Постанова № 21568391, 30.01.2012, Вінницький окружний адміністративний суд

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 січня 2012 р. Справа № 2а/0270/5766/11

Вінницький окружний адміністративний суд в складі

Головуючого судді Альчука Максима Петровича,

при секретарі судового засідання: Ткачук Вікторії Олексіївні

за участю представників сторін:

позивача : Бойко М.В., Брилянт І.О., Куліша В.П.

відповідача : не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом: ДСРП "Пиківський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп"

до: Козятинського обєднаної Державної податкової інспекції (Калинівське відділення)

про: визнання протиправним та скасування рішення

ВСТАНОВИВ :

Дочірнє сільськогосподарське рибоводне підприємство "Пиківський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" (далі - ДСРП "Пиківський рибцех") звернулось в суд з адміністративним позовом до Козятинської обєднаної державної податкової інспекції (далі - Козятинська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000013500 від 04.11.2011 року, яким підприємству збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість в сумі 1570847 грн., включаючи штрафні санкції.

Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю дій податкового органу щодо визначення сум податкового зобовязання на підставі висновку про неправомірність користування позивачем землями водного фонду та користування спеціальним режимом оподаткування з податку на додану вартість.

В судовому засіданні представники позивача позов підтримали повністю та, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві, просили суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача з невідомих суду причин не зявився, хоча відповідача належним чином повідомлено про дату, час і місце судового засідання, що підтверджується поштовим листом з рекомендованим повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача - субєкта владних повноважень, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин або без повідомлення ним про причини неприбуття розгляд справи не відкладається і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

З огляду на те, що відповідач є субєктом владних повноважень, належним чином повідомлений про судове засідання, без поважних причин та без повідомлення про причини неявки не зявився, його неявка не перешкоджає розгляду справи.

В звязку з викладеним, розгляд справи проведено без участі відповідача або його повноважного представника.

Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд дійшов до висновку про задоволення позову, з наступних підстав.

Судом встановлено, що ДСРП "Пиківський рибцех" зареєстровано Калинівською районною державною адміністрацією Вінницької області 25.06.1996 року, в звязку із зміною назви перереєстровано 11.08.2011 року (свідоцтво про державну реєстрацію серії А00 № 140848), ідентифікаційний код підприємства за ЄДРПОУ 24899838 (а.с. 95).

Підприємство взято на податковий облік Козятинською ОДПІ "Калинівське відділення) 03.03.1997 року за № 08, проведено перереєстрацію у звязку із зміною назви 06.09.2011 року за № 332, станом на день звернення до суду та розгляду справи перебуває на обліку в Калинівському відділенні Козятинської ОДПІ.

Згідно свідоцтв № 100165484 та № 100349076 підприємство з 01.01.2009 року зареєстроване як субєкт спеціального режиму оподаткування податком на додану вартість (а.с. 96, 97).

Згідно із статутом, ДСРП "Пиківський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" є повним правонаступником за всіма правами та обовязками ДСРП "Пиківський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп" внаслідок реорганізації, шляхом перетворення СВАТ "Вінницярибгосп" у ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" (а.с. 86-93).

Працівниками державної податкової адміністрації у Вінницькій області, згідно направлень № 213/35 та № 214/35 від 29.09.2011 року, в період з 29.09.2011 року по 12.10.2011 року, проведено позапланову виїзну документальну перевірку ДСРП "Пиківський рибцех" з питань отримання вимог податкового, валютного ті іншого законодавства за період з 01.07.2008 року по 30.06.2011 року.

За результатами перевірки складено акт № 111/35-30/24899838 від 19.10.2011 року, (а.с. 8-46), яким було встановлено порушення позивачем п. 4.1 ст. 4, п. 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4, п. 7.5, п.п. 7.7.1 п. 7.1 ст. 7, п. 8-1.1, п. 8-1.2, п. 8-1.6. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість". Даний висновок податковим органом зроблений в звязку з тим, що ДСРП "Пиківський рибцех", не маючи власних або орендованих потужностей, неправомірно використовувало спеціальний режим оподаткування, оскільки видані на імя "Пиківського виробничого рибцеху" обєднання "Вінницярибгосп" державні акти не надають права використання земель водного фонду для ДСРП "Пиківський рибцех". Як зазначено в акті перевірки, у статуті підприємства наявні відомості про правонаступництво ДСРП "Пиківський рибцех" прав та обовязків "Пиківського виробничого рибцеху" обєднання "Вінницярибгосп", разом з тим, перехід прав і обовязків у відповідності до норм Цивільного кодексу України повинен відбутись не тільки змінами у статуті, але й переоформленням всіх юридичних документів, в тому числі права на земельні ділянки, що не було зроблено підприємством.

На підставі вказаного акту, Козятинською ОДПІ прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0000013500 від 04.11.2011 року, яким ДСРП "Пиківський рибцех" визначено податкові зобовязання із сплати податку на додану вартість в сумі 1570847 грн., з яких 1364183 грн. - основний платіж, 206664 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с. 78).

Висновки відповідача викладені в акті перевірки від 19.10.2011 року про порушення позивачем вимог Закону України "Про податок на додану вартість" не приймаються судом до уваги, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 8-1.1. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість", діючого на момент виникнення спірних правовідносин, резидент, який провадить підприємницьку діяльність у сфері сільського і лісового господарства та рибальства та відповідає критеріям, встановленим у пункті 8-1.6 цієї статті (далі - сільськогосподарське підприємство), може обрати спеціальний режим оподаткування.

Згідно п. 8-1.6. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" сільськогосподарським вважається підприємство, основною діяльністю якого є поставка вироблених (наданих) ним сільськогосподарських товарів (послуг) на власних або орендованих виробничих потужностях, а також на давальницьких умовах, в якій питома вага вартості сільськогосподарських товарів (послуг) становить не менше 75 відсотків вартості всіх товарів (послуг), поставлених протягом попередніх дванадцяти послідовних звітних податкових періодів сукупно.

За приписами п. 8-1.2. ст. 8-1 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно із спеціальним режимом оподаткування сума податку на додану вартість, нарахована сільськогосподарським підприємством на вартість поставлених ним сільськогосподарських товарів (послуг), не підлягає сплаті до бюджету та повністю залишається у розпорядженні такого сільськогосподарського підприємства для відшкодування суми податку, сплаченої (нарахованої) постачальнику на вартість виробничих факторів, а за наявності залишку такої суми податку - для інших виробничих цілей.

В ході перевірки та в судовому засіданні встановлено, що для здійснення господарської діяльності по веденню рибного господарства та подальшої реалізації вирощеної та виробленої продукції ДСРП "Пиківський рибцех" використовує земельні ділянки водного фонду, надані у постійне користування "Пиківському виробничому рибцеху" обєднання "Вінницярибгосп", згідно державних актів на право постійного користування землею серії І-ВН № 000154 виданого Комунарівською сільською радою 15.02.1996 року, серії ІІ-ВН № 001735 виданого Писарівською сільською радою 27.02.1996 року, серії І-ВН № 000212 виданого Кривошиївською сільською радою 20.05.1996 року, серії І-ВН № 000159 виданого Байківською сільською радою 06.02.1996 року, серії ІІ-ВН № 001734 виданого Глинською сільською радою 16.02.1996 року, серії ІІ-ВН № 000333 виданого Іванівською сільською радою без зазначення дати, серії І-ВН № 000196 виданого Жигалівською сільською радою 23.04.1996 року, серії І-ВН № 000544 виданого Пиківською сільською радою 25.04.1996 року (а.с. 134-197).

Таким чином, позиція податкового органу полягає в тому, що при використанні ДСРП "Пиківський рибцех" у господарській діяльності земельних ділянок "Пиківського виробничого рибцеху" обєднання "Вінницярибгосп", позивач втрачає право на застосування спеціального режиму оподаткування з податку на додану вартість. Тобто, при визначенні суми податкового зобовязання з податку на додану вартість по скороченій декларації позивач до складу такого зобовязання має відносити лише реалізацію продукції, вирощеної та виробленої на власних або орендованих потужностях. Реалізація продукції, вирощеної підприємством на інших земельних ділянках, повинна відноситись позивачем до складу податкового зобовязання з податку на додану вартість у загальній декларації по якій відбуваються розрахунки до бюджету.

Дослідивши матеріали справи, суд критично оцінює вказане твердження Козятинської МДПІ, в звязку з наступним.

Згідно із ст. 7 Земельного кодексу України 1992 року, який діяв на час видачі вказаних вище Державних актів у 1996 році, у постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, зокрема: сільськогосподарським підприємствам і організаціям.

Тобто на час дії Земельного кодексу України 1992 року сільськогосподарські підприємства мали право постійного користування земельною ділянкою.

Із моменту видачі Державних актів на право постійного користування землею ДСРП "Пиківський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", як сільськогосподарське підприємство, набуло права постійного користування земельними ділянками, що розташовані на території Комунарівської, Писарівської, Кривошиївської, Байківської, Глинської, Іванівської, Жигалівської та Пиківської сільських рад.

Як вбачається з матеріалів справи, згідно статуту, ДСРП "Пиківський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" є повним правонаступником за всіма правами та обовязками ДСРП "Пиківський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", в тому числі майнових прав і обовязків з дебіторською та кредиторською заборгованостями.

Відповідно до ст. 108 Цивільного кодексу України перетворення юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми. У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обовязки попередньої юридичної особи.

Оскільки ДСРП "Пиківський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" є правонаступником ДСРП "Пиківський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", то в силу ст. 108 ЦК України до них перейшли всі права цього підприємства, в тому числі і право постійного користування земельними ділянками водного фонду на підставі вказаних вище Державних актів на право постійного користування землею, так як на момент перетворення юридичної особи, згідно діючого на той час Земельного кодексу України, сільськогосподарські підприємства мали право постійного користування земельною ділянкою.

Частиною 2 ст. 92 Земельного кодексу України, який набрав чинності з 1.01.2002 року, встановлено, що права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають: підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності; громадські організації інвалідів України, їх підприємства (обєднання), установи та організації.

Однак у п. 6 Перехідних положень цього Кодексу передбачено, що громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 1 січня 2008 року переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них.

Суд зазначає, що таким чином законодавець дозволив до відповідного переоформлення права постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди на неї користуватися земельною ділянкою підприємствам, які за чинним Земельним кодексом не можуть мати земельні ділянки на праві постійного користування.

В той же час, з урахування рішення Конституційного Суду України № 5-рп/2005 від 22.09.2005 року, яким визнано неконституційними положення: "пункту 6 розділу Х "Перехідні положення" Земельного кодексу України щодо зобовязання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди без відповідного законодавчого, організаційного та фінансового забезпечення і п. 6 Постанови Верховної Ради України "Про земельну реформу" від 18.12.1990 року № 563-ХІІ з наступними змінами в частині щодо втрати громадянами, підприємствами, установами і організаціями після закінчення строку оформлення права власності або права користування землею раніше наданого їм права користування земельною ділянкою, ДСРП "Пиківський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп", як правонаступник ДСРП "Пиківський рибцех" СВАТ "Вінницярибгосп", правомірно користувалось та користується земельними ділянками на підставі Державних акта на право постійного користування землею від 1996 року.

З огляду на викладене, позивач як сільськогосподарське підприємство, правомірно користувався спеціальним режимом оподаткування податком на додану вартість.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Надавши правову оцінку всім обставинам справи, які знайшли своє підтвердження в ході судового засідання, доводяться як показами представників сторін, так і матеріалами справи, суд дійшов до висновку про те, що податковий орган під час перевірки та визначення податкових зобовязань ДСРП "Пиківський рибцех" вийшов за межі повноважень та діяв не у спосіб, що передбачений законодавством України. Відтак позовні вимоги є обґрунтованими, а тому суд з метою захисту прав та інтересів позивача, вважає, що позов слід задовольнити, шляхом визнання протиправним та скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд-

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Козятинської обєднаної державної податкової інспекції № 0000013500 від 04.11.2011 року.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДСРП "Пиківський рибцех" ПрАТ "СП "Вінницярибгосп" 31 грн. понесених судових витрат.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

СуддяАльчук Максим Петрович

30.01.2012