Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 2018/2-4639/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"22" грудня 2011 р. Київський районний суд м. Харкова
в складі: головуючого судді Божко В.В.
за участю секретаряНаумової В.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Харківської міської ради про визнання права власності -
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача Харківської міської ради про визнання права власності.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що позивач за власні кошти самочинно побудовано житловий будинок літ. "А-2" по вїзду 2-му АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «А-1»по АДРЕСА_2. Роботи виконано без розробки проекту та отримання відповідного дозволу на початок будівельних робіт. На підставі договору купівлі-продажу №1-2647 від 02 липня 2002 колишня дружина позивача ОСОБА_3 придбала зазначений житловий будинок у недобудованому стані. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2011 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано, при цьому ОСОБА_3 не заявляє самостійних вимог щодо новоствореного майна. Відповідно до розділу «Висновки та рекомендації»зазначеного документу споруди знаходяться в гарному технічному стані, не мають деформацій, які впливають на несучу здатність та придатні до експлуатації. Однак, у звязку з тим, що будівництво було проведено без належного дозволу, позивач вимушений звернутися до суду та просить визнати за ним право власності на зазначений житловий будинок.
Позивач до судового засідання не зявився, надав до суду заяву, в якій просив розглядати справу за його відсутності.
Представник відповідача Харківської міської ради до судового засідання не зявився, надав до суду заяву в якій просив розглядати справу за його відсутності.
Суд, перевіривши матеріали справи, прийшов до наступного.
Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.
Позивач за власні кошти самочинно побудовано житловий будинок літ. "А-2" по вїзду 2-му АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю літ. «А-1»по АДРЕСА_2. Роботи виконано без розробки проекту та отримання відповідного дозволу на початок будівельних робіт. На підставі договору купівлі-продажу №1-2647 від 02 липня 2002 колишня дружина позивача ОСОБА_3 придбала зазначений житловий будинок у недобудованому стані. Рішенням Московського районного суду м. Харкова від 12 серпня 2011 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було розірвано, при цьому ОСОБА_3 не заявляє самостійних вимог щодо новоствореного майна /а.с.4-5/.
Згідно з ч.1 ст. 375 Цивільного кодексу України власник земельної ділянки має право зводити на ній будівлі та споруди, створювати закриті водойми, здійснювати перебудову, а також дозволяти будівництво на своїй ділянці іншим особам.
Згідно технічного висновку, загальна площа житлового будинку літ. "А-2" по вїзду 2-му АДРЕСА_1 складає 401,2 кв.м. з яких житлова площа складає 160,0 кв.м., загальна площа нежитлової будівлі літ. «А-1»по АДРЕСА_2 складає 207,5 кв.м. /а.с.26-35, 44-50/.
Відповідно до розділу «Висновки та рекомендації»зазначеного документу споруди знаходяться в гарному технічному стані, не мають деформацій, які впливають на несучу здатність та придатні до експлуатації.
Згідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»№1952-ІV від 01.07.2004р. обовязковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб.
Будівництво Позивачем виконано самочинно. З огляду на те, що будівництво виконано без належно затвердженої проектної документації та дозволу на початок будівельних робіт не є можливим ввести житловий будинок та нежитлову будівлю до експлуатації та оформити права на них належним чином.
Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю. Право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право власності є непорушним.
Згідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення невизнання або спорювання.
Відповідно до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, а відповідно до ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільного права є його визнання.
Підставою для проведення державної реєстрації прав власності на нерухоме майно відповідно до п. 10 додатку №1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Мінюсту №7/5 від 07.02.2002р. є рішення судів, третейських судів про визнання права власності на обєкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на обєкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності.
Відповідно до ст. 331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно виникає з моменту завершення будівництва. Право власності на новостворене нерухоме майно ( житлові будинки, будівлі, споруди, тощо ) виникає з моменту завершення будівництва ( створення майна ).
У відповідності зі ст. 376 ЦК України за вимогою власника земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самовільно побудоване на ньому, якщо це не порушує права інших осіб.
У ході судового розгляду справи не було встановлено факту порушення прав інших осіб.
У відповідності до ч. 2 ст. 328 ЦК України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Згідно ч. 5 ст. 376 ЦПК України за вимогою власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, самовільно збудоване на ньому, якщо це не порушує права інших осіб.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 80, 88, 212-215 ЦПК України, ст.ст.319, 328, 331, 376, 377, 380, 383 ЦК України, -
В И Р І Ш И В:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на житловий будинок літ. "А-2" по вїзду 2-му АДРЕСА_1 загальна площа складає 401,2 кв.м. з яких житлова площа складає 160,0 кв.м., та на нежитлову будівлю літ. «А-1»по АДРЕСА_2 загальна площа якої складає 207,5 кв.м.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-дений строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий
Судове рішення № 21561577, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 22.12.2011. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2018/2-4639/11. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: