Постанова № 21567695, 15.04.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

15 квітня 2011 р. (10:47) Справа №2а-15133/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючої судді Тоскіної Г.Л. , при секретарі Рульової О.О., за участю

від позивача не зявився,

від відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим

до фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення,

Суть спору:до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим звернулась з позовом Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим до фізичної особи підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості зі штрафних санкцій за порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ на загальну суму 16407,25 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що під час перевірок торгівельного обєкту відповідача було встановлено порушення Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг ”, Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ. За результатами перевірок були складені акти, на підставі яких прийняти рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій на загальну суму 16407,25 гривень. Зазначені рішення були отримані відповідачем, але сума штрафних санкцій у встановлений діючим законодавством строк сплачена не була.

У судове засідання представник позивача не зявився, на адресу суду надіслав заяву про уточнення позивних вимог, відповідно до якої у звязку з частковою сплатою заборгованості, сума боргу зменшена та складає 15907,25 грн., тому, просив суд, стягнути з відповідача заборгованість перед бюджетом у сумі 15907,25 гривень, представник позивача також надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача та підтримання позивних вимог.

У судовому засіданні відповідач проти позову заперечував, просив відмовити в задоволенні адміністративного позову.

Вислухавши пояснення відповідача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 4 частини 1 статті 17 КАС України передбачено, що компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням субєкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 1,3 статті 4 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року № 509-ХІІ в редакції на час виникнення спірних правовідносин встановлено, що державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Згідно п.2 ст.11 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” в редакції на час виникнення спірних правовідносин, органи державної податкової служби мають право здійснювати контроль за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари(послуги) у встановленому законом порядку, наявністю свідоцтв про державну реєстрацію субєктів підприємницької діяльності, ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, з наступною передачею матеріалів про виявлені порушення органам, які видали ці документи, торгових патентів.

Відповідно до ст.ст. 15, 16 Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України.

Відповідно до ст. 16 та ч. 4 ст. 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" контроль за дотриманням норм цього Закону здійснюють органи, які видають ліцензії, а також інші органи в межах компетенції, визначеної законами України; рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою цієї статті, приймаються органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Отже, враховуючи вищезазначене, Державна податкова інспекція в м. Ялта АР Крим у відносинах з відповідачем, під час реалізації своїх завдань та функцій, встановлених законодавством України, є субєктом владних повноважень.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем Виконавчим комітетом Ялтинської міської ради АР Крим 11.04.2008 року, про що свідчить довідка з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, є платником податків і зборів відповідно до вимог податкового законодавства.

Таким чином, судом встановлено, відповідач є субєктом господарювання, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності.

Судом встановлено, що 03.05.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим здійснено перевірку господарської одиниці відповідача магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_1. За результатами перевірки був складений акт номер бланку 01916 (надалі Акт).

Перевіркою контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу було встановлено порушення відповідачем п. 2.6. Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. а саме:неоприбуткування готівкових грошових коштів у повному обсязі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків на суму 1573,45 грн.

За порушення вимог п. 2.6 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р. відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995р. ДПІ в м. Ялта АР Крим було прийнято рішення №0004372303 від 11.05.2010 року про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 7867,25 гривень, яке отримане відповідачем, про що свідчить копія поштового повідомлення.

Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за №0004372303 від 11.05.2010 року, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2.6. Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого Постановою НБУ від 15.12.2004 р 2.6. Уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів. У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Постановою правління НБУ № 637 від 15.12.2004 затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні (далі - Положення №637). Зазначена Постанова зареєстрована в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 за №40/10320.

Положення № 637 визначає порядок ведення касових операцій у національній валюті України підприємствами (підприємцями).

Пункт 1.2. Положення визначає певні терміни, що застосовуються у положенні, в тому числі:

касові документи - документи (касові ордери та відомості на виплату грошей, розрахункові документи, квитанції програмно-технічних комплексів самообслуговування, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку;

касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку;

оприбуткування готівки - проведення підприємствами і підприємцями обліку готівки в касі на повну суму її фактичних надходжень у касовій книзі, книзі обліку доходів і витрат, книзі обліку розрахункових операцій;

Порядок оформлення касових операцій передбачений у розділі 3 Положення. Так, п.3.1 містить вимоги до оформлення касових операцій, згідно якого касові операції оформляються касовими ордерами, видатковими відомостями, розрахунковими документами, документами за операціями із застосуванням платіжних карток, іншими касовими документами, які згідно із законодавством України підтверджували б факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) готівкових коштів.

Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником (п.3.3 Положення).

В п.2.6 Положення визначено, що уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

У разі проведення готівкових розрахунків із застосуванням РРО або використанням РК оприбуткуванням готівки є здійснення обліку зазначених готівкових коштів у повній сумі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків РРО (даних РК).

Громадянам, яким Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" надано право проводити розрахунки готівкою із споживачами без використання РРО та РК і специфіка функціонування яких унеможливлює оформлення ними кожної операції касовим ордером (продаж проїзних і перевізних документів; білетів державних лотерей; квитків на відвідування культурно-спортивних і видовищних закладів тощо), дозволяється оприбутковувати готівку наприкінці робочого дня за сукупністю операцій у цілому за робочий день з оформленням касовими документами і відображенням у відповідній книзі. обліку.

З матеріалів справи вбачається встановлення позивачем під час перевірки факту неоприбуткування готівкових грошових коштів у повному обсязі їх фактичних надходжень у книзі обліку розрахункових операцій на підставі фіскальних звітних чеків на суму 1573,45 грн.

Відповідно до ст.1 Указу Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» № 436/95 від 12.06.1995р. у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу, зокрема, за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми.

Отже, суд зазначає, що позивачем вірно застосована фінансова санкція у пятикратному розмірі суми, на яку виявлено неоприбуткування, а саме: 1573,45 грн. х5 =7867,25 гривень.

Доказів оприбуткування готівкових грошових коштів відповідач суду не надав, а відтак суд дійшов висновку, що рішення №0004372303 від 11.05.2010 року прийнято позивачем відповідно до закону, обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню

Судом встановлено, що 12.06.2010 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Ялта АР Крим здійснено перевірку господарської одиниці відповідача магазину, розташованого за адресою: м. Ялтам. Ялта, вул. Дзержинського, б 17. За результатами перевірки був складений акт бланк 02038 (надалі Акт).

Перевіркою контролю за здійсненням розрахункових операцій в сфері готівкового та безготівкового обігу було встановлено порушення відповідачем п.1, п. 2 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», ст. 15, ст. 15-3 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” №481/95-ВР від 19.12.1995 року, п. 1 ст. 3,, п. 1 ст. 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”

-здійснення торгівельної діяльності без придбання торгівельного патенту (згідно КОРО діяльність здійснюється з 07.11.2009 року)

-зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях зберігання не внесених до єдиного державного реєстру таких місць;

-реалізація пива 1 пляшки пива “Оболонь світле”, зміст алкоголю не менше 4.5% оборотів по ціні 4,00 гривень неповнолітній особі - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1

-проведення розрахункової операції без роздрукування відповідного розрахункового документа (касового чека)

За порушення вимог п.1 ст. 7 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” ДПІ в м. Ялта АР Крим було прийнято рішення №0006212303 від 25.06.2010 року про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 320,00 гривень.

За порушення вимог абзацу п.2 ч.1 ст.15-3 та ч. 30 ст. 15 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового. коньячного т плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" згідно з абзацом ч.2 ст. 17 та абз 10 ч. 2 ст 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" позивачем прийнято рішення №0006252303 від 25.06.2010 року про застосування до відповідача штрафних (фінансових) санкцій на суму 10200,00 гривень.

За порушення вимог п.1 ст. З Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» відповідно до п.1 ст.17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» ДПІ в м. Ялта АР Крим було прийнято рішення №0006202303 від 25.06.2010 року про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 20,00 гривень.

Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за №0006212303 від 25.06.2010 року про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 320,00 гривень, судом встановлено наступне

Частиною 1 статті 1 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності”№98/96 від 23.03.1996 року (надалі Закон №98/96) об'єктом правового регулювання згідно з цим Законом є торговельна діяльність за готівкові кошти, а також з використанням інших форм розрахунків та кредитних карток на території України, діяльність з обміну готівкових валютних цінностей (включаючи операції з готівковими платіжними засобами, вираженими в іноземній валюті, та з кредитними картками), а також діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Суб'єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб'єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, - резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті ч. 2 ст. 1 закону №98/96.

Відповідно до ст. 2 Закону №98/96 торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними у цьому Законі видами підприємницької діяльності. Торговий патент не засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на інтелектуальну власність.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону №98/96 патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.

Вартість торгового патенту за календарний місяць встановлюється у межах таких граничних рівнів:

на території міста Києва, обласних центрів - від 60 до 320 гривень;

на території міста Севастополя, міст обласного підпорядкування (крім обласних центрів) і районних центрів - від 30 до 160 гривень;

на території інших населених пунктів - до 80 гривень (ч 4 ст. 3 Закону №98/96) .

Згідно до ст. 7 закону №98/96 торговий патент повинен бути розміщений: на фронтальній вітрині магазину, а у разі її відсутності - біля касового апарату; на фронтальній вітрині малої архітектурної форми; на табличці - для автомагазинів, розвозок та інших видів пересувної торговельної мережі, а також для лотків, прилавків та інших видів торгових точок, відкритих у відведених для торговельної діяльності; у пунктах обміну іноземної валюти; у приміщеннях для надання послуг у сфері грального бізнесу та надання побутових послуг.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Згідно акту від 12.06.2010 року під час перевірки був встановлений факт здійснення відповідачем торгівельної діяльності без придбання торгівельного патенту (згідно КОРО діяльність здійснюється з 07.11.2009 року).

Відповідно до ст.8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.1996 року за порушення порядку використання торгового патенту, передбаченого частиною першою статті 7 цього Закону, сплачують штраф у розмірі вартості торгового патенту за один календарний місяць.

Судом встановлено, що до відповідача застосовані штрафні (фінансові) санкції відповідно до ст.8 Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” у розмірі 320 гривень - місячної вартості торгового патенту.

Отже, суд зазначає, що відповідачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 320 гривень.

Доказів дотримання вимог Закону України “Про патентування деяких видів підприємницької діяльності” № 98/96-ВР від 23.03.1996 року відповідач суду не надав.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення №0006212303 від 25.06.2010 року про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 320,00 гривень прийнято позивачем обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень.

Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за №0006252303 від 25.06.2010 року про застосування до відповідача фінансових санкцій на суму 10200,00 гривень, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону №481 забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів особам, які не досягли 18 років.

За порушення вимог статті 15-3 цього Закону до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірі 6800 гривень (абз. 8 ч. 2 ст. 17 Закону №481).

Відповідно до акту перевірки встановлено продаж 1 пляшки пива “Оболонь світле”, зміст алкоголю не менше 4.5% оборотів за ціною 4,00 гривень ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 (якому на час проведення перевірки не виповнилось 18 років).

Враховуючи, що ст. 15-3 Закону №481 встановлена пряма заборона реалізації алкогольних напоїв неповнолітнім особам, суд вважає, що у будь-якому випадку, продаж алкогольних напоїв (пива) неповнолітній особи тягне за собою застосування фінансових санкцій.

Отже, суд зазначає, що відповідачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 6800 гривень.

Відповідно до статті 1 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів”, в редакції на час виникнення спірних правовідносин.

роздрібна торгівля - діяльність по продажу товарів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого некомерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив у ресторанах, кафе, барах, інших підприємствах громадського харчування;

місце торгівлі - місце реалізації товарів, у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, для тютюнових виробів - без обмеження площі, для алкогольних напоїв - торговельною площею не менше 20 кв. м, обладнане електронними контрольно-касовими апаратами (незалежно від їх кількості) або де є товарно-касові книги (незалежно від їх кількості), в яких фіксується виручка від продажу алкогольних напоїв та тютюнових виробів незалежно від того, чи оформляється через них продаж інших товарів.

Частиною 34 ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995 року передбачено, що зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів здійснюється в місцях зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, внесених до Єдиного реєстру, незалежно від того, кому належить таке місце зберігання, або того, за заявою якого суб'єкта господарювання таке місце зберігання було внесено до Єдиного реєстру.

Згідно частини 35 ст. 15 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” № 481/95-ВР від 19.12.1995 року встановлено, що внесення даних до Єдиного реєстру проводиться на підставі заяви суб'єкта господарювання з обов'язковим зазначенням місцезнаходження місця зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, а також: для юридичних осіб - найменування, місцезнаходження, коду Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців; для фізичних осіб - підприємців - прізвища, імені, по батькові, місця проживання, номера свідоцтва про державну реєстрацію суб'єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи під час перевірки було встановлено зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів в місцях зберігання не внесених до єдиного державного реєстру таких місць зберігання. Фат зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів підтверджується актом перевірки від 12.06.2010 року. Будь-яких доказів внесення даних про місце зберігання алкогольних напоїв до Єдиного реєстру та отримання відповідної довідки на час проведення перевірки відповідач суду не надав.

Згідно з абзацом 10 частини другої статті 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", до суб`єктів підприємницької діяльності застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у випадку зберігання спирту, або алкогольних напоїв, або тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру, - 100 відсотків вартості товару, який знаходиться в такому місці зберігання, але не менше 1700 гривень.

Таким чином, суд встановив, що позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 3400,00 гривень за зберігання алкогольних напоїв та тютюнових виробів у місцях зберігання, не внесених до Єдиного реєстру.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення №0006252303 від 25.06.2010 року про застосування до відповідача фінансових санкцій на суму 10200,00 гривень (6800,00 грн.+ 3400,00 грн. = 10200,00 грн.) прийнято позивачем обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень.

Перевіряючи правомірність нарахування та стягнення позивачем фінансових санкцій за рішенням №0006202303 від 25.06.2010 року про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 20,00 гривень, судом встановлено наступне.

Відповідно до п. 1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» № 265/95-ВР від 06.07.1995 року (надалі Закон) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

Судом встановлено, що до відповідача винятки, встановлені ст.9 Закону щодо невикористання розрахункової книжки та книги обліку розрахункових операцій не застосовуються, оскільки відповідач здійснює реалізацію підакцизних товарів.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем 03.05.2010 року розрахункова операція не була проведена через РРО на суму 04,00 гривень при сплаті вартості 1 пляшки пива «Оболонь світле», тим самим відповідачем порушені вимоги п.1 ст. З Закону.

Відповідно до ст. 17 Закону зЗа порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1 ст 17 Закону.

Судом встановлено, що відповідно до розрахунку фінансових санкцій на підставі рішення за порушення пункту 1 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року відповідно до п.1 ст.17 Закону до відповідача застосовані фінансові санкції у розмірі 20,00 гривень за непроведення розрахункової операції через РРО (04,00грн. х 5),

Отже, суд встановив, що позивачем вірно застосовані фінансові санкції у розмірі 20,00 гривень за порушення пункту 1 статті 3 Закону України № 265/95 від 06.07.1995 року.

Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення №0006202303 від 25.06.2010 року про застосування до відповідача штрафних санкцій у розмірі 20,00 гривень прийнято позивачем відповідно до закону, обґрунтовано та у межах наданих владних повноважень.

Приймаючи до уваги встановлені судом обставини, наведені норми законодавства, а також враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів, які спростовують висновки податкового органу у актах перевірки, натомість позивач довів належними та допустимими доказами свою правову позицію, суд дійшов висновку про обґрунтованість позивних вимог, у звязку з чим уточнені позовні вимоги підлягають задоволенню.

Згідно з частиною 4 статті 94 КАС України у справах, у яких позивачем є субєкт владних повноважень, і відповідачем фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Тому судові витрати по справі не підлягають стягненню з відповідача.

Вступна та резолютивна частини постанови були оголошені у судовому засіданні 15.04.11 р. Повний текст постанови виготовлений та підписаний 20.04.11р.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1.Позовні вимоги задовольнити.

2.Стягнути з фізичної особи підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) заборгованість зі сплати фінансових санкцій у сумі 15907,25 гривень в дохід Державного бюджету м. Ялта ЄДРПОУ 34740850, МФО 824026.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Тоскіна Г.Л.

<Текст >