Постанова № 2155604, 18.09.2008, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 201

ПОСТАНОВА

Іменем України

18.09.2008

Справа №2-26/5675-2008А

За позовом – Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі», м. Керч, вул.. Години, 2В.

До відповідача – Державної податкової інспекції в м. Керч АРК, м. Керч, вул.. Борзенко, 40

Про скасування податкового повідомлення-рішення.

Суддя О.Л. Медведчук

при секретарі Малашенко К.І.

У судовому засіданні брали участь представники:

від позивача – не з’явився

від відповідача – Базілевич Н.В., головн. держ. под. інсп., дов. від 12.01.08р.

Сутність спору: Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» звернулось у господарський суд АРК із позовом до Державної податкової інспекції в м. Керч АРК, у якому просив визнати недійсним акт невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності уплати боргу з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів № 15451/10/17-3 про порушення підприємством п.п. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а також скасувати податкове повідомлення рішення № 0373141702/3 про застосування штрафних санкцій у сумі 2424,72 грн.

Позивачем в ході розгляду справи було подано заяву про уточнення позовних вимог та просив суд визнати недійсним акт невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів за № 1820/17-3/19195199 від 29.10.2007р., а також скасувати податкове повідомлення-рішення № 0373141702/3 від 25.04.2008р. про застосування фінансових санкцій у сумі 2424,72 грн.

Відповідачем позовні вимоги не визнавались по мотивах наведених у запереченнях на позов.

У судове засідання, що відбулося 18.09.2008р. позивач не з’явився, направив клопотання, у якому просить розглянути справу без участі представника по наявних матеріалах.

Відповідач проти позову заперечував по мотивах наведених у раніш наданих запереченнях.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача, суд

встановив:

Державною податковою інспекцією в м. Керч АРК було проведено невиїзну документальну перевірку з питання своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі».

За результатами перевірки складений акт від 29.10.2007 року за № 1820/17-3/19195199.

На підставі вказаного акту Джанкойською ОДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення яким зобов’язано позивача сплатити штраф у сумі 2424,72 грн. за порушення граничного строку сплати узгодженого податкового зобов’язання по податку з власників наземних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Вказане рішення було оскаржене в адміністративному порядку, однак з задоволенні скарги було відмовлено, а рішення залишено без змін.

Стосовно позовних вимог щодо визнання недійсним акту невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів за № 1820/17-3/19195199 від 29.10.2007р. слід зазначити наступне.

Згідно Роз’яснень Президії Вищого Арбітражного суду України № 02-5/35 від 26.01.2000р. Про деякі питання практики вирішення спорів, пов’язаних з визнанням недійснми актів державних чи інших органів, акт державного чи іншого органу - це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Залежно від компетенції органу, який прийняв такий документ, і характеру та обсягу відносин, що врегульовано ним, акти поділяються на нормативні і такі, що не мають нормативного характеру, тобто індивідуальні. Нормативний акт - це прийнятий уповноваженим державним чи іншим органом у межах його компетенції офіційний письмовий документ, який встановлює, змінює чи скасовує норми права, носить загальний чи локальний характер та застосовується неодноразово. Що ж до актів ненормативного характеру (індивідуальних актів), то вони породжують права і обов'язки тільки у того суб'єкта (чи визначеного ними певного кола суб'єктів), якому вони адресовані.

Форми, найменування і порядок прийняття актів державними чи іншими органами залежать від місця даного органу в системі відповідних органів та його компетенції і регламентуються Конституцією України, відповідними законами України та положенням (статутом) про такий орган.

Оскаржуваний акт перевірки № 1820/17-3/19195199 від 29.10.2007р. не є за своєю правовою природою актом ненормативного характеру в розумінні ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не може породжувати які-небудь правові наслідки.

У зв’язку із чим вимоги позивача щодо визнання недійсним акту невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів за № 1820/17-3/19195199 від 29.10.2007р. задоволенню не підлягають.

Що стосується позовних вимог про скасування податкового повідомлення-рішення № 0373141702/3 від 25.04.2008р. яким до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 2424,72 грн., суд дійшов наступного.

Розрахунком суми податку з власників транспортних засобів і інших самохідних машин і механізмів по КРП «ППВКХ м. Керчі» від 25.02.2005р., задекларовано зобов'язання по сплаті вказаного податку в 2005р. на загальну суму 13123 грн.

Уточненим розрахунком від 18.05.05р. позивачем узгоджено сплату податку за 2-4 квартал 2007р. в сумі 4849,41 грн. щокварталу, по терміну сплати до 15 числа місяця наступного за звітним періодом. Загальна сума податку, що підлягає сплаті, з урахуванням уточненого розрахунку склала 17829 грн.

Згідно наданих позивачем платіжних доручень за 2005р., ним до держбюджету перерахований податок з власників автотранспорту на загальну суму 14086 грн,, а саме п\ п № 360 від 16.03.2005 на 3 тис.грн., п\ п 537 від 24.03.05 на 5 тис.грн, п\ п 617 від 11.04.2005 р. на 5 тис.грн., п\ п 1162 від 07.10.2005 р. на 1806 грн. У даних платіжних документах чітко визначено призначення платежу, а саме оплата податку за певний квартал. При цьому оплата податку з власників транспортних засобів за 3-й квартал 2005 р. ( по терміну сплати до 15.10.05 р.) підприємством не проводилася, а отже відсутня підстава для застосування штрафних санкцій передбачених ст. 17 Закону № 2181-ш

Враховуючи, що підставою для застосування штрафних санкцій з'явився акт невиїзної документальної перевірки дотримання податкового законодавства, посилання ДПІ в м. Керч АРК про підтвердження виявленого порушення даними інформаційної бази АРМ «ТАХ», є безпідставними, оскільки акти перевірок дотримання податкового законодавства повинні містити обов'язкові посилання на первинних або інші документи, зафіксовані в бухгалтерському і податковому обліку, прямо підтверджуючі факти виявленого порушення..

Згідно п.1 ч.1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу», органи податкової служби мають право проводити документальні невиїзні перевірки ( на підставі поданих податкових декларацій, звітів і інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів, незалежно від способу їх подачі).

Відповідно до ст.1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного і іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України 10.08.2005 N 327, зареєстрованого Міністерством юстиції Україні 25.08.2005р. за N 925/11205, невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, що проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів і інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків і зборів. За наслідками проведеної перевірки складається акт виявлених порушень, який є підставою для ухвалення контролюючим органом рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій і винесення відповідних податкових повідомлень-рішень.

Згідно п.п.2.3.2 п.2.3. частини 2 вказаного Порядку, виявлений в ході перевірки факт порушення податкового законодавства, відображений в акті, повинен документально підтверджуватися достовірними доказами, а саме первинними бухгалтерськими документами про нарахування і сплату узгодженого податкового зобов'язання.

Відповідно до Інструкції національного банку України про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, Положення про документальне забезпечення записів в бухгалтерському обліку, Порядку передачі банками інформації про відкриття (закриття) власних кореспондентських рахунків, закриття і зміну рахунків клієнтів-платників податків і зборів (обов'язкових платежів) органам державної податкової служби електронними засобами і заповнення розрахункових документів у разі сплати платежів до бюджету або повернення платежів з бюджету, обов'язковим реквізитом розрахункового документа (платіжного доручення, а отже - первинного документа) є реквізит «призначення платежу», який заповнюється платником самостійно і не може бути змінений без згоди такого платника податків, якщо це не встановлено законом.

Відповідно до п.6.1.7 Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби, у разі застосування штрафних санкцій за порушення граничних термінів сплати узгоджених податкових зобов'язань складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.2001 N 253 ( z0567-01 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.2001 за N 567/5758 (зі змінами та доповненнями).

Нарахування штрафних санкцій в автоматичному режимі чинним податковим законодавством не передбачено.

Згідно Закону України «Про державну податкову службу в Україні» функцією органів державної податкової служби є оперативний облік платежів і зборів, що поступають до бюджетів всіх рівнів. Спосіб ведення такого обліку встановлений Інструкцією про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за якими проводиться органами державної податкової служби України (далі Інструкція).

Пунктом 5.1 розділу 5, абзацом 7 ч.1 п.2.3. розділу 2 Інструкції встановлений обов'язок органів державної податкової служби вести облік платежів, з відповідним відображенням їх на особовому рахунку платника податків, на підставі розрахункових документів отриманих у встановленому законодавством порядку. При цьому, законодавчо закріплений обов'язок органів банківської системи України і державного казначейства щомісячно надавати органам державної податкової служби електронні реєстри платіжних документів (платіжних доручень), що містять всю інформацію про проведений платіж.

Законом України «Про державну податкову службу в Україні» закріплений перелік прав органів державної податкової служби. При цьому ст. 11 вказаного Закону не встановлює право державної податкової служби на самостійну зміну призначення платежу вказаного в розрахунковому документі на сплату узгодженого податкового зобов'язання, зокрема зарахування платежів по поточних зобов'язаннях в рахунок погашення податкового боргу.

Положення ст.7 Закону України № 2181- III не містять норм прямої дії що наділяють органи державної податкової служби безперечним правом на самостійний розподіл коштів, що поступили від платника податків, на погашення податкового боргу, пені, штрафних санкцій і, за своїм змістом, допускають неоднозначне трактування прав та обов'язків, як платника податків, так і контролюючого органу.

Відповідно до ст. 19 Конституцій України органи державної влади, органи місцевого самоврядування і їх посадові особи зобов'язані діяти на підставах, в рамках повноважень і способом, передбаченим Конституцій і Законами України.

Дослідивши вказані матеріали та оцінивши їх в порядку ст. 86 КАС України, суд прийшов до висновку, що розрахунок штрафних санкцій, застосованих до позивача спірним податковим повідомленням-рішеннями, не відповідає фактичним обставинам справи та не ґрунтується на перинних документах позивача, у зв’язку із чим спірне податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню недійсним.

Згідно ч. 2 ст.. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Доказів того, що нарахування застосованих до позивача штрафних санкцій спірним податковим повідомленням-рішенням здійснено правильно та правомірно, на підставі первинних документів позивача, Державною податковою інспекцією в м. Керч суду не надано.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» щодо скасування податкового повідомлення-рішення № 0373141702/3 від 25.04.2008р. яким до позивача застосовано фінансові санкції у сумі 2424,72 грн. є обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Судові витрати, понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь у розмірі 1,70 грн. з Державного бюджету України на підставі ч. 3 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ч. 3 ст. 94, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Керч АРК № 0373141702/3 від 25.04.2008р. про застосування фінансових санкцій у сумі 2424,72 грн.

3. В частині позовних вимог щодо визнання недійсним акту невиїзної документальної перевірки з питань своєчасності сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних механізмів за № 1820/17-3/19195199 від 29.10.2007р. в позові відмовити.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Кримського республіканського підприємства «Виробниче підприємство водопровідно-каналізаційного господарства м. Керчі» (м. Керч, вул.. Години, 2В; ЗКПО 19195199) судовий збір у сумі 3,40 грн.

Виконавчий документ видати після вступу постанови в законну силу у разі надання відповідної заяви позивачем.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення (у разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАСУ - з дня складення у повному обсязі).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження , апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанову складено у повному обсязі 23.09.2008р.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Медведчук О.Л.