Ухвала суду № 21547761, 20.02.2012, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

"20" лютого 2012 р. Справа № 5015/4702/11 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючогоАлєєвої І.В. (суддя-доповідач),

суддівАкулової Н.В.,

Євсікова О.О.

розглянувши матеріали

касаційної скарги Приватного акціонерного товариства "Калина-ЛТД"

на постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 14.12.2011р.

у справі№ 5015/4702/11 господарського суду Львівської області

за позовомПублічного акціонерного товариства "Родовід Банк"

доПриватного акціонерного товариства "Калина-ЛТД"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Калина-Закарпаття"

простягнення 79 551 288,79 грн. (в редакції заяви від 10.10.2011 № 136-11-б.б/1435 у порядку ст.22 ГПК України ) ВСТАНОВИВ:

Подана Приватним акціонерним товариством "Калина-ЛТД" касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 Господарського процесуального кодексу України до скарги додаються докази сплати судового збору.

Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" № 3674-VI від 08.07.2011 року, що набрав чинності 01.11.2011 року.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Зокрема, за подання касаційної скарги до господарського суду на рішення суду ставки судового збору встановлюються у розмірі 70 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми. Ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат (пп.1, 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір").

Як вбачається з вимог касаційної скарги, судові рішення попередніх інстанцій оскаржуються в частині стягнення 78 395 179,26 грн.

Відповідно до ст.13 Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" мінімальна заробітна плата у місячному розмірі і станом на 01.01.2012р. становить 1 073грн.

Враховуючи, що касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Калина-ЛТД" надіслана поштою 03.01.2012 року, про що свідчить відбиток штампу відділення поштового зв’язку на конверті, в якому касаційну скаргу надіслано до Львівського апеляційного господарського суду, скаржнику необхідно було сплатити 32 190 грн. судового збору.

Отже, додане скаржником до касаційної скарги платіжне доручення № 14125 від 29.12.2011 року про сплату судового збору у розмірі 28 230,00 грн. не може вважатись належним доказом сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі з огляду на вищевикладені норми.

Згідно з п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.

Крім того, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права. Тобто, в касаційній скарзі має бути чітко викладено зміст порушення з обґрунтуванням порушених норм законодавчими актами та вказуватися конкретні їх пункти та статті.

Крім того, згідно з положеннями частини 2 статті 1115 та частин 1, 2 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених судом фактичних обставин справи перевіряє судові рішення виключно на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові господарського суду. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у судових актах господарських судів чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти їх.

Проте, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Калина-ЛТД" не містить посилань на норми матеріального чи процесуального права, які були порушені судом апеляційної інстанції під час розгляду справи, тобто скаржником не зазначено, які саме правові норми порушені та в чому полягає їх порушення. При цьому, доводи касаційної скарги щодо незаконності постанови зводяться лише до невірної оцінки доказів у справі та невірно встановлених обставин справи.

Таким чином, касаційна скарга Приватного акціонерного товариства "Калина-ЛТД" на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2011р. у справі № 5015/4702/11 не відповідає вимогам ст. 111 ГПК України, якою визначено форму і зміст касаційної скарги.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

З огляду на викладене, касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України та підлягає поверненню на підставі пунктів 4, 6 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.86, п.п. 4, 6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.12.2011р. у справі № 5015/4702/11 повернути Приватному акціонерному товариству "Калина-ЛТД".

Головуючий суддя                                         І.В. Алєєва

Суддя           Н.В. Акулова

Суддя                     О.О. Євсіков