Єдиний державний реєстр судових рішень 30.01.2012 Справа № 2а/2570/6252/2011
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"26" січня 2012 р. Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючої-суддіЖитняк Л.О.
при секретаріЖурбіЮ.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу№2а/2570/6252/2011
за позовомВарвинської міжрайонної державної податкової інспекції Чернігівської області
доОСОБА_2
простягнення податкового боргу, -
В С Т А Н О В И В :
13.12.2011 Варвинська міжрайонна державна податкова інспекція Чернігівської області (даліВарвинськаМДПІ) звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 (даліОСОБА_2) про стягнення податкового боргу з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 2170,00грн., мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, посилаючись на обставини, зазначені у позові.
Відповідач проти позову заперечив та у його задоволенні просив відмовити, зазначаючи, що автомобіль КАМАЗ5511 (д/н знак НОМЕР_1) ним у1998році продано (передано ОСОБА_3 за дорученням від03.04.1998 №1136), а отже, заявлені позовні вимоги є неаргументовані та не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, зясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 є фізичною особою, що перебуває на обліку у ВарвинськійМДПІ як платник податків.
В силу пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинності з 01.01.2011, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. А згідно пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Кодексу податковий борг, це сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно пп.14.1.156 п.14.1 ст.14 Кодексу визначено термін «податкове зобов'язання», як сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк.
Також, відповідно до ст.1 Закону України від11.12.1991№1963-XII «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (чинного на момент вчинення правопорушення) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні транспортні засоби, які відповідно до статті 2 цього Закону є об'єктами оподаткування. А згідно ст.5 Закону податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому провадиться технічний огляд.
При цьому з 01.01.2011 у розділіVII «Збір за першу реєстрацію транспортного засобу» Податкового кодексу України, встановлени новий порядок стягнення транспортного збору.
Так, перевіряючи підстави звернення до суду субєкта владних повноважень, враховано, що згідно п.109.2 ст.109 Податкового кодексу України вчинення платниками податків, їх посадовими особами та посадовими особами контролюючих органів порушень законів з питань оподаткування та порушень вимог, встановлених іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, тягне за собою відповідальність, передбачену цим Кодексом та іншими законами України.
Досліджуючи позовні вимоги судом встановлено, що згідно інформації наданої Варвинським відділенням ДАІ відповідачу належить автомобіль КАМАЗ5511, д/н знак НОМЕР_1, обєм двигуна 10850см.куб.
При цьому, у відповідності до ст.ст.1, 3, 5, 6 Закону України «Про податок з власників з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» та згідно розрахунку позивача, ОСОБА_2 має податковий борг з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010рік у сумі 2170,00грн. (а.с.8).
Також, судом встановлено, що позивачем неодноразово вчинялись заходи для погашення відповідачем податкового боргу, а саме: 04.11.2011 ВарвинськоюМДПІ направлено ОСОБА_2 лист за №1231/І/17-016 щодо повної сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів за 2010рік у розмірі 2170,00грн. (вручено 19.11.2011, а.с.5), але зазначена сума до моменту подачі позову до суду в бюджет не перерахована.
Крім того, на підставі ст.2, 10 Закону України від04.12.1990 №509-XII «Про державну податкову службу в Україні» (із змінами та доповненнями) ВарвинськоюМДПІ проведено контроль за сплатою податку з власників транспортних засобів, за результатами якого визначено (довідка від30.11.2011, а.с.7): ставка податку 20,00грн.*10850см.куб.:100=2170,00грн./рік (ст.3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів»).
Таким чином, відповідно до ст.3 Закону України «Про податок з власників з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників наземних транспортних засобів сплачується юридичними та фізичними особами за місцем реєстрації таких транспортних засобів та зараховується до місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України.
При цьому, в силу ч.4 ст.6 Закону якщо право користування транспортним засобом передано фізичною особою за дорученням іншій особі, податок з власників транспортних засобів сплачується його власником або від його імені особою, якій це право передано, якщо це передбачено в дорученні на право користування транспортним засобом, за місцем реєстрації цього транспортного засобу. А отже, твердження відповідача про те, що він не є власником автомобіля КАМАЗ5511 (д/н знак НОМЕР_1) є необґрунтованим, оскільки у1998році ОСОБА_2 не продав транспортний засіб за договором купівлі-продажу, а передав його за дорученням від03.04.1998 №1136 ОСОБА_3 (а.с.27), не вказавши в ньому обовязок сплати податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.
А відповідно до ст.1003 Цивільного кодексу України у договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному.
Крім того, суд звертає увагу на те, що вказане доручення видане терміном на 3роки з правом передоручення і виїзду за кордон і дійсне по 03.04.2001 і на момент звернення позивача до суду в силу ст.1008 Цивільного кодексу України від16.01.2003 №435-IV не припинений.
Отже, судом встановлено, що передбачені чинним законодавством заходи не привели до погашення податкового боргу. Сума податкового боргу в добровільному порядку відповідачем не сплачена.
А оскільки встановлено порушення відповідачем норм Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів», пп.14.1.156, пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 та пп.16.1.4 п.16.1 ст.16, п.41.5 ст.41 та ст.87 Податкового кодексу України, суд визнає, що податковий борг виник саме внаслідок несплати відповідачем податкового зобовязання.
З огляду на встановлене, враховуючи норму п.11 ч.1 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», якою передбачено право органів державної податкової служби стягувати заборгованість перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок майна платників податків, що кореспондується із ст.20 Податкового кодексу України, якою встановлено право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, суд визнає, що кошти платника податків з рахунків у банках, як активи, можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Тому враховуючи п.54.3 ст.54, п.87.1 ст.87 та пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, суд визнав позовні вимоги про стягнення податкового боргу з власника транспортного засобу у сумі 2170,00грн. підтвердженими належними та допустимими доказами і такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача не стягуються.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
П О С Т А Н О В И В :
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) податковий борг з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у сумі 2170,00грн. (дві тисячі сто сімдесят гривень 00коп.) та перерахувати на р/р33213808700087, код22814163, одержувач: місцевий бюджет Антонівської сільської ради, банк УДК в Чернігівській області, МФО853592.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку статей167, 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
СуддяЛ.О.Житняк
Судове рішення № 21496234, Чернігівський окружний адміністративний суд було прийнято 30.01.2012. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а/2570/6252/2011. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: