Вирок № 21549146, 09.02.2012, Єланецький районний суд Миколаївської області

Справа № 1-105/11

Провадження № 1/1410/7/2012

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09.02.2012 року Єланецький районний суд

Миколаївської області

в складі: головуючого судді ЧЕРНЯКОВОЇ Н.В.

при секретарі КОЗАЧЕНКО Л.М.

за участю прокурора БУРДУН М.С.

захисників ОСОБА_1

ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с.м.т. Єланець кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_3,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Компанієво Кіровоградської області, українця, громадянина України, одруженого, маючого на утриманні двох неповнолітніх дітей, не працюючого, інваліда ІІІ групи, освіта базова вища, проживаючого в АДРЕСА_1, раніше не судимого:

-за ч.3 ст. 308, ч.3 ст. 135 КК України,

В С Т А Н О В И В :

21 травня 2010 року близько 23.00 години в м.Новий Буг Миколаївської області підсудний ОСОБА_3 за попередньою змовою з двома невстановленими органом досудового розслідування особами вчинив вимагання наркотичних засобів у ОСОБА_4 з застосуванням відносно останнього насильства, небезпечного для життя та здоровя. Після чого завідомо залишив без допомоги потерпілого, який перебував у небезпечному для життя стані і позбавлений можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, усвідомлюючи при цьому, що сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан, що потягнуло за собою смерть потерпілого ОСОБА_4

Злочини передбачені ч.3 ст.135, ч.3 ст.308 КК України були вчинені підсудним ОСОБА_3 при слідуючих обставинах.

В середині травня 2010 року більш точної дати слідством не встановлено, підсудний ОСОБА_3 вступив у злочинну змову з двома невстановленими в ході досудового розслідування особами, направлену на вимагання наркотичних засобів у ОСОБА_4 із застосуванням насильства небезпечного для життя та здоровя.

З цією метою, 21.05.2010 року близько 21.00 години підсудний ОСОБА_3 на власному автомобілі марки ВАЗ-21093 р/н НОМЕР_1 приїхав в с. Софіївка Новобузького району Миколаївської області до ОСОБА_5, який на прохання ОСОБА_3 погодився організувати зустріч з ОСОБА_4, що займався збутом наркотичного засобу канабісу. Домовившись з ОСОБА_5 про організацію зустрічі з потерпілим, ОСОБА_3 не повідомив йому істинні наміри.

По дорозі з с. Софіївка до м. Новий Буг ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_4 і попросив його зустрітися на автостанції м. Новий Буг, на що останній погодився.

В цей день близько 22.30 годин підсудний ОСОБА_3 на своєму автомобілі разом з одним з невстановлених слідством осіб та ОСОБА_5 підїхали до вищевказаного місця зустрічі. Там ОСОБА_3 попросив ОСОБА_5 запросити потерпілого ОСОБА_4 для бесіди до салону автомобіля.

ОСОБА_5 зустрів ОСОБА_4 і вони разом сіли в автомобіль ОСОБА_3 Відразу в салон автомобіля сіли також дві невстановлені в ході досудового розслідування особи.

Після цього підсудний, діючи по раніше запланованій змові з невстановленими особами, завів автомобіль і поїхав в напрямку виїзду з м. Новий Буг. По дорозі, двоє невстановлених осіб, які сиділи на задньому сидінні автомобіля разом з ОСОБА_4, реалізуючи свій злочинний умисел, почали висловлювати погрози в адресу останнього, вимагаючи видати наркотичний засіб канабіс, який він зберігав по місцю свого проживання.

При цьому двоє невстановлених осіб нанесли не менш, ніж три удари руками в область грудної клітини і живота ОСОБА_4

Підсудний ОСОБА_3 виїхав з м. Новий Буг на автодорогу «Миколаїв - Кривий Ріг»і не доїжджаючи до автомобільної заправки повернув направо в лісосмугу і зупинив автомобіль. Далі двоє невстановлених осіб, ОСОБА_4, а за ними і ОСОБА_3, вийшли з автомобіля і зайшли за нього. Після цього близько 23.00 години підсудний ОСОБА_3 разом з двома невстановленими особами на місці зупинки автомобіля стали вимагати у ОСОБА_4 наркотичний засіб канабіс і при цьому умисно нанесли руками і ногами не менш, ніж 15 ударів в область грудної клітини, живота і обличчя ОСОБА_4

Після нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 двоє невстановлених осіб пішли з місця скоєння злочину в напрямку автодороги «Миколаїв Кривий Ріг».

Підсудний ОСОБА_3 відкрив дверку автомобіля, а ОСОБА_4 сів на заднє сидіння автомобіля, в якому сидів ОСОБА_5 Потім ОСОБА_3 сів за кермо автомобіля і всі поїхали в м. Новий Буг за місцем проживання ОСОБА_4 Підїхавши до вулиці Л.Українки, ОСОБА_3 зупинив автомобіль на перехресті неподалік від домоволодіння ОСОБА_4 Потерпілий вийшов з автомобіля і внаслідок отриманих тілесних ушкоджень присів біля дороги. На прохання підсудного ОСОБА_5 вийшов слідом за потерпілим, щоб отримати від нього канабіс. Але, побачивши, що потерпілий не збирається підніматись і щось виносити з домоволодіння відмовився виконувати прохання ОСОБА_3 Після цього по вказівці підсудного ОСОБА_5 сів в автомобіль і вони поїхали до домоволодіння ОСОБА_3, де на них чекав ОСОБА_7, з яким вони відвезли ОСОБА_5 в с. Софіївка Новобузького району.

22.05.2010 року близько 08.00 години біля домоволодіння № 28 на вул. Лесі Українки в м. Новий Буг Миколаївської області виявлено труп ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті.

Згідно висновку судово-медичної експертизи № 70 від 12.07.2010 року смерть ОСОБА_4 настала в результаті гострої легенево-серцевої недостатності на основі численних переломів ребер з двох сторін в сукупності з численними пошкодженнями пристінкової плеври, плеври і тканини легенів з двох сторін, численний забій правого і лівого легенів, двохстороннім пневмотораксом і підшкірною емфіземою в області грудної клітини.

При дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлені слідуючі ушкодження: синець на слизовій нижньої губи праворуч; переломи 2-4 ребер справа по середньо-ключичної лінії; переломи 4-12 ребер зліва по лопаточній лінії; переломи 5-8 ребер зліва по передньо-пахвовій лінії; переломи ребер 2-8 справа по середньо-ключичній лінії; переломи 3-12 ребер справа по середньо-пахвовій лінії; множинні ділянки пошкодження пристіночної плеври і тканини правого і лівого легенів; двосторонній пневмоторакс; підшкірна емфізема в ділянці грудної клітини; сліди рідкої крові в правій і лівій плевральних порожнинах і в черевній порожнині; щілиноподібний розрив вісцеральної поверхні лівої долі печінки; щілиноподібний розрив селезінки в області воріт.

По ступеню небезпечності для життя тілесні ушкодження виявлені на тілі ОСОБА_4 в своїй сукупності відносяться до тяжких тілесних ушкоджень.

Підсудний ОСОБА_3 винним себе в скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 135, ч.3 ст.308 КК України не визнав.

Вина підсудного ОСОБА_3 в інкримінованих йому злочинах підтверджується слідуючими доказами.

Потерпіла ОСОБА_8 суду пояснила, що ввечері 21.05.2010 року її чоловік повернувся додому близько 19.00 години в стані алкогольного спяніння, поїв і ліг спати. Близько 22.00 години йому зателефонували і він, одягнувшись, сказав, що поїде пити пиво. Його не було всю ніч. На слідуючий день 22.05.2010 року вранці до неї додому прийшла сусідка і повідомила, що її чоловік лежить неподалік від будинку на обочині дороги. Вона вибігла на вулицю і побачила, що ОСОБА_4 був мертвий. Він лежав на правому боці зігнутий, притиснувши до себе куртку. Вони перенесли його до будинку. У ОСОБА_4 була розбита губа і дуже побиті вуха. Під час огляду його тіла експертом на правому боці в районі грудної клітини була виявлена пухлина, яка була заповнена рідиною. Синців на тілі видно не було.

Потерпіла ОСОБА_9 суду пояснила, що 22.05.2010 року її чоловік поїхав до дітей в м. Новий Буг. Через деякий час повернувся додому і повідомив, що її сина вбили. ОСОБА_4 постійно їй говорив, що у нього немає ворогів і хвилюватися немає причин. Підсудного вона ніколи не бачила і не знала.

Свідок ОСОБА_5 суду пояснив, що в квітні 2010 року, більш точної дати він не памятає, до нього додому приїхав ОСОБА_3 і попросив дізнатися, хто продає коноплю. Через деякий час він дізнався, що продає коноплю ОСОБА_4 і повідомив про це підсудного. Приблизно в 20-х числах травня 2010 року, більш точну дату він не памятає, ОСОБА_3 приїхав за ним на своєму автомобілі і повіз до м. Новий Буг. Попередньо він, на прохання ОСОБА_3, домовився з ОСОБА_4 про зустріч. Приїхавши до м. Новий Буг, вони зупинилися біля домоволодіння ОСОБА_3, де останній став мити свій автомобіль. Далі він побачив, що до ОСОБА_3 приїхав на автомобілі ВАЗ-2112 сірого кольору незнайомий йому чоловік, який розмовляв деякий час зі ОСОБА_3, про що саме він не чув, оскільки розмова відбувалася в дворі. До домоволодіння підсудного приїжджали декілька знайомих йому чоловік. Далі ОСОБА_3, він і незнайомий чоловік на автомобілі підсудного поїхали до автовокзалу м. Новий Буг. По приїзду до автовокзалу він вийшов з автомобіля і пішов зустріти ОСОБА_4, а ОСОБА_3 з невідомим чоловіком залишилися в машині. Зустрівшись з ОСОБА_10, він запросив його присісти в салон автомобіля для розмови, оскільки про це просив його ОСОБА_3 Потерпілий погодився на цю пропозицію. Потерпілий сів ззаду, а він сів на своє місце справа від водія. Відразу після цього до салону автомобіля сіли ще двоє незнайомих чоловіків: один з яких їхав від дому ОСОБА_3, іншого він до цього не бачив. ОСОБА_3 завів автомобіль і вони поїхали. Він запитав підсудного, куди він направляється, на що той запевнив, що все буде нормально. Керував автомобілем ОСОБА_3 сам. Вказівок йому куди їхати ніхто не давав. По дорозі невідомі особи стали запитувати у ОСОБА_4, де конопля, при цьому нанесли йому 2-3 удари, куди саме він не бачив і запитували, чому він продає коноплю і не ділиться з ними. Потерпілий просив, щоб його не били, а поговорили нормально, без бійки та казав, що коноплі в нього немає. Виїхавши за місто, ОСОБА_3 повернув в сторону м. Кривий Ріг і, проїхавши невелику відстань, звернув з дороги. Підсудний зупинив автомобіль, всі крім нього вийшли з автомобіля, в тому числі ОСОБА_3 і зайшли за автомобіль. Він чув як у потерпілого вимагали видати наркотичні засоби, чув, що били потерпілого, хто саме це робив він не бачив, оскільки було вже темно, ці події відбувалися позаду автомобіля і він назад не повертався, так як злякався. Побиття потерпілого продовжувалося на протязі 15-20 хв. Чи приймав у цьому участь ОСОБА_3 пояснити нічого не може по причинам, які викладені вище. Де саме знаходився ОСОБА_3 він також не бачив. Далі до нього підійшов один з незнайомих чоловіків і віддав йому 2 сім-карти з мобільних телефонів, щоб він повернув потерпілому. Після цього двоє незнайомих чоловіків пішли до дороги, яка веде в напрямку м. Кривий Ріг, а ОСОБА_3 відкрив задню дверку автомобіля і наказав потерпілому постелити куртку на заднє сидіння і сідати. Після цього ОСОБА_3 завів автомобіль, скерувавши його в напрямку місця проживання потерпілого. Дорогою він рухався без вказівок щодо напрямку руху. Із цього можна було зробити висновок , що він дорогу знає. По дорозі він запитав підсудного для чого це все відбувалося, на що підсудний відповів, що так треба. Підїхавши до вулиці Лесі Українки, ОСОБА_3 на перехресті зупинив автомобіль, не заїжджаючи на вулицю. Потерпілий вийшов з автомобіля сам, пройшов близько 10 метрів і присів, при цьому він притис руки до живота і сильно стогнав. Він по вказівці підсудного вийшов за потерпілим, щоб щось в нього забрати, що винесе потерпілий, скоріш за все наркотичні засоби, але що саме ОСОБА_3 йому не повідомив. Він підійшов до потерпілого і запитав чи йому потрібна допомога. В відповідь потерпілий нічого не говорив, лише стогнав. Після цього він відмовився виконувати вказівку ОСОБА_3, на що останній сказав йому сісти в автомобіль і вони поїхали до будинку ОСОБА_3, де на них чекав ОСОБА_7, з яким ОСОБА_3 завіз його додому. По поведінці потерпілого він не зрозумів, що останній перебуває в небезпечному для життя стані.

Свідок ОСОБА_11 суду пояснила, що 21.05.2010 року вона підїхала на своєму автомобілі до домоволодіння ОСОБА_3 і зупинилася, щоб підкачати колесо. В цей час біля будинку підсудного знаходились знайомі чоловіки, також стояв автомобіль кольору металік. Біля будинку незнайомих їй людей не було.

Свідок ОСОБА_12 суду пояснила, що 21.05.2010 року вона приїхала до м. Новий Буг разом з сином загиблого ОСОБА_4 Його в цей час не було вдома. Він прийшов додому близько 19.00 години. В 21.00 год. йому зателефонували і він одразу поїхав. Вони пішли відпочивати в місто, а повернулися близько 03.00 години ранку. Вранці їм повідомили, що ОСОБА_4 вбили.

Свідок ОСОБА_7 суду пояснив, що вкінці травня 2010 року, більш точну дату не памятає, він разом з ОСОБА_3 відремонтували автомобіль, після цього, на прохання останнього, поїхали в с. Софіївка Новобузького району забрати одного чоловіка. ОСОБА_3 звертався до нього на імя ОСОБА_5, він особисто з тим чоловіком не знайомий. Коли приїхали в м. Новий Буг, то він поїхав з ОСОБА_13 по своїм справам, а до ОСОБА_3 повернувся через 1-1,5 години. Підсудний попросив відвезти в с. Софіївка Новобузького району вищевказаного ОСОБА_5 і вони завезли останнього додому.

Свідок ОСОБА_14 суду пояснив, що в травні 2010 року, більш точну дату він не памятає, ввечері він приїжджав до батька підсудного ОСОБА_3 і його автомобіль ВАЗ-21112 р/н НОМЕР_2 стояв біля будинку батька підсудного. Коли його запросили на допит до Новобузького РВ УМВС він дізнався, що вранці того ж дня знайдено труп ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_15 суду пояснила, що 22 травня 2010 року близько 07.00 години ранку вона разом з сусідом ОСОБА_16 виявили на обочині вулиці Лесі Українки на кучі щебеню неподалік від домоволодіння покійного, його самого. Підійшовши ближче, побачили, що він не подавав ознак життя, не дихав і лежав на правому боці із зігнутими колінами. Одягнений був у спортивні брюки і светр. Біля нього лежала куртка. Вони відразу пішли до дружини ОСОБА_4, повідомили її, викликали міліцію і швидку допомогу.

Свідок ОСОБА_16 надав суду пояснення аналогічні поясненням, які надала в судовому засіданні свідок ОСОБА_15

Свідок ОСОБА_17 суду пояснив що 21.05.2010 року він разом зі своєї дівчиною приїхали з м. Миколаїв додому в м. Новий Буг. Його батька ОСОБА_4 в той час вдома не було. Він повернувся додому близько 19.00 години в стані алкогольного спяніння. Потім батько ліг спати. Близько 21.00 години йому зателефонували і він поїхав кудись на велосипеді. О 22.00 годині він разом зі своєю дівчиною пішли в місто відпочивати. Повернулися близько 02.00 години ночі. Вулиця, на якій він проживає, вночі не освітлюється. Його батька не було вдома всю ніч. Вранці повідомили, про смерть батька.

Свідок ОСОБА_18 суду пояснила, що 21.05.2010 року її син ОСОБА_5 повернувся додому ввечері з роботи і ліг відпочивати. Коли вона лягала спати, то в кімнаті її сина працював телевізор. Вона до кімнати не заходила і пішла спати. На слідуючий день до них додому приїхав дільничний міліції з яким її син поїхав. Через деякий час приїхали працівники міліції разом з її сином, який був у наручниках, вони проводили обшук в її домоволодінні без предявлення постанови про обшук. Під час обшуку було знайденого дві сім картки від мобільних телефонів. Вона в той день поїхала до начальника Новобузького РВ УМВС, який повідомив її, що вбили ОСОБА_4

Свідок ОСОБА_19 суду пояснив, що 21.05.2010 року він разом зі своїм тестем ОСОБА_20 зайшли в кафе «Берізка»м. Новий Буг Миколаївської області. В кафе сидів ОСОБА_4, який пригостив їх пивом і вони разом вжили по пляшці пива. Після цього ОСОБА_4 сів на велосипед і поїхав, а він з тестем пішли додому.

Свідки ОСОБА_20 і ОСОБА_21 суду надали пояснення аналогічні поясненням, які надав в судовому засіданні свідок ОСОБА_19

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що 22.05.2010 року близько 08.00 годин ранку вона їхала на велосипеді на роботу. На вулиці Лесі Українки по ліву сторону вулиці вона помітила, що на узбіччі лежав чоловік. Вона до чоловіка не підїжджала, а поїхала далі на роботу.

Свідок ОСОБА_23 суду пояснила, що 21.05.2010 року до неї телефонував ОСОБА_4, голос при цьому у нього був подавлений. В цей же день близько 22.30 години до неї знову зателефонував ОСОБА_4 і сказав, що їде до неї. Після цього зв'язок перервався. Вона йому телефонувала, але абонент був недосяжний.

Із досліджених в судовому засіданні показань свідка ОСОБА_24, наданими ним під час досудового розслідування слідує, що 21 травня 2010 року близько 15.30 годин йому зателефонував ОСОБА_4 і попросив позичити йому 20 грн. Вони домовились зустрітися біля магазину «Анастасія»на вулиці Харчука в м. Новий Буг. Він підійшов до магазину, ОСОБА_4 ще не було, він взяв собі пива і чекав на останнього. Через 5 хв. до нього підійшов ОСОБА_4 з велосипедом. По зовнішньому вигляду потерпілого було видно, що він перебував після вживання алкогольних напоїв. ОСОБА_4 попросив купити йому пляшку пива «Балтика», на що він погодився. Гроші в борг потерпілий у нього не брав. Вони розмовляли на різні теми, потім потерпілому зателефонувала дівчина на імя ОСОБА_30 з м. Кривий Ріг. ОСОБА_4 попросив, що він взяв ручку і папір в магазині, щоб записати код. Він зі слів потерпілого записав код. Після цього ОСОБА_4 пояснив, що це банківський код «ПриватБанку»і йому необхідно зняти кошти. Це було близько 17.00 години. ОСОБА_4 отримав гроші і вони зайшли до магазину «Берізка», де на відкритій площадці на них чекали ОСОБА_20, ОСОБА_19 і невідомий йому чоловік на імя ОСОБА_28. Потерпілий взяв усім по пляшці пива і вони сиділи випивали та розмовляли. Після цього вони всі розійшлися, а він разом з потерпілим пішли в магазин «Ірина», в якому останній віддав його борг в сумі 60 грн. і знову взяв їм пива. Потім йому зателефонувала знайома ОСОБА_29, з якою потерпілий розмовляв в стороні і він не чув їх розмови. Поговоривши по телефону, ОСОБА_4 взяв ще пива, вони випили і він запропонував провести останнього додому. Це було близько 20.00 години. Провівши ОСОБА_4 додому, він також пішов додому. На наступний день, 22.05.2010 року близько 12.00 години до нього на роботу приїхали працівники міліції, від яких він дізнався, що ОСОБА_4 вбили і розповів їм про обставини вчорашнього дня.

Експерт ОСОБА_25 суду пояснив, що потерпілому ОСОБА_4 було нанесено близько 18-36 ударів. Визначаючи кількість ударів, він виходив з того, що від дії одного удару можливо було пошкодити ребра в декількох місцях. З підрахунку нанесених тілесних ушкоджень потерпілому: 16 перебитих ребер з лівого боку, 17 перебитих ребер з правого боку, в області обличчя синці, розрив селезінки та печінки. По стану здоровя потерпілого було видно, що він потребує негайної медичної допомоги. Стверджувати, що в разі надання своєчасної кваліфікованої медичної допомоги потерпілий би вижив він не може, оскільки він отримав дуже тяжкі тілесні ушкодження і міг померти. При наданні медичної допомоги лікарі не могли б гарантувати, що життя потерпілого буде врятовано. Від отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_4 навряд чи міг самостійно стояти або пересуватися, але він був у свідомості до самого кінця і при цьому відчував сильний біль.

Крім показань вищевказаних осіб вина підсудного ОСОБА_3 в скоєнні вищевикладених злочинів підтверджується також сукупністю письмових доказів, зібраних на досудовому слідстві і досліджених судом в ході судового слідства, в тому числі:

-рапортом від 22.05.2010 року із якого слідує, що за адресою м. Новий Буг вул. Л. Українки, 28 виявлено труп ОСОБА_4 (т.1 а.с.4);

-протоколом огляду місця скоєння злочину від 22.05.2010 року, із якого слідує, що 22.05.2010 року о 08.30 год. біля домоволодіння № 26 на вул. Л. Українки в м. Новий Буг виявлено труп ОСОБА_4 з ознаками насильницької смерті (т.1 а.с.6, 7-9);

-протоколом обшуку від 22.05.2010 року, із якого слідує, що 22.05.2010 року у домоволодінні АДРЕСА_2 по місцю проживання ОСОБА_5 були виявлені і вилучені 2 фрагменти сім-карти «Київстар», фрагмент сім-карти «Лайф», мобільний телефон «Самсунг», мобільний телефон «Нокіа», куртка, які носять сліди злочину (т.1 а.с. 108-110);

-протоколом огляду від 23.05.2010 року автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться в користуванні ОСОБА_3, із якого слідує, що у вказаному автомобілі були виявлені мікрообєкти (волосся), відбитки папілярних узорів пальців рук, підголівник переднього правого сидіння вищевказаного автомобіля, на якому виявлено кров, що належить ОСОБА_4 (т.1 а.с. 171-173, 174-176);

-протоколом відтворення обстановки і обставин вчинення злочину від 23.05.2010 року за участю ОСОБА_5, в якому викладені обставини, за яких підсудний ОСОБА_3 вчинив злочини передбачені ч.3 ст.135, ч.3 ст.308 КК України (т.1 а.с. 146-155, 157-162);

-протоколом огляду матеріалів відеозапису від 23.05.2010 року в ході якого ОСОБА_5 підтвердив повноту і правильність фіксації своїх показань в ході відтворення обстановки і обставин події, а також добровільність дачі показань (т.1 а.с. 156);

-заявою про вчинення злочину від 01.06.2010 року, в якій ОСОБА_3 повідомив, що спричинив тілесні ушкодження ОСОБА_4 (т.1 а.с. 224);

-протоколом відтворення обстановки і обставин вчинення злочину від 03.06.2010 року за участю ОСОБА_3 із якого слідує, що ОСОБА_3 підтвердив завдання тяжких тілесних ушкоджень ОСОБА_4, підтвердив свої показання дані під час допиту в якості підозрюваного 02.06.2010 року та 03.06.2010 року і продемонстрував учасникам відтворення свої дії в частині механізму нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4, а також показав шлях, по якому рухався автомобіль (т.2 а.с. 2-7, 8-15);

-протоколом огляду предмета від 08.09.2010 року, в ході якого був оглянутий диск з друком вхідних, вихідних дзвінків і повідомлень, двох абонентських номерів мобільного звязку і мобільних терміналів, які ОСОБА_4 і ОСОБА_5 використовували на постійній основі. Із огляду вбачається, що ОСОБА_5 здійснював дзвінки на мобільний телефон потерпілого ОСОБА_4 21.05.2010 року в період, до якого відноситься час вчинення злочину (т.2 а.с. 217-222);

-протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 04.06.2010 року в процесі якого було уточнено показання учасників, надані ними на досудовому слідстві (т.2 а.с. 17-23);

-протоколом огляду речових доказів від 20.08.2010 року, із якого вбачається, що вилучені в ході огляду місця пригоди і обшуку предмети: підголівник, два мобільні телефони, автомобіль носять на собі сліди злочину (т.2 .а.с. 229-233);

-висновком судово-медичної експертизи № 70 від 12.07.2010 року, відповідно до якого при дослідженні трупа ОСОБА_4 виявлені слідуючі пошкодження: синець на слизовій нижньої губи праворуч; переломи 2-4 ребер справа по середньо-ключичної лінії; переломи 4-12 ребер зліва по лопаточній лінії; переломи 5-8 ребер зліва по передньо-пахвовій лінії; переломи ребер 2-8 справа по середньо-ключичній лінії; переломи 3-12 ребер справа по середньо-пахвовій лінії; множинні ділянки пошкодження пристіночної плеври і тканини правого і лівого легенів; двосторонній пневмоторакс; підшкірна емфізема в ділянці грудної клітки; сліди рідкої крові в правій і лівій плевральних порожнинах і в черевній порожнині; щілиноподібний розрив вісцеральної поверхні лівої долі печінки; щілиноподібний розрив селезінки в області воріт. Смерть ОСОБА_4 настала від гострої легенево-серцевої неостаточності на основі багаточисленних переломів ребер з двох сторін в сукупності з численними переломами пристіночної плеври, плеври і тканин легенів з двох сторін, численними забоями правого і лівого легенів, двохсторонній пневмоторакс і підшкірної емфіземи в області грудної клітки (т.2 а.с. 39-43);

-висновком додаткової судово-медичної експертизи № 05 від 30.08.2010 року, відповідно до якого кількість виявлених пошкоджень при дослідженні трупа ОСОБА_4 посвідчує про те, що виявлені пошкодження були спричинені в результаті не менш як 18-38 ударів тупим предметом. Пошкодження ребер і внутрішніх органів свідчить про велику силу ударів. Виявлені ушкодження могли бути спричинені в час, на який вказує ОСОБА_3 (т.2 а.с. 49-51);

-висновком імунологічної експертизи № 119 від 18.06.2010 року, із якої слідує, що походження крові наданої на дослідження відноситься до групи В і може належати ОСОБА_4 (т.2 а.с. 60-63);

-висновком імунологічної експертизи № 39 від 23.06.2010 року, із якої слідує, що кров виявлена на підголівнику не виключає належність її ОСОБА_4 (т.2 а.с. 71-75);

-висновком трасологічної експертизи № 1026 від 12.08.2010 року, із якої слідує, що пошкоджена сім-карта «Лайф»і металічна частина сім-карти, які вилучені у ОСОБА_5 раніше складали одне ціле, дві частини сім-карти «Київстар», виявлені у ОСОБА_5, раніше складали одне ціле (т.2 а.с.145-148);

-висновком акту амбулаторної судово-психіатричної експертизи, акт № 494 від 16.07.2010 року із якого слідує, що підсудний ОСОБА_3 психічними хворобами та психічними розладами не страждає (т.2 а.с. 153-156).

Підсудний ОСОБА_3 винним себе в скоєнні злочинів передбачених ч.3 ст. 135, ч.3 ст.308 КК України не визнав, суду пояснив, що 21.05.2010 року йому зателефонував знайомий на імя ОСОБА_6, з яким він познайомився на автомобільному базарі в м. Кривий Ріг, з яким у нього була домовленість, що він знайде для ОСОБА_6 автомобілі іноземного виробництва, а той в свою чергу, допоможе продати його автомобіль. ОСОБА_6 повідомив, що їде до нього подивитися автомобілі, при цьому попросив його, щоб він дістав коноплі, щоб покурити. Після телефонної розмови він зателефонував ОСОБА_5 і попросив дізнатися, хто займається реалізацією коноплі і домовитись про зустріч. ОСОБА_5 повідомив, що знає у кого в м. Новий Буг є наркотичні засоби. Він не задавався ціллю шукати наркотичні засоби, а лише хотів дістали коноплі для знайомих, щоб потім вони йому допомогли з продажем автомобіля. Він на своєму автомобілі поїхав разом з ОСОБА_7 в с. Софіївка Новобузького району за ОСОБА_5, а коли повернувся назад з ОСОБА_5, то біля будинку його чекав чоловік на імя ОСОБА_6. З даним чоловіком у нього відбулася розмова, далі він помив машину. До нього за цей час підїжджали декілька знайомих на автомобілях. Через деякий час ОСОБА_5 сказав, що потрібно їхати до автовокзалу. Він на своєму автомобілі разом з ОСОБА_5 та чоловіком на імя ОСОБА_6 поїхали до автовокзалу. Він зупинився напроти «ПриватБанку». ОСОБА_5 пішов зустрічати потерпілого, а ОСОБА_6 вийшов за ним, куди саме він не бачив. Він в цей час знаходився в автомобілі. Через деякий час ОСОБА_5 повернувся разом з потерпілим, а за ними підійшов ОСОБА_6 і ще один чоловік на імя ОСОБА_5, з яким він також познайомився на автомобільному базарі в м. Кривий Ріг. ОСОБА_5 сів на передньому пасажирському сидінні, потерпілий сів на заднє сидіння посередині, а ОСОБА_6 і ОСОБА_5 по бокам від нього. Після цього хтось, хто саме він не може сказати, вказав їхати за м. Новий Буг. По дорозі в автомобілі ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 про щось розмовляли, кричали та висловлювалися словами брутальної лайки. Про що саме вони розмовляли він не чув, оскільки в автомобілі грала музика і він був зосереджений на дорогу. Йому здалося, що ОСОБА_6 і ОСОБА_5 знайомі з ОСОБА_4 Потім йому хтось сказав, щоб він повернув біля заправки праворуч і зупинився. Коли він зупинив автомобіль, то з нього вийшли ОСОБА_6, ОСОБА_5 і ОСОБА_4 Він чув як ОСОБА_6 і ОСОБА_5 почали бити ОСОБА_4 Після цього він вийшов з автомобіля, а ОСОБА_5 залишився сидіти в ньому. Підійшовши до чоловіків він запитав, навіщо вони це роблять, на що ОСОБА_6 в грубій формі наказав, щоб він їм не заважав, а то його чекає така ж участь. Після цього він відійшов до передньої частини автомобіля зі сторони водія і закурив. Побиття потерпілого відбувалося позаду автомобіля з правої сторони. Він чув лише звуки ударів, які наносили потерпілому, так як на дворі було темно. Він також чув, що потерпілому було нанесено близько 10-15 ударів. Участі у побитті він не приймав. Через 10-15 хв. до нього підійшли ОСОБА_6 і ОСОБА_5 та попередили, щоб він нікому не розповідав про скоєне і пішли в бік дороги, яка веде в напрямку м. Кривий Ріг. Далі він запропонував ОСОБА_4 відвезти його додому. Для цього відчинив дверку автомобіля, потерпілий сам сів в автомобіль на заднє сидіння, він дав йому закурити, і вони поїхали в напрямку автовокзалу. В цей час вони ні про що не розмовляли. Підїхавши до автовокзалу, ОСОБА_4 попросив підвезти його додому і показав, що потрібно повернути праворуч. Коли підїхали до перехрестя, то ОСОБА_4 сказав зупинитися і вийшов. За ним вийшов ОСОБА_5 і вони про щось розмовляли. Потім він покликав ОСОБА_5 і вони поїхали. Думки про те, що ОСОБА_4 перебуває в небезпечному для життя стані у нього не виникало, оскільки потерпілий сам вийшов з автомобіля. Він зателефонував ОСОБА_7 і вони разом поїхали до с. Софіївка відвезти ОСОБА_5 додому. Після цього він приїхав додому і ліг спати. 22.05.2010 року йому зателефонували і повідомили, що ОСОБА_4 помер. Він дзвонив ОСОБА_6 і повідомив, про смерть потерпілого, після цього він не відповідав на дзвінки. Зізнавальні показання, які він давав під час досудового слідства є недостовірними, так як він змушений був давати такі покази під впливом погроз застосування фізичного насильства з боку невстановлених слідством двох чоловіків на імя ОСОБА_6 та ОСОБА_5.

Вина підсудного у вчинені вимагання наркотичних засобів за попередньою змовою групою осіб з застосуванням насильства небезпечного для життя та здоровя потерпілого доведена в ході розгляду даної справи і підтверджується слідуючими доказами. Із пояснень свідка ОСОБА_5 слідує, що підсудний просив дізнатися хто продає канабіс задовго до вчинення даного злочину, а саме в квітні 2010 року, а не так як він зазначає, в день вчинення злочину і він (ОСОБА_5) завчасно повідомив, що такою особою являється ОСОБА_4 Приїхавши 21.05.2010 року в вечірній час з с. Софіївка Новобузького району до домоволодіння ОСОБА_3 він бачив, що між останнім та одним з невстановлених слідством осіб відбулася розмова, хоча і не чув її зміст, так як вона відбувалася в дворі домоволодіння на великій відстані від нього.

Далі підсудний, використовуючи свій автомобіль, в темну пору доби допоміг доставити потерпілого в безлюдне місце, при цьому запевняв свідка, що все буде нормально, не реагуючи при цьому, що фізичне насилля до потерпілого так звані ОСОБА_6 і ОСОБА_5 стали застосовувати в салоні його автомобіля тільки-но він рушив від автовокзалу. Приїхавши до місця скоєння злочину підсудний покинув салон автомобіля слідом за потерпілим та вищевказаними двома особами. Перебуваючи на місці скоєння злочину підсудний чув, що у потерпілого вимагають наркотичний засіб канабіс, бачив, що до нього застосовують фізичне насильство, при цьому і сам завдав потерпілому не менше 6-ти ударів в область грудної клітини та живота. Повертаючись до міста, підсудний ОСОБА_3 на запитання ОСОБА_5 для чого було так розбити відповів, що так треба було. Вказані обставини вказують, що він перебував у змові з вищевказаними двома особами.

Доводи підсудного, що він намагався припинити побиття потерпілого, а в відповідь на це вищевказані двоє осіб стали погрожувати йому і його сімї фізичною розправою суд не приймає до уваги як безпідставні, оскільки вони не узгоджуються з поясненнями очевидця вказаних подій ОСОБА_5 даними протоколу обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 та з іншими зібраними по справі доказами.

Водночас суд вважає правдивими показання підсудного ОСОБА_3, які він давав в ході досудового слідства про нанесення ним 6-8 ударів в область грудної клітини та живота потерпілого ОСОБА_4, так як вони узгоджуються з іншими доказами по справі і підтверджуються висновком судово-медичної експертизи № 70 від 12.07.2010 року, протоколом відтворення обстановки та обставин події з участю ОСОБА_3 від 03.06.2010 року, заявою про вчинення злочину від 01.06.2010 року, протоколом очної ставки між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 від 04.06.2010 року.

Твердження підсудного ОСОБА_3 про застосування до нього працівниками міліції психологічного тиску з метою дачі ним показань про застосування до потерпілого фізичної сили суд не може прийняти до уваги. За результатами проведеної органами прокуратури перевірки даної заяви в порушенні кримінальної справи відмовлено.

Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_3 знав про наміри невстановлених органом досудового розслідування двох осіб на імя ОСОБА_6 і ОСОБА_5 вчинити вимагання наркотичних засобів з застосуванням насильства небезпечного для життя і здоровя, перебував з ними в змові, вчиняв активні дії, які взаємоповязані з діями інших співучасників, чим сприяв реалізації умислу на вчинення вказаного злочину. Крім того, маючи реальну можливість, не перешкоджав вчиненню протиправних дій вищевказаними двома особами.

Отже, суд вважає, що органом досудового розслідування дії підсудного ОСОБА_3 вірно кваліфіковано за ч.3 ст. 308 КК України як вимагання наркотичних засобів вчинене за попередньою змовою групою осіб, поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоровя.

Доводи захисника підсудного про порушення в ході досудового слідства права на захист підсудного безпідставні. Так, із протоколу розяснення підозрюваному права на захист від 02.06.2010 року вбачається, що ОСОБА_3 бажав участі на досудовому слідстві захисника ОСОБА_26. В цей же день вказаного захисника було допущено до участі в справі і перший допит підсудного та інші процесуальні дії було проведено з участю захисника ОСОБА_26

Доводи свідка ОСОБА_5 про застосування відносно нього з боку працівників міліції насильницьких дій психологічного та фізичного впливу з метою примусити його взяти на себе вину за скоєння даного злочину, а також дати показання, що підсудний ОСОБА_3, зупинивши автомобіль на вул. Л. Українки, попросив його піти разом з потерпілим і взяти марихуану, яку останній повинен видати, суд не приймає до уваги. Так, судом було прийнято постанову про проведення перевірки даної заяви свідка ОСОБА_5 Постановою слідчого прокуратури Новобузького району від 12.01.2012 року відмовлено по даній заяві в порушенні кримінальної справи.

Що стосується кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч.3 ст. 135 КК України, то суд вважає її помилковою.

Кваліфікація дій особи за ознаками злочинів, в яких обовязковою ознакою обєктивної сторони є злочинні наслідки, передбачає встановлення причинного звязку між такими діями та наслідками.

Кримінальна відповідальність за ч.3 ст.135 КК України настає коли є причинний зв'язок між залишенням потерпілого у небезпеці та настанням його смерті.

Згідно висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_4 настала від тілесних ушкоджень отриманих в ході вимагання у нього наркотичних засобів, а не у звязку із залишенням його ОСОБА_3 у небезпечному для життя стані.

Таким чином, настання смерті потерпілого не перебувало у причинному звязку із залишенням його у небезпеці.

Разом із тим, ОСОБА_3 завідомо залишив без допомоги ОСОБА_4, який від отриманих тілесних ушкоджень помер. Враховуючи викладене дії підсудного підлягають перекваліфікації з ч.3 ст.135 КК України на ч.1 ст.135 КК України, і повинні кваліфікуватися як завідоме залишення без допомоги особи, яка перебуває в небезпечному для життя стані і позбавлена можливості вжити заходів до самозбереження через безпорадний стан, якщо той, хто залишив без допомоги, мав змогу надати їй допомогу, коли він сам поставив потерпілого в небезпечний для життя стан.

Доводи підсудного та його захисника про недоведеність його вини у вчиненні злочину передбаченого ст. 135 КК України безпідставні. Так, в ході судового слідства встановлено, що підсудний достовірно знаючи, що ОСОБА_4 отримав численні удари в ході його побиття, в тому числі і від нього, на своєму автомобілі, в нічний час перевіз його з місця вчинення злочину в безлюдне неосвітлене місце і залишив його там без допомоги, хоча мав реальну можливість викликати швидку медичну допомогу, або транспортувати потерпілого до лікувального закладу. При цьому підсудний бачив і усвідомлював, що потерпілий перебуває в небезпечному стані. Підтвердженням цьому є пояснення експерта, які останній дав в судовому засіданні, пояснення свідка ОСОБА_5, який вказував, що по дорозі до міста ОСОБА_4 сильно стогнав, не реагував на запитання, не міг стояти на ногах.

Помякшуючими покарання підсудного ОСОБА_3 обставинами суд враховує, вчинення злочину вперше, перебування на утриманні двох неповнолітніх дітей.

Обтяжуючих покарання підсудного обставин суд не вбачає.

Визначаючи підсудному вид та розмір покарання суд враховує характер і ступінь суспільної небезпечності вчинених злочинів, обставини, що помякшують покарання, особу винного, який раніше не судимий, являється інвалідом ІІІ групи, за місцем проживання характеризується посередньо, суд вважає необхідним призначити йому покарання в межах санкцій статтей, які передбачають відповідальність за вчинені ним злочини, в вигляді позбавлення волі, але в мінімальних межах. Таке покарання буде, на думку суду, необхідним і достатнім для виправлення підсудного та попередження вчинення ним нових злочинів. При цьому підстав для застосування ст. 69 КК України при призначенні покарання суд не вбачає.

По даній справі потерпілими заявлено цивільні позови. Потерпілою ОСОБА_8 заявлено про стягнення з підсудного ОСОБА_3 в відшкодування завданих їй матеріальних збитків 5000 грн. та 50000 грн. моральної шкоди. Потерпілою ОСОБА_9 заявлено про стягнення з підсудного ОСОБА_3 в відшкодування завданих їй матеріальних збитків 4700 грн. та 50000 грн. моральної шкоди. В судовому засіданні потерпілі позовні вимоги підтримали, просили суд позов задовольнити повністю. Підсудний вказані позовні вимоги не визнав.

Вислухавши учасників процесу, вивчивши надані докази, суд вважає, що вказані позови є обґрунтованими і підлягають частковому задоволенню відповідно до положень ст. 1166 ЦК України.

Вимоги потерпілої ОСОБА_8 про стягнення з підсудного на її користь матеріальної шкоди в сумі 5000 грн. не підлягають задоволенню, оскільки вони документально не підтверджені. Що стосується її вимог про стягнення з підсудного на її користь моральної шкоди в сумі 50000 грн., то вони підлягають частковому задоволенню. Враховуючи характер та обсяг душевних страждань потерпілої, істотність вимушених змін, тяжкі наслідки, суд вважає, що розмір моральної шкоди, яку необхідно стягнути на користь потерпілої ОСОБА_8 становить 20000 грн.

Вимоги потерпілої ОСОБА_9 про стягнення з підсудного на її користь матеріальної шкоди в сумі 4700 грн. підлягають частковому задоволенню в сумі 1246 грн., так як вказані витрати понесені на поховання її сина ОСОБА_4 і тільки вони підтверджені документально. Вимоги потерпілої ОСОБА_9 про стягнення з підсудного на її користь моральної шкоди в сумі 50000 грн. підлягають частковому задоволенню. Враховуючи характер та обсяги фізичних і душевних страждань потерпілої внаслідок непоправної втрати рідної людини сина, тяжкість і невідворотність втрати, суттєвість змін в їх життєвих відносинах, суд вважає, що розмір моральної шкоди, яку необхідно стягнути на користь потерпілої ОСОБА_9 становить 40000 грн.

Вимоги про повернення власнику автомобіля ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_1, який вилучено в ході досудового слідства, підлягають задоволенню, оскільки його власником відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є ОСОБА_27, а не підсудний.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд, -

З А С У Д И В :

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочинів передбачених ч.3 ст.308, ч.1 ст.135 КК України та призначити йому покарання:

-за ч.3 ст. 308 КК України в вигляді 7 років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна;

-за ч.1 ст.135 КК України в вигляді 2 років позбавлення волі.

Згідно ч. 1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у вигляді 7(сім) років позбавлення волі з конфіскацією належного йому майна.

Позов ОСОБА_8 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 20000 (двадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Позов ОСОБА_9 до ОСОБА_3 про стягнення матеріальних збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_9 1246 (одна тисяча двісті сорок шість) грн. в рахунок відшкодування матеріальних збитків та 40000 (сорок тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ЗКПО 25574110, МФО 826013 р/р 35229001000016 судові витрати по справі за проведення судово-біологічних експертиз в сумі 3306 (три тисячі триста шість) грн. 40 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ЗКПО 25574110, МФО 826013 р/р 31251272210005 судові витрати по справі за проведення дактилоскопічної експертизи в сумі 417 (чотириста сімнадцять) грн. 96 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Миколаївській області ЗКПО 25574110, МФО 826013 р/р 31251272210005 судові витрати по справі за проведення судово-трасологічної експертизи в сумі 905 (девятсот пять) грн. 58 коп.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк затримання з 02.06.2010 року по 04.06.2010 року та строк тримання під вартою з 04 червня 2010 року по 08 лютого 2012 року включно.

Строк покарання ОСОБА_3 рахувати з 02.06.2010 року.

Запобіжний захід підсудному до набрання вироком законної сили залишити тримання під вартою.

Речові докази по справі:

-зразки крові ОСОБА_4, відібрані в ході судово-медичного дослідження від 22.05.2010 року, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів слідчого управління УМВС України в Миколаївській області знищити;

-змив крові, куртка, вилучені в ході огляду місця події від 22.05.2010 року, які передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів слідчого управління УМВС України в Миколаївській області знищити;

-2 фрагменти сім-карти «Лайф», 2 фрагменти сім-карти «Київстар», джинсова куртка, які вилучені в ході обшуку 23.05.2010 року і передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів слідчого управління УМВС України в Миколаївській області знищити;

-мобільний телефон «Самсунг»з сім-картою «Діджус», мобільний телефон «Нокіа»з сім-картою «Лайф», які вилучена в ході обшуку 23.05.2010 року і передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів слідчого управління УМВС України в Миколаївській області передати в повне розпорядження ОСОБА_5;

-підголівник, який передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів слідчого управління УМВС України в Миколаївській області знищити;

-автомобіль ВАЗ-21093 реєстраційний номер НОМЕР_1, який знаходиться на відповідальному зберіганні в Новобузькому РВ УМВС України в Миколаївській області, після вступу вироку в законну силу, передати власнику ОСОБА_27.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Єланецький районний суд протягом 15 діб з дня його проголошення.

Суддя: Чернякова Н.В.