Постанова № 21567274, 24.03.2011, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 березня 2011 р. (14:10) Справа №2а-15895/10/15/0170 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Тоскіної Г.Л., при секретарі судового засідання Рульової О.О., за участю представників сторін: від позивача не зявився;

від відповідача не зявився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим»

до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим

про визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій,

Суть спору: Приватне підприємство «Продовольча компанія «Агрокрим» (далі позивач) звернулось до адміністративного суду із адміністративним позовом до Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим (далі відповідач) про визнання протиправними дій Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо невизнання податкових декларацій документами податкової звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2010 року, отриманих від Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим" (ідентифікаційний код 30933340) 20.09.2010 року (вх. N13831) та 20.10.2010 року (вх. N16378), 19.11.2010 року (вх. N17939); зобов'язання Красноперекопську обєднану державну податкову інспекцію в АР Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Приватного підприємства ''Продовольча компанія "Агрокрим" (ідентифікаційний код 30933340) основні показники поданих декларацій з податку на додану вартість за серпень 2010 року з 20.09.2010 року, за вересень 2010 року з 20.10.2010 року, за жовтень 2010 року з 19.11.2010 року; визнання недійсними рішень Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим від 21.09.2010 року за №4774/10/28-00 від 21.10.2010 року, за № 5620/10, від 19.11.2010 року за № 7058/10 .

Позовні вимоги мотивовані необґрунтованими діями податкового органу щодо невизнання декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2010 року документами податкової звітності, порушенням податковим органом Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, відсутністю підстав відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 для невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість позивача за серпень, вересень, жовтень 2010 року податковою звітністю.

Ухвалами суду від 08.12.2010 року відкрито провадження у справі, після закінчення підготовчого провадження справу призначено до судового розгляду.

В судове засідання представник позивача не зявився, надіслав клопотання про розгляд справи за відсутністю представника позивача та підтримання позивних вимог.

В судове засідання представник відповідача не зявився, про місце, день та час слухання справи сповіщений належним чином, про причини неявки суд не повідомив. На адресу суду надіслав письмові заперечення на адміністративний позов, в яких зазначив, що позивачем подані податкові декларації з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2010 року з порушенням норм діючого законодавства, які регламентують порядок їх заповнення, а саме: вимог наказу ДПА України №166 від 30.05.1997 року «Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання», наказу ДПА України №827 від 31.12.2008 року, яким затверджені Методичні рекомендації щодо централізованого приймання та компютерної обробки податкової звітності платників податку в ОДПС України, ПП "Продовольча компанія "Агрокрим" не зареєстровано платником податку на додану вартість, у звязку з чим податковим деклараціям позивача за серпень, вересень, жовтень 2010 року надано статус «не визнана ДПІ як податкова звітність». Представник відповідача зазначив, що податковий орган діяв відповідно до вимог закону, в межах повноважень, тому підстав для задоволення позовних вимог не має.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши доказі по справі в їх сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до пункту 1 ч. 1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття справи адміністративної юрисдикції, - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст. ст. 1, 4 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», в редакції на час виникнення спірних правовідносин, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах входять до складу органів державної податкової служби і є органами виконавчої влади.

Підпунктом 2.1.4 п. 2.4 ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, податкові органи визнані контролюючими органами стосовно податків і зборів (обов'язкових платежів), які справляються до бюджетів та державних цільових фондів, крім зазначених у підпунктах 2.1.1 - 2.1.3 цього пункту.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні» в редакція на час правовідносин).

Повноваження податкового органу, що дозволяють не визнати податкову декларацію податковою звітністю, передбачені пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин.

Враховуючи субєктний склад сторін та правову природу спірних правовідносин, а також те, що спір, який виник між сторонами по справі, є публічно-правовим, інший порядок оскарження дій податкового органу для позивача чинним законодавством не передбачений, справу належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.

Враховуючи зазначене, Красноперекопська обєднана державна податкова інспекція в Автономній Республіки Крим, виконуючи у спірних відносинах владні управлінські функції, є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник, належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи податкової служби зобовязані здійснювати свої функції, у тому числі стосовно проведення перевірок субєктів господарювання виключно на підставі, у спосіб, в межах повноважень, визначених законом.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Тому вирішуючи справу стосовно позовних вимог позивача щодо визнання протиправними дій відповідача, суд зобовязаний перевірити, чи вчинені дії на підставі закону, в межах повноважень та у спосіб, передбаченій Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що позивач є юридичною особою, ідентифікаційний код юридичної особи 30933340, державну реєстрацію якої проведено Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради 26.06.2000 року , є платником податків і зборів (обовязкових платежів), в тому числі податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що 20.09.2010 року (вх. N13831) та 20.10.2010 року (вх.N16378), 19.11.2010 року (вх. N17939) податковим органом отримані податкові декларації з податку на додану вартість позивача за серпень, вересень, жовтень 2010 року з доданками.

Листом від 21.09.2010 року за №4774/10/28-00 від 21.10.2010 року, за № 5620/10, від 19.11.2010 року за № 7058/10 відповідач повідомив позивача, що податковим деклараціям з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2010 року наданий статус «не визнана ДПІ як податкова звітність», оскільки ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» не зареєстрована платником податку на додану вартість.

Оцінюючи правомірність дій податкового органу щодо невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2010 року ПП «Продовольча компанія «Агрокрим» документами податкової звітністі, суд враховує, що відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України та зазначає наступне.

Спеціальним Законом з питань оподаткування, який установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначав процедуру оскарження дій органів стягнення, який діяв на час виникнення спірних правовідносин та підлягає застосуванню до них, є Закон України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000 року №2181-ІІІ.

Згідно із п. 1.11 ст. 1 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181-ІІІ податкова декларація, - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).

Підпунктом 4.1.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 передбачено, що податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків. У цьому випадку, якщо контролюючий орган звертається до платника податків з письмовою пропозицією надати нову податкову декларацію з виправленими показниками (із зазначенням підстав неприйняття попередньої), то такий платник податків має право:

надати таку нову декларацію разом зі сплатою відповідного штрафу;

оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, який діяв на час виникнення спірних правовідносин, підставами невизнання податкової звітності податковою декларацією є: не зазначення обов'язкових реквізитів, не підписання відповідними посадовими особами, не скріплення печаткою платника податків.

Ці підстави є вичерпаними та не підлягають розширеному тлумаченню.

Суд зазначає, що відповідно до п. 3.1. Наказу Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 9 липня 1997 р. за N250/2054«Про затвердження форми податкової декларації та порядку її заповнення і подання» декларація до органів податкової служби може бути подана: на паперових носіях; на магнітних носіях з роздрукованими копіями файлів; засобами електронної пошти E-mail; поштовими відправленнями. Вступна частина, службові поля та чотири розділи податкової декларації з податку на додану вартість, податкової декларації з податку на додану вартість (спеціальної), податкової декларації з податку на додану вартість (переробних підприємств) та податкової декларації з податку на додану вартість (скороченої) подаються на двох двосторонніх аркушах формату А-4, скріплених між собою; додатки до декларацій, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок (до декларації з податку на додану вартість (скороченої)/(переробного підприємства)/(спеціальної)) - на аркушах формату А-4 (п. 3.2.) Декларація заповнюється таким чином, щоб забезпечити збереження записів у ній та вільне читання тексту (цифр) протягом установленого строку зберігання звітності. Декларація може бути заповнена від руки чорнильною чи кульковою ручкою або видрукувана (заповнення олівцем не допускається), без виправлень і помарок; у рядках, де відсутні дані для заповнення, має бути проставлений прочерк (п.3.3.).

Податкові декларації, подані позивачем, вказаним вимогам не суперечать.

Щодо посилання представника відповідача на анулювання реєстрації позивача платником податку на додану вартість, як на підставу для невизнання податкової декларації з податку на додану вартість документом податкової звітності, суд зазначає наступне.

Як вбачається з матеріалів справи Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.09.2010 року по справі № 2а-7023/10/6/0170 визнано протиправним та скасовано рішення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ПП «Продовольча компанія «Агрокрим», оформлене актом № 7 від 20.05.2010 року.

Під час розгляду справи, судом ухвалою від 02.06.2010 року було вжито заходів забезпечення адміністративного позову шляхом зупинення дії рішення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ПП «Продовольча компанія «Агрокрим», оформлене актом № 7 від 20.05.2010 року до вирішення справи по суті. Ухвалою від 11.11.2010 року внесені виправлення в мотивувальну частину постанови щодо часу дії заходів забезпечення адміністративного позову та зазначено, що заходи забезпечення адміністративного позову діють до набрання законної сили рішенням по справі.

Ухвалою Севастопольського адміністративного суду від 21.03.2011 року апеляційну скаргу Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим залишено без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду АР Крим від 17.09.2010 року по справі № 2а-7023/10/6/0170 залишено без змін.

Отже, оскільки рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість ПП «Продовольча компанія «Агрокрим», оформлено актом № 7 від 20.05.2010 року, визнано протиправним та скасовано, а також враховуючи, що дія зазначеного рішення зупинена з 02.06.2010 року, у відповідача були відсутні підстави для невизнання податкових декларацій з податку на додану вартість позивача документами податкової звітності та надання статусу зазначеним деклараціям «невизнана ДПІ як податкова звітність», у звязку з тим, що позивач не зареєстрований платником податку на додану вартість, до набрання судового рішення по справі законної сили.

За таких обставин, суд вважає протиправними дії відповідача щодо неприйняття декларації позивача з податку на додану вартість, оскільки на момент подання вказаних декларацій відповідно до ухвали Окружного адміністративного суду АР Крим від 02.06.2010 року було зупинено дія рішення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим про анулювання реєстрації платником податку на додану вартість ПП «Продовольча компанія «Агрокрим», оформлене актом № 7 від 20.05.2010 року.

Суд також зазначає, що повноваження органів державної податкової служби щодо прийняття податкових декларації обмежено вичерпним переліком - прийняти декларацію або відмовити в її прийнятті з підстав, визначених законом.

Право же привласнювати декларації статус “не визнана як податкова декларація” з підстав інших, ніж встановлено Законом України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181, чинним на час виникнення спірних правовідносин, податковим законодавством України не передбачено.

В той же час відповідно до п. 3 ст. 9 КАС України суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обовязковість яких надана Верховною радою України.

Суд підкреслює, що Наказ Державної податкової адміністрації України від 31.12.2008 року №827, на який посилається представник відповідача в обґрунтування заперечень на адміністративний позов, по-перше, не зареєстрований в Міністерстві юстиції України, по-друге, є підзаконним нормативно-правовим актом, який не повинен суперечить Закону, та встановлювати додаткові правові норми, які визначають обовязкові правила поведінки, у даному випадку підстави для невизнання податковою звітністю податкову декларацію, невстановлені Законом, на підставі яких виникають, змінюються або припиняються правовідносини, тому суд не приймає до уваги приписи зазначеного наказу.

Доказів наявності передбачених пп. 4.1.2 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000 року №2181 обставин, які б дозволяли податковому органу не визнавати подані документи податковою декларацію, відповідач у встановленому порядку не надав.

Таким чином, виходячи з системного аналізу наведених норм права та встановлених судом обставин, суд вважає, що дії відповідача щодо невизнання податкової декларації з податку на додану вартість позивача за серпень, вересень, жовтень 2010 року податковою звітністю не ґрунтуються на Законі, норми якого регулюють спірні правовідносини, вчинені з порушенням основних принципів адміністративної юстиції, дотримання яких є складовою частиною демократичного суспільства, тому є протиправними.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень

Відповідно до ч.1 ст.9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Тобто відповідач зобовязаний діяти в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України на підставі вищезазначених та інших норм права та не порушувати прав позивача.

Суд враховує, що рішення, дії субєкта владних повноважень не можуть бути упередженими, тобто здійснюватися дискримінаційне через власний, у тому числі фінансовий, корпоративний інтерес. Приймаючи рішення по справі або вчинюючи дію, субєкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може проявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього субєкта, визначених законом.

Суд також враховує, що субєкт владних повноважень зобовязаний діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів.

Враховуючи встановлені судом обставини та наведені положення норм матеріального права, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо невизнання податковими деклараціями документів податкової звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2010 року, отриманих від Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим" (ідентифікаційний код 30933340) 20.09.2010 року (вх. N13831) та 20.10.2010 року (вх. N16378), 19.11.2010 року (вх. N17939) є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України (далі Інструкція), затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18.07.2005 N 276, зареєстрованій в Міністерстві юстиції України 02.08.2005 за N 843/11123, яка діє на час вирішення спору по суті, встановлюється порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку податків і зборів (обов'язкових платежів), надходження яких контролюється органами державної податкової служби і які передбачені бюджетною класифікацією України за доходами до Державного бюджету України, місцевих бюджетів та державних цільових фондів, надходжень на погашення простроченої заборгованості за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, та бюджетними позичками, а також сум штрафних (фінансових) санкцій та пені, що застосовуються до платників податків відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до п. 1.3 Інструкції оперативний облік платежів, що надходять до бюджету, ведеться підрозділом адміністрування облікових показників та звітності органу державної податкової служби відповідно до порядку, установленого для справляння платежів до бюджету.

Проведення операцій в особових рахунках платників здійснюється в хронологічному порядку (п.1.6 Інструкції).

Згідно з п. 3.1 Інструкції з метою обліку нарахованих і сплачених сум платежів до бюджету органами державної податкової служби на кожний поточний рік відкриваються особові рахунки за кожним платником та кожним видом платежу, які повинні сплачуватися такими платниками.

Нарахуванню в особових рахунках платників підлягають: податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, самостійно визначені платником; податкові зобов'язання, штрафні санкції та пеня, нараховані органом державної податкової служби та узгоджені платником відповідно до чинного законодавства; пеня за порушення встановлених строків погашення узгодженого податкового зобов'язання; відсотки за користування розстроченням (відстроченням) податкових зобов'язань; непогашені суми векселя, що видається суб'єктом господарювання при здійсненні операцій з давальницькою сировиною у зовнішньоекономічних відносинах (п.4.1 Інструкції).

Відповідно до п.п. 4.2.1 Інструкції податкові зобов'язання, штрафні санкції, пеня, самостійно визначені платником у податковій звітності, уносяться до електронної бази даних підрозділами обробки та ведення податкових документів і формуються в електронні та паперові реєстри.

Нарахування податкових зобов'язань та штрафних санкцій, що самостійно визначені та узгоджені платником, обліковується у розділі “Нараховано платежів - зменшено платежів” за відповідними кодами операцій.

Наведені положення законодавства свідчать про наявність у платника податків матеріально-правового інтересу в тому, щоб дані карток особових рахунків правильно відображали фактичний стан платежів до бюджету. Тому позовні вимоги в частині зобов'язання Красноперекопську обєднану державну податкову інспекцію в АР Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Приватного підприємства ''Продовольча компанія "Агрокрим" (ідентифікаційний код 30933340) основні показники поданих декларацій з податку на додану вартість за серпень 2010 року з 20.09.2010 року, за вересень 2010 року з 20.10.2010 року, за жовтень 2010 року з 19.11.2010 року є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо позивних вимог про визнання недійсними рішень Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в Автономній Республіки Крим від 21.09.2010 року за №4774/10/28-00 від 21.10.2010 року, за № 5620/10, від 19.11.2010 року за № 7058/10 суд вважає, що в цій частині позовні вимоги не підлягають задоволенню, оскільки зазначені листи не є рішеннями субєкта владних повноважень у розумінні КАС України, а є повідомленням про невизнання податкових декларацій документами податкової звітності і, як наслідок, не відображення податкових зобовязань платника податку за податковою декларацією в податковому обліку, а відтак є діями податкового органу, які мають певні правові наслідки для платника податку.

Крім того, суд вважає, що належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача, який забезпечує поновлення порушеного права, є задоволення позивних вимог шляхом визнання протиправними дій Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо невизнання податковими деклараціями документів податкової звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2010 року та зобов'язання Красноперекопську обєднану державну податкову інспекцію в АР Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим»(ідентифікаційний код 30933340) основні показники поданих декларацій з податку на додану вартість за серпень 2010 року з 20.09.2010 року, за вересень 2010 року з 20.10.2010 року, за жовтень 2010 року з 19.11.2010 року.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

В судовому засіданні 24.03.2011 року оголошено вступну і резолютивну частини постанови, постанову у повному обсязі складено 29.03.2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов задовольнити частково.

2.Визнати протиправними дії Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим щодо невизнання податковими деклараціями документів податкової звітності з податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2010 року, отриманих від Приватного підприємства "Продовольча компанія "Агрокрим" (ідентифікаційний код 30933340) 20.09.2010 року (вх. N13831) та 20.10.2010 року (вх. N16378), 19.11.2010 року (вх. N17939).

3.Зобов'язати Красноперекопську обєднану державну податкову інспекцію в АР Крим відобразити за даними картки особового рахунку з податку на додану вартість Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» (ідентифікаційний код 30933340) основні показники поданих декларацій з податку на додану вартість за серпень 2010 року з 20.09.2010 року, за вересень 2010 року з 20.10.2010 року, за жовтень 2010 року з 19.11.2010 року.

4.В решті позивних вимог відмовити.

5. Стягнути з Державного бюджету України на користь Приватного підприємства «Продовольча компанія «Агрокрим» (ідентифікаційний код 30933340) 3,40 грн. судових витрат.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Тоскіна Г.Л.

<Текст >