Рішення № 21568, 22.06.2006, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" червня 2006 р.

Справа № 9/186/06

м. Миколаїв

За позовом: Акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот», м. Київ

До відповідача: Приватне підприємство «Респект», м. Миколаїв

Третя особа без самостійних вимог на боці позивача: ДП «Миколаївський річковий порт»АСК «Укррічфлот», м. Миколаїв

Суддя Філінюк І. Г.

П Р Е Д С Т А В Н И К И:

Від позивача: Петровський Р. О., дор. від 05.06.2006р.

Від відповідача: Луцький М. І., дор. № 120 від 10.05.2006р.

Від третьої особи: Присенко О. О., дор. № 1618 від 10.10.2005р.

При секретарі: Сіренко І.М.

Суть спору:

Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача 6674,30 грн. демереджу за договором морського перевезення № 05-01-11/37 від. 29.08.2005р.

Відповідач позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що йому невідомий термін «демередж», крім того, понаднормативний простій судна стався внаслідок неналежного виконання з боку ДП «Миколаївський річковий порт»АСК «Укррічфлот»зобов’язань за договором № 8/10 від 10.06.2005р. про надання послуг з розвантаженню судна.

Ухвалою суду від 11 05.2006р. до справи залучено в якості третьої особи без самостійних вимог на боці відповідача - Дочірнє підприємство «Миколаївський річковий порт»АСК «Укррічфлот».

Представник третьої особи пояснив, що роботи за договором № 8/10 від 10.06.2005р. щодо переробки вантажів, які надійшли т\х «Джанкой»на адресу відповідача здійснені у встановлений Зводом звичаїв Миколаївського річкового порту сталільний час, про що свідчить нотіс капітана судна, отже відповідачем не доведена віна третьої особи щодо порушення терміну розвантаження судна.

В судовому засіданні 22.06.06р. проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши представників сторін, господарський суд, -

Встановив:

Відповідно до умов договору на перевезення № 05-01-11/37 від 29.08.2005пр., ПП «Респект»( фрахтувальник) уклав договір морського фрахту судна для перевезення кімінощебітної продукції з АСК «Укррічфлот» (судновласник).

За умовами п. 5 договору, перевезення вантажу здійснюється між портом Запоріжжя /1 – Миколаївським річковим портом зі ставкою фрахту 18 грн. за 1 тонну.

Умовами п. 8 договору, сторони встановили норми завантаження та розвантаження: всього 4 доби, що складаються з 24 послідовних годин включаючи суботи, неділі та свята. Окремо, п. 9 договору сторони передбачили демередж - 1400 грн. за добу або пропорційно. Демередж сплачується на рахунок судновласника протягом 10 банківських днів з дня подання інвойсу та підтверджуючих документів: нотіса по готовність, таймшиту, розрахунків демереджу.

Крім того, у випадках , не передбачених умовами договору, сторони прийняли зобов’язання керуватися Статутом ВВТ та Кодексом торгівельного мореплавства України.

Спірні правовідносини, що виникли на підставі укладеного договору, за своєю правовою природою є договорами морського перевезення вантажу, які регламентуються ст. 912 Цивільного кодексу України, з урахуванням особливостей, передбачених вимогами глави 2 розділу 5 Кодексу Торгівельного мореплавства України.

Відповідно до вимог статті 148 КТМ України, сталійний час - це термін, протягом якого вантаж повинен бути навантажений на судно або вивантажений з судна, який визначається угодою сторін, а за відсутності такої угоди - нормами, прийнятими в порту навантаження (розвантаження).

Статтею 149 КТМ України передбачено, що угодою сторін можуть бути встановлені додатковий після закінчення терміну навантаження (розвантаження) час очікування судном закінчення вантажних робіт (контрсталійний час) і розмір плати перевізнику за простій судна протягом контрсталійного часу (демередж), а також винагорода за закінчення навантаження (розвантаження) до закінчення сталійного часу (диспач).

За відсутності угоди сторін, передбаченої частиною першою цієї статті, тривалість контрсталійного часу і розмір плати перевізнику за простій, а також розмір винагороди відправнику або фрахтувальнику за дострокове закінчення навантаження (розвантаження) визначаються відповідно до термінів і ставок, прийнятих у відповідному порту. За відсутності зазначених ставок розмір плати за простій визначається витратами на утримання судна і екіпажу, а винагорода за дострокове закінчення навантаження (розвантаження) обчислюється у половинному розмірі плати за простій.

В даному випадку, сторони умовами п. 8 договору від 29.08.2005р. встановили 4-х добовий термін, протягом якого судно повинно бути завантажено та розвантажено (сталійний час), а також розмір плати перевізнику за простій судна понад сталійний час (демередж) у сумі 1400 грн. за кожну добу.

Матеріали справи свідчать, що по рейсу т/х «Джанкой» та баржи «П-3104» від 12.09.2005р. понаднормативний простій склав 1 добу, 23 години; по рейсу від 24.09.2005р. понаднормативний простій склав 23 годин, 55 хвил.; по рейсу від 26.10.2005р.–1добу 19 год., що підтверджено відповідними актами про завантаження судна, нотісом капітана судна та таймшитом, підписаним капітаном судна та диспетчерською службою порту.

Відповідач умови п. 9 договору від 29.08.2005р. не виконав, виставлений рахунок (інвойс) № 05564 від 15.11.2005р. на демередж в сумі 1395,14 грн., рахунок № 05564 від 21.11.2005р. на суму 2770,83 грн., № 05668 від 28.11.2005р. на суму 2508,33 грн. у десятиденний термін не сплатив.

Згідно до умов ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Оскільки, сторони умовами договору про перевезення від 29.08.2005р. передбачили плату за понаднормативний простій судна під розвантаження чи завантаженням (демередж), позовні вимоги позивача ґрунтуються на вимогах закону, доведені належним чином та підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача стосовно того, що до спірних правовідносин позивач помилково застосовує вимоги КТМ України, судом не приймаються до уваги, оскільки сторони умовами п. 23 договору передбачили застосування КТМ України до правовідносин, що виникли з договору перевезення від 29.08.2005р. Також, відповідач не довів належними та допустимими доказами віну третьої особи у понаднормативному простою судна під розвантаженням, тому його заперечення в цієї частині суд вважає недоведеними.

Керуючись 526, 912 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити .

Стягнути з Приватного підприємства «Респект»(м. Миколаїв, вул. Буденного, 44, р\р 2600201622715 в МФ «Укрексімбанк», МФО 326739, Код ЕДРПОУ 31267975) на користь Акціонерного судноплавної компанії «Укррічфлот»(м. Київ-71, вул. Нижній Вал, 51, р\р 26008012858, Укрексімбанк м. Києва, МФО 322313, код ЕДРПОУ 00017733) – 6674,30грн. боргу, 102 грн. держмита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя

I.Г.Фiлiнюк