Вирок № 21544748, 12.01.2012, Липоводолинський районний суд Сумської області

Липоводолинський районний суд Сумської області

Справа № 1811/6/2012

В И Р О К

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

12.01.2012 смт.Липова Долина Липоводолинський районний суд Сумської області в складі: головуючого-судді Шульги О.М. при секретарі Мазур О.А. з участю прокурора Маценко С.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Липова Долина справу про обвинувачення

ВСТАНОВИВ:

Підсудний ОСОБА_2 вчинив таємне викрадення чужого майна крадіжку.

Цей злочин він вчинив за таких обставин.

11 квітня 2011 року підсудний ОСОБА_2 перебуваючи близько 11 години в маршрутному таксі рейсу Липова Долина Лебедин помітив у потерпілої ОСОБА_3 мобільний телефон, яка в той час по ньому розмовляла. Оскільки той телефон мав непоганий вигляд, він вирішив його викрасти.

Діючи умисно, таємно, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає викрав з кишені куртки ОСОБА_3 мобільний телефон марки „NOKIA-X2” ІМЕІ НОМЕР_1 з картою пам'яті на 2 ГБ та СІМ- картою оператора МТС на рахунку якого малися кошти в сумі 18 грн., що знаходився в чохлі коричневого кольору з шкірозамінника. Викраденим телефоном підсудний ОСОБА_2 розпорядився за власним розсудом, а саме витягнув батарею живлення і помістив телефон до кишені своїх брюк. В м. Лебедин він викинув СІМ-картку оператора МТС і телефон декілька днів зберігав у себе. Потім він подарував його своїй знайомій ОСОБА_4. Карту памяті ОСОБА_4 викинула, а чохол для телефону загубила при переїзді з одного місця проживання на інше.

01.10.2011 року викрадений підсудним мобільний телефон був вилучений працівниками міліції у гр.. ОСОБА_4

Згідно довідки про вартість виданої ПП „ОСОБА_7” вартість стартового пакету оператора МТС станом на 11.04.2011 року становить 10 грн.

Згідно висновку товарознавчої експертизи № 314 від 13.12.2011 року вартість викраденого мобільного телефону марки „NOKIA-X2” ІМЕІ НОМЕР_1 становить 450 грн., вартість футляра з шкірозамінника становить 15 грн., вартість флеш-карти обємом 2 ГБ становить 25 грн.

Отже своїми злочинними діями підсудний ОСОБА_2 спричинив потерпілій ОСОБА_3 матеріальні збитки на загальну суму 518 грн.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_2 вину свою визнав повністю, щиро покаявся в скоєному та пояснив, що саме за таких обставин він 11.04.2011 року їдучи в автобусі з смт. Липова Долина до м. Лебедин непомітно викрав мобільний телефон з кишені куртки незнайомої йому на той час дівчини, яка стояла з ним поруч. Пізніше від працівників міліції він дізнався, що то була ОСОБА_3. Після викрадення телефону він відійшов від цієї дівчини і відєднав від телефону батарею живлення. Через декілька хвилин ОСОБА_3 почала шукати свій телефон, але так і не знайшовши його, вийшла з автобуса в с. Мельники Липоводолинського району.

Пізніше викрадений ним телефон він подарував своїй знайомій ОСОБА_6, якій сказав, що цей телефон він знайшов і він йому не потрібний. На даний час потерпіла ОСОБА_3 до нього ніяких претензій не має.

Враховуючи те, що учасниками процесу не оспорюються фактичні обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності і істинності їх позицій, а тому, вислухавши думку учасників процесу та розяснивши їм положення ст. 299 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження інших доказів по справі.

Таким чином, аналізуючи зібрані і дослідженні в судовому засіданні докази в їх сукупності і визнаючи їх достовірними, суд вважає, що вина підсудного доведена повністю і його дії кваліфікує за ст. 185 ч. 1 КК України, як таємне викрадення чужого майна крадіжка, оскільки він 11.04.2011 року умисно, таємно, з корисливою метою незаконно заволодів майном потерпілої.

При призначенні покарання обставинами, які його помякшують судом визнається щире каяття підсудного та активне сприяння розкриттю злочину.

Обтяжуючою обставиною судом визнається рецидив злочинів.

Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого підсудним ОСОБА_2, його особистість, що характеризується позитивно, щиро кається в скоєному, вчинений ним злочин середньої тяжкості, нанесені збитки незначні, викрадене ним майно повернуто потерпілій і потерпіла до нього ніяких претензій не має, він має постійне місце проживання та постійне місце роботи, тому суд приходить до висновку про можливість виправлення підсудного без ізоляції його від суспільства, застосувавши до нього іншу міру покарання передбачену санкцією ст. 185 ч. 1 КК України у виді виправних робіт.

Крім того з матеріалів кримінальної справи вбачається, що вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 16.11.2011 року ОСОБА_2 засуджений за ч. 2 ст. 15 , ч. 1 ст. 185 КК України за злочин вчинений 24.05.2011 року до 2-х років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України суд звільнив його від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще в іншому злочині, вчиненому ним до поставлення попереднього вироку, покарання призначається за правилами передбаченими в частинах першій-третій цієї статті.

Разом з тим згідно п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24.10.2009 року № 7 „ Про практику призначення судами кримінального покарання”, якщо особа, яку звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком, вчинила до постановлення вироку у першій справі інший злочин, за який вона засуджується до покарання, що належить відбувати реально, застосування принципів поглинання, часткового чи повного складання призначених покарань не допускається і кожен вирок, а отже і призначене ним покарання виконується самостійно.

В матеріалах кримінальної справи є постанова слідчого „ Про визнання телефону марки „NOKIA-X2” викраденого у потерпілої речовим доказом.

Відповідно до ст. 81 КПК України речі, які були обєктом злочинних дій повертаються їх законним володільцям.

Таким чином телефон марки „NOKIA-X2” підлягає поверненню потерпілій ОСОБА_3

Згідно ст.ст. 91, 93 КПК України понесені затрати за проведення товарознавчої експертизи відносяться до судових витрат і вони відшкодовуються за рахунок засуджених.

Отже затрати понесені за проведення товарознавчої експертизи мобільного телефону в розмірі 168 грн. 84 коп. повинні бути покладені на засудженого ОСОБА_2

Керуючись ст.ст. 323,324 КПК України

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні злочину передбаченого ст. 185 ч. 1 КК України і визначити йому покарання у виді 1 ( одного) року виправних робіт за місцем його роботи з відрахуванням із його заробітку 20% ( двадцять відсотків) в доход держави.

На підставі ст. 70 ч. 4 КК України до покарання за новим вироком та покарання за вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 16.11.2011 року яким було засуджено ОСОБА_2 до двох років позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком два роки, не можуть бути застосовані принципи поглинання, часткового и повного складання, а тому кожен вирок і призначене покарання виконувати самостійно.

Речові докази телефон марки „NOKIA-X2”, ІМЕІ НОМЕР_1 дозволити власнику використовувати за призначенням.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь НДЕКУ при УМВС України в Сумській області, код ЄДРПОУ 25574892 на рахунок 312562722210011, банк ГУДКУ в Сумській області МФО 837013, свідоцтво пл.. код. 25756800 ІПН 255748918191 168 гривень 84 коп. за проведення товарознавчої експертизи.

Міру запобіжного заходу засудженому, до вступу вироку в законну силу, залишити підписку про невиїзд.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 15 діб з моменту його проголошення.

Суддя О. М. Шульга