Рішення № 21558725, 21.02.2012, Великоновосілківський районний суд Донецької області

№ 2/505/68/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2012 року Великоновосілківський районний суд Донецької області у складі:

головуючого: судді Дрюка П.М.

при секретарі: Григораш В.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Велика Новосілка цивільну справу за позовом ПАТ « Укртелеком» до ОСОБА_2 про стягнення вартості навчання та судових витрат, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою з позовом до відповідача про стягнення вартості навчання в сумі 11880 грн. та сплаченого судового збору у розмірі 188,20 грн.

В обгрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що з серпня 2001 року по 11.10.2011 року відповідач перебував у трудових відносинах з позивачем. Під час роботи у товаристві, згідно Положення про порядок направлення працівників на навчання до вищих навчальних закладів за рахунок коштів товариства та з власної ініціативи відповідач пройшов навчання у Одеській національній академії імені О.С. Попова.

Для забезпечення навчання позивачем було укладено договір з навчальним закладом від 30.07.2004 року про надання освітніх послуг і повністю їх виконав.

Крім цього, між позивачем та відповідачем було укладено договір про оплату освітніх послуг від 30.07.2004 року відповідно до п.3.4 якого відповідач зобовязався відпрацювати на підприємстві у позивача не менше пяти років з дня закінчення навчального закладу. Згідно п.4.3 вказаного Договору, в разі повного або часткового невиконання пункту 3.4 цього Договору, відповідач повертає кошти, що були витрачені на його навчання.

30.06.2010 року відповідач закінчив навчання, здобув кваліфікаційний рівень спеціаліста, але звільнився з роботи за власним бажанням 11.10.2011 року, тим самим порушив умови Договору про оплату навчання.

Отримавши від відповідача заяву про звільнення за власним бажанням, позивач звернувся з листом до відповідача з вимогою повернення коштів, витрачених на його навчання у сумі 11880 грн., зазначивши строк виконання зобовязання до 07.10.2011 року, але останній на зазначений лист не відреагував, кошти за навчання підприємству не повернув.

Просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати на навчання у сумі 11880 грн. та сплачений судовий збір у сумі 188 грн.20 коп.

В судовому засідання представник позивача Драпак Е.О. підтримала заявлені вимоги і просить суд стягнути з відповідача на користь позивача витрати у сумі 11880 грн., повязані з навчання відповідача у вищому навчальному закладі, а також сплачений позивачем судовий збір у розмірі 188 грн. 20 коп., так як відповідачем були порушені пункті 3.4. та 4.3 Договору про оплату освітніх послуг № 303-14-14 від 30.07.2004 року.

Відповідач вимоги позивача та його представника визнав частково і пояснив, що він дійсно перебував у трудових відносинах з позивачем, який, відповідно до Договору про надання освітніх послуг направив його на навчання до вищого учбового закладу, який він закінчив у 2010 році. Відповідно до вказаного Договору він повинен був відпрацювати у позивача пять років після закінчення навчання, але так як позивач не надав йому роботі відповідно до отриманого фаху, у нього не було квартири і заробітна плата у повній мірі не забезпечувала його сімю, 11.10.2011 року він за власним бажання звільнився з роботи. Він дійсно отримав письмову вимогу позивача про повернення сплачених останнім за його навчання 11880 грн. Він запропонував позивачеві повернути витрачені кошти протягом десяти років, але останній відмовився на його пропозицію, тому ним кошти повернуті не були.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши та проаналізувавши матеріали справи суд встановив наступне.

Із трудової книжки відповідача серії НОМЕР_1 вбачається, що відповідно до наказу №161/к від 02.08.2001 року відповідача було прийнято позивачем на посаду електромонтером лінійних споруд телефонного звязку цеха електрозвязку

Відповідно до Договору № 303-14-14 про надання освітніх послуг від 30.07.2004 року ВАТ « Укртелеком»- замовник (відповідно до статті 1 пункт 1.1 Статуту ПАТ «Укртелеком», ВАТ «Укртелеком» перейменовано у ПАТ « Укртелеком» і є його правонаступником усіх його прав та обовязків), Одеська національна академія звязку імені О.С. Попова виконавець та ОСОБА_2, відповідач у справі, уклали договір про надання освітніх послуг, згідно якого виконавець взяв на себе зобовязання за рахунок коштів замовника здійснити навчання відповідача.

Відповідно до п.п. 2.1,3.4, 4.3 Договору № 302-14-14 від 30.07.2004 року про оплату освітніх послуг, укладеного між позивачем та відповідачем, позивач зобовязався забезпечити оплату навчальному закладу коштів за навчання, останній зобовязався відпрацювати у Товаристві не менше пяти років з дня закінчення навчання у навчальному закладі. В разі повного або часткового невиконання п.3.4 цього Договору, відповідач повертає Товариству кошти, що були витрачені на його навчання.

Із платіжних доручень №№ 324,9601,1034,8909,492,10004,964,7223,213,42733506209 вбачається,що позивач сплатив Одеській національній академії звязку імені О.С. Попова за надання останньому освітніх послуг 11880 грн.

Згідно диплому НОМЕР_2від30.06.2010 року ОСОБА_2 закінчив у 2010 році Одеську національну академію звязку імені О.С. Попова і отримав повну вищу освіту за спеціальністю « Інформаційні мережі связку» та добув кваліфікацію інженера звязку.

Статтею 2 Кодексу Законів про працю України забезпечено право громадян України на працю - тобто на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановлено державою мінімального розміру,- включаючи право на вільний вибір професії, роду занять і роботи.

Відповідно до статті 32 цього Кодексу переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві , в установі, організації, а також переведення на роботу на інше підприємство, установу, організацію або в іншу місцевість,хоча б разом з підприємством,допускається тільки за згодою працівника,за винятком випадків, передбачених у статті 33 цього Кодексу, та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно письмової заяви відповідача від 03.08.2010 року та наказу № 1111/к від 03.08.2010 року, останній був переведений з посади « електромонтер лінійних споруд електрозвязку та проводового мовлення» на посаду « електромеханік лінійних споруд електрозвязку та абонентських пристроїв», тому суд не може брати до уваги ствердження відповідача, що причина його звільнення з роботи за власним бажанням - відмова позивача надати йому роботу згідно отриманої після навчання спеціальності « інженер мобільного звязку».

Відповідно до ст.ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У відповідності до частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобовязанні встановлений строк ( термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( термін).

Таким чином, із пояснень сторін, наданих суду письмових доказів встановлено, що відповідач порушив умови п. 3.4 Договору № 302-14-14 про оплату освітніх послуг і у відповідності до п. 4.3 вказаного Договору, суд приходить до висновку у необхідності задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача 11880 грн. витрачених на оплату навчання.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

Позивачем надано суду платіжне доручення № 442881 від 08.12.2011 року про сплату ним судового збору у розмірі 188,20 грн. тому вказана сума також підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

На підставі викладеного та ст..ст.525,526,530 ЦК України, ст.ст. 2,32 КЗпП України, керуючись ст.ст. 60,88,212.213,215,218 ЦПК України суд , -

ВИРІШИВ:

Позові вимоги ПАТ « Укртелеком» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ « Укртелеком», код утримувача ( ЄДРПОУ)- 01183764, банк отримувача- ДОД АТ « Райффайзен Банк Аваль» МФО 335076, п/р- 260051326 11880 грн., а також 188 грн. 20 коп. сплаченого судового збору.

Рішення у повному обсязі складено 22 лютого 2012 року.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

СуддяДрюк П. М.