Рішення № 21549305, 14.02.2012, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.02.12 Справа№ 5015/1925/11

Суддя О.Запотічняк при секретарі Р.Джус розглянула матеріали справи

За позовом: Державної екологічної інспекції у Львівській області, м. Львів,

до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Миколіївцемент”, м. Миколаїв, Львівська область,

третя особа №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Львівобленерго”, м. Львів,

третя особа №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Миколаївська міська рада Львівської області, м.Миколаїв,

про стягнення 42 632,67 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Калітєєвська Є.О. - представник;

від відповідача: Заліско О.В. - представник;

від третьої особи 1: не з’явився;

від третьої особи 2: не з’явився;

Сторонам роз’яснено зміст ст. 22 ГПК України, а саме їх процесуальні права та обов’язки, зокрема, право заявляти відводи. За клопотанням сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалась.

Суть спору: Позов заявлено Державною екологічною інспекцією в Львівській області до відповідача Відкритого акціонерного товариства “Миколіївцемент”, третя особа №1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Відкрите акціонерне товариство “Львівобленерго”, третя особа №2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача: Миколаївська міська рада Львівської області про стягнення 42632,67 грн.

Обставини справи: Постановою Вищого господарського суду України від 09.03.11 р. скасовано постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.12.10 р. та рішення Господарського суду Львівської області від 22.07.10 р. у справі № 11/38, а справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвалою від 07.04.11р. розгляд справи в судовому засіданні призначено на 27.04.11р.

В судових засіданнях 27.04.11р. та 10.05.11р. розгляд справи відкладався з підстав зазначених в ухвалах суду. Також, ухвалою від 10.05.11р. суд залучив до участі у справі в якості третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору –Миколаївську міську раду Львівської області.

Ухвалою від 18.05.11р. провадження у справі було зупинено та призначено по справі технічну експертизу.

25.01.12р. на адресу суду повернулися матеріали справи №5015/1925/11 з висновком електротехнічної експертизи.

Оскільки відпали підстави зупинення провадження по справі, і матеріали справи повернулися до господарського суду Львівської області, суд поновив провадження у справі № 5015/1925/11 та призначив розгляд справи на 07.02.12р.

Ухвалою від 07.02.12р. суд здійснив заміну позивача по справі Державну екологічну інспекцію в Львівській області на правонаступника Державну екологічну інспекцію у Львівській області та відповідача по справі Відкрите акціонерне товариство “Миколаївцемент” на правонаступника Публічне акціонерне товариство «Миколаївцемент»і відклав розгляд справи на 14.02.12р.

В судових засіданнях представник позивача позовні вимоги підтримала в межах уточнених позовних вимог в сумі 42 632,67грн., просила суд їх задоволити. По суті позовних вимог представник позивача пояснив, що в ході перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства проведеної Державною екологічною інспекцією у Львівській області,було встановлено, що ПАТ «Миколаївцемент» в період з 01.10.09р. по 10.12.09р. здійснювались залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які кількісно та якісно передбачені технологічними регламентами і перевищують трикратне значення гранично допустимого викиду дозволеної величини, що є порушенням ст.ст.7, 10, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»та ст.40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Представник відповідача позовні вимоги визнав частково в сумі 139 470,50 грн. та зазначив, що дана сума була погашена відповідачем, що підтвердив платіжним дорученням від 27.01.10р. №339. В решті позовних вимог щодо стягнення 42 632,67 грн., представник відповідача заперечив покликаючись на те, що зупинка печей була зумовлена непереборною силою, а саме через падіння дерева відбулось аварійне вимкнення однієї з ліній електропередач, що призвело до простою підприємства. Під час запуску печей відбувся запланований викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Загальний час роботи обертових печей без фільтра складає 8,4 год.

Третя особа ПАТ «Львівобленерго»у поданому відзиві зазначило, що під час стихії 14.10.09р. через падіння дерева відбулося аварійне вимкнення однієї з ліній електропередач (ПЛ-110 кВ «Південна-Кагуїв-МЦГК»), однак знеструмлення споживача не відбулося, оскільки на підстанції МЦГК в роботі лишився один трансформаторТ-2, який отримує живлення від ПЛ-110 кВ «Розділ-МЦГК», яка не вимикалась.

Третя особа-Миколаївська міська рада не забезпечили в жодне з судових засідань уповноваженого представника, причин неявки не повідомила, пояснень по суті спору не надала.

Враховуючи, що треті особи були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

10.12.2009 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ “Миколаївцемент”.

За результатами перевірки було складено Акт від10.12.09р. №210. В ході перевірки було встановлено, що ПАТ «Миколаївцемент»в період з 01.10.09р. по 10.12.09р. здійснювалися залповаі викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які кількісно та якісно передбачені технологічними регламентами і перевищують трикратне значення гранично допустимого викиду дозволеної величини, що є порушенням чинного законодавства, а сааме ст.ст.7, 10, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»та ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»

У відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відповідачу було нараховано суму компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 182 103,17 грн.

На адресу відповідача Державною екологічною інспекцією у Львівській області було направлено претензію від 21.12.09р. № 232 про відшкодування збитків в сумі 182 103,17 грн. в якій інспекцією запропоновано відповідачу в місячний термін добровільно сплатити суму збитків.

Листом від 22.01.10р. ПАТ «Миколаївцемент» повідомило екологічну інспекцію про погодження з частиною збитків в сумі 139 470,50 грн. та заперечило щодо решти частини збитків.

Платіжним дорученням від 27.01.10р. №339 ПАТ «Миколаївцемент»сплатило частину збитків в сумі 139 470,50 грн.

23.03.10р. під час попереднього розгляду справи, позивачем було подано заяву про уточнення позовних вимог в якій позивач просить суд стягнути з відповідача 42 632,67 грн. збитків, у зв’язку з частковою сплатою відповідачем збитків в сумі 139 470,50 грн.

Суд розглядає спір в межах уточнених позовних вимог.

Приймаючи рішення у даній справі суд виходив з наступного:

10.12.2009 року Державною екологічною інспекцією у Львівській області було проведено перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства ПАТ “Миколаївцемент”.

За результатами перевірки було складено Акт від10.12.09р. №210. В ході перевірки було встановлено, що ПАТ «Миколаївцемент»в період з 01.10.09р. по 10.12.09р. здійснювалися залпові викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря, які кількісно та якісно передбачені технологічними регламентами і перевищують трикратне значення гранично допустимого викиду дозволеної величини, що є порушенням чинного законодавства, а саме ст.ст.7, 10, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря»та ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища».

Відповідно до ст.7 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» нормативи гранично допустимих викидів забруднюючих речовин та їх сукупності, які містяться у складі пилогазоповітряних сумішей, що відводяться від окремих типів обладнання, споруд і надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел, встановлюються з метою забезпечення дотримання нормативів екологічної безпеки атмосферного повітря з урахуванням економічної доцільності, рівня технологічних процесів, технічного стану обладнання, газоочисних установок.

Для діючих і тих, що проектуються, окремих типів обладнання і споруд залежно від часу розроблення та введення у дію, наявності наукових і технічних розробок, економічної доцільності встановлюються:

норматив гранично допустимого викиду забруднюючої речовини стаціонарного джерела;

технологічні нормативи допустимих викидів забруднюючих речовин або їх суміші, які визначаються у місці їх виходу з устаткування.

До технологічних нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин належать:

поточні технологічні нормативи - для діючих окремих типів обладнання, споруд на рівні підприємств з найкращою існуючою технологією виробництва аналогічних за потужністю технологічних процесів;

перспективні технологічні нормативи - для нових і таких, що проектуються, будуються або модернізуються, окремих типів обладнання, споруд з урахуванням досягнень на рівні передових вітчизняних і світових технологій та обладнання.

Відповідно до ст.10 даного закону, підприємства, установи, організації та громадяни - суб'єкти підприємницької діяльності, що здійснюють викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря та діяльність яких пов'язана з впливом фізичних та біологічних факторів на його стан, зобов'язані:

- вживати заходів щодо зменшення обсягів викидів забруднюючих речовин і зменшення впливу фізичних факторів;

- забезпечувати безперебійну ефективну роботу і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів і зменшення рівнів впливу фізичних та біологічних факторів;

- здійснювати контроль за обсягом і складом забруднюючих речовин, що викидаються в атмосферне повітря, і рівнями фізичного впливу та вести їх постійний облік;

- заздалегідь розробляти спеціальні заходи щодо охорони атмосферного повітря на випадок виникнення надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру і вживати заходів для ліквідації причин, наслідків забруднення атмосферного повітря;

Відповідно до ст.33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря» Особи, винні у перевищенні нормативів допустимих викидів забруднюючих речовин стаціонарних джерел в атмосферне повітря та нормативів гранично допустимого впливу фізичних та біологічних факторів стаціонарних джерел несуть відповідальність згідно з законом.

Згідно з ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов'язкових екологічних вимог:

- здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негативному впливу на стан навколишнього природного середовища;

- здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб;

У відповідності до Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, відповідачу було нараховано суму компенсації збитків за наднормативні викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря в розмірі 182 103,17 грн.

Платіжним дорученням від 27.01.10р. №339 ПАТ «Миколаївцемент»сплатило частину збитків в сумі 139 470,50 грн.

Щодо збитків в сумі 42 632,67 грн., відповідач заперечує їх мотивуючи це тим, що зупинка печей була зумовлена непереборною силою, а саме через падіння дерева 14.10.09р. відбулось аварійне вимкнення однієї з ліній електропередач, що призвело до простою підприємства.

Під час запуску печей відбувся запланований викид забруднюючих речовин в атмосферне повітря. Загальний час роботи обертових печей без фільтра складає 8,4 год.

Відповідно до Правил улаштування електроустановок (ПУЕ) в залежності від надійності електропостачання, струмоприймачі поділяються на три категорії. Так, згідно договору №90167 від 03.04.2007р., відповідач є споживачем 2-ї категорії надійності електропостачання. Пунктом 1.2.19. ПУЕ визначено, що струмоприймачі 2-ї категорії рекомендується забезпечувати електроенергією від двох незалежних взаємнорезервуючих джерел живлення. При порушенні електропостачання від одного з джерел живлення допускаються перерви в електропостачанні на час, необхідний для ввімкнення резервного живлення діями оперативного персоналу або виїзної оперативної бригади.

Згідно роз’яснень Національної комісії регулювання електроенергетики України від 05.12.2011 р. N 9163/11/17-11 струмоприймачі II категорії - це струмоприймачі, перериви в електропостачанні яких призводять до масової недовідпущеної продукції, масових простоїв робітників, механізмів і промислового транспорту, порушення нормальної діяльності значної кількості міських і сільських жителів.

Для струмоприймачів II категорії при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення допустимі перерви електропостачання на час, необхідний для включення резервного живлення діями чергового персоналу або виїзної оперативної бригади. Допускається живлення струмоприймачів II категорії по одній повітряній лінії (ПЛ), у тому числі з кабельною вставкою, якщо забезпечена можливість проведення аварійного ремонту цієї лінії за час не більше 1 доби.

При наявності централізованого резерву трансформаторів і можливості заміни трансформатора, що зазнав ушкодження, за час не більше 1 доби допускається живлення струмоприймачів II категорії від одного трансформатора.

У письмових поясненнях відповідача на відзив третьої особи №1(а.с. 67. т.1), відповідач зазначає, що зупинка обертових печей № 4, 5 і 6 була проведена з метою підтримання в робочому режимі обертової печі №2, через неможливість поновити запаси шламу з цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни) через пошкодження лінії електропередач ПЛ-110 кВ «Південна-Кагуїв-МЦГК» №102 внаслідок падіння дерева. Відповідач підтверджує, що на підприємстві залишався у роботі трансформаторТ-2 (основний промисловий майданчик в м.Миколаїв), який отримував живлення від ПЛ -110 кВ «Розділ –МЦГК», яка не вимикалась. Однак, за твердженнями відповідача в нього не було можливості заживлення підстанції 110/6 кВ «Добряни»зі сторони лінії ПЛ-110 кВ№109 «Розділ-МЦГК».

Ухвалою від 18.05.11р. судом було зупинено провадження у справі та призначено технічну експертизу.

Згідно висновку експерта від 12.01.12р. №6081/11-13 по 1 та 2 питанню, у ПАТ «Миколаївцемент»не було можливості заживлення підстанції 110/6 кВ «Демня»зі сторони повітряної лінії 110 кВ «Південна-Кагуїв-МЦГК»щоб підтримувати у робочому стані цех видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни), оскільки внаслідок погіршення природних умов сталося її аварійне вимкнення, та не було можливості заживлення підстанції 110/6 кВ «Демня»зі сторони повітряної лінії 110 кВ «Розділ - МЦГК», яка не була знеструмлена, оскільки відгалуження повітряної лінії підстанції «Демня»була з’єднана з повітряною лінією «Південна-Кагуїв-МЦГК», на якій сталося аварійне вимкнення, відпайкою (наглухо), що позбавило можливості її роз’єднати, щоб подати напругу з повітряної лінії110 кВ «Розділ - МЦГК», яка не була знеструмлена.

Експерт також прийшов до висновку, що у ПАТ «Миколаївцемент»не було можливості заживлення електрообладнання зі сторони ПС 6 кВ, з метою прокачування шламу з цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни) до основного промислового майданчика підприємства, однак експерт не надає вичерпної відповіді щодо причин неможливості такого заживлення.

Тобто, відповідач, як споживач 2-ї категорії надійності електропостачання був під’єднаний до двох окремих джерел живлення, однак вони не були взаєморезервуючими. Зокрема, цех з видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни), був заживлений від лінії електропередач ПЛ-110 кВ «Південна-Кагуїв-МЦГК»№102.

Трансформатор Т-2 який забезпечував електроенергією основний промисловий майданчик в м.Миколаїв, був заживлений від ПЛ -110 кВ «Розділ –МЦГК». Згідно пояснень третьої особи викладених у відзиві на позов, Трансформатор Т1, який живився від ПЛ-110 кВ «Південна –Кагуїв-МЦГК»перебував у резерві згідно заявкою ПАТ «Миколаївцемент». Таким чином, тільки основний промисловий майданчик відповідача був заживлений до двох джерел живлення.

Однак, струмоприймачі, які забезпечували роботу цеху видобутку вапняку, були заживлені тільки до одного джерела живлення.

Згідно із ст. 51 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” встановлено що підприємства, установи й організації, діяльність яких пов’язана з шкідливим впливом на навколишнє природне середовище, незалежно від часу введення їх у дію повинні бути обладнані спорудами, устаткуванням і пристроями для очищення викидів і скидів або їх знешкодження, зменшення впливу шкідливих факторів, а також приладами контролю за кількістю і складом забруднюючих речовин та за характеристиками шкідливих факторів.

Згідно Дозволом №4623010100-5 на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами виданим ПАТ «Миколаївцемент», останнє повинно забезпечити виконання робіт на об’єкті таким чином, щоб викиди забруднюючих речовин в атмосферу не призводили до суттєвих незручностей за межами об’єкту або до суттєвого впливу на навколишнє середовище.

Відповідно до п. "є" ч.2 ст.68 цього Закону відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища несуть особи, винні у допущенні наднормативних, аварійних і залпових викидів і скидів забруднюючих речовин та інших шкідливих впливів на навколишнє природне середовище. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4 ст.68 вказаного Закону).

Згідно з ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища”, шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Особи, яким завдано такої шкоди, мають право на відшкодування неодержаних прибутків за час, необхідний для відновлення здоров'я, якості навколишнього природного середовища, відтворення природних ресурсів до стану, придатного для використання за цільовим призначенням.

Особи, що володіють джерелами підвищеної екологічної небезпеки, зобов'язані компенсувати заподіяну шкоду громадянам та юридичним особам, якщо не доведуть, що шкода виникла внаслідок стихійних природних явищ чи навмисних дій потерпілих.

Відповідач просить відмовити в позові посилаючись на п. 5 ст. 1187 ЦК України, яким встановлено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Твердження відповідача про те, що залпові викиди в атмосферу у зв’язку з запуском печей зумовлені непереборною силою не заслуговують на увагу суду виходячи з наступного:

Як стверджується самим відповідачем, зупинка обертових печей № 4, 5 і 6 була проведена з метою підтримання в робочому режимі обертової печі №2, через неможливість поновити запаси шламу з цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни) через пошкодження лінії електропередач ПЛ-110 кВ «Південна-Кагуїв-МЦГК»№102 внаслідок падіння дерева.

Як встановлено судом, цех з видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни), трансформатор Т-1, був заживлений від лінії електропередач ПЛ-110 кВ «Південна-Кагуїв-МЦГК»№102. Однак, всупереч Правил улаштування електроустановок даний об’єкт не був заживлений від двох незалежних взаємнорезервуючих джерел живлення.

Національна комісії регулювання електроенергетики України в своїх роз’ясненнях від 05.12.2011 р. N 9163/11/17-11 зазначила, що для струмоприймачів II категорії при порушенні електропостачання від одного з джерел живлення допустимі перерви електропостачання на час, необхідний для включення резервного живлення діями чергового персоналу або виїзної оперативної бригади. Допускається живлення струмоприймачів II категорії по одній повітряній лінії (ПЛ), у тому числі з кабельною вставкою, якщо забезпечена можливість проведення аварійного ремонту цієї лінії за час не більше 1 доби.

При наявності централізованого резерву трансформаторів і можливості заміни трансформатора, що зазнав ушкодження, за час не більше 1 доби допускається живлення струмоприймачів II категорії від одного трансформатора.

Тобто, і випадку заживлення відповідачем електроустановок цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни) в наведеному вище порядку з двох взаєморезервуючих джерел живлення, не привело б до перерви в роботі цеху. Однак, заживлення цеху видобутку вапняку та приготування грубо меленого шламу (с.Добряни) було здійснено тільки від підстанції 110/6 кВ «Демня»яка була заживлена від повітряної лінії 110 кВ «Південна-Кагуїв-МЦГК».

З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що відповідач не вжив всіх необхідних заходів щодо унеможливлення викидів забруднюючих речовин в атмосферне повітря, оскільки виключно на нього покладається забезпечення безперебійної ефективної роботи і підтримання у справному стані споруд, устаткування та апаратури для очищення викидів а тому позовні вимоги слід задоволити в повному обсязі та стягнути з відповідача 42 632грн. 67 коп. - в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

Судові витрати покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 7, 10, 33 Закону України «Про охорону атмосферного повітря», ст. 40, 51, 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», Роз’яснень Національної комісії регулювання електроенергетики України від 05.12.2011 р. N 9163/11/17-11, ст. ст.28, 33 ,43, 44, 48, 49, 80, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Миколаївцемент” (81600 м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, 1, Код ЄДРПОУ 00293025) на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області ( одержувач коштів: місцевий бюджет м.Миколаїв, р/р 31515921700332 в УДК у Миколаївському районі, ідентифікаційний код 23949770, МФО 825014, код платежу 24062100) - 42 632 грн. 67 коп. в рахунок відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Миколаївцемент” (81600 м. Миколаїв, вул. Стрийське шосе, 1, Код ЄДРПОУ 00293025) на користь державного бюджету 426 грн. 33 коп. державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20.02.2012р.

Суддя Запотічняк О.Д.