Постанова № 21569508, 23.01.2012, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року <год:хв >Справа № 2а/0370/3733/11

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Валюха В.М.,

при секретарі судового засідання Лисюк І.Ю.,

за участю представника позивача Проскуровського В.В.,

представника відповідача Гаврилюка В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» до Луцької обєднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «Луцький картонно-руберойдовий комбінат» (далі ВАТ «Луцький КРК», позивач) звернулося з адміністративним позовом до Луцької обєднаної державної податкової інспекції (далі Луцька ОДПІ, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 16.12.2011 року №0004072301, №0004082301.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Луцькою ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Луцький КРК» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Алькор-Ник» (код ЄДРПОУ 37278998) за січень 2011 року, про що складено акт №9635/2302/00292652 від 05.12.2011 року.

На підставі вказаного акту перевірки Луцькою ОДПІ прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- №0004072301 від 16.12.2011 року, яким ВАТ «Луцький КРК» збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість (ПДВ) на 115334грн. 00коп., в тому числі за основним платежем 115334грн. 00коп.;

- №0004082301 від 16.12.2011 року, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3865462грн. 00коп.

Позивач не погоджується із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, просить їх скасувати, з огляду на таке.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, підставами для прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стали висновки податкового органу про неправомірне включення до податкового кредиту за січень 2011 року ПДВ в сумі 773092грн. 43коп. та до валових витрат І кварталу 2011 року витрат в сумі 3865462грн. 19коп. за операціями з придбання макулатури у ТзОВ «Алькор-Ник», згідно з договором купівлі-продажу №М11/11 від 04.01.2011 року. Під час перевірки головним бухгалтером були надані пояснення інспекторам щодо мети придбання макулатури як сировини, яка використовується у виробничому циклі підприємства позивача та є основною складовою продукції. В ході перевірки податковому органу позивачем були надані як первинні документи, що підтверджують безпосередньо придбання товару (видаткові та податкові накладні), так і документи, що підтверджують внутрішнє переміщення товару до цеху «картонно-паперове виробництво», де було проведено сортування цього товару, про що складено акт сортування. Перевіркою було підтверджено фактичне здійснення господарської операції по придбанню товару з метою його використання у господарській діяльності позивача, відтак ВАТ «Луцький КРК» правомірно формувало податковий кредит та валові витрати по зазначених господарських операціях. Жодних порушень податкового законодавства, вчинених саме позивачем, перевіркою встановлено не було.

Проте, як слідує із акту перевірки №9635/2302/00292652 від 05.12.2011 року, єдиною причиною для винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень стала діяльність контрагента ТзОВ «Алькор-Ник». Податковим органом висновок про відсутність у ТзОВ «Алькор-Ник» основних засобів, складських приміщень та інших умов для ведення господарської діяльності був зроблений виключно виходячи з даних податкової звітності такого контрагента, але достовірність цих показників не перевірялася, зокрема, в акті перевірки не містяться посилання на акти обстежень територій, які використовувалися ТзОВ «Алькор-Ник» для здійснення господарської діяльності, чи на інформацію від установ, які здійснюють реєстрацію права власності на нерухоме майно. Інформація про відсутність у зазначеного контрагента умов для ведення господарської діяльності є лише припущенням. Крім того, невиконання певною особою (в даному випадку контрагентом) обовязку щодо декларування певних показників своєї господарської діяльності може мати наслідки лише для цієї особи. В акті перевірки зроблено безпідставний висновок, що укладення договору купівлі-продажу макулатури було зроблено без мети настання реальних правових наслідків, внаслідок чого цей договір є нікчемним.

Позивач просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 16.12.2011 року №0004072301, №0004082301.

В поданих до суду письмових запереченнях проти позову (т.1,а.с.222-223) представник відповідача адміністративний позов не визнав та надав пояснення такого змісту.

В ході проведення перевірки встановлено, що ВАТ «Луцький КРК» в січні 2011 року проводило фінансово-господарські операції з ТзОВ «Алькор-Ник» щодо придбання макулатури на суму 4638554грн. 63коп., в тому числі ПДВ 773092грн. 43коп., в кількості 2330,93 т. за ціною 1658грн. 33коп. (без ПДВ) за 1 т.

При перевірці не було предявлено товарно-транспортних накладних (ТТН), що ставить під сумнів проведення операції в частині транспортування товару від ТзОВ «Алькор-Ник» до ВАТ «Луцький КРК».

На дослідження походження товарно-матеріальних цінностей, які придбавалися по першому ланцюгу у ТзОВ «Алькор-Ник», було направлено запит щодо підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства до ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва, якою 10.11.2011 року складено акт про неможливість проведення перевірки контрагента ТзОВ «Алькор-Ник» у звязку з тим, що підприємство згідно з базою «Облік» має стан «16 Припинено (ліквідовано, закрито)». ТзОВ «Алькор-Ник» подано декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, у якій відсутні показники у рядках 01.2 «Приріст балансової вартості запасів» та 04.2 «Убуток балансової вартості запасів», не подано додатку до декларації К1, з чого слідує, що в даного субєкта господарювання станом на 31.12.2011 року залишки товарно-матеріальних цінностей відсутні, відтак поставка макулатури могла відбутися лише в січні 2011 року.

Оскільки в ТзОВ «Алькор-Ник» відсутні складські приміщення, транспортні засоби (для транспортування макулатури), виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального характеру.

Оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 16.12.2011 року №0004072301, №0004082301 Луцькою ОДПІ прийнято правомірно, тому представник відповідача просить у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

В судовому засіданні представник позивача адміністративний позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, письмових поясненнях від 12.01.2012 року (т.1, а.с.56-59), від 23.01.2012 року (т.1, а. с.226-227), та додатково пояснив, що для проведення розрахунків з ТзОВ «Алькор-Ник» за поставлену макулатуру ВАТ «Луцький КРК» було перераховано кошти в розмірі 250000грн. 00коп. згідно з платіжним дорученням №315621 від 22.03.2011 року. Решта сума заборгованості була погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується угодою від 31.03.2011 року, які виникли відповідно до договору №01-2011 від 31.03.2011 року про відступлення права вимоги на суму 4388554грн. 63 коп. до ТзОВ «Адекс-Пром», якому ВАТ «Луцький КРК» здійснювало попередню оплату в рахунок майбутніх поставок макулатури, та яке не здійснило таких поставок, у звязку з чим зобовязалося повернути суми попередньої оплати. Обовязок з транспортування макулатури згідно з договором №М11/11 від 04.01.2011 року було покладено на продавця ТзОВ «Алькор-Ник» (пункт 3.1 договору).

Представник позивача просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької ОДПІ від 16.12.2011 року №0004072301, №0004082301.

В судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав з підстав, викладених у письмових запереченнях проти позову, просить у його задоволенні відмовити повністю.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши письмові докази, суд приходить до висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з таких мотивів та підстав.

Судом встановлено, що ВАТ «Луцький КРК» зареєстроване як юридична особа, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №391250 (т.1, а.с.60), з 19.08.1994 року знаходиться на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ, що підтверджується довідкою від 10.02.2010 року №108 (т.1, а.с.76), зареєстроване платником ПДВ, про що Луцькою ОДПІ видано Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ від 16.07.1998 року №02595407 (т.1, а.с.77).

Луцькою ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Луцький КРК» з питань здійснення фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Алькор-Ник» (код ЄДРПОУ 37278998) за січень 2011 року, про що складено акт №9635/2302/00292652 від 05.12.2011 року (т.1, а.с.11-45).

В ході проведення перевірки встановлено, що ВАТ «Луцький КРК» в січні 2011 року проводило фінансово-господарські операції з ТзОВ «Алькор-Ник» щодо придбання макулатури на суму 4638554грн. 63коп., в тому числі ПДВ 773092грн. 43коп., в кількості 2330,93 т. за ціною 1658грн. 33коп. (без ПДВ) за 1 т. На зазначений товар були виписані видаткові та податкові накладні, відповідно до накладних на внутрішнє переміщення макулатуру оприбутковано в цех «картонно-паперове виробництво», де проведено сортування згідно з актами на такі види: макулатура МС-4-А, макулатура МС-5-Б, макулатура МС-6-Б, макулатура МС-7-Б, макулатура МС-9-В. Посортовану макулатуру списано у виробництво, станом на 31.01.2011 року залишки придбаної у ТзОВ «Алькор-Ник» макулатури на складі відсутні. Вищевикладене свідчить про те, що придбана сировина використана для виробництва готової продукції та є основною складовою готової продукції.

В акті перевірки №9635/2302/00292652 від 05.12.2011 року також зазначено, що ВАТ «Луцький КРК» не було предявлено товарно-транспортних накладних, що ставить під сумнів проведення операції в частині транспортування товару від ТзОВ «Алькор-Ник» до ВАТ «Луцький КРК». Книга реєстрації транспортних засобів на підприємстві відсутня, а у письмових поясненнях головний бухгалтер зазначила, що книги реєстрації транспортних засобів, що ведуться на проїзній (фіксація транспорту, що заходить на територію) знищуються кожного місяця. Для перевірки не надано також технічну документацію (сертифікати відповідності, паспорти якості) на отриману макулатуру.

15.09.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців внесено запис, відповідно до якого проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТзОВ «Алькор-Ник» в результаті визнання банкрутом (ухвала господарського суду Миколаївської області від 13.09.2011 року у справі №5016/2348/2011).

На дослідження походження товарно-матеріальних цінностей, які придбавалися по першому ланцюгу у ТзОВ «Алькор-Ник», Луцькою ОДПІ було направлено запит щодо підтвердження отриманих від платника податків відомостей стосовно відносин з контрагентом та дотримання податкового законодавства до ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва, якою 10.11.2011 року складено акт про неможливість проведення перевірки контрагента ТзОВ «Алькор-Ник» у звязку з тим, що підприємство згідно з базою «Облік» має стан «16 Припинено (ліквідовано, закрито)». ТзОВ «Алькор-Ник» подано декларацію з податку на прибуток за 2010 рік, у якій відсутні показники у рядках 01.2 «Приріст балансової вартості запасів» та 04.2 «Убуток балансової вартості запасів», не подано додатку до декларації К1, з чого слідує, що в даного субєкта господарювання станом на 31.12.2011 року залишки товарно-матеріальних цінностей відсутні, відтак фактична поставка макулатури могла відбутися лише в січні 2011 року.

Крім того, в акті перевірки №9635/2302/00292652 від 05.12.2011 року вказано, що оскільки в ТзОВ «Алькор-Ник» відсутні складські приміщення, транспортні засоби (для транспортування макулатури), виробничі потужності для здійснення будь-якого виду діяльності, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобовязання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального характеру. В ході перевірки не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) від підприємства-постачальника, що свідчить про те, що правочини між ТзОВ «Алькор-Ник» та підприємством-покупцем ВАТ «Луцький КРК» здійснені без мети настання реальних наслідків, є нікчемними.

Перевіркою, крім порушення норм Цивільного кодексу України в частині недодержання в момент вчинення правочину вимог, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними, встановлено також порушення статті 185, пункту 186.1 статті 186, пунктів 198.1, 198.6 статті 198, пунктів 200.1-200.4 статті 200 Податкового кодексу України (ПК України), в результаті чого позивачем завищено податковий кредит на суму 773092грн. 43коп. за січень 2011 року, а також порушення пункту 5.1, підпункту 5.2.1 пункту 5.2, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України «Про оприбуткування прибутку підприємств», внаслідок чого ВАТ «Луцький КРК» завищено валові витрати за І квартал 2011 року в сумі 3865462грн. 19коп., що призвело до завищення відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток за І квартал 2011 року на суму 3865462грн. 19коп.

На підставі акту перевірки №9635/2302/00292652 від 05.12.2011 року Луцькою ОДПІ прийняті такі податкові повідомлення-рішення:

- №0004072301 від 16.12.2011 року, яким ВАТ «Луцький КРК» збільшено суму грошового зобовязання з ПДВ на 115334грн. 00коп., в тому числі за основним платежем 115334грн. 00коп. (т.1, а.с.8);

- №0004082301 від 16.12.2011 року, яким позивачу зменшено суму відємного значення обєкта оподаткування податком на прибуток в розмірі 3865462грн. 00коп. (т.1, а.с.9).

Пунктом 56.18 статті 56 ПК України від 02.02.2010 року №2755-VI (чинного з 01.01.2011 року, з наступними змінами та доповненнями), передбачено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобовязання у будь-який момент після отримання такого рішення.

Згідно із частиною другою статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюються на публічно-правові спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Відповідно до частин першої, другої статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку суду, відповідач не довів правомірності винесених податкових повідомлень-рішень від 16.12.2011 року №0004072301, №0004082301, з огляду на таке.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР (з наступними змінами та доповненнями, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності. Згідно із підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 цього ж Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обовязковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як передбачено підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 181 ПК України (чинного з 01.01.2011 року), податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобовязання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктами 198.1, 198.2 статті 198 розділу V ПК України передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно із пунктом 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у звязку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту (пункт 201.10 статті 201 ПК України).

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 року від 16.07.1999 року №996-XIV (з наступними змінами та доповненнями) визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином, будь-які документи (у тому числі, договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Витрати для цілей визначення обєкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення обєкта оподаткування податком на додану вартість мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас за відсутності факту придбання товарів чи послуг відповідні суми не можуть включатися до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з ПДВ навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства України та доводів Луцької ОДПІ про нікчемний характер угоди, укладеної між позивачем та ТзОВ «Алькор-Ник», судом при розгляді справи підлягали зясуванню обставини щодо реального здійснення господарських операцій, за якими позивачем сформовані валові витрати та податковий кредит, використання в господарській діяльності придбаного товару, належного оформлення первинних документів та дотримання умов формування податкового кредиту з ПДВ.

Як встановлено судом, предметом діяльності ВАТ «Луцький КРК» відповідно до статуту, затвердженим загальними зборами акціонерів 04.04.2007 року, є, зокрема, виробництво картонно-паперової продукції, виробництво виробів з паперу та картону (т.1, а.с.62).

04.0.2011 року між ВАТ «Луцький КРК» (покупець) та ТзОВ «Алькор-Ник» (продавець) було укладено договір № М11/11 від 04.01.2011 року, згідно з яким продавець зобовязується продавати та передавити у власність покупцю сировину, макулатуру (товар), а покупець зобовязується прийняти товар від продавця та оплатити його загальну вартість (пункт 1.1 договору), товар передається покупцю по частково (окремими партіями) на умовах DDU перевезення оплачені до місця знаходження покупця: м.Луцьк, вул.Карбишева, 3 (правила «Інкотермс», в редакції 2000 року) автомобільним транспортом (пункт 3.1 договору) (т.1, а.с.90-91).

ВАТ «Луцький КРК» в січні 2011 року згідно з вказаним договором придбало у ТзОВ «Алькор-Ник» макулатури на загальну суму 4638554грн. 63коп., в тому числі ПДВ 773092грн. 43коп., в кількості 2330,93 т. за ціною 1658грн. 33коп. (без ПДВ) за 1 т. На зазначений товар були виписані видаткові накладні (т.1, а.с.92-114) та податкові накладні (т.1, а.с.115-137), відповідно до накладних на внутрішнє переміщення, прибуткових ордерів (т.1, а.с.138-206) макулатуру оприбутковано в цех «картонно-паперове виробництво», де, як слідує із акту перевірки №9635/2302/00292652 від 05.12.2011 року, проведено сортування згідно з актами на такі види: макулатура МС-4-А, макулатура МС-5-Б, макулатура МС-6-Б, макулатура МС-7-Б, макулатура МС-9-В. Посортовану макулатуру списано у виробництво, станом на 31.01.2011 року залишки придбаної у ТзОВ «Алькор-Ник» макулатури на складі відсутні. Вищевикладене свідчить про те, що придбана сировина використана для виробництва готової продукції та є основною складовою готової продукції. Товар було отримано позивачем через ОСОБА_3 за довіреностями від 05.01.2011 року №2, від 17.01.2011 року №29, від 28.01.2011 року №60, про що зроблені відповідні записи в журналі реєстрації довіреностей за 2010 2012 роки (т.1, а.с.228-231).

Для проведення розрахунків з ТзОВ «Алькор-Ник» за поставлену макулатуру ВАТ «Луцький КРК» було перераховано кошти в розмірі 250000грн. 00коп. згідно з платіжним дорученням №315621 від 22.03.2011 року (т.1, а.с.207). Решта сума заборгованості була погашена шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог, що підтверджується угодою від 31.03.2011 року (т.1, а.с.208), які виникли відповідно до договору №01-2011 від 31.03.2011 року про відступлення права вимоги на суму 4388554грн. 63 коп. до ТзОВ «Адекс-Пром» (т.1,а.с.209), якому ВАТ «Луцький КРК» здійснювало попередню оплату в рахунок майбутніх поставок макулатури (т.1, а.с.210-220), та яке не здійснило таких поставок, у звязку з чим зобовязалося повернути суми попередньої оплати.

На підставі отриманих від ТзОВ «Алькор-Ник» податкових накладних позивачем суму ПДВ (773092грн. 44коп.) відображено у складі податкового кредиту за січень 2011 року згідно із податковою декларацією з ПДВ за січень 2011 року, уточнюючим розрахунком податкових зобовязань з ПДВ у звязку із виявленням самостійно виявлених помилок (т.1, а.с.78-87). Крім того, витрати з придбання макулатури були включені до складу валових витрат підприємства декларації з податок на прибуток підприємства за І квартал 2011 року (т.1, а.с.88-89).

Вказаний вище товар (макулатура) був отриманий позивачем протягом січня 2011 року від ТзОВ «Алькор-Ник» - платника ПДВ, юридичної особи, державна реєстрація якої на той час не була припинена. Згідно із Спеціальним витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців №12818568 від 23.01.2012 року (т.2, а.с.4-6), актом ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва №07-100/37278998 (т.2, а.с.2-3), актом перевірки Луцької ОДПІ №9635/2302/00292652 від 05.12.2011 року (т.1, а.с.22) контрагент ТзОВ «Алькор-Ник» зареєстроване 21.09.2010 року, а 15.09.2011 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців внесено запис, відповідно до якого проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи ТзОВ «Алькор-Ник» в результаті визнання банкрутом (ухвала господарського суду Миколаївської області від 13.09.2011 року у справі №5016/2348/2011); ТзОВ «Алькор-Ник» зареєстровано платником ПДВ згідно з свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 03.11.2010 року №100308109, виданим ДПІ у Центральному районі міста Миколаєва; видами діяльності, яку здійснювало ТзОВ «Алькор-Ник» були, зокрема, оптова торгівля папером, картоном, книгами, журналами та канцелярським приладдям, інші види оптової торгівлі.

З акту перевірки Луцької ОДПІ №9635/2302/00292652 від 05.12.2011 року слідує, що операції з придбання макулатури відображені в бухгалтерському обліку ВАТ «Луцький КРК», придбана сировина використана для виробництва готової продукції (т.1, а.с.19).

Таким чином, на думку суду, позивач надав належні та допустимі докази на підтвердження того, що поставка товару (макулатури) від ТзОВ «Алькор-Ник» відбулася і товар використано в господарській діяльності позивача. Надані позивачем первинні документи відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні» та підпункту 2.4 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704.

Суд не бере до уваги заперечення представника відповідача про те, що у ТзОВ «Алькор-Ник» відсутні матеріальні та трудові ресурси, оскільки відповідачем не подано доказів на підтвердження таких обставин та нікчемності укладеного правочину, а висновки Луцької ОДПІ ґрунтуються на аналізі баз даних податкового органу з відомостями про чисельність працюючих та податкової звітності, без фактичного зясування контролюючим органом реального майнового стану субєкта господарювання та перевірки його фінансово-господарської діяльності за період, коли виникли спірні правовідносини.

Не можуть також вважатися підставою для зменшення позивачу податкового кредиту з ПДВ та валових витрат дані податкової звітності його контрагента, оскільки Луцькою ОДПІ не враховано, що такі обставини не можуть бути достатнім доказом неспроможності виконання тих чи інших господарських операцій, підприємство контрагент не було позбавлене можливості використовувати у господарській діяльності орендовані основні засоби, техніку, устаткування, транспортні засоби, використовувати найману працю шляхом укладення не трудових, а цивільно-правових договорів з фізичними особами на виконання тих чи інших робіт, укладати договори з перевізниками про надання послугу з перевезення вантажів.

На думку суду, відсутність у позивача ТТН на транспортування товару (макулатури), отриманого від ТзОВ «Алькор-Ник», не може бути самостійною підставою для позбавлення позивача права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ, оскільки згідно з пунктом 3.1 договору № М11/11 від 04.01.2011 року купівлі-продажу товар передається покупцю по частково (окремими партіями) на умовах DDU, перевезення оплачені до місця знаходження покупця: м.Луцьк, вул.Карбишева, 3 (правила «Інкотермс», в редакції 2000 року) автомобільним транспортом (т.1, а.с.90-91), тобто, обовязок з транспортування макулатури автомобільним транспортом було покладено на продавця ТзОВ «Алькор-Ник».

Крім того, згідно із пунктом 2 наказу генерального директора ВАТ «Луцький КРК» від 10.03.2010 року №59 облік відвідувачів та автотранспорту, які прибувають на підприємство у робочому порядку (з робочою метою), слід вести у місячних журналах встановленої форми та оформлених у відповідності з чинним законодавством, по закінченню календарного місяця журнали передавати до відділу економічної безпеки для перевірки та знищення (т.1, а.с.232). В звязку із припиненням юридичної особи ТзОВ «Алькор-Ник» та знищенням місячних журналів обліку відвідувачів та автотранспорту, які прибувають на ВАТ «Луцький КРК» у робочому порядку (з робочою метою), суд позбавлений можливості додатково витребувати докази на підтвердження обставин транспортування макулатури, відтак спір слід вирішити на підставі наявних у справі доказів.

Суд також враховує, що відповідно до статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 року №2344-ІІІ (з наступними змінами та доповненнями) автомобільні перевізники, водії повинні мати і предявляти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення, зокрема, у водія перевізника повинна бути товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством України. З цього слідує, що ТТН повинен мати перевізник для предявлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки руху, та допускається можливість мати інший встановлений законодавством документ на вантаж, крім ТТН.

Крім того, по операціях придбання позивачем у ТзОВ ««Алькор-Ник» товару (макулатури) не встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, наявності протиправного умислу на укладення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, а отже віднесення його до категорії нікчемних та таких, що не спрямовані на настання реальних наслідків. Судом не встановлено фактів визнання недійсними установчих документів юридичної особи ТзОВ «Алькор-Ник», також відсутній обвинувальний вирок суду, яким були б засуджені винні особи за створення фіктивного підприємства ТзОВ ««Алькор-Ник» чи видачу податкових накладних від цього підприємства, по яких сформував податковий кредит позивач, не здобуто доказів наявності протиправного умислу у ВАТ «Луцький КРК». З огляду на реальний характер операцій, можливі порушення контрагентом ТзОВ «Алькор-Ник» податкової дисципліни та правил здійснення господарської діяльності не можуть бути підставою для позбавлення позивача як добросовісного платника податків права на формування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ.

Отже, на думку суду, з урахуванням встановлених обставин справи, позивачем дотримані умови формування валових витрат у І кварталі 2011 року та податкового кредиту з ПДВ у січні 2011 року по операціях з придбання макулатури у ТзОВ «Алькор-Ник», висновки податкового органу про порушення позивачем податкового законодавства не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи.

Відтак, з наведених вище підстав адміністративний позов підлягає до задоволення повністю шляхом прийняття постанови про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Луцької ОДПІ від 16.12.2011 року №0004072301, №0004082301.

Керуючись частиною третьою статті 160, статтями 162, 163 КАС України, на підставі Податкового кодексу України, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Луцької обєднаної державної податкової інспекції від 16 грудня 2011 року №0004072301, №0004082301.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, повний текст якої буде виготовлено 27 січня 2012 року. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В.М.Валюх