімї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; зобов'язані піклуватися про здоровя дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; зобов'язані забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; зобов'язані поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов'язку батьківського піклування щодо неї.

Відповідно до ст. 164 Сімейного кодексу України та ч. 2 п. 16 Пленуму Верховного суду від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток, як складову виховання, не спілкуються з дитиною, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляють інтересу до її внутрішнього світу, не створюють умов для отримання нею освіти.

Відповідно до ст.ст. 8,11 Закону України „Про охорону дитинства ” кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки, або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці. Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, милосердя тощо.

Відповідно до статтей 25, 27, 29 Конвенції про Права дитини, ратифікованої Постановою ВР 27.02.1991 року, держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини. Держави-учасниці визнають права дитини, яка віддана компетентними органами на піклування з метою догляду за нею, її захисту або фізичного чи психічного лікування, на періодичну оцінку лікування, наданого дитині, і всіх інших умов, пов'язаних з таким піклуванням про дитину. Держави-учасниці погоджуються щодо того, що освіта дитини має бути спрямована на: розвиток особи, талантів, розумових і фізичних здібностей дитини в найповнішому обсязі; виховання поваги до прав людини та основних свобод, а також принципів, проголошених у Статуті Організації Об'єднаних Націй; виховання поваги до батьків дитини, її культурної самобутності, мови і національних цінностей країни, в якій дитина проживає, країни її походження та до цивілізацій, відмінних від її власної; підготовку дитини до свідомого життя у вільному суспільстві в дусі розуміння, миру, терпимості, рівноправності чоловіків і жінок та дружби між усіма народами, етнічними, національними і релігійними групами, а також особами з корінного населення.

Враховуючи вищевикладене, суд, вважає, що позовні вимоги про позбавлення батьківських прав ОСОБА_4 законні, обґрунтовані та підлягають задоволенню у повному обсязі та вважає необхідним позбавити ОСОБА_4 батьківських прав стосовно неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 за тими підставами, що відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обовязків по відношенню до неповнолітніх дітей, взагалі не проявляє до них батьківської турботи, постійної матеріальної допомоги не надає, байдуже ставиться до їх навчання, виховання та їх долею не цікавиться, тому формальна наявність батька ставить дітей в скрутне становище, так як вони не можуть мати юридичного статусу дітей, які залишились без піклування батьків, і в повній мірі користуватись пільгами та державними гарантіями, що мають діти даної категорії, згідно чинного законодавства та вважає необхідним, в інтересах ОСОБА_3 та ОСОБА_2 з метою встановлення їх соціального статусу, позбавити відповідача ОСОБА_4 батьківських прав по відношенню до його дітей, які проживають та знаходяться на повному державному утриманні в Чернігівській загальноосвітній школі-інтернаті з 07.10.2011р. і по теперішній час.

Відповідно до матеріалів справи ОСОБА_4, як батько взагалі не підтримує з дітьми стосунків: жодного разу не надсилав листівок до школи-інтернату, не цікавиться умовами проживання та утримання, станом здоров'я, не підтримує матеріально, не висилає грошових переказів, письмових запитів на адресу школи-інтернату від батька не надходило, тобто батько взагалі усунувся від виховання і утримання дітей.

На підставі ст. 183 Сімейного кодексу України з ОСОБА_4 необхідно стягнути аліменти у розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 24.01.2012р. і до їх повноліття.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 88, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 150, 155, 164, 165, 166,183 СК України , суд,

В И Р І Ш И В:

Позов Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернат в інтересах неповнолітніх ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_4, третя особа: Служба у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів на утримання дітей - задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, уродженця м. Запоріжжя, батьківських прав відносно його неповнолітніх дітей ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь Чернігівської загальноосвітньої школи-інтернат аліменти на утримання ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1\4 частини всіх видів заробітку, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення ними повноліття, починаючи стягнення з 24.01.2012р.

Стягнути з ОСОБА_4 судовий збір в розмірі 107,30 грн.- Чернігівський районний суд Запорізької області, ЄДРПОУ суду: 37304095, УДК у Чернігівському районі ГУДКУ в Запорізькій області, отримувач коштів: Державний бюджет Чернігівського району, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 34677035, МФО 813015, № доходного рахунку щодо сплати судового збору 31213206700316.

Рішення підлягає негайному виконанню в частині стягнення аліментів - в межах суми платежу за один місяць.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області протягом 10 днів з дня його проголошення.

Суддя