Рішення № 21548667, 11.01.2012, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

11.01.12 р. Справа № 11/181пд

Господарський суд Донецької області у складі: головуючого судді Соболєвої С.М., суддів Мальцева М.Ю. та Сич Ю.В.,

при секретарі судового засідання Макогон Я.С.,

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька», м.Донецьк, ЄДРПОУ 05478829,

до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, ідентифікаційний номер НОМЕР_1,

про зобовязання укласти договір, -

за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_2 за довіреністю,

від відповідача: ОСОБА_1 паспорт, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Комунальне підприємство «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька», м.Донецьк, звернувся до господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про зобовязання останнього укласти договір встановлення сервітуту з Позивачем.В обґрунтування позовних вимог Позивач посилається на самостійне, без оформлення відповідних документів, підключення Відповідачем комунікацій ОСОБА_3 у житлових будинках м.Донецька по вул.Шахтна 91, 93, 95, 97, 101, 103, вул.Федько 1, 2, 2а, 3, 4, 5, 7, 17, вул.Паладина 8, 10, 14, 16, 18, 20, 22, що знаходяться у Комунального підприємства „Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька” в господарському віданні; направлення пропозиції укласти спірний правочин та ігнорування цього Відповідачем.

На підтвердження викладених обставин суду представлено копії наступних документів: листів №01-18-1511 від 29.12.2008р., №2971 від 19.10.2009р., №3152 від 13.11.2009р., №3176 від 12.11.2009р., №2601 від 28.09.2010р., №1719 від 15.08.2011р., поштових конвертів, договору купівлі-продажу підвального приміщення №б/н від 20.06.2008р., технічного паспорту станом на 11.05.2007р., рішення Донецької міської ради №4/11 від 11.09.2006р., розпорядження Донецького міського Голови №411 від 11.09.2006р.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст.3, 4 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст.67, 187 Господарського кодексу України.

04.10.2011р. представником Позивача, до початку розгляду справи по суті, подано клопотання №2227 від 04.10.2011р. про зміну позовних вимог, відповідно до якого останні визначені у наступному: зобовязати Відповідача демонтувати комплекс телекомунікаційної мережі та технічні засоби телекомунікацій, демонтаж здійснити на усіх обєктах, що незаконно використовуються Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк, та знаходяться на балансі Комунального підприємства «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька», м.Донецьк.

05.10.2011р. Позивачем через канцелярію господарського суду надано копії установчих документів.

20.10.2011р. представником Позивача до матеріалів справи долучено копії: акту від 12.07.2011р. про встановлення самовільного підключення Відповідачем ОСОБА_3 на означених вище житлових домах, поштового конверту, доповідної №б/н від 24.12.2010р.

Ухвалою від 27.10.2011р. продовжено строк розгляду справи на 15 календарних днів на підставі ст.69 Господарського процесуального кодексу України, за наявності клопотання представника Позивача.

31.10.2011р. Позивач заявою №2609 від 31.10.2011р. уточнив позовні вимоги, а саме визначив: демонтаж комунікацій ОСОБА_3 здійснити на житлових домах: вул.Шахтна 91, 93, 95, 97, 101, 103, вул.Федько 1, 2, 2а, 3, 4, 5, 7, 17, вул.Паладина 8, 10, 14, 16, 18, 20, 22.

Оскільки дана заява фактично не змінює суті позовних вимог викладених у клопотанні №2227 від 04.10.2011р., керуючись ст.22 Господарського процесуального кодексу України, вона прийнята судом та справа розглядається з урахуванням її змісту.

21.11.2011р. представником Позивача додано до матеріалів справи заяву №2818 від 16.11.2011р., якою долучено копії рішення Донецької міської ради №4/11 від 11.09.2006р., розпорядження Донецького міського Голови №2033 від 23.12.2000р., акту №б/н від 01.01.2001р., розпорядження Донецького міського Голови №1425 від 27.12.2006р., акту прийому-передачі основних засобів №б/н від 31.03.2010р., авізо №1 (березень 2010р.), розпорядження Донецького міського Голови №411 від 21.04.2006р. разом із переліком житлового фонду, що переданий Позивачу (додаток до розпорядження).

У судовому засіданні 11.01.2012р. представник Позивача підтримав змінені позовні вимоги, з урахуванням означених уточнень, у повному обсязі.

Представник Відповідача у судове засідання 11.01.2012р. зявився, позовні вимоги щодо демонтажу комплексу телекомунікаційної мережі та технічних засобів визнав, про що через канцелярію суду надав заяву №б/н від 11.01.2012р.

Справа розглядається у вищенаведеному складі суду на підставі розпорядження заступника голови господарського суду Донецької області від 15.11.2011р.

Перед початком судового засідання, представникам сторін розяснено права та обовязки учасників провадження, що передбачені ст.ст.20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідив матеріали справи та оцінив подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

За приписами статей 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України, правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та на засадах змагальності.

Відповідно до вимог статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Судовими доказами за визначенням статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Статтею 401 Цивільного кодексу України, визначено, що право користування чужим майном (сервітут) може бути встановлене щодо земельної ділянки, інших природних ресурсів (земельний сервітут) або іншого нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом. Сервітут може належати власникові (володільцеві) сусідньої земельної ділянки, а також іншій, конкретно визначеній особі (особистий сервітут).

Відповідно до ст.402 Цивільного кодексу України сервітут може бути встановлений договором, законом, заповітом або рішенням суду.

За приписами ст.403 цього Кодексу, сервітут визначає обсяг прав щодо користування особою чужим майном. Сервітут не позбавляє власника майна, щодо якого він встановлений, права володіння, користування та розпоряджання цим майном.

Розпорядженням Донецького міського Голови №411 від 21.04.2006р. у звязку з виробничою необхідністю, на виконання Закону України «Про житлово-комунальні послуги», передано у господарське відання Державному комунальному підприємству «Житлово-експлуатаційна організація Пролетарського району м.Донецька» 2056 житлових будинка у м.Донецьку, зокрема, по вул.Шахтна 91, 93, 95, 97, 101, 103, вул.Федько 1, 2, 2а, 3, 4, 5, 7, 17, вул.Паладина 8, 10, 14, 16, 18, 20, 22.

Згідно рішення Донецької міської ради №4/11 від 11.09.2006р. створено Комунальне підприємство «Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька», яке є правонаступником майнових прав та обовязків Державного комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна організація Пролетарського району м.Донецька».

Як вбачається з фактичних обставин справи, Відповідач з метою задоволення власних потреб (діяльність по забезпеченню населення послугами ОСОБА_3)використовує елементи конструкцій будівель, перелік яких вказаний вище, що виражено у проведенні та підключенні на них комплексу телекомунікаційної мережі та технічних засобів телекомунікацій.

З огляду на норми чинного законодавства, а саме ст.ст.401 403 Цивільного кодексу України, право користування чужим майном, у цьому випадку може бути встановлено щодо нерухомого майна для задоволення потреб інших осіб, які не можуть бути задоволені іншим способом, шляхом укладення договору сервітуту, або випливає із закону, заповіту або рішення суду.

Отже, правомірне використання елементів спірних будівель, що знаходяться на балансі Позивача, з метою задоволення власних (Відповідача) потреб передбачає наявність однієї з вище означених підстав.

При цьому, у супереч вимогам господарського процесуального законодавства України, суду не представлено ані договору сервітуту, ані відповідного заповіту чи рішення суду, та не доведено жодної іншої підстави, користування елементами житлових будівель у м.Донецьку, зокрема, по вул.Шахтна 91, 93, 95, 97, 101, 103, вул.Федько 1, 2, 2а, 3, 4, 5, 7, 17, вул.Паладина 8, 10, 14, 16, 18, 20, 22, у межах встановленого законодавчого поля.

Таким чином, підстави вважати правомірним таке використання Позивачем нерухомого майна, що знаходиться на балансі Позивача, відсутні.

При цьому, як свідчить заява Відповідача №б/н від 11.01.2012р. останнім позовні вимоги визнано у повному обсязі.

Відповідно до ч.5 ст.22 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право визнати позов повністю або частково. При цьому, згідно ч.6 цієї статті суд не приймає визнання позову, якщо ці дії суперечать законодавству або порушують чиї-небудь права і охоронюваних законом інтересів.

За змістом ч. 5 ст. 78 Господарського процесуального кодексу України визнання позову відповідачем є підставою для прийняття рішення про задоволення позову за умови, якщо дії відповідача не суперечать законодавству і не порушують і охоронюваних інтересів інших осіб.

В контексті означених норм, суд зауважує на наступному.

По-перше, визнання позову опосередковано належною письмовою формою, визначеною ч.1 ст.78 Господарського процесуального кодексу України.

По-друге, визнання позову здійснено уповноваженою на вчинення такої процесуальної дії особою безпосередньо Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1, м.Донецьк.

По-третє, сторонами у розглядуваних правовідносинах є лише Позивач та Відповідач, отже судом не вбачається підстав для порушення прав і обовязків інших осіб внаслідок визнання Відповідачем грошових вимог Позивача за вказаними правовідносинами.

Виходячи з викладеного, позовні вимоги про зобовязання Відповідача демонтувати комплекс телекомунікаційної мережі та технічні засоби телекомунікацій на житлових домах: вул.Шахтна 91, 93, 95, 97, 101, 103, вул.Федько 1, 2, 2а, 3, 4, 5, 7, 17, вул.Паладина 8, 10, 14, 16, 18, 20, 22, підлягають задоволенню у повному обсязі.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст.4-1, 4-2, 22, 32-38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Комунального підприємства „Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька”, м.Донецьк, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.Донецьк, про зобовязання Відповідача демонтувати комплекс телекомунікаційної мережі та технічні засоби телекомунікацій, задовольнити.

Зобовязати Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) демонтувати комунікації ОСОБА_3 на житлових будинках: вул.Шахтна 91, 93, 95, 97, 101, 103; вул.Федько 1, 2, 2а, 3, 4, 5, 7, 17, 99; вул.Паладіна 2, 4, 6, 8, 10, 14, 16, 18, 20, 22.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, банківські реквізити не відомі) на користь Комунального підприємства „Керуюча компанія Пролетарського району міста Донецька” (83110, м.Донецьк, Пролетарський район, вул.Прожекторна, б.1А, ЄДРПОУ 05478829, р/р2600030512695 у філії ДУ ОАО „Ощадбанка” м.Донецька, МФО 335106) відшкодування сплаченого державного мита в розмірі 85,00 грн. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В судовому засіданні 11.01.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Повідомлено про підписання повного тексту рішення 13.01.2012 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його оголошення. Зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Соболєва С.М.

Суддя Мальцев М.Ю

Суддя Сич Ю.В.