Ухвала суду № 21552502, 11.01.2012, Апеляційний суд Київської області

Справа №22-ц-375/12Головуючий у І інстанціїКошель Б.І.

Категорія26Доповідач у 2 інстанції Рудніченко

02.02.2012 УХВАЛА Іменем України 11 січня 2012 року м. Київ Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

Головуючого: судді Олійника В.І.,

Суддів: Панасюка С.П., Рудніченко О.М.,

при секретарі: Бобку О.В.,

розглянувши матеріали цивільної справи за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2011 року про надання дозволу на примусове входження до будинку у справі за поданням державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, -

в с т а н о в и л а :

Державний виконавець міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ звернувся до суду з поданням про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2 - будинку по АДРЕСА_1, посилаючись на те, що в міському відділі ДВС Білоцерківського МРУЮ знаходиться на виконанні виконавчий лист №2-1667 від 24.02.2011 року виданий Білоцерківським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 боргу в розмірі 812936 грн. 09 коп. Боржник добровільно борг не сплачує. З метою проведення оцінки майна боржника необхідно провести огляд зазначеного будинку. Боржник здійснює перепони та не допускає працівників ДВС в приміщення будинку. В зв'язку з чим Державний виконавець міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ просить надати дозвіл на примусовий вхід до будинку №49 по вул. 1 -ша Піщана в м. Біла Церква.

Ухвалою судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2011 року подання державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ задоволено. Надано дозвіл на примусовий вхід державного виконавця міського відділу Білоцерківського МРУЮ до будинку №49 по АДРЕСА_1, Київської області.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою ОСОБА_2 звернулась до суду з апеляційною скарго, в якій просила скасувати ухвалу Білоцерківського міськрайонного суду від 22 листопада 2011 року а подання старшого державного виконавця відділу державної виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції про примусове проникнення до житла № 15488 від 08 листопада 2011 року залишити без задоволення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що 24 березня 2011 року старший державний виконавець виніс постанову про зупинення виконавчого провадження, посилаючись на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 14 лютого 2011 року, якою зупинено виконання рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2011 року до закінчення касаційного провадження.

26 вересня 2011 року ОСОБА_2 звернулася до Начальника міського відділу ДВС Білоцерківського міськрайонного управління юстиції з заявою, в якій просила повідомити про хід виконавчого провадження №25077630 в зв'язку з тим, що ніякої інформації не було, в тому й числі постанови старшого державного виконавця Гуменюка І.І. про поновлення виконавчого провадження від 26 липня 2011 року, яку ОСОБА_2 не отримувала. Відповіді на дану заяву не надано. Про існування постанови про поновлення виконавчого провадження стало відомо лише 19 жовтня 2011 року, при ознайомлені з матеріалами виконавчого провадження представником апелянта. Так само, 19 жовтня 2011 року стало відомо про те, що 05 жовтня 2011 року старший державний виконавець мав намір проводити виконавчі дії щодо опису майна, при цьому постанову про проведення виконавчих дій старший державний виконавець не виносив. Доказів, про те що постанову про поновлення виконавчого провадження від 26.07.2011р. було направлено ОСОБА_2 старший державний виконавець в судовому засіданні не надав. Доказів про призначення проведення виконавчих дій на 05.10.2011р. старший державний виконавець в судовому засіданні не надав.

Твердження старшого державного виконавця про те, що апелянт ухиляється від сплати боргу та чинить перешкоди при проведенні виконавчих дій є необ'єктивним та не відповідає дійсності, оскільки в судовому засіданні не було надано жодних доказів, які б це підтверджували.

Відповідно до статті 303 ЦПК України апеляційний суд при перевірці законності і обґрунтованості ухвали суду першої інстанції не має права виходити як за межі апеляційної скарги, так і за межі вимог заявлених у суді першої інстанції.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали судді суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.5 Закону України "Про виконавче провадження" - державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень встановлених цим законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець має право при виконанні судових рішень безперешкодно входить на земельні ділянки, в жилі та інші приміщення боржників - фізичних осіб, проводити в цих приміщеннях огляд, за необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати ці приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там знаходиться та на яке за законом можливо звернути стягнення.

Відповідно до ст.376 ЦПК України - питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння за поданням державного виконавця. Суд негайно розглядає подання державного виконавця без виклику чи повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного виконавця.

Отже за змістом наведених норм законів слідує, що подання про примусове проникнення державного виконавця до житла боржника можливе за умов відмови боржника від добровільного допуску державного виконавця до житла.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 29 квітня 2010 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення боргу за договором позики та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи: Служба у справах дітей Білоцерківської міської ради Київської області, Білоцерківської міська державна нотаріальна контора, про визнання недійсним договору іпотеки, було видано виконавчий лист (а.с.167).

За даним виконавчим листом Відділом ДВС Білоцерківського МРУЮ було відкрито виконавче провадження (а.с. 169)

Здійснити примусове виконання рішення суду державний виконавець не зміг, оскільки не міг проникнути, бо не отримав добровільного доступу до житла. У зв'язку з чим державний виконавець позбавлений можливості проникнути до володіння й здійснити там необхідні виконавчі дії. Про що складено акти (а.с.173,176).

За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до висновку, що вказане подання підлягає задоволенню згідно з ч.1 ст.376 ЦПК України.

Доводи апеляційної скарги про порушення прав боржника при виконанні рішення суду, а саме: не повідомлення про відновлення провадження та виконання примусових дій не відповідають вимогам закону, та матеріалам справи, оскільки боржником було своєчасно отримано постанову про відкриття провадження за виконавчим листом та повідомлено про добровільність виконання рішення суду у встановлені законодавством строки.

А відповідно до ст. 5 Закону України «Про виконавче провадження»державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, встановлених цим Законом, неупереджено, своєчасно, повно вчиняти виконавчі дії. Оскільки боржник ухиляється від добровільного виконання рішення суду, дії державного виконавця цілком обґрунтовані та відповідають вимогам закону.

Таким чином, доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, ухвала суду від 22 листопада 2011 року постановлена у відповідності з нормами матеріального та процесуального права а тому скасуванню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312, 313, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 22 листопада 2011 року про надання дозволу на примусове входження до будинку у справі за поданням державного виконавця міського відділу ДВС Білоцерківського МРУЮ про примусове проникнення до житла боржника ОСОБА_2, залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий:

Судді: