Постанова № 21565956, 17.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

17 січня 2012 р. <Текст >Справа №2а-12300/11/0170/17 Суддя Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим ПапушаО.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс"

до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим <Текст >

про визнання протиправними дій,

<Текст >

ВСТАНОВИВ:

07.10.11р. до суду надійшов названий адміністративний позов, яким позивач просить суд визнати протиправними дії та висновки відповідача по винесення акту планової виїзної перевірки від 19.09.11р. №13221/23-02/31898522, скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача №0010072301 від 28.09.11р., №0010032301 від 29.09.11р., №0010052301 від 29.09.11р.

Викладені в адміністративному позові вимоги мотивовані порушенням податкового законодавства, що допущені відповідачем при визначенні висновків акту, за результатами перевірки та прийнятих на його підставі податкових повідомлень-рішень, що порушує права та законні інтереси позивача, а тому підлягають скасуванню.

Позивач, у 2010 році був платником податку на рекламу, розміщував рекламу на бортах і в середині салону автотранспортних засобів та відео панелях, через що подавши 01.10.2010р. засобами електронного зв'язку звітність по податку на рекламу, визначив податкові зобов'язання, що підлягають сплаті до бюджету. Відповідно до отриманого звіту про доставку, подана податкова звітність прийнята контролюючим органом і не містить істотних помилок, через що відповідно до обов'язків податкового органу, оскільки є прийнятою, своєчасно сплаченою, її дані повинні бути відображений у особовій картці платника податків.

На підставі неправильних висновків, визначених в акті перевірки, що не відповідають дійсності та спростовуються відомостями своєчасно поданої податкової звітності та положеннями чинного податкового законодавства, позивач, посилаючись на положення ст.150 Податкового кодексу України, зазначив, що відповідачем з податку на прибуток підприємств позивачу зменшено суми від'ємного значення об'єкта оподаткування на прибуток в сумі 4565930,00грн., а також збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток сумою 50567,00грн. Вказані дії відповідачем обґрунтовано встановленням порушень порядку заповнення податкової звітності з податку на прибуток. Проте, за доводами позивача, такі дії є протиправними, та не відповідають вимогам статті 19 Конституції України.

У судовому засіданні 01.12.11р. представниками позивача підтримано позовні вимоги в повному обсязі, просили суд задовольнити позов за викладених в ньому підстав.

Представник відповідача проти адміністративного позову заперечив. Не визнаючи вимоги, викладені в адміністративному позові, у своїх запереченнях представником зазначено про порушення позивачем вимог податкового законодавства, наявність яких зафіксовано в акті перевірки. Наголошуючи на тому, що з положень діючого податкового законодавства акти перевірки податкових органів оскарженню в судову порядку не підлягають, а є документом, що фіксує виявлені порушення, у задоволенні заявлених вимог просив суд відмовити.

Зафіксовані актом порушення передбачають вчинення контролюючим органом заходів на поновлення порушених приписів податкового законодавства - нарахування грошових зобов'язань до сплати до бюджету. Сума нарахованих зобовязань визначена на підставі наданих позивачем документів, а тому, як слід, податковим органом, як субєктом владних повноважень, прийнято рішення, яким визначено суму податкових зобовязань, що підлягають сплаті до бюджету, внаслідок порушення позивачем вимог податкового законодавства.

01.12.11р. розгляд справи відкладено до 17.01.12р.

Сторони, належним чином повідомлені про місце, день і час судового розгляду, явку повноважних представників у судове засідання не забезпечили. Позивач, з огляду на неявку у судове засідання повноважного представника відповідача, надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності в порядку письмового провадження, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, клопотання позивача, зважаючи на приписи статті 122 КАС України, суд не знаходить перешкод для розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, без участі повноважних представників сторін відповідно до приписів частини шостої статті128 КАСУкраїни за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши зібрані по справі матеріали в їх сукупності, які сторони визнали достатніми для підтвердження своїх вимог та доводів, аналізуючи обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, та докази, якими вони підтверджуються, враховуючи правові норми, які належить застосовувати до цих спірних правовідносин, зважаючи на звернення позивача до окружного адміністративного суду з підстав, передбачених п.1 ч.2 ст.17 КАС України, суд, зясовуючи фактичні обставини, оцінюючи докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, виходячи з наступних підстав.

Встановлені судом з матеріалів справи фактичні обставини свідчать про те, що за результатами проведеної на підставі направлення від 12.08.11р. №2431/23-2, виданого ДПІ в м. Сімферополі, повноважними особами контролюючого органу, згідно із ст. 20, 77 Податкового кодексу України та відповідно до плану-графіку проведення документальних планових перевірок на серпень 2011 року, у період з 15.08.11р. по 05.09.11р., документальної планової виїзної перевірки ТОВ "СімСітіТранс", код за ЄДРПОУ 31898522, з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.11р., валютного та іншого законодавства за період з 01.07.09р. по 30.06.11р., складено акт перевірки від 19.09.2011р. №13221/23-2/31898522 (а.с.8-39).

Відповідно до висновків зазначеного акту, перевіркою встановлено, що ТОВ "СімСітіТранс" порушено вимоги, передбачені:

-другим пунктом 150.1 статті 150, п.3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, - ТОВ"СімСітіТранс" завишено відємне значення об'єкта оподаткування сумою 4565930грн., в т.ч. за 2 квартал 2011 року - 4565930грн.;

-другим пунктом 150.1 статті 150, п.3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, - ТОВ "СімСітіТранс" донараховано податку на прибуток сумою 50567 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011р.-50567грн.;

-пп.198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, - ТОВ "СімСітіТранс" зменшено від'ємне значення ПДВ за червень 2011 року сумою 12437грн.;

-ст.11 ДКМУ від 20.05.93р. №56-93 "Про місцеві податки і збори", п.4.2 Додатка №3 "Про податок з реклами" до Рішення сесії міськради від 16.12.93р. №100, - ТОВ "СімСітіТранс" донараховано податкове зобов'язання по податку з реклами у сумі 1652,76грн. за 4 кв. 2010 р.;

-ст. 15 Декрету КМУ "Про місцеві податки і збори" від 20.05.1993р. №56-93 зі змінами та доповненнями, рішення 4-ї сесії XXIV скликання Сімферопольської міської Ради від 29.10.2002р. №44 "Про Положення "Про механізм справляння та порядок сплати комунального податку" із змінами і доповненнями, донараховане податкове зобов'язання по комунальному податку у сумі 1904,0грн. у т.ч. за 1 кв. 2010р.1904,0 грн. Не надано податкового розрахунку по комунальному податку за 1 кв. 2010 р.;

-п.13.2 ст.13 Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), яке виразилося у заниженні податку з доходу нерезидента ТОВ«КМ/Ч-академия» із джерелом його походження з України у сумі 1172,35 грн. та у несвоєчасній сплаті до бюджету України податку на доходи вказаного нерезидента у сумі 2344,68 грн.;

-пп. 4.2.1 п. 4.2 ст. 4 Закону України від 22.05.03р. №889-ІV "Про податок з доходів фізичних осіб" - підприємством перераховано дохід фізичній особі без утримання податку. Під час перевірки не надані документи, що свідчать про реєстрацію фізичної особи як суб'єкт підприємницької діяльності.

Як убачається з останньої сторінки акту (а.с.39) акт підписано повноважними особами позивача із запереченнями до 4-го розділу "Висновки", а саме: п.1-щодо завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2 кв.2011 року у сумі 4 565 930грн.; п.2-щодо донарахування податку на прибуток за 2кв. 2011р. у сумі 50 567грн.; п.4-щодо донарахування податку з реклами за 4кв. 2010р. у сумі 1652,76грн.; п.5-щодо донарахування комунального податку за 1кв.2010року у сумі 1 904,00грн.

З огляду на вимоги, викладені в адміністративному позові, за змістом яких позивач просить суд визнати протиправними дії та висновки ДПІ в м.Сімферополі АР Крим по винесенню акта планової виїзної перевірки №13221/23-02/31898522 від 19.09.2011р., в частині нарахування податку на рекламу за 4-й квартал 2010р., про донарахування податку на прибуток підприємств за 2-й квартал 2011р. на суму 50 597,00грн. та про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування у сумі 4 565 930,00грн.за 2-й квартал 2011р., суд вважає за необхідне відмовити у їх задоволенні з огляду на те, що згідно п.1 ч.2 ст.17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється, зокрема, на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Обовязковою ознакою як нормативно-правового, так і правового акту індивідуальної дії, є юридичний характер, тобто обовязковість його приписів для відповідного субєкта, дотримання якого забезпечується правовими механізмами.

Визначаючи предметом оскарження дії із акту перевірки та висновку акту перевірки, позивач, мотивує наявність порушення своїх прав та інтересів та повязує їх саме зі змістом акту перевірки з питань дотримання податкового законодавства, на власний розсуд визначає, чи порушені його права дією або бездіяльністю субєкта владних повноважень.

Проте ці рішення, дія або бездіяльність повинні бути такими, що породжують, змінюють або припиняють права та обовязки у сфері публічно-правових відносин. Вчинені контролюючим органом дії стосовно складання акту планової документальної перевірки та визначення змісту висновків не породжують для платника податків настання будь-яких юридичних наслідків та не впливають на його права та обовязки.

Акт планової виїзної перевірки №13221/23-02/31898522 від 19.09.2011р. не є актом індивідуальної дії, що підлягає оскарженню в адміністративній справі, а має характер доказу у разі вжиття правообмежень за ним. Вказаний акт не породжує жодних правових наслідків, безпосередньо не призводить до виникнення певних обовязків у особи, щодо якої його складено.

Що стосується вимог позивача про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0010072301 від 28.09.11р. - про нарахування податку на рекламу за 4-й квартал; №0010032301 від 29.09.11р. про донарахування податку на прибуток підприємств за 2-й квартал 2011р.; №0010052301 від 29.09.11р. про зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування у сумі 456593,00грн. за 2-й квартал 2011р., суд, приходить до висновку про їх обґрунтованість, виходячи з наступних підстав.

Підставами для прийняття податкового повідомлення-рішення від 28.09.11р. №0010072301, яким донараховано грошові зобов'язання по податку на рекламу за 4-й квартал, стали висновки, викладені в акті перевірки стосовно не відображення у рядку 01 Розрахунків "утримано податку вповноваженою особою - платником податку за базовий податковий (звітний) період", через що встановлено заниження задекларованих показників у сумі - 1652,76грн., за 4кв. 2010р., не в повному обсязі включені фактичні обсяги наданих рекламних послуг у 4кв. 2010року. Проте, перевіркою дотримання термінів сплати податку з реклами з 01.07.09р. по 31.12.10р. порушень не встановлено

На вимогу ст.11 Декрету Кабінету Міністрів України "Про місцеві податки і збори" об'єктом податку з реклами є вартість послуг за встановлення та розміщення реклами. Податок з реклами сплачується з усіх видів оголошень і повідомлень, які передають інформацію з комерційною метою за допомогою засобів масової інформації, преси, телебачення, афіш, плакатів, рекламних щитів, інших технічних засобів, майна та одягу: на вулицях, магістралях, майданах, будинках, транспорті та в інших місцях.

Відповідно до п.3.1.3 акту "Амортизаційні відрахування", зведених даних задекларованих та встановлених у ході перевірки сум податку з реклами, податковим органом встановлено заниження задекларованих показників у сумі - 1652,76грн., за 4кв. 2010р. відповідно до різниці поданих платником податків звітів, а саме за 4кв. 2010р. від 31.01.11р. №9006615415 задекларованою сумою 1659,99грн. (а.с.43), який контролюючим органом прийнято до відома, та звітним за 4 кв.2010 р. від 01.02.11р. №9006625888 задекларованою сумою 7,23грн., через що відповідно до даних по розрахунку податку - зобов'язання платника податків складають 7,23грн., а за даними перевірки податковим органом - 1659,99грн., внаслідок чого утворилась заниження задекларованих показників у сумі 1652,76грн. Відповідні дані із різницею у збільшення фактичних об'ємів виконаних послуг та сум нарахованого податкового зобов'язання за даними платника податків та даними перевірки наведені у таблиці та складають 1652,76грн.

Досліджуючи правильність та відповідність вимогам чинного податкового законодавства України вчинених дій контролюючого органу, що стали підставою для оспореного податкового повідомлення-рішення, зважаючи на визначеність самим податковим органом про своєчасність та повноту сплати податку з реклами, суд, приходить до висновку про невідповідність заходів та дій податкового органу з означення порушення вимог податкового законодавства. Як убачається з наведеного вказане порушення визначено контролюючим органом внаслідок штучного заниження задекларованих платником податків показників у сумі 1652,76грн. по податку з реклами, через вчинення податковим органом не визначених Податковим кодексом України дій з прийняття до відома звітності, що як убачається з положень статей 20, 21 названого Кодексу його повноваженнями не передбачено. За вказаних обставин відповідачем безпідставно визначено заниження податкових зобов'язань, а тому, прийняте на підставі хибних висновків податкове повідомлення-рішення, яким збільшено суму грошового зобов'язання по податку з реклами сумою 1 652,76грн., застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) сумою 413,19грн., є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Як убачається з матеріалів справи оспорене податкове повідомлення-рішення від 29.09.2011р. №0010052301 (а.с.42), яким зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 4565930грн. також є протиправним та підлягає скасуванню з огляду на насутпне.

Вказане рішення прийнято на підставі висновків контролюючого органу, відповідно до яких перевіркою показників відображених за 2 квартал 2011 року у рядку 06.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного періоду" значення рядку 07 податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за 1 квартал 2011 року у сумі 4 565 930грн. встановлено, що на формування цих показників мало вплило віднесення збитків за 2010 рік та 80% за 2009 рік.

Встановлені контролюючим органом обставини визначені платнику податків порушенням п.150.1 ст.150, п.3 підрозділу 4 Розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України. Згідно з наданою декларацією з податку на прибуток за 2 квартал 2011р. у рядку 6.6 "від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового періоду" платником вказано 4 565 930,00грн. Згідно декларації за 1 квартал 2001 року рядок 06.6 складає "5 036 092" грн., в т.ч. збиток 2010 року - 3 767 328грн., збиток 80% за 2009 рік - 1 268 764грн., збиток 1 кв.2011р. - 0,00грн. Згідно даних ДПІ ряд. 06.6 декларації за 2кв. 2011р. повинен складати 0,00грн., тобто підприємство не мало збитки за 1 квартал 2011 року. Платником податків завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток по рядку 06 Декларації "інші витрати (сума рядків 06.1 - 06.6)" у сумі 4 565 930,00грн.

Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періоді з 01.04.2011 встановлений статтею 150 ПКУ, де зазначено, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Разом з тим пункт 3 підрозділу 4 "Особливості справляння податку на прибуток підприємств у 2011 році" Розділу XX "Перехідні положення" ПКУ встановлює, що пункт 150.1 статті 150 Кодексу застосовується у 2011 році з урахуванням такого:

якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Зважаючи на аналіз вищевказаних норм, обставин встановлених перевіркою та наданих сторонами пояснень, суд робить висновок, що позивачем був правомірно сформований склад обєкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення обєкта оподаткування попереднього податкового року4 565 930,00грн. Представник відповідача не заперечував з приводу правомірності формування від'ємного значення обєкту оподаткування, а тому порядок формування від'ємного значення обєкту оподаткування та його розмір за 1 кварталу 2011 року, з урахуванням висновків акту перевірки від 19.09.11р. №13221/23-2/31898522, не оскаржував.

Суд не приймає заперечення відповідача про застосування під час розгляду зазначеної справи положень про зворотну дію в часі законів і інших нормативно-правових актів, в частині того, що до складу другого кварталу 2011 року включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011 р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 р.

Відповідно до пункту 1 розділу XIX "Прикінцеві положення" Податкового Кодексу України, розділ III "Податок на прибуток" Податкового Кодексу України, що набрав чинності з 1 квітня 2011 року, враховуючи, що згідно з пунктом 1 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" ПКУкраїни застосовується під час розрахунків з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011 року, якщо інше не встановлено цим підрозділом. Інше встановлено у пункті 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового Кодексу України, приписами якого врегульовано питання щодо формування від'ємного значення 2 кварталу 2011 року.

Також суд не приймає до уваги посилання представника відповідача стосовно необхідності включення при розрахунку об'єкта оподаткування за другий квартал 2011 року до складу витрат від'ємного значення об'єкта оподаткування, отримане суб'єктом господарювання за наслідками I кварталу 2011 року.

За змістом пункту 3 підрозділу 4 Перехідних положеннях Податкового кодексу України убачається, що законодавцем визначено особливий порядок формування обєкту оподаткування податком на прибуток. Коригування порядку формування розміру валових витрат з урахуванням від'ємного значення вимагає від платника податків у разі наявності від'ємного значення обєкту оподаткування у 1 кварталі 2011 рокувключити до складу витрат 2 кварталу 2011 рокусума такого від'ємного значення.

Обмеження витрат, що мають бути враховані у складі валових витрат 2 кварталу 2011 року, зазначена законодавча норма не містить.

Аналіз вищевказаних норм права дає суду підстави для висновку стосовно того, що негативні наслідки для платника податків настають саме у випадку, якщо у першому кварталі 2011 року він не задекларував повну суму від'ємного значення, то у подальшому: у другому, другому і третьому, другому-четвертому кварталі-платник податків позбавлений права додаткового декларування сум, що не були зазначені у декларації першого кварталу та перенесені до декларації другого кварталу 2011 року.

Зокрема, витрати, що не враховуються при визначенні оподаткування прибутку зазначені приписами статті 139 Податкового кодексу України. Визначений вказаною статтею перелік є вичерпним та не містить такої підстави як "відємне значення обєкта оподаткування за підсумками першого кварталу без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 року з 2010 року".

З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для визначення вчинених платником податків відповідно до вимог податкового законодавства дій з формовання складу об'єкту оподаткування за 1 квартал 2011 року з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року розміром 4 565 930,00грн. порушеннями податкового законодавства, на чому наполягав представник відповідача, посилаючись на встановлені актом перевірки від 19.09.11р. №13221/23-2/31898522 обставини, які не знайшли свого підтвердження у ході розгляду справи, через що вважає за необхідне, з метою поновлення порушених прав та інтересів платника податків, прийнятим податковим повідомленням-рішенням від 29.09.2011р. №0010052301 (а.с.42), визнати його протиправним та скасувати.

В ході розгляду адміністративної справи також не знайшли свого підтвердження твердження контролюючого органу щодо порушення передбачених абзацем другим пункту 150.1 статті 150, п.3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень, пп.138.10.2 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI, відповідно до яких ТОВ "СімСітіТранс" донараховано грошові зобов'язання по податку на прибуток сумою 50567 грн., в т.ч. за 2 квартал 2011р.-50567грн. Від'ємне значення як результат розрахунку об'єкта оподаткування, як убачається з вищенаведеного сформовано відповідно до вимог та порядку, встановлених приписами Податкового кодексу України, а тому податкове повідомлення-рішення, прийняте за хибних підстав висновків акту перевірки, є протиправним та підлягає скасуванню.

Інші твердження позивача не спростовують зроблених судом висновків.

За правилами частини третьої статті94 КАС України у разі задоволення адміністративного позову частково, судові витрати здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. За таких підстав судові витрати, понесені позивачем зі сплати судового збору у розмірі 3,40грн., факт понесення яких підтверджено платіжним доручення від 04.10.11р. №2926, підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України частково - розміром 1,70грн.

Керуючись статтями94,159,160,161,162,163,186,254 КАСУкраїни, суд-

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим від 28.09.11р. №0010072301, від 29.09.11р. №0010032301, від 29.09.11р. №0010052301.

Стягнути з Державного бюджету України, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СімСітіТранс", в рахунок відшкодування понесених витрат зі сплати судового збору, - 1,70 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення строку, з якого суб'єкт владних повноважень може отримати копію постанови суду.

Суддя <підпис >Папуша О.В.

<Текст >