Рішення № 21517157, 14.02.2012, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Справа № 2/544/472/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 лютого 2012 року Словянський міськрайонний суд Донецької області в складі:

головуючого судді Гусинського М. О.,

при секретарі Моїсеєвої О.І.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Словянська цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Українського державного науково-дослідного інституту медично-соціальних проблем інвалідності про порушення Закону України «Про захист прав споживачів», -

В С Т А Н О В И В:

12.07.2010 року ОСОБА_2 звернувся до Словянського міськрайонного суду з позовом до Українського державного науково-дослідного інституту медично-соціальних проблем інвалідності про порушення Закону України «Про захист прав споживачів», пояснюючи свої вимоги тим, що він мав статус інваліда з дитинства, з 14.08.2009 року по 27.08.2009 року проходив обстеження в травматологічному відділенні Українського державного науково-дослідного інституту медично-соціальних проблем інвалідності за направленням, виданим МСЕК № 4 м. Донецька. Знаходячись на обстежені він не отримав належної якості медичних послуг та повного діагностичного обстеження, відповідач на забажав необхідним прийняти до уваги дослідження та консультації Академії медичних наук м. Києва, надав йому тільки 4 консультації лікарів замість 8. Відносно нього відповідачем не виконані зобовязання з надання якісної медичної допомоги інвалідам, порушено право на інформаційну добровільну згоду на медичне втручання, так, як він не давав згоди і не був проінформованим про обсяг діагностичних послуг. Діагноз «Спонділодісплазія»був йому виставлений Академією медичних наук м. Києва, яка має вищий статус, ніж відповідач. Просив суд витребувати з відповідача копію історії хвороби, опис рентгенологічних знімків, відомості про проведені дослідження, ліцензій на проведення робіт з експертної оцінки стану здоровя пацієнтів, кваліфікацію та сертифікацію спеціалістів, відомості стосовно повірки медичних приладів; стандарт якості надаваємих медичних послуг, довідку про виділення грошових коштів на обстеження та лікування інваліда, вартість наданих йому медичних послуг; визнати недійсною консультативну довідку за № 4365 за 2009 рік, видану ОСОБА_2 відповідачем у звязку з тим, що довідка не відповідає вимогам Законів України «Про захист прав споживачів»та «Основам законодавства України про охорону здоровя».

Ухвалою Словянського міськрайонного суду 19 липня 2010 року ОСОБА_2 було відмовлено у відкритті провадження за його позовом до Українського державного науково-дослідного інституту медично-соціальних проблем інвалідності про порушення Закону України «Про захист прав споживачів»у звязку з тим, що діючим законодавством України не передбачений судовий розгляд справ про визнання недійсними як консультативних довідок медичних установ, так і витягів з історії хвороби хворого.

Ухвалою Апеляційного суду Донецької області 20 жовтня 2010 року апеляційна скарга ОСОБА_2 була відхилена, а ухвала Словянського міськрайонного суду від 19 липня 2010 року була залишена без змін.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 23 листопада 2011 року касаційна скарга ОСОБА_2 була задоволена частково, ухвала Словянського міськрайонного суду від 19 липня 2010 року та ухвала Апеляційного суду Донецької області 20 жовтня 2010 року були скасовані, а справа була передана до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Після надходження справи Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ 18 січня 2012 року по справі було відкрите провадження, справа була призначена до судового розгляду.

В судове засідання позивач ОСОБА_2 не зявився. надав заяву про розгляд справи за його відсутності, за участю його представника ОСОБА_1

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 наполягала, дала пояснення. які співпадають із викладеним у позові, додатково пояснила, що її син ОСОБА_2 є інвалідом з дитинства з діагнозом «Діплозія», що МСЕК була встановлена ІІІ група інвалідності, яка потім підтверджувалася. У 2009 році син комісією МСЕК був направлений до Українського державного науково-дослідного інституту медично-соціальних проблем інвалідності для проходження обстеження. Обстеження проводилося протягом трьох тижнів, але за цей час син не отримав необхідного лікування, обстеження було неповне, без рентгенографічного дослідження та частини потрібних аналізів. На підставі консультативної довідки відповідача за № 4365 МСЕК зняв з сина інвалідність, на даний час він не отримує пільги на реабілітацію, позбавлений права на соціальний захист.

14.02.2012 року під час судового засідання представник позивача ОСОБА_1 надала клопотання позивача ОСОБА_2 про забезпечення доказів, в якій ставиться прохання про витребування у відповідача документів, які є предметом позову. До зазначеної заяви в порушення вимог п.13) ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»не додано підтвердження сплати судового збору у відповідному розмірі; заявлені вимоги про забезпечення позову не конкретизовані (відсутні зазначення як найменування, так і дати складання цих документів), співпадають з позовними вимогами, у звязку з чим суд був позбавлений можливості розглянути клопотання, так, як розгляд клопотання фактично є вирішенням позову за суттю.

Просила суд позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача Українського державного науково-дослідного інституту медично-соціальних проблем інвалідності до суду не зявився, але директор інституту надіслав заперечення на позов, в якому просив суд розглянути справу за відсутності представника відповідача, в задоволені позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що консультативні (рекомендаційні) висновки носять інформаційний характер стосовно стану здоровя особи на відповідний період, не є актами індивідуальної дії і не носять правоустанавлюючого значення для МСЕК під час вирішення питання стосовно встановлення (скасування) групи інвалідності.

В судовому засіданні встановлено, що Українським державним науково-дослідним інститутом медично-соціальних проблем інвалідності ОСОБА_2 був виданий випис з історії хвороби № 4365 за період знаходження на медичному дослідженні з 14.08.2009 року по 27.08.2009 року, яка містить медичні показники та лабораторні, інструментальні дослідження (а.с. 4).

19.02.2009 року в діагностичному центрі ДОК ТМО ОСОБА_2 проводилося магнито-резонансна томографія (а.с. 48).

09.02.2005 року та 08.04.2009 року інститутом травматології та ортопедії Академії медичних наук України ОСОБА_2 видавалися консультативні довідки, в яких зазначено привод звернення та медичні рекомендації (а.с. 50).

Розглядаючи справу суд виходив з наступного:

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ч.1 ст.15 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Згідно із ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 ЦК України визначені способи захисту цивільних прав та інтересів судом, зокрема, такими способами можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обовязку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової шкоди);визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Згідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України особи, які беруть участь у справі і вважають, що подання потрібних доказів є неможливим або у них є складнощі в поданні цих доказів, мають право заявити клопотання про забезпечення цих доказів.

Позивач просить суд витребувати у відповідача копію історії хвороби, опис рентгенологічних знімків, відомості про проведені дослідження, ліцензій на проведення робіт з експертної оцінки стану здоровя пацієнтів, кваліфікацію та сертифікацію спеціалістів, відомості стосовно повірки медичних приладів; стандарт якості надаваємих медичних послуг, довідку про виділення грошових коштів на обстеження та лікування інваліда, вартість наданих йому медичних послуг, але позивач жодним чином у позовній заяві та клопотанні не зазначив чому само він просить суд витребувати ці докази у відповідача і чому само він особисто позбавлений можливості їх отримати самостійно; позивач ОСОБА_2 та його представник ОСОБА_1 не надали документального підтвердження наявності в них складнощів в наданні цих доказів, не підтвердили сам факт їх письмового звернення до відповідача стосовно надання зазначених відомостей та/або відмову відповідача у наданні цих відомостей, відповідно до чого позовні вимоги в цій частині не можуть бути задоволеними.

Позовні вимоги в частині визнати недійсною консультативну довідку за № 4365 за 2009 рік, видану ОСОБА_2 установою охорони здоровя, по-перше, недоведені, так, як позивачем в позовній заяві не зазначені підстави для визнання консультативної довідки недійсною, а представником позивача такі обґрунтування не були наведені під час судового розгляду справи, а по-друге, виходять за межі повноважень суду, так, як виписка з історії хвороби, консультативна довідка не є правочином, тому суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні позовних вимог.

Суд також приходить до висновку про те, що позивач обрав неправильний спосіб захисту своїх прав та інтересів, що в даному випадку позивачу потрібно було вимагати у відповідного МСЕК направлення на повторне медичне обстеження, в тому числі і в іншій установі охорони здоровя.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача потрібно стягнути судовий збір на користь держави.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 10, 60, 80, 84, 88, 131, 133, 213, 215 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Українського державного науково-дослідного інституту медично-соціальних проблем інвалідності про порушення Закону України «Про захист прав споживачів» залишити без задоволення.

Стягнути з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІНПП НОМЕР_1, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1, на користь держави судовий збір у сумі 107 грн. 30 копійок на рахунок № 31210206700075 у банку ГУ ДКУ у Донецькій області, КОД ЄДРПОУ (суду) - 26503448, КОД ЄДРПОУ (банку) -37803368, МФО 834016, код класифікації доходів бюджету 22030001

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення.

Повний текст рішення виготовлено 17 лютого 2012 року.

Суддя Словянського міськрайонного суду М. О. Гусинський