Рішення № 21562092, 20.02.2012, Лозівський міськрайонний суд Харківської області

Справа №2025/419/2012

Провадження №2/2025/319/2012

Р I Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.02.2012 року Лозівський міськрайонний суд Харківської області в складі головуючого судді Ткаченко О.А., за участю секретаря Авраменко О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини, -

встановив:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою до відповідача про стягнення аліментів на неповнолітню дитину, в якій просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини усіх видів доходів відповідача щомісячно, до досягнення дитини повноліття.

Позивач в судове засідання не зявилась, але надала суду заяву, в якій просить розглянути справу без її участі, на позовних вимогах наполягає.

Відповідач в судове засідання не зявився, але надав суду заяву, в якій просить розглянути справу без його участі, позовні вимоги позивача не визнає та заперечує проти їх задоволення, крім цього повідомив, що стягнення за виконавчими листами з нього не проводяться, пільгами з держави не користується, має задовільний стан здоровя, працює на посаді адміністратора компютерного клубу «Арена».

Відповідно до ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку встановленому ст.174 ЦПК України. Згідно ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з ксерокопії свідоцтва про шлюб 04 жовтня 2008 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 у відділі реєстрації актів цивільного стану по місту Лозова Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області зареєстрували шлюб, актова запис №348 (а.с.8).

З огляду на ксерокопію свідоцтва про народження, вбачається, що у позивача та відповідача народилася дитина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9).

Згідно ст.180 Сімейного кодексу України, батьки повинні утримувати своїх неповнолітніх дітей до досягнення ними повноліття.

Судом встановлено, що відповідач матеріальну допомогу позивачу на утримання їх спільної дитини не надає.

В принципі №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю 20 листопада 1959 року, записано: «… Дитина, якщо це можливо, повинна зростати під опікою і відповідальністю своїх батьків, і звичайно, в атмосфері любові та матеріального забезпечення». В ч.2 ст.3 Конвенції про права дитини, що діє на Україні з 27 вересня 1991 року вказано: «Держави-учасники зобовязуються забезпечити дитині такий захист та опіку, які необхідні їй для її злагоди, приймаючи до уваги права та обовязки її батьків, опікунів та інших осіб, котрі відповідають за неї по закону і з цією метою приймають всі відповідні законодавчі та адміністративні заходи».

Відповідно до ст.ст.8,11,12 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402: «… Кожна дитина має право на рівень життя достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних доля всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України. Сімя є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сімї разом з батьками або в сімї одного з них та на піклування батьків. Предметом основної турботи та основним обовязком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини. Виховання в сімї є першоосновою розвитку дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобовязані виховувати дитину, піклуватися про її здоровя, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці».

Керуючись вимогами ст.182 Сімейного Кодексу України та п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15 травня 2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів»при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоровя та матеріальне положення дитини, стан здоровя та матеріальне положення позивача і відповідача.

Суд враховує, що відповідач позов не визнав, має задовільний стан здоровя, працює, інших стягнень за виконавчими листами не проводиться, позивач не працює, знаходиться у декретній відпустці по догляду за дитиною та отримує допомогу по догляду за дитиною до трьох років.

Відповідно до ст.184 Сімейного Кодексу України, суд вважає можливим стягнути з відповідача аліменти на користь позивача на утримання неповнолітньої дитини, в розмірі 1/4 частини заробітку (доходів) відповідача, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи з дня звернення до суду і до досягнення дитиною віку повноліття.

Судові витрати суд розподіляє відповідно до ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст.10,11,31,57,60,77, 88,130,169,174,208,209,212-215,218,223, ч.1 ст.367 ЦПК України, ч.5 Розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Процесуального Кодексу України, ст.ст.180,181,182,183,191 Сімейного кодексу України, Принципом №6 Декларації прав дитини, проголошеної Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959 року; Положеннями Конвенції Організації Обєднаних Націй «Про права дітей»від 20.11.1989 року (ратифіковані Україною відповідно до Постанови Верховної ради України від 27.09.1991 року №789-XII), ст.8 Закону України «Про охорону дитинства»від 26 квітня 2001 року №2402; ст.3 Декрету Кабінету Міністрів України від 21.01.1993 року №7 «Про державне мито», п.17 Постанови Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», суд, -

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця м.Лозова Харківської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, працюючого адміністратором компютерного клубу «Арена»будинок побуту «Лотос»м.Лозова Харківської області, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_2, аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі ? частки усіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менш ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позовної заяви до суду 25.01.2012 року і до досягнення дитиною віку повноліття.

Рішення, в частині стягнення аліментів в межах суми платежу за один місяць, підлягає негайному виконанню.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір в дохід держави в розмірі 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок (розрахунковий рахунок 31219206700015, код ЄДРПОУ 38053090, одержувач Лозівське УДКСУ Харківської області, банк ГУ ДКСУ Харківської області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001, судовий збір, код 02893953, пункт 1.1).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до судової палати по цивільним справам Апеляційного суду Харківської області через Лозівський міськрайонний суд Харківської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.А.Ткаченко