Постанова № 21550878, 14.02.2012, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01601, м.Київ, пров. Рильський, 8т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.2012 № 47/447

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Верховця А.А.

суддів: Іоннікової І.А.

Коротун О.М.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1 - представник за довіреністю

від відповідача представник не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні»

на рішення Господарського суду міста Києва від 20.12.2011

у справі № 47/447 (суддя Курдельчук І. Д.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Персональна електроніка»

про стягнення 8520,00 грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду міста Києва від 20.12.2011 у позові Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні» до Товариства з обмеженою відповідальністю "Персональна електроніка" відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Позивач звернувся з апеляційною скаргою до суду, в якій просить скасувати рішення повністю та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що є підставами для скасування такого судового рішення.

Зокрема, в оскаржуваному судовому рішенні Суд першої інстанції посилався на те, що підстави для оплати товару згідно договору поставки не настали, оскільки Позивач не надав доказів реалізації товару Відповідачем, а договір передбачає оплату товару кожні 30 календарних днів тільки після його реалізації.

Представник Відповідача в судове засідання, незважаючи на те, що про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином, не з”явився, в матеріалах справи знаходиться ухвала Київського апеляційного господарського суду від 19.01.2012 у справі № 47/447 про призначення до розгляду апеляційної скарги, яка була повернута поштовим відділенням ВК-601 у звязку з не знаходженням абонента за вказаною адресою. У зв”язку з цим, апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаного представника.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд встановив.

15.02.2010 між позивачем ТОВ “Геміні”, як постачальником, та відповідачем ТОВ “Персональна електроніка”, як покупцем, було укладено договір поставки № 15/02-10Гм, відповідно до умов якого постачальник зобовязався постачати та передати у власність покупця, а покупець зобовязався прийняти та оплатити товар згідно з замовленнями покупця за цінами, вказаними у видатковій накладній (п. 1.1, 3.1), покупець зобовязався здійснити оплату за отриманий товар тільки у випадку їх подальшого продажу. Покупець зобовязався здійснювати оплату за реалізовані ним товари кожні 30 календарних днів (п. 3.7).

Відповідно до видаткової накладної №28/04 від 22.04.2010, яка підписана уповноваженими особами позивача та відповідача та скріплена печатками сторін, позивачем було поставлено, а відповідачем в особі уповноваженого представника згідно довіреності від 19.04.2010 № 1489 прийнято без будь-яких зауважень та заперечень товар загалом на суму 8520,00 грн.

Також, позивачем було виставлено відповідачу на оплату товару на суму 8520,00 грн. рахунок-фактуру № 28/04 від 19.04.2010 на суму 8520,00 грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позову, дійшов висновку, що відповідачем згідно укладеного з позивачем договору та на підставі видаткової накладної №28/04 від 22.04.2010 отримано від позивача товар загалом на суму 8520,00 грн., строк оплати якого не настав, оскільки момент виникнення у відповідача перед позивачем грошового зобовязання та його виконання у вигляді оплати був визначений сторонами у п. 3.7 договору, а саме: відповідач зобовязався здійснити оплату за отриманий товар тільки у випадку його подальшого продажу кожні 30 календарних днів з моменту реалізації. А оскільки належних та допустимих доказів реалізації та/або подальшого продажу відповідачем отриманого від позивача товару на суму 8520,00 грн. суду станом на момент вирішення спору надано не було, а тому підстави для стягнення з відповідача 8520,00 грн. вартості товару відсутні, оскільки позивачем не доведено у розумінні ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України настання строку оплати поставленого товару.

Судова колегія не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Як видно з матеріалів справи, 31 грудня 2010 року сплинув строк дії договору поставки, визначений п. 7.1. На момент закінчення строку дії договору зобов'язання Відповідача з оплати товару залишилися не виконаними, правом повернути товар до закінчення строку дії договору Відповідач не скористався.

01 вересня 2011 року Позивач направив на адресу Відповідача претензію за вих. №02/09 в якій вказав, що договір припинився, а зобов'язання з оплати товару залишаються невиконаними. Позивач наполягав на негайному погашенні заборгованості.

Відповідач жодних заперечень проти вимоги не надав, існування заборгованості за поставлений товар не заперечував, на поверненні товару не наполягав.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

У відповідності до частини 1 статті 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Згідно з частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно, Відповідач не виконав зобов'язання з оплати поставленого товару, правом повернути товар під час строку дії договору не скористався, на письмову вимогу Позивача оплатити товар, заперечень не надав. За таких обставин Відповідач зобов'язаний оплатити поставлений за договором товар.

Згідно зі статтею 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Таким чином, оскільки Відповідачем не доведено факту виконання ним зобов'язань за договором поставки та у зв'язку з тим, що строк, протягом якого мало бути виконане зобов'язань за цим договором, сплинув, то позовна вимога Позивача стосовно стягнення суми основного боргу 8 520,00 грн., є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

З огляду на викладене, Київський апеляційний господарський суд вважає, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на недоведених обставинах, що мали значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими і не відповідають в повній мірі обставинам справи, а також були зроблені з неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, яке призвело до прийняття неправильного рішення (ч. 1 п.п. 2, 3 та 4 ст. 104 ГПК України), що є підставою для скасування такого рішення.

За таких обставин апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні» підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду повному скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні» задовольнити.

2. Рішення господарського суду міста Києва від 20.12.2011р. у справі № 47/447 скасувати повністю.

3. Прийняти у справі № 47/447 нове рішення, яким позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Геміні» задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛЬНА ЕЛЕКТРОНІКА» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б, ідентифікаційний код 36385367) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕМІНІ» (03118, м. Київ, вул. Кустанайська, буд. 1, ідентифікаційний код 31862302) борг в сумі 8 520 (вісім тисяч п'ятсот двадцять) гривень 00 коп., державне мито в сумі 102 (сто дві) гривні 00 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 коп.

стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕРСОНАЛЬНА ЕЛЕКТРОНІКА» (03150, м. Київ, вул. Предславинська, буд. 34-Б, ідентифікаційний код 36385367) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГЕМІНІ» (03118, м. Київ, вул. Кустанайська, буд. 1, ідентифікаційний код 31862302) судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 705 (сімсот п'ять) гривень 75 коп.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду м. Києва.

5. Справу № 47/447 повернути до господарського суду міста Києва.

Головуючий суддяВерховець А.А.

СуддіІоннікова І.А.

Коротун О.М.