Рішення № 21548127, 21.02.2012, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.02.12р.Справа № 20/5005/17229/2011

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Інтерконтакт-2", м. Дніпропетровськ

до Відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

Відповідача-2: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації", м. Дніпропетровськ

Відповідача-3: Дніпропетровської міської ради, м. Дніпропетровськ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль", м. Дніпропетровськ

Суддя Пархоменко Н.В.

Представники:

від позивача: ліквідатор Чеснова Н.В., паспорт серії НОМЕР_1 від 12.09.2002р.

від відповідача-1: Решетник О.А., посвідчення №3 від 20.04.2011р.

від відповідача-2: не з'явився; (ОСОБА_1., довіреність № 16623 від 30.12.2011р. був присутнім в судовому засіданні 31.01.12р.)

від відповідача-3: Решетник О.А., посвідчення №3 від 20.04.2011р.

від третьої особи: ОСОБА_2, довіреність № 256 від 23.04.2010р.

СУТЬ СПОРУ :

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірма "Інтерконтакт-2" звернувся з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на навіс літ. Г; підвал п/д літ. Г; ангар літ. Е, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

27.12.2011р. позивач надав заяву про зміну предмету позову (вх. № 90526/11), в якій просить визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційної фірми "Інтерконтакт-2" право власності на навіс літ. Г; підвал п/д літ. Г; ангар літ. Е, споруди 1, 3-12, 14 та мостіння І, ІІ, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1

Позивач мотивує позовні вимоги відсутністю правовстановлюючих документів на вищезазначені обєкти нерухомості, та відсутністю оригіналу правовстановлюючого документу (договору купівлі продажу майна у вигляді основних фондів від 22.05.1995р.),що обмежує позивача в праві розпоряджатися вищезазначеним обєктом. Позивач просить задовольнити позов на підставі ст. 392 Цивільного кодексу України, згідно якої власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

11.01.12р. Публічне акціонерне товариство "Райффайзен Банк Аваль" в особі Дніпропетровської обласної дирекції Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль" надало пояснення на позовну заяву (вх. № 14161/12), в яких підтримує позовні вимоги та зазначає:

Між ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та ТОВ ВКФ "Інтерконтакт - 2" укладено наступні кредитні договори: к/д №012/03-00/222-07 від 13.12.2007р. на суму 1 509 980,24 дол. США; к/д №012/03-00/223-07 від 13.12.2007р. на суму 372 277,22 дол. США.; к/д №012/03-00/197 від 27.02.2009р. на суму 97940,55 дол. США в рамках генеральної кредитної угоди №012/03-00/221-07 від 13.12.2007р.

В забезпечення даної генеральної кредитної угоди між сторонами укладено договір іпотеки №012/03-00/221/1-07 від 13.12.2007 року нежитлових приміщень за адресою: АДРЕСА_1, а саме магазин автосалон на станцію технічного обслуговування автомобілів марки „OPEL”, що складаються з будівлі магазину літ. А-2, AI-1, АІІ-2, АІІІ-2, АIV -1, АV- 1, АVI 1, а 1, загальною площею 1856,5 кв.м., ґанок літ. а І, будівля магазину Б-1, БІ-1, загальною площею 456,1 кв.м., ґанок літ. б, будівля СТО лі. И-1, ИІ-1, загальною площею 429,2 кв.м., ґанок літ. и, навіс літ. Д, будівля господарча літ К (тимч), будівля ангар літ. Е, будівля охорони літ. Ж, площею 5,1 кв.м. (по зовнішнім розмірам), вольєр літ. З площею 28,8 кв.м. (по зовнішнім розмірам), споруди № 1-13, мостіння І, ІІ.

Вищезазначене майно належить позивачу на підставі:

-свідоцтва про право власності виданою виконкомом Дніпропетровської міської ради та зареєстрованою в КІІ „ДМБТІ” за №8-21 від 27.07.2001 року (будівля магазину літ. А-2, AI-1, АІІ-2, АІІІ-2, АIV -1, АV- 1, АVI 1, а 1, загальною площею 1856,5 кв.м., ганок літ. аІ, площею 11,3 кв.м., будівля складу В-2, ВІ-2, загальною площею 156,2 кв.м., приміщення охорони літ Ж, площею 5,1 кв.м., вольєр літ. З площею 28,8 кв.м.);

-свідоцтва про право власності САА №НОМЕР_2 виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради 23.11.2004 року та зареєстрованого в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно за №8605073 (будівля магазину літ. А-2, AI-1, АІІ-2, АІІІ-2, АIV -1, АV- 1, АVI 1, а 1, загальною площею 1856,5 кв.м., ґанок літ. а І, будівля магазину Б-1, БІ-1, загальною площею 456,1 кв.м., ґанок літ. б, будівля СТО лі. И-1, ИІ-1, загальною площею 429,2 кв.м., ґанок літ. и, навіс літ. Д);

-договору купівлі-продажу майна у вигляді основних фондів від 22.05.1995 року. укладеною між ВТКФ «Лєлі»та ГОВ ВКФ «Інтерконтакт-2», зареєстрованою Дніпропетровським бюро технічної інвентаризації 25.12.1996 року у реєстраційній книзі 31 юн за реєстровим номером 40 (інше майно, не зазначене в перших двох пунктах та зазначене в договорі іпотеки).

17 лютою 2011 року ГОВ ВКФ «Інтерконгакт-2»визнано банкрутом, а 11 квітня 2011 року ліквідатором призначено Чеснову Наталію Володимирівну.

При проведенні інвентаризації наявного у банкрута майна та передачі наявних документів від ліквідатора Корнілова Є.О. Чесновою Н.В. встановлено відсутність оригіналів правовстановлюючих документів на заставне майно, які не були передані ліквідатору власником 'ТОВ ВКФ «Інтерконтакт-2»ОСОБА_3, в зв'язку з її виїздом на постійне проживання до Німеччини.

На даний час позивачем отримано дублікати свідоцтв про право власності, однак отримати дублікат договору купівлі-продажу не має можливості, оскільки екземпляр позивача втрачено, а ВТКФ «Лєлі»більше не існує.

11.01.2012р. Комунальне підприємство „Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації” надало відзив (вх. № 1388/12), в якому зазначає, що воно є неналежним відповідачем у справі та має приймати участь у справі в якості третьої особи. Якщо ж його залучено у справі в якості співвідповідача, то дана справа не підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, а має розглядатись в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2012р. до участі у справі в якості іншого відповідача відповідача -3 залучено Дніпропетровську міську раду.

14.02.2012р. відповідач -2 надав клопотання (вх. № 14.02.2012р.), в якому просить розглядати справу без участі його представника та відмовити в задоволені позову. Представник відповідача -2 в судове засідання не зявився.

Дніпропетровська міська рада надала пояснення (вх. № 8577/12 від 14.02.12р.), в яких просить винести рішення відповідно до матеріалів справи згідно з чинним законодавством.

У судовому засіданні 14.02.12р. оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в сукупності, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2011р. у справі №5005/759/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Інтерконтакт-2" - визнано банкрутом.

Відповідно до витягу з Реєстру прав власності на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Інтерконтакт-2" на праві власності на підставі :

-свідоцтва про право власності виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради від 27.07.2001р. зареєстровано : будівля магазину літ. А-2, AI-1, АІІ-2, АІІІ-2, АIV -1, АV- 1, АVI 1, а 1, загальною площею 1856,5 кв.м., ганок літ. аІ, площею 11,3 кв.м., будівля складу В-2, ВІ-2, загальною площею 156,2 кв.м., приміщення охорони літ Ж, площею 5,1 кв.м., вольєр літ. З площею 28,8 кв.м.),

- свідоцтва про право власності виданого виконкомом Дніпропетровської міської ради 23.11.2004 року та зареєстровано: будівля магазину літ. А-2, AI-1, АІІ-2, АІІІ-2, АIV -1, АV- 1, АVI 1, а 1, загальною площею 1856,5 кв.м., ґанок літ. а І, будівля магазину Б-1, БІ-1, загальною площею 456,1 кв.м., ґанок літ. б, будівля СТО лі. И-1, ИІ-1, загальною площею 429,2 кв.м., ґанок літ. и, навіс літ. Д),

- договору купівлі-продажу майна у вигляді основних фондів від 22.05.1995 року укладеною між ВТКФ «Лєлі»та ТОВ ВКФ «Інтерконтакт-2», інше майно, не зазначене в перших двох пунктах та зазначене в договорі іпотеки, а саме майно право власності на яке просить визнати позивач : навіс літ. Г; підвал п/д літ. Г; ангар літ. Е, споруди 1, 3-12, 14 та мостіння І, ІІ.

Під фактичне розміщення торгівельного комплексу за адресою АДРЕСА_1 Товариство з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Інтерконтакт-2" отримало в оренду земельні ділянки ( договори оренди від 14.03.2003р.).

Згідно витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження обєктів нерухомого майна від 22.11.2007р. №15590660 майно яке відчужується знаходиться під забороною згідно договору іпотеки .

Відповідно до технічного паспорту який виготовлено КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»станом на 06.09.2011року за позивачем обліковуються обєкти на які позивач просить визнати право власності.

Позивач просить визнати право власності на навіс літ. Г; підвал п/д літ. Г; ангар літ. Е, споруди 1, 3-12, 14 та мостіння І, ІІ, оскільки оригінал договору купівлі-продажу майна у вигляді основних фондів від 22.05.1995 року укладений між ВТКФ «Лєлі»та ТОВ ВКФ «Інтерконтакт-2»відповідно якого позивач став власником спірного майна втрачено,а отримати дублікат договору купівлі-продажу не має можливості, оскільки екземпляр позивача втрачено, а ВТКФ «Лєлі»ліквідовано. Відсутність оригіналу вищезазначеного договору не дозволяє позивачу реалізувати своє право власності на нерухомість.

Отже, позивач набув право власності у відповідності з діючим законодавством (за договором купівлі-продажу майна у вигляді основних фондів від 22.05.1995 року укладеним між ВТКФ «Лєлі»та ТОВ ВКФ «Інтерконтакт-2») і майно знаходиться у володінні позивача, його право на майно захищається презумпцією правомірності фактичного володіння.

Відповідно до ст. 316 ЦК України правом власності, зокрема, є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

За приписами ст. 317 цього Кодексу власникові належить право володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Статтею 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, які не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлено судом.

Відповідно до ст. 334 ЦК України перехід права власності на майно до набувача за договором відбувається у момент передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно статті 392 Цивільного Кодексу України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права власності.

Приймаючи до уваги викладене , суд вважає що позовні вимоги до Дніпропетровської міської ради підтверджені матеріалами справи і підлягають задоволенню.

Крім того, суд вважає що позов до Відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Відповідача-2: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" задоволенню не підлягає, оскільки позивач не заявив позовних вимог до відповідачів, не надав доказів,що відповідачі порушили його права та інтереси.

Реєстрація прав власності згідно п. 1.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року N 7/5 (в редакції, яка була чинною на час виникнення спірних правовідносин), реєстрацію прав власності на рухоме майно здійснюють комунальні підприємства бюро технічної інвентаризації (БТІ) у межах визначених адміністративно-територіальних одиниць.

Відповідно до положень Закону та вказаного Тимчасового положення БТІ здійснює лише державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, а, відтак, не може бути стороною у справі щодо визнання такого права, оскільки не є особою від якої відповідне право перейшло, або особою яка може претендувати на таке право.

Відтак, позовні вимоги до Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" про визнання права власності є такими, що не підлягають задоволенню, не підлягають задоволенню і вимоги до Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради.

Керуючись статтями 49, 82-84, 116 Господарського процесуального кодексу України , господарський суд ,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю Виробничо-комерційна фірма "Інтерконтакт-2" (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ 21944395) право власності на навіс літ. Г; підвал п/д літ. Г; ангар літ. Е, споруди 1, 3-12, 14 та мостіння І, ІІ, що знаходяться за адресою АДРЕСА_1

В позові до Відповідача-1: Виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради та Відповідача-2: Комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" - відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя Н.В. Пархоменко

Повне рішення складено

20.02.2012р.