Рішення № 21517569, 25.10.2011, Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області

Справа № 0907/2-6552/2011 року

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 жовтня 2011 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого суддіБарашкова В.В

секретаря Мельник Н.С.

за участю позивачаОСОБА_1

відповідачаОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Страхового товариства з додатковою відповідальністю “страхова компанія „Альфа-Гарант”, ОСОБА_2 про відшкодування майнової та моральної шкоди внаслідок ДТП,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю страхова компанія „Альфа-Гарант”, ОСОБА_2 з вимогами: про відшкодування вартості ремонту автомобіля ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_1 в сумі 4041,31 грн.; стягнення вартості проведення авто товарознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту №05/11 від 04.01.2011року в сумі 300,00 грн. з СТДВ СК „Альфа Гарант” ; стягнення з СТДВ СК „Альфа Гарант” та ОСОБА_2 в солідарному порядку витрат по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, та стягнути з ОСОБА_2 5000,00гривень відшкодування моральної шкоди.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з мотивів, викладених в позовній заяві. Просив задоволити позовні вимоги.

Представник відповідача СТДВ СК „Альфа Гарант” в судове засідання не зявився, хоча про час і місце судового розгляду повідомлялись у встановленому порядку, про причини неявки суд не повідомили. Відповідно до ст.128 ЦПК України, правом подати суду письмове заперечення проти позову із зазначенням доказів, що підтверджують його заперечення відповідачі не скористались.

Представник відповідача ОСОБА_2 в судовому засіданні вимоги позову заперечив частково, свою позицію виклав в письмовому запереченні проти позову (а.с. 17-18) зокрема, з тих підстав, що вимогу в частині відшкодування ним моральної шкоди позивачу вважає безпідставною, необгрунтованою та розцінює її як зловживання своїми правами з метою отримання безпідставної вигоди за рахунок ОСОБА_2, в частині солідарного стягнення судових витрат заперечує, посилаючись на те що, задоволення та розподіл судових витрат здійснюється у відповідності зі ст.88 ЦПК України. Просив відмовити в задоволенні позовних вимог стосовно себе.

Вислухавши позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 ОСОБА_4 є власником транспортного засобу ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_1 (а.с.9).

Відповідно до картки обліку ДТП встановлено, що 29.12.2010 року о 19 год. 00 хв. По вулиці Ребета зареєстровано зіткнення двох транспортних засобів легкового автомобіля „Шевроле” номерний знак НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2 під керуванням останнього з легковим автомобілем ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_1, що належить ОСОБА_5, яким керував ОСОБА_1.(а.с.10,11).

Постановою Івано-Франківського міського суду від 01 лютого 2011 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: штраф 340 гривень (а.с.6).

З представленої до матеріалів справи копії листа-відповіді СТДВ СК „Альфа Гарант” №12\892 від 26.04.2011року (а.с.7) поліс страхування №ВВ/9073627 обовязкового страхування цивільно-правовоі відповідальності власників транспортних засобів встановлено, що ОСОБА_2 застрахував цивільно-правову відповідальність в Страховому товаристві з додатковою відповідальністю СК „Альфа Гарант” .

Позивач звернувся з заявою до СТДВ СК „Альфа Гарант” про виплату страхового відшкодування по страховому випадку (ДТП), що сталося з вини гр. ОСОБА_2, на яку відповідач надав відмову, мотивуючи її тим, що проведеним транспортно-трасологічним дослідженням (Висновок ТОВ „Експертум АВЕ” вих №17\0411 від 13.04.2011р) встановлено, що пошкодження, які наявні на момент огляду на автомобілі марки „Шевроле” номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля марки ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_1 не характерні для їх взаємного контактування (а.с.7).

Відповідно до ст.16 Закону України “Про страхування” договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Відповідно до ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України "Про страхування" страховим випадком визнається подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику.

Статтею 988 Цивільного кодексу України до обов'язків страховика віднесено, зокрема, вжиття заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку; здійснення страхової виплати у строк, встановлений договором, у разі настання страхового випадку.

На підставі статті 990 Цивільного кодексу України страховик здійснює страхову виплату відповідно до умов договору на підставі заяви страхувальника або іншої особи, визначеної договором, і страхового акта. Такі умови встановлені також частиною 1 статті 25 Закону України "Про страхування", якою передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством на підставі заяви страхувальника.

Як свідчать наведені норми законодавства, страхові виплати здійснюються саме на підставі договору страхування.

Суд критично оцінює посилання відповідача на обгрунтування своєї відмови у виплаті страхового відшкодування на Висновок ТОВ „Експертум АВЕ” вих №17\0411 від 13.04.2011р, відповідно до якого пошкодження, які наявні на момент огляду на автомобілі марки „Шевроле” номерний знак НОМЕР_2 та автомобіля марки ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_1 не характерні для їх взаємного контактування з огляду на наступне.

Копія вказаного висновку не надана позивачу та суду для ознайомлення або як в обгрунтування заперечення проти позову.

Згідно з ч.1 ст.14 Цивільного процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч.3 ст. ст. 61 Цивільного процесуального кодексу України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Факт вини ОСОБА_2 та обставини ДТП підтверджені судовим рішенням,що набрало законної сили. Як вбачається з представленої копії постанови Івано-Франківського міського суду від 01.02.2011року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення: штраф 340 гривень (а.с.6). Відтак припущення висловлені у листі-відповіді СТДВ СК „Альфа Гарант” з посиланням на висновок спеціаліста не є належним та достатнім доказом заперечення позову.

Згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту №05/11 від 04.01.2011року вартість відновлювального ремонту пошкоджень автомобіля ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_1, які виявлені при проведенні експертного огляду 04.01.2011 року з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників, що підлягають заміні становить 4041,34 грн. (а.с. 8-9).

Відповідно до страхового полісу ВВ/9073627 обовязкового страхування цивільно-правовоі відповідальності власників транспортних засобів франшиза становить 510 грн., а тому сума, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 3531 грн. 34 коп.

Також, з відповідача на користь позивача слід стягнути витрати, понесені ним на проведення автотоварознавчого дослідження, які згідно акту виконанних робіт від 04.01.2011 року складають 300,00 грн. (а.с.6) та понесені ним судові витрати: витрати по оплаті судового збору та витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи.

Відповідно до вимог ст.10 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно з ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами та іншими учасниками процесу доказів.

В силу змісту ч.1 ст.57 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Стаття 60 ЦПК України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ч. 1 ст.1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», в позовній заяві про відшкодування моральної шкоди має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її заподіяно позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно п. 5 вищевказаної Постанови Верховного Суду України, до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обовязковому зясуванню при вирішенні спору про відшкодуванні моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного звязку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен зясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій моральній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

При вирішенні спору в частині вимоги позивача про стягнення з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди суд виходить з оцінки причинного звязку між такою шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Оскільки позивачем не наведено підстав та не надано підтвердження, які саме йому заподіяні моральні страждання, а також те, з чого позивач виходив при розрахунку моральної шкоди, не доведено в чому полягає протиправність діяння відповідача та його вина при заподіянні моральної шкоди, вимога ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди не підлягає до задоволення.

На підставі наведеного, відповідно до ст.ст. 627, 629, 979, 988, 990, 991, 1167 Цивільного кодексу України, ст. 8, 16 Закону України “Про страхування” , Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31.03.1995 р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» та керуючись ст.ст.10,11,57,60, 209, 213-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити частково.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії „Альфа Гарант” на користь ОСОБА_1 3531 грн. 34 коп. відшкодування вартості ремону автомобіля ВАЗ 2110, номерний знак НОМЕР_1.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю „Альфа Гарант” на користь ОСОБА_1 300,00 грн. вартості проведення автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості відновлювального ремонту №05/11.

Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю страхової компанії „Альфа Гарант”на користь ОСОБА_1 59,50 грн. витрат по оплаті судового збору та 120,00 грн. по оплаті витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

В решті вимог позову відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Суддя В.В. Барашков