Рішення № 21536660, 20.02.2012, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

К О П І Я

Справа №2-901/11

рішення

Іменем України

18 січня 2012 року м.Запоріжжя

Комунарський районний суд м.Запоріжжя у складі:

головуючого судді Іваніної Ю.В.,

при секретарі Ємець А.М.,

за участю представника позивача Фролова В.В.,

представника відповідачів ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Комунарського районного суду м.Запоріжжя, цивільну справу №2-901/11 за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 258869,96 гривень та судових витрат, і за зустрічним позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»про визнання кредитного договору та договору поруки недійсними, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Український промисловий банк»в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», звернулось до Комунарського районного суду м.Запоріжжя з позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_4, в якому просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором в сумі 225879 гривень та судові витрати, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між ТОВ «Український промисловий банк»в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_3 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року, ОСОБА_3 отримав кредит на споживчі цілі у розмірі 25000 доларів США, строком погашення не пізніше 07.08.2022 року зі сплатою процентів за користування кредитом із розрахунку 14,6 процентів річних та комісії за надання кредиту в розмірі 1,5 відсотка від суми кредиту. 09.08.2007 року в якості забезпечення наданого кредитного договору №478-99/К-07 між ТОВ «Український промисловий банк»в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №478-99/П-07, на підставі якого поручитель взяла на себе зобовязання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_3 його зобовязань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору. Однак ОСОБА_3 порушує вимоги кредитного договору, а саме не виконує в обумовлені строки зобовязання щодо сплати кредиту та відсотків, тому ТОВ «Український промисловий банк»в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», змушений звернутися до суду за захистом своїх порушених прав.

08.02.2011 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 звернулися до Комунарського районного суду м.Запоріжжя із зустрічним позовом до ТОВ «Український промисловий банк»в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», в якому просять визнати кредитний договір №478-99/К-07 від 09.08.2007 року, укладений між ТОВ «Український промисловий банк»в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_3, недійсним та припинити договір поруки №478-99/П-07 від 09.08.2007 року, укладений між ТОВ «Український промисловий банк»в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_4, шляхом його розірвання, посилаючись на те, що в порушення законодавства України, зокрема ст.99 Конституції України, ст.ст.4, 203, 215, 548 Цивільного кодексу України, ст.189 Господарського кодексу України, ст.35 Закону України «Про національний банк України», ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»кредитний договір був укладений між сторонами в іноземній валюті, відмінній від національної гривні, що встановлена для обовязкового обігу на території держави, а у відповідача відсутня індивідуальна ліцензія на проведення валютної операції, тому вищевказаний кредитний договір був укладений з грубим порушенням норм матеріального права та діючого законодавства України. Крім того, кредитор має право предявити вимоги до поручителя протягом шестимісячного строку, починаючи з дня виникнення у кредитора права на предявлення такої вимоги, тобто з моменту невиконання боржником основного зобовязання. А так як ТОВ «Укрпромбанк»не зверталось до поручителя із вимогою про дострокове виконання зобовязань більше ніж шість місяців з дня невиконання ОСОБА_3 кредитного зобовязання, тобто встановлений діючим законодавством строк для предявлення вимоги поручителю закінчився, тому договір поруки підлягає припиненню шляхом його розірвання.

28.02.2011 року ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя зустрічний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 до ТОВ «Український промисловий банк»в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», про визнання кредитного договору недійсним та припинення договору поруки шляхом її розірвання прийнято до спільного розгляду з первісним позовом та обєднано дані позови в одне провадження (а.с.84).

Ухвалою Комунарського районного суду м.Запоріжжя від 28.02.2011 року публічне акціонерне товариство «Дельта Банк»залучено до участі у справі в якості правонаступника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом ТОВ «Український промисловий банк»в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк»(а.с.83).

В судовому засіданні 14.04.2011 року представник відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом надала заяву про зміну предмету зустрічного позову в порядку ч.2 ст.31 Цивільно-процесуального кодексу України, в якій просила визнати недійсним кредитний договір №478-99/К-07 від 09.08.2007 року, а також визнати недійсним договір поруки №478-99/П-07 від 09.08.2007 року у звязку з недійсністю основного зобовязання (а.с.117-118).

08.09.2011 року до канцелярії Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом про застосування строків позовної давності по зустрічному позову, в якій він просив застосувати строки позовної давності та відмовити в задоволенні зустрічного позову у повному обсязі з підстав пропущення позивачами строку позовної давності (а.с.165-166).

В ході судового розгляду цивільної справи позивачем за первісним позовом було збільшено розмір позовних вимог. 13.12.2011 року до канцелярії Комунарського районного суду м.Запоріжжя надійшла заява ПАТ «Дельта Банк»про збільшення розміру позовних вимог, в якій позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом просить стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь ПАТ «Дельта Банк»заборгованість за кредитним договором №478-99/К-07 від 09.08.2007 року в розмірі 258869,96 гривень та судові витрати, у звязку з тим, що з моменту подання позову боржники не сплачували кредит, а тому сума боргу збільшилася та станом на 12.12. 2011 року складає 258869,96 гривень (а.с.188).

В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом первісний позов підтримав з підстав, викладених у ньому, просив суд його задовольнити, зустрічний позов не визнав в повному обсязі та надав суду письмові заперечення на зустрічний позов, в яких просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що ТОВ «Укрпромбанк»мало необхідні дозволи та ліцензії, щоб укласти оспорюваний кредитний договір відповідно до вимог Закону України «Про банки та банківську діяльність»та Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 року, тобто спірний кредитний договір не суперечить діючому законодавству, отже підстав для визнання його недійсними немає. Також відсутні правові підстави для припинення договору поруки шляхом його розірвання, так як порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя. В даному випадку днем настання строку виконання основного зобовязання є дата повернення кредиту 07.08.2022 року (а.с.95-100, 122-126). Крім того у судовому засіданні представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом просив суд застосувати строки позовної давності до зустрічного позову та відмовити в його задоволенні у повному обсязі з підстав пропущення позивачами за зустрічним позовом строку позовної давності.

Представник відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом в судовому засіданні зустрічний позов підтримала з підстав, викладених у ньому, просила суд його задовольнити, первісний позов не визнала в повному обсязі, надала письмові заперечення на нього та просила суд відмовити у його задоволенні, посилаючись на те, що кредитний договір є недійсним, а також позивачем за первісним позовом і відповідачем за зустрічним позовом не було надано детального та обґрунтованого розрахунку суми позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом, представника відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом, дослідивши письмові докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

09.08.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк»в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_3 було укладено кредитний договір №478-99/К-07, згідно умов якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 25000 доларів США з оплатою за користування кредитом по процентній ставці 14,6 відсотків річних. В свою чергу ОСОБА_3 зобовязався прийняти, належним чином використати та повернути кредит у зазначеній сумі не пізніше 07.08.2022 року, а також сплатити відповідну платню за користування кредитом в порядку, на умовах та в строки, визначені кредитним договором (а.с.7-9).

Пунктом 4.2.1 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року передбачено, що позичальник зобовязується здійснювати повернення кредиту, сплату процентів за користування ним, комісії, штрафних санкцій та інших платежів за кредитним договором у передбачені кредитним договором строки.

Згідно п.2.4 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року повернення кредиту здійснюється щомісячно частинами в розмірі не менш 138,89 доларів США 89 центів по 10 число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту.

Відповідно до п.2.5 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року повернення кредиту здійснюється шляхом безготівкового перерахування коштів з рахунку позичальника (його поручителів, гарантів та інших осіб у відповідності до п.2.15 кредитного договору) на позичковий рахунок, вказаний у п.2.1, та/або шляхом внесення готівки до каси банку для зарахування її на позичковий рахунок. Кредит повертається лише в тій валюті, у якій він був наданий.

На підставі п.2.6 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року проценти за користування кредитом нараховуються у валюті кредиту за період з дня його надання до дня його повернення проценти нараховуються щомісячно на фактичну заборгованість по кредиту за період з першого по останній день кожного календарного місяця. При розрахунку процентів за користування кредитом використовується метод факт/факт, виходячи з фактичної кількості днів у місяці та році. При розрахунку процентів враховується день надання та не враховується день повернення кредиту.

Згідно п.2.7 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року нараховані проценти сплачуються позичальником у валюті кредиту по 10 число кожного наступного місяця за місяцем нарахування процентів та одночасно з остаточним поверненням кредиту шляхом внесення готівкових коштів у касу банку шляхом безготівкового перерахування з поточного рахунку позичальника, відкритого у банку (філії).

Відповідно до п.2.8 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року сплата комісії за надання кредиту здійснюється у день надання кредиту у валюті кредиту (для кредитів у національній валюті) або у гривневому еквіваленті за офіційним курсом Національного банку України на день сплати (для кредитів в іноземній валюті).

На підставі п.3.1 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року виконання позичальником зобовязань за кредитним договором (повернення кредиту, сплата процентів за його користування, комісії, штрафних санкцій, інших платежів, передбачених договором) забезпечуються іпотекою: однокімнатна квартира (загальна площа 32,92 кв.м, житлова площа 16,63 кв.м), що розташована за адресою: АДРЕСА_3 та порукою ОСОБА_4, що прописана за адресою: АДРЕСА_2, паспорт серії НОМЕР_3, виданий 25 липня 1996 року Комунарським РВ УМВС України в Запорізькій області, ІПН НОМЕР_1.

Згідно п.5.1 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року сторони несуть відповідальність за невиконання або/та неналежне виконання умов кредитного договору в порядку передбаченому чинним законодавством України.

Відповідно до п.5.2 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року у випадку порушення строків повернення кредиту та/або сплати нарахованих процентів за користування ним, комісії та інших платежів, передбачених кредитним договором, банк має право вимагати, а позичальник зобовязаний сплатити банку пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення за кожний день прострочення від суми простроченої заборгованості.

На підставі п.5.3 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року у випадку порушення позичальником своїх обовязків, передбачених кредитним договором (крім тих, що зазначені в п.5.2 кредитного договору), банк має право вимагати від позичальника, а позичальник зобовязаний сплатити банку штраф у розмірі 0,5 процентів від суми кредиту за кожен випадок такого порушення.

Відповідно до п.6.2 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року банк має право вимагати дострокового повного повернення кредиту, сплати процентів, комісії, штрафних санкцій та інших платежів, передбачених кредитним договором, а також відшкодування збитків, завданих банку внаслідок невиконання або неналежного виконання позичальником та/або поручителями (заставодавцями, гарантами, поручителями, майновими поручителями) умов кредитного договору та/або договорів, укладених у забезпечення виконання позичальником зобовязань за кредитним договором, а позичальник зобовязаний протягом 30 календарних днів з дати отримання позичальником відповідної вимоги від банку (а у випадку передбаченому п.4.2.5 не пізніше наступного робочого дня) повернути суму заборгованості по кредиту, що залишилась, сплатити проценти, комісії, штрафні санкції, інші платежі за кредитним договором, а також відшкодувати збитки, завдані банку, зокрема, у разі порушення позичальником строків платежів, що встановлені кредитним договором.

На підставі п.6.3 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року у разі невиконання позичальником вимоги про дострокове виконання зобовязань за кредитним договором у встановлений строк банк має право стягнути примусово (в т.ч. шляхом звернення стягнення на заставлене майно, стягнення заборгованості з поручителів, та/або шляхом договірного списання) всю заборгованість за кредитним договором (кредит, проценти, комісії, штрафні санкції та інші платежі).

Згідно п.7.11 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року всі повідомлення за кредитним договором будуть вважатися зробленими належним чином, у разі якщо вони здійсненні в письмовій формі за підписом уповноваженого представника банку/підписом позичальника, тобто сторони, що відправили повідомлення засвідчені печаткою (для повідомлень банку) та надіслані рекомендованим листом, курєром, телеграфом, або вручені особисто за адресами, зазначеними в кредитному договорі, а у випадку передбаченому п.4.2.4 кредитного договору за адресою позичальника, зазначеною у відповідному повідомленні. Датою надіслання таких повідомлень буде вважатися дата поштового штемпеля відділення звязку відправника.

09.08.2007 року між ТОВ «Український промисловий банк»в особі Запорізької філії ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», та ОСОБА_4 був укладений договір поруки №478-99/П-07, на підставі якого поручитель взяла на себе зобовязання відповідати за повне і своєчасне виконання ОСОБА_3 його зобовязань перед позикодавцем та нести солідарну відповідальність за виконання умов кредитного договору (а.с.10).

Згідно п.2 договору поруки №478-99/П-07 від 09.08.2007 року відповідальність поручителя настає у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобовязань за кредитним договором.

Відповідно до п.3 договору поруки №478-99/П-07 від 09.08.2007 року ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідають перед кредитором як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед кредитором в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи повернення кредиту, сплату процентів, штрафних санкцій та відшкодування збитків.

На підставі п.4 договору поруки №478-99/П-07 від 09.08.2007 року у випадку невиконання (неналежного виконання) боржником зобовязань за кредитним договором кредитор повідомляє про це поручителя шляхом направлення письмової вимоги з зазначенням суми заборгованості та реквізитів рахунків, на які поручитель зобовязаний сплатити заборгованість.

Пунктом 5 договору поруки №478-99/П-07 від 09.08.2007 року передбачено, що поручитель зобовязаний сплатити зазначену у вимозі кредитора суму за вказаними у претензії реквізитами не пізніше 5 днів з моменту її отримання.

Згідно п.8 договору поруки №478-99/П-07 від 09.08.2007 року у випадку порушення терміну, передбаченого пунктом 5 кредитного договору, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми за кожен день прострочення виконання зобовязання.

У звязку з тим, що позичальником не було дотримано умов кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року, позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом було здійснено вимогу дострокового виконання позичальником його зобовязань за кредитним договором в повному обсязі. Так, позивач за первісним позовом направив 22.07.2009 року рекомендованим листом ОСОБА_3 вимогу №07/2-8858 від 20.07.2009 року про дострокове повне виконання зобовязань (а.с.15), яка була отримана згідно повідомлення про вручення поштового відправлення особисто ОСОБА_3 31.07.2009 року (а.с.16). Крім того, ТОВ «Укрпромбанк»було направлено 22.07.2009 року рекомендованим листом ОСОБА_4 вимогу №07/2-8873 від 20.07.2009 року про дострокове повне виконання зобовязань (а.с.15), отриману згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 31.07.2009 року (а.с.16). На момент подання позову до суду вимоги про дострокове повне виконання зобовязань не виконані і відповідні суми позивачу за первісним позовом та відповідачу за зустрічним позовом не сплачені.

Таким чином, ОСОБА_3 вимоги кредитного договору не виконує, в обумовлені строки кредит та відповідну платню по ньому не сплачує. Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом звертався до відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом з вимогою про сплату заборгованості по кредиту, попереджав про звернення до суду, однак останні заходів до погашення заборгованості не вжили.

Станом на 12.12.2011 року у ОСОБА_3 виникла заборгованість за кредитним договором від №478-99/К-07 року від 09.08.2007 року в сумі 258869,96 гривень, а саме: 22637,69 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.12.2011 року складає 180872,88 гривень, сума основного боргу за тілом кредиту, 9761,96 доларів США, що за курсом НБУ станом на 12.12.2011 року складає 77997,08 гривень, проценти за користування кредитними коштами (а.с.189).

Відповідно до виписки з договору про передачу активів та кредитних зобовязань Укрпромбанку на користь Дельта Банку від 30.06.2010 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк», ТОВ «Український промисловий банк»та Національним банком України, в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги за кредитними та забезпечувальними договорами, що забезпечують виконання кредитних зобовязань перед Національним банком, внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях (а.с.92-93).

На підставі договору про передачу активів ТОВ «Укрпромбанк»в рахунок погашення заборгованості від 02.07.2010 року, укладеного між ПАТ «Дельта Банк»та ТОВ «Український промисловий банк», в порядку, в обсязі та на умовах, визначених цим договором, Укрпромбанк передає (відступає) Дельта Банку права вимоги до боржників за кредитними та забезпечувальними договорами, а також за попередніми договорами внаслідок чого Дельта Банк замінює Укрпромбанк як кредитора (стає новим кредитором) у зазначених зобовязаннях (а.с.154-160).

Згідно акту приймання-передачі кредитних договорів, договорів застави (іпотеки), поруки, кредитних справ від 06.08.2010 року ТОВ «Укрпромбанк»передав, а ПАТ «Дельта Банк»прийняв кредитний договір №478-99/К-07 від 09.08.2007 року, іпотечний договір №478-99/Z-07 від 09.08.2007 року, договір поруки №478-99/П-07 від 09.08.2007 року (а.с.94).

Відповідно до банківської ліцензії №67, виданої 13.12.2001 року Національним банком України ТОВ «Український промисловий банк» та зареєстрованої 21.04.1993 року за №164, ТОВ «Укрпромбанк»мав право здійснювати банківські операції, визначені частиною першою та пунктами 5-11 частини другої статті 47 Закону України «Про банки і банківську діяльність»(а.с.101).

Згідно дозвілу №67-5, виданого 27.06.2006 року Національним банком України ТОВ «Український промисловий банк»та зареєстрованого 21.04.1993 року за №164, та додатком до нього ТОВ «Укрпромбанк»мав право здійснювати банківські операції, визначені пунктами 1-4 частини другої та частиною четвертою Закону України «Про банки і банківську діяльність»(а.с.102, 103-104).

Згідно ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобовязанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

На підставі ч.1 ст.516 Цивільного кодексу України заміна кредитора у зобовязані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст.517 Цивільного кодексу України встановлено, що первісний кредитор у зобовязанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи (а.с.92-93, 94, 154-160), ПАТ «Дельта Банк»є правонаступником ТОВ «Укрпромбанк», надав суду всі необхідні документи, що підтверджують перехід до нього права вимоги у спірному зобовязанні, тому суд вважає доводи представника відповідачів за первісним позовом і позивачів за зустрічним позовом про те, що ПАТ «Дельта Банк»не надано доказів, що він є правонаступником ТОВ «Укрпромбанк», необґрунтованими.

Відповідно до ч.2 ст.37 Цивільно-процесуального кодексу України усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обовязкові для нього так само, як вони були обовязкові для особи, яку він замінив.

Згідно до ч.1 ст.60 Цивільно-процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

Доводи представника відповідачів за первісним позовом і позивачів за зустрічним позовом про те, що наданий представником позивача за первісним позовом і відповідача за зустрічним позовом розрахунок заборгованості за кредитним договором не є детальним та обґрунтованим, і відповідачам за первісним позовом незрозуміло з якого періоду почалась формуватися заборгованість, яка сума кредитних зобовязань була сплачена, який розмір відсоткової ставки застосовувався банком та за який період нараховувалась пеня, суд вважає безпідставним, так як в матеріалах справи є розрахунки заборгованості за кредитом, надані ТОВ «Укрпромбанк»та ПАТ «Дельта Банк»(а.с.17, 189) та виписка з рахунку, надана ТОВ «Укрпромбанк», які суд вважає належними доказами по справі.

Будь-яких доказів, які б спростували надані розрахунки заборгованості, процентів за кредитним договором, відповідачами за первісним позовом не надано. Крім того, ніяких клопотань від відповідачів за первісним позовом про призначення експертизи розрахунку заборгованості до суду не надходило.

Відповідно до ч.1 ст.215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, пятою та шостою ст.203 Цивільного кодексу України. Крім того, ч.3 ст.215 Цивільного кодексу України передбачено, якщо недійсність правочину не встановлена законом, але одна із сторін заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину.

Підставою недійсності правочину за ч.1 ст.203 є суперечність змісту правочину нормам Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч.1 ст.345 Господарського кодексу України кредитні операції банків полягають у розміщенні від свого імені, на власних умовах та на власний ризик залучених коштів юридичних осіб (позичальників) та громадян. Кредитними визнаються банківські операції, визначені як такі законом про банки і банківську діяльність.

На підставі ст.2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»кошти це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент.

Статтею 99 Конституції України передбачено, що грошовою одиницею України є гривня. При цьому Основний закон держави не встановлює якихось обмежень щодо можливості використання в Україні грошових одиниць іноземних держав.

Відповідно до ч.2 ст.192 Цивільного кодексу України іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановленому законом. Тобто відповідно до законодавства України, гривня має статус універсального платіжного засобу, який без обмежень приймається на всій території України, однак у той же час обіг іноземної валюти обумовлений вимогами спеціального законодавства України.

Згідно ч.3 ст.533 Цивільного кодексу України використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при розрахунках на території України по зобовязанням допускається у випадках, порядку та умовах передбачених законом.

Статті 47 та 49 Закону «Про банки і банківську діяльність»визначають операції банків із розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик як кредитні операції, незалежно від виду валюти, яка використовується. Вказані операції здійснюються на підставі банківської ліцензії.

Операції з валютними цінностями банки мають право здійснювати на підставі письмового дозволу (генеральна ліцензія) на здійснення операцій з валютними цінностями відповідно до пункту 2 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 року.

З вищевикладеного вбачається, що банки на підставі банківської ліцензії та письмового дозволу на здійснення операцій з валютними цінностями мають право здійснювати операції з надання кредитів в іноземній валюті.

Підпункт «в»п.4 ст.5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання та валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 року, передбачає наявність індивідуальної ліцензії на надання і одержання резидентами кредитів в іноземній валюті, у випадку якщо терміни і суми таких кредитів перевищують встановлені законодавством межі.

Враховуючи, що такі межі законодавством не визначені, здійснення операції з надання банком кредиту в іноземній валюті не потребує індивідуальної ліцензії та не суперечить чинному законодавству.

Отже, суд вважає, що відповідно до ст.ст.192, 533, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.32, 44 Закону України «Про національний банк України», ст.ст.2, 47, 49 Закону України «Про банки і банківську діяльність», ст.ст.1, 4, 34 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», ст.ст.1, 3, 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю»№15-93 від 19.02.1993 року, банк, який у встановленому порядку отримав генеральну ліцензію Національного банку України на здійснення валютних операцій, має достатні юридичні підстави та законне право на надання кредиту в іноземній валюті.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що ТОВ «Укрпромбанк», правонаступником якого є ПАТ «Дельта Банк», мав достатні юридичні підстави та законне право на надання кредиту в іноземній валюті.

Крім того, укладання кредитного договору в іноземній валюті цілком відповідало внутрішній волі ОСОБА_3 При отриманні кредиту він усвідомлював та гарантував, що умови договору для нього зрозумілі, відповідають його інтересам. У нього була можливість передбачити в момент укладення кредитного договору зміни курсу гривні по відношенню до долара США, виходячи з динаміки зміни курсів валют з моменту введення в обіг національної валюти гривні та її девальвації та була можливість отримання кредиту в національній валюті. При укладанні кредитного договору ОСОБА_3 мав необхідний обсяг цивільної дієздатності, не знаходився під впливом омани, обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу важких для нього обставин (п.п.7.1, 7.9 кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року).

Із матеріалів справи вбачається, що сторони мали намір укласти саме кредитний договір в іноземній валюті, реалізували свій намір, і жодних підстав для визнання кредитного договору недійсними суд не вбачає.

Таким чином, відповідно до законодавства України банк мав право за кредитним договором надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязаний повернути таку ж суму грошових коштів та сплатити відсотки. В момент отримання кредиту не існувало заборони ОСОБА_3 взяти кредит саме у доларах і він не надав ніяких заперечень стосовно цього. Крім того, ОСОБА_3 особисто був присутній при укладенні договору, підписав його та отримав вказані кошти, чим підтвердив своє бажання на укладення угоди та взяв на себе обовязок вказану суму повернути до 07.08.2022 року. Банк виконав свої обовязки, так як видав вказану суму, а відповідач своїх обовязків перед банком не виконав.

Частиною 2 ст.1054 Цивільного кодексу України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 Цивільного кодексу України, тобто норми про договір позики.

На підставі ч.1 ст.1049 Цивільного кодексу України позичальник зобовязаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч.1 ст.1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Відповідно до ч.2 ст.533 Цивільного кодексу України, якщо у зобовязанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Згідно зі змістом ст.ст.610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання. Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом. Боржник, який прострочив зобовязання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливості виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до ч.1 ст.1050 Цивільного кодексу України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобовязаний сплатити грошову суму відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України, на підставі ч.2 якої боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст.617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобовязання, звільняється від відповідальності за порушення зобовязання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, відсутність у боржника відповідних коштів.

Відповідно до ст.553 Цивільного кодексу України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обовязку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобовязання боржником. Порукою може забезпечуватись виконання зобовязання частково або у повному обсязі.

Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Згідно зі ст.543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обовязку боржників кредитор має право вимагати виконання обовязку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

На підставі ст.544 Цивільного кодексу України боржник, який виконав солідарний обовязок, має право на зворотну вимогу (регрес) до кожного з решти солідарних боржників у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або законом, за вирахуванням частки, яка припадає на нього.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом ОСОБА_4 є поручителем перед позивачем первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом за виконання умов кредитного договору №478-99/К-07 від 09.08.2007 року та солідарним боржником. У звязку з невиконанням позичальником ОСОБА_3 вимог зазначеного кредитного договору у позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом виникло право вимагати від ОСОБА_4 виконання зобовязань по кредитному договору, які остання ігнорує. Тому є підстави для солідарного стягнення з відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом на користь позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом суми основного боргу по несплаченому кредиту, комісії по кредиту та пені відповідно до приведеного позивачем за первісним позовом та відповідачем за зустрічним позовом розрахунку, який суд визнає належним доказом по справі.

Доводи представника відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом про те, що при збільшені розміру позовних вимог представник позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом повинен був сплатити відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про судовий збір»судовий збір на суму збільшення позовних вимог і тому це є підставою для повернення даної заяви в порядку, передбаченому ст.121 Цивільно-процесуального кодексу України, суд вважає необґрунтованими, так як при подачі первісного позову ТОВ «Укрпромбанк»була сплачена максимальна ставка судового збору, встановлена Декретом Кабінету Міністрів України «Про державне мито»№7-93 від 21 січня 1993 року, в розмірі 1700 гривень.

Враховуючи викладене, суд вважає первісний позов обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню. В той же час, в задоволенні зустрічного позову слід відмовити повністю.

Разом з тим, суд не знаходить підстав для відмови у зустрічному позові у звязку зі спливом строків позовної давності, оскільки відповідно до ч.5 ст.261 Цивільного кодексу України за зобовязаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Відповідно до ч.1 ст.88 Цивільно-процесуального кодексу України, так як судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом, понесені ним і документально підтверджені судові витрати підлягають солідарному стягненню з відповідачів за первісним позовом та позивачів за зустрічним позовом.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.192, 543, 544, 553, 554, 611, 617, 651, 1048, 1049, 1050, 1054 ЦК України, ст.345 ГК України, ст.ст.2, 47, 49 Закону "Про банки і банківську діяльність", ст.ст.10, 11, 16, 60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Первісний позов публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 258869,96 гривень та судових витрат задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 3739800096) 180872 (сто вісімдесят тисяч вісімсот сімдесят дві) гривні 88 копійок суму основного боргу за тілом кредиту, 77997 (сімдесят сім тисяч девятсот девяносто сім) гривень 08 копійок проценти за користування кредитними коштами, а разом 258869 (двісті пятдесят вісім тисяч вісімсот шістдесят девять) гривень 96 копійок солідарної заборгованості по несплаченому кредиту.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на користь публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»(МФО 380236, ЄДРПОУ 34047020, р/р 3739800096) 1700 (одна тисяча сімсот) гривень витрат по сплаті судового збору і 120 (сто двадцять) гривень витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3, ОСОБА_4 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк»про визнання кредитного договору та договору поруки недійсними відмовити повністю.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Комунарський районний суд м.Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя підпис Ю.В. Іваніна

Копія вірна:

Суддя Комунарського районного суду

м.Запоріжжя Ю.В. Іваніна