Постанова № 21496091, 26.01.2012, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2012 року Справа № 2а/2370/47/2012

26.01.12

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Коваленка В.І.,

при секретарі Поповій Ю.Є.,

за участю представників:

позивача ОСОБА_1 за довіреністю,

відповідача не зявився,

третьої особи, яка не заявляє самотійних вимог на предмет спору на стороні відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси адміністративну справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області до Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача підприємство Старобабанівської виправної колонії № 92 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області про визнання дій неправомірними, скасування постанови та зобовязання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області звернулось до суду з адміністративним позовом до Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області, в якому просить:

- визнати дії державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції в Черкаській області заступника начальника відділу Кольцової О.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) неправомірними;

- скасувати постанову державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Кольцової О.В. про відмову у відкритті виконавчого провадження (відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа) від 08.12.2011 року;

- зобовязати державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби заступника начальника відділу Кольцову О.В. відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-2785/09/2370 виданим 03.08.2009 року та вчинити дії по виконанню судового рішення.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державний виконавець при прийнятті оскаржуваної постанови не врахував обовязку третьої особи щодо сплати внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, неправомірно керувався положеннями Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу», оскільки цей закон не має обмежень щодо звернення стягнення на кошти боржника. При цьому, Закон України «Про виконавче провадження»передбачає одним із заходів примусового виконання рішень звернення стягнення на кошти боржника і державний виконавець не в повному обсязі вжив передбачені цим законом заходи примусового виконання рішень.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити.

В запереченнях на адміністративний позов відповідач зазначив, що грошові кошти в розумінні чинного в Україні законодавства є майном і державний виконавець правомірно керувався частиною 5 статті 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу», який є спеціальним щодо діяльності Державної кримінально-виконавчої служби та забороняє звертати стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я. Такі обставини, на думку відповідача, в контексті пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»виключають можливість здійсненя виконавчого провадження. Отже, державний виконавець не допустив порушень вказаного та інших законів, спірна постанова є законною, а тому в задоволенні позову слід відмовити.

У своїх поясненнях представник третьої особи погодився з позицією, викладеною відповідачем.

В судове засідання представник відповідача не зявився, проте подав клопотання, в якому просив розглянути справу без його участі.

Представник третьої особи в судове засідання не зявився, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, повно, всебічно та обєктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до такого висновку.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду у справі № 2а-2785/09/2370 стягнуто з підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаській області (Черкаська область, Уманський район, с. Старі Бабани, ідентифікаційний код 08681063) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Черкаській області (м. Черкаси, вул. Вернигори, 4, ідентифікаційний код 25874421) заборгованість зі сплати страхових внесків в сумі 18638 (вісімнадцять тисяч шістсот тридцять вісім) грн. 59 коп. Постанова суду набрала законної сили 1 липня 2009 року. На підставі зазначеної постанови суду видано виконавчий лист, який предявлений позивачем до виконання 06.12.2011р.

Як встановлено судом, постановою заступника начальника Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області Кольцовою О.В. відмовлено в прийнятті до провадження зазначеного виконавчого документа та відмовлено у відкритті виконавчого провадження з примусового виконання цього виконавчого документа.

Підставою для винесення такої постанови стало те, що згідно пункту 8 частини 1 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (далі Закон України № 606) державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.

Обставиною, що виключає здійснення виконавчого провадження Кольцова О.В. вважала частину 5 статті 26 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»від 23 червня 2005 року № 2713-IV, згідно якої, звернення стягнення на майно органів і установ виконання покарань, їх підприємств, слідчих ізоляторів, навчальних закладів, закладів охорони здоров'я не допускається.

Однак, суд не погоджується з таким висновком державного виконавця з огляду на наведені нижче обставини.

Згідно з частиною 5 статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу положень частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

У відповідності до статті 1 Закону України № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частиною першою статті 11 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Абзацом першим статті 11 Закону № 606 встановлено, що державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.

Судом встановлено, що виконавчим листом Черкаського окружного адміністративного суду від 03.08.2009р. № 2а-2785/09/2370 визначено порядок виконання рішення суду, а саме: стягнення грошових коштів з боржника.

Частинами 1, 2, 3 статті 129 Конституції України визначено, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних. Основними засадами судочинства є: законність; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; забезпечення доведеності вини; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; підтримання державного обвинувачення в суді прокурором; забезпечення обвинуваченому права на захист; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами; забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом; обов'язковість рішень суду.

Тобто, при вирішенні спору по суті, суд досліджує всі обставини у справі та керується нормами матеріального права, після чого виносить законне та обґрунтоване рішення, яке може бути оскаржене. Однак, вже після набрання законної сили судовим рішенням воно є підставою для виконання на всій території України.

Суд зазначає, що спеціальним законом з питань виконання судових рішень є Закон України «Про виконавче провадження»від 21 квітня 1999 року № 606-XIV.

В тому випадку, якщо суд в своєму рішенні вже визначив можливість стягнення грошових коштів з боржника, то державний виконавець не має повноважень, визначених Законом № 606, відмовляти у відкритті виконавчого провадження з підстав заборони звернення стягнення на грошові кошти боржника. Основним завданням державного виконавця є своєчасне і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому цим документом.

Крім того, державний виконавець при вирішенні питання про відкриття виконавчого провадження повинен враховувати, що несплата підприємством Старобабанівської виправної колонії № 92 внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань може спричинити порушення положень частини 1 статті 67 Конституції України, згідно якої кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Суд вважає, що посилання відповідача на ту обставину, яка унеможливлює відкриття виконавчого провадження, що грошові кошти є майном, не має істотного значення для розгляду цієї справи, оскільки сутність спірних правовідносин у справі визначається не фактом належності (неналежності) грошових коштів до майна, а обставиною законності та обґрунтованості вчинення державним виконавцем дій по прийняттю постанови від 08.12.2011р. у відповідності до вимог Закону України «Про виконавче провадження».

Вирішуючи спір по суті, суд виходить з того, що згідно частин 1, 2 статті 25 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 19 Закону № 606 державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в статті 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.

З аналізу наведених положень Закону № 606 можна зробити висновок, що державний виконавець після надходження заяви стягувача перевіряє чи відповідає виконавчий документ встановленим вимогам і якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, то він зобовязаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження.

В судовому засіданні судом встановлено, що державний виконавець не перевіряв наведених відомостей та не врахував, що у семиденний строк з моменту винесення постанови про відкриття виконавчого провадження боржник може виконати рішення самостійно, що виключає необхідність звернення стягнення на майно боржника і матиме наслідком виконання рішення суду.

За таких обставин, суд вважає, що постанова державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області Кольцової О.В. від 08.12.2011р. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та відмови у відкритті виконавчого провадження № 30292427 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-2785/09/2370 підлягає скасуванню, а дії державного виконавця по прийняттю такої постанови є неправомірними. Тому позов у цій частині підлягає задоволенню.

Вирішуючи спір стосовно вимоги позивача про зобовязання державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби заступника начальника відділу Кольцову О.В. відкрити виконавче провадження за виконавчим листом № 2а-2785/09/2370 виданим 03.08.2009 року та вчинити дії по виконанню судового рішення, суд враховує, що згідно частин 1, 2 статті 2 Закону № 606 примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

В силу положень частини 1 статті 3 Закону № 606 у випадках, передбачених законом, рішення судів та інших органів щодо стягнення коштів виконуються податковими органами, банками та іншими фінансовими установами. Рішення зазначених органів можуть виконуватися відповідно до закону також іншими органами, установами, організаціями, посадовими особами та громадянами.

Крім того, суд враховує, що згідно статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Зі змісту наведеної правової норми видно, що судовому захисту підлягають лише порушені права, свободи і інтереси фізичних або права і інтереси юридичних осіб.

Таким чином, суд вважає, що не може розглядати вимоги щодо зобовязання субєкта владних повноважень вчиняти дії у майбутньому у звязку із вірогідним настанням певних наслідків.

У звязку з наведеним, суд також зазначає, що не має повноважень, визначених чинним в Україні законодавством, вирішувати питання про відкриття виконавчого провадження та вчинення відповідних дій замість державного виконавця, а як наслідок зобовязувати його до вчинення таких дій у майбутньому. Тому в цій частині позов задоволенню не підлягає.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 11, 14, 70, 71, 159 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати дії державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області заступника начальника відділу Кольцової О.В. щодо відмови в прийнятті до провадження виконавчого документа та відмови у відкритті виконавчого провадження № 30292427 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-2785/09/2370 виданого 03.08.2009р. Черкаським окружним адміністративним судом про стягнення з підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 управління державного департаменту з питань виконання покарань у Черкаській області на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 18638 грн. 59 коп. неправомірними.

Скасувати постанову державного виконавця Уманського районного відділу державної виконавчої служби Уманського міськрайонного управління юстиції Черкаської області Кольцової О.В. від 08.12.2011р. про відмову в прийнятті до провадження виконавчого документа та відмови у відкритті виконавчого провадження № 30292427 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-2785/09/2370 виданого 03.08.2009р. Черкаським окружним адміністративним судом про стягнення з підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 управління державного департаменту з питань виконання покарань у Черкаській області на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Черкаській області заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 18638 грн. 59 коп.

В іншій частині позову відмовити.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строки та порядку передбаченому статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Коваленко

Повний текст постанови виготовлено 31 січня 2012 року.