Рішення № 21541172, 16.02.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Дата ухвалення
16.02.2012
Номер справи
2-797/11
Номер документу
21541172
Форма судочинства
Цивільне
Державний герб України Єдиний державний реєстр судових рішень

Справа № 2/544/83/12

РІШЕННЯ

ІМ'ЯМ УКРАЇНИ

16 лютого 2012 року Слов'янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого Кривошеєва Д.А.

При секретарі Бородавка Н.Ю.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Слов'янська справу за позовом Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

У Слов'янський міськрайонний суд звернулося ПАТ КБ «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ з позивом до ОСОБА_1, і просить стягнути з відповідача заборгованість по кредитному договору № КТНЗАЕ 00000001 від 4 січня 2006 року у сумі 11486,77 доларів США, що за курсом 7,95 гривень відповідно службового розпорядження НБУ № 4174/189 від 23 травня 2011 року складає 91319,82 гривень.

У ході судового розгляду справи позивач, уточнивши заявлені позивні вимоги просить стягнути з відповідача на свою користь позивача заборгованість по кредитному договору № КТНЗАЕ 00000001 від 4 січня 2006 року в сумі 91319,82 гривень.

Представник позивача обґрунтовує заявлені вимоги тим, що: 4 січня 2006 року між позивачем і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № КТНЗАЕ 00000001, згідно якого відповідачу був наданий кредит у сумі 5600,00 Доларів США, з кінцевим терміном повернення 3 січня 2009 року, для придбання автомобіля. Відповідно даного договору відповідач зобовязувався щомісячно погашати кредит, а також проценти за користування кредитом. Однак відповідач свої обовязки по вказаному кредитному договору не виконав і станом на 11 березня 2011 року має заборгованість, а саме: 3819,99 доларів США заборгованість за кредитом, 4322,74 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 87,36 доларів США заборгованість з комісії за користування кредитом, 3256,68 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а загальна сума заборгованості складає 11486,77 доларів США - що за курсом валют встановлених Національним Банком України становить 91319,82 гривень. У звязку з чим з відповідача на користь позивача необхідно стягнути зазначену заборгованість по кредитному договору у сумі 91319,82 гривень, а також понесені судові витрати.

Також представник позивача показав, що заочним рішенням Словянського міськрайонного суду від 27 листопада 2007 року, у відповідності з договором застави, укладеного з відповідачем для забезпечення кредитного договору, було звернуто стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ 21103. На час звернення стягнення автомобіль ВАЗ 21103 було пошкоджено і його вартість не покривала заборгованість відповідача по кредитному договору.

Відповідач заявлені позовні вимоги не визнав, просив у задоволенні позову відмовити. У ході судового розгляду справи відповідач показав, що: 4 січня 2006 року він уклав з позивачем кредитний договір, на суму 5600 доларів США для придбання автомашини. З ціллю забезпечення зобовязань за кредитним договором між ним та позивачем 4 січня 2006 року укладено договір застави рухомого майна відповідно якого він надав позивачу у заставу автомобіль ВАЗ 21103. У звязку з заборгованістю по кредиту, за позовом ПАТ «Приватбанк», заочним рішенням Словянського міськрайонного суду від 27 листопада 2007 року, звернуто стягнення на предмет застави автомобіль ВАЗ 21103 у рахунок існуючої на той час заборгованості 31118,75 гривень, при цьому вартість заставленого автомобілю не визначалась, так як вартість заставленого майна значно перевищувала суму заборгованості за кредитним договором. Таким чином він свої зобовязання по кредитному договору перед позивачем виконав повністю і підстав для задоволення позову не має.

Також відповідач при вирішенні даного спору просить у відповідності з вимогами ст. 257 ЦК України застосувати позовну давність, оскільки позивачем при звернені до суду строк позовної давності пропущено за неповажної причини. Про порушення свого права позивачу було відомо з 27 листопада 2007 року, а до суду з даним позовом він звернувся лише у 2011 році.

Крім того, відповідач на підставі приписів ст. 258 ЦК України просив застосувати строк позовної давності і до вимог позивача щодо стягнення з нього пені, за вказаним кредитним договором.

Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до переконання, що: позов ПАТ КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості, підлягає частковому задоволенню.

Так у ході судового засідання з достовірністю було встановлено, що:

4 січня 2006 року між позивачем ПАТ КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровськ і відповідачем ОСОБА_1 укладено кредитний договір № КТНЗАЕ 00000001. Відповідно даного договору ОСОБА_1, для купівлі автомобілю, надано кредит у сумі 5600,00 доларів США, з кінцевим терміном повернення 3 січня 2009 року, а також 966,0 доларів США на сплату страхових платежів. Згідно даного кредитного договору відповідач зобовязаний щомісячно погашати кредит і сплачувати відсотки за користування кредитом, у розмірі 1,33% на місяць на суму залишку заборгованості за кредитом і комісію за розрахунково-касове обслуговування у розмірі 0,12% від суми кредиту щомісяця.

Виконуючи свої зобовязання по кредитному договору позивач надав відповідачу кредит у сумі 5600,0 доларів США для придбання автомобілю, а також 966,0 доларів США для сплати страхових платежів.

Кредитний договір укладено у письмовій формі в установленому порядку, підписані уповноваженими на це посадовими особами ПАТ КБ «ПриватБанк»та особисто відповідачем, зміст правочина не суперечить вимогам цивільного законодавства та моральним засадам суспільства, і на підставі ст. 629 ЦК України ці договори є обовязковими для виконання.

Статтею 204 ЦК України проголошена презумпція правомірності правочину: правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

За правилами статей 525, 526 і 527 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобовязаний виконати свій обовязок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобовязання чи звичаїв ділового обороту. Одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом.

В звязку з невиконанням зобовязання по кредиту заборгованість ОСОБА_1, перед банком по кредитному договору станом на 11 березня 2011 року, складає: 3819,99 доларів США заборгованість за кредитом, 4322,74 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 87,36 доларів США заборгованість з комісії за користування кредитом, 3256,68 доларів США - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а загальна сума заборгованості складає 11486,77 доларів США.

Службовим розпорядження НБУ № 417/189 від 23 травня 2011 року встановлено курси валют відповідного якого долар США становить 7,95 гривень і таким чином згідно довідки наданої позивачем слідує, що заборгованість відповідача станом на 11 березня 2011 року у національній валюті гривні становить: 30292,52 гривень заборгованість за кредитом, 34279,33 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 692,76 гривень заборгованість з комісії за користування кредитом, 25825,47 гривень - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором, а загальна сума заборгованості складає 91090,09 гривень.

Крім того, у ході судового розгляду справи було встановлено, що:

27 листопада 2007 року заочним рішенням Словянського міськрайонного суду, за позовом ПАТ «Приватбанк», у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № КТНЗАЕ 00000001 від 4 січня 2006 року, у рахунок погашення заборгованості у розмірі 31118,75 гривень, звернуто стягнення на автомобіль ВАЗ 21103, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1

Із акту прийомки автомобіля боржника ОСОБА_1 від 21 листопада 2007 року слідує, що на час прийомки автомобіль ВАЗ 21103, 2000 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 технічно несправний, після аварії, при візуальному огляді виявлено: кузов автомобіля деформовано, крила (переднє та заднє) пошкоджені, оптика розбита, лобове та заднє вітрові стекла розбиті, в салоні крісла деформовані.

Згідно висновку товарознавчої експертизи від 15 травня 2009 року слідує, що ринкова вартість автомобілю ВАЗ 21103, реєстраційний номер НОМЕР_1, на дату оцінки складає 8420 гривень.

Відповідно розрахунку заборгованості по кредитному договору № КТНЗАЕ 00000001, вартість автомобіля відповідача, при визначенні розміру заборгованості була врахована.

Статтею 60 ЦПК України, визначено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

При вирішенні даного спору суд не приймає до уваги ствердження відповідача, що він передавши заставлене майно автомобіль ВАЗ 21103, повністю виконав свої зобовязання по кредитному договору перед позивачем.

Зазначене ствердження відповідача спростовується зібраними по справі доказами: розрахунком заборгованості, актом прийомки автомобілю, та висновком товарознавчої експертизи.

Також судом не приймаються до уваги ствердження відповідача, що позивачем пропущено трирічний строк позовної давності встановлений ст. 257 ЦК України.

Згідно п. 1.1 кредитного договору № КТНЗАЕ 00000001, слідує, банк зобовязується надати позичальникові кредитні кошти шляхом надання готівкою через касу на строк до 3 січня 2009 року включно.

Таким чином відповідач повинен виконати взяті на себе зобовязання по кредитному договору до 3 січня 2009 року. У звязку з невиконанням відповідачем своїх зобовязань позивач звернувся до суду з даним позовом 25 жовтня 2011 року, а тому суд вважає, що позивач у відповідності вимог ст. 257 ЦК України звернувся до суду з даним позовом в межах строку позовної давності.

Разом з тим суд вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором пені у розмірі 3256,68 доларів США, що відповідно курсу валют встановленого Національним банком України становить 25890,61 гривень, задоволенню не підлягають з наступних підстав.

За правилами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобовязання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Тобто пеня це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й доки зобовязання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

До вимоги про стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується позовна давність в один рік частина 2 статті 258 ЦК України.

За правилами ст. 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою повязано його початок.

Правова природа пені така, що строк позовної давності щодо її стягнення обчислюється за кожним днем (місяцем), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня(щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або мав дізнатися про порушення права.

Строк виконання зобовязань по кредитному договору укладеному між позивачем і відповідачем спливає 3 січня 2009 року. На вказану дату позивачу достовірно було відомо, що відповідач свої зобовязання по даному договору не виконав і саме з вказаної дати починається для позивача перебіг часу для звернення до суду з позовом в тому числі і з вимогою про стягнення пені.

Відповідач у ході судового розгляду справи звертався з заявою про застосування строку позовної давності до заявлених ПАТ КБ «ПриватБанк»позовних вимог щодо стягнення пені.

Приймаючи до уваги, що позивачем строк позовної давності відносно вимог щодо стягнення з відповідача пені пропущено, доказів щодо поважності пропуску даного строку позивачем не надано, а тому суд вважає, що у даній частині позовних вимог ПАТ КБ «ПриватБанк»необхідно відмовити.

Згідно вимог ст. 1054 ЦК України слідує, що:

«1. За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.»

Таким чином суд приходить до висновку, що позовні вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк»знайшли своє підтвердження у ході судового розгляду справи і підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача на користь ПАТ «Приватбанк»заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, заборгованості з комісії за користування кредитом, у загальній сумі 65264,62 гривень. (91090,09 25825,47).

Відповідно до вимог статей 81 і 88 ЦПК України понесені судові витрати підлягають стягненню з відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у сумі 627,95 гривень.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 256, 258, 525-527, 530, 1050, 1054 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212 214, ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Водянське, Добропільського району, Донецької області, проживаючого АДРЕСА_1 на користь Публічного Акціонерного Товариства комерційний банк «ПриватБанк» м. Дніпропетровськ, розрахунковий рахунок 29092829003111 (для стягнення заборгованості); р/р 64993919400001 (для стягнення судових витрат) в обласному управлінні Національного банку України м. Дніпропетровськ, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570, заборгованість по кредитному договору № КТНЗАЕ 00000001 від 4 січня 2006 року, а саме: 30292,52 гривень заборгованість за кредитом, 34279,33 гривень заборгованість по процентам за користування кредитом, 692,76 гривень заборгованість з комісії за користування кредитом, а всього у загальній сумі 65264,62 гривень, а також понесені судові витрати в сумі 627,95 гривень.

В частині позовних вимог ПАТ «Приватбанк»до ОСОБА_1, про стягнення пені по кредитному договору № КТНЗАЕ 00000001 від 4 січня 2006 року відмовити, у звязку пропуском позовної давності.

Рішення може бути оскаржено в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Донецької області, шляхом подачі апеляційної скарги через Словянський міськрайонний суд, протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення складене в одному екземплярі в нарадчий кімнаті.

Суддя Слов'янського міськрайонного суду

Кривошеєв Д.А.

Часті запитання

Який тип судового документу № 21541172 ?

Документ № 21541172 це Рішення

Яка дата ухвалення судового документу № 21541172 ?

Дата ухвалення - 16.02.2012

Яка форма судочинства по судовому документу № 21541172 ?

Форма судочинства - Цивільне

Я не впевнений, що мені підходить повний доступ до системи YouControl. Які є варіанти?

Ми зацікавлені в тому, щоб ви були максимально задоволені нашими інструментами. Для того, щоб упевнитись в цінності і потребі системи YouControl саме для вас - замовляйте безкоштовну демонстрацію продукту. Також можна придбати доступ на 1 добу за 680 гривень.
Детальна інформація про ліцензії та тарифні плани.

В якому cуді було засідання по документу № 21541172 ?

У чому перевага платних тарифів?

У платних тарифах ви отримуєте іформацію зі 180 джерел даних, у той час як у безкоштовному - з 22. Також у платних тарифах доступно більше розділів даних та аналітичні інструменти миттєвої оцінки компаній, ФОП, та фізосіб.
Детальніше про різницю в доступах на сторінці тарифів.

Інформація про судове рішення № 21541172, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Судове рішення № 21541172, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області було прийнято 16.02.2012. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні дані.

Судове рішення № 21541172 відноситься до справи № 2-797/11

Це рішення відноситься до справи № 2-797/11. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа:


Наша система підтримує пошук за різними критеріями, такими як регіон або назва суда. Також у персональному кабінеті є можливість детального налаштування, що суттєво прискорює процес пошуку інформації. Це дозволяє ефективно заощаджувати ваш час при отриманні необхідної інформації з реєстру судових рішень та інших офіційних джерел.

Попередній документ : 21541091
Наступний документ : 21541238