Постанова № 21495818, 05.12.2011, Хмельницький окружний адміністративний суд

Копія

Справа № 2270/14247/11

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2011 рокум. Хмельницький Хмельницький окружний адміністративний суд

в складі:головуючого-суддіТарновецького І.І.

при секретаріЧовган Д.В.

за участі:представника позивача Содоми О.В.

представника відповідача Драчука С.Л. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом <в особі ><в чиїх інтересах >Товариства з обмеженою відповідальністю "Нарс Авто" <3-тя особа >до Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції <3-тя особа >про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000432300/0 від 07.05.2010 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто» звернулось в суд з адміністративним позовом до Старокостянтинівської обєднаної державної податкової інспекції Хмельницької області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення Старокостянтинівської ОДПІ № 0000432300/0 від 07.05.2011 року.

В позовних вимогах вказує, що на підставі акту №383/233/33965307 від 07.05.2010 року позапланової невиїздної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Старокостянтинівською ОДПІ, було прийняте податкове повідомлення рішення № 0000432300/0 від 07.05.2011 року, яким встановлено суму завищення бюджетного відшкодування на 48177 грн. Вважає неправильним висновок податкового органу про те, що підприємство проводило реалізацію товарів покупцям по цінах нижчих від цін на момент продажу ідентичних товарів, згідно даних офіційного сайту інтернету, тобто по цінах нижчих за звичайні ціни більше ніж 20 відсотків. (стор. 4 акту перевірки). Посилаючись на Конституцію України, Закони України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про порядок погашення зобов"язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" і судову практику, скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000432300/0 від 07.05.2011 року.

У суді представник позивача позовні вимоги підтримав покладаючись на ті ж докази, що у позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, про що надав письмові заперечення, які підтвердив у суді.

Заслухавши учасників судового розгляду і дослідивши докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, враховуючи наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Нарс Авто» зареєстроване 12.12.2005 року виконавчим комітетом Старокостянтинівської міської ради Хмельницької області, ідентифікаційний код юридичної особи 33965307.

Основними видами діяльності позивача - є роздрібна торгівля автомобільними деталями та приладдям, технічне обслуговування та ремонт автомобілів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах без переваги продовольчого асортименту, роздрібна торгівля автомобілями, діяльність таксі.

Суд встановив, що за висновком акту №383/233/33965307 від 07.05.2010 року стверджено, що відповідно до п.п. 1.8, п.п. 1.18 ст. 1, п.п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 року (із послідуючими змінами та доповненнями) ТОВ «Нарс-Авто» не мав права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість в сумі 48177 грн. за грудень 2009 року.

З доданих до справи матеріалів, а саме договорів купівлі-продажу № 859 від 03.11.2009 року, № 860 від 06.11.2009 року, № 861 від 07.11.2009 року, № 862 від 10.11.2009 року, № 863 від 10.11.2009 року, № 864 від 10.11.2009 року, № 865 від 12.11.2009 року, № 867 від 13.11.2009 року, № 869 від 14.11.2009 року, № 871 від 16.11.2009 року, № 872 від 17.11.2009 року, № 873 від 18.11.2009 року, № 877 від 20.11.2009 року, № 878 від 20.11.2009 року, № 881 від 22.11.2009 року, № 883 від 24.11.2009 року та копій витягів із сайту www.autoprodazha.com, вбачається факт продажу 16 (шістнадцяти) автомобілів в липні 2009 року, з яких позивач отримав дохід.

Згідно податкового повідомлення-рішення № 0000432300/0 від 07.05.2011 року на підставі акту перевірки, встановлено порушення п.п. 1.8, п.п. 1.18 ст. 1, п.п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» та зменшено суму бюджетного відшкодування: в сумі 48177,00 гривень за грудень 2009 року.

Суд дає критичну оцінку висновку податкового органу, щодо визначення реалізації позивачем автомобілів по цінах нижчих від цін на момент продажу ідентичних товарів (бувших у користуванні автомобілів), тобто по цінах нижчих за звичайні ціни більше ніж на 20 відсотків, адже застосована і наведена у письмових запереченнях відповідача методологія визначення рівня звичайних цін є на думку суду, некоректною, так як використовувалась інформація одного сайту інтернету, яка фактично вказує ціну продавця за якою він має намір продати автомобіль, а не реальну (фактичну) ціну продажу. Крім цього, ця інформація є неповною, щоб мати можливість зробити висновок, про звичайну ціну автомобіля, який був у користуванні і в кінці кінців ця ціна є договірною і нікому не відомо за якою ціною вказані на сайті автомобілі були продані і чи продані взагалі, що не встановив податковий орган.

Також, суд звертає увагу, що у відповідності до пп. 1.20.1 п. 1.20 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (Звичайна ціна), якщо цим пунктом не встановлено інше, звичайною вважається ціна товарів (робіт, послуг), визначена сторонами договору. Якщо не доведене зворотне, вважається, що така звичайна ціна відповідає рівню справедливих ринкових цін.

Справедлива ринкова ціна - це ціна, за якою товари (роботи, послуги) передаються іншому власнику за умови, що продавець бажає передати такі товари (роботи, послуги), а покупець бажає їх отримати за відсутності будь-якого примусу, обидві сторони є взаємно незалежними юридично та фактично, володіють достатньою інформацією про такі товари (роботи, послуги), а також ціни, які склалися на ринку ідентичних (а за їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг).

Ринок товарів (робіт, послуг) - сфера обігу товарів (робіт, послуг), яка визначається виходячи з можливості покупця (продавця) реально і без значних додаткових витрат придбати (продати) товар (роботу, послугу) на найближчій стосовно будь-якої із сторін договору території.

Ідентичні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), що мають однакові характерні для них основні ознаки. Під час визначення ідентичності товарів беруться до уваги, зокрема, їх фізичні характеристики, які не впливають на їх якісні характеристики і не мають суттєвого значення для визначення ознак товару, якість і репутація на ринку, країна походження та виробник. Незначні відмінності в їх зовнішньому вигляді можуть не враховуватися.

Однорідні товари (роботи, послуги) - товари (роботи, послуги), які не є ідентичними, мають подібні характеристики і складаються зі схожих компонентів, що дозволяє їм виконувати однакові функції та (або) бути взаємозамінними. Під час визначення однорідності товарів (робіт, послуг) беруться до уваги, зокрема, їх якість, наявність товарного знака, репутація на ринку, країна походження та виробник.

Відповідно до п. 1.20.2 цього ж Закону для визначення звичайної ціни товару (робіт, послуг) використовується інформація про укладені на момент продажу такого товару (роботи, послуги) договори з ідентичними (однорідними) товарами (роботами, послугами) у співставних умовах. Зокрема, враховуються такі умови договорів, як кількість (обсяг) товарів (наприклад, обсяг товарної партії), строки виконання зобов'язань, умови платежів, звичайних для такої операції, а також інші об'єктивні умови, що можуть вплинути на ціну. При цьому умови договорів на ринку ідентичних (у разі їх відсутності - однорідних) товарів (робіт, послуг) визнаються спів ставними, якщо відмінність між такими умовами суттєво не впливає на ціну, або може бути економічно обґрунтована. При цьому враховуються звичайні при укладанні угод між непов'язаними особами надбавки чи знижки до ціни. Зокрема, але не виключно, враховуються знижки, пов'язані з сезонними та іншими коливаннями споживчого попиту на товари (роботи, послуги), втратою товарами якості або інших властивостей; закінченням (наближенням дати закінчення) строку зберігання (придатності, реалізації); збутом неліквідних або низьколіквідних товарів; маркетинговою політикою, у тому числі при просуванні товарів (робіт, послуг) на ринки; наданням дослідних моделей і зразків товарів з метою ознайомлення з ними споживачів.

Суд не бере до уваги подані відповідачем пояснення громадян, які придбали автомобілі в ТОВ "Нарс Авто", оскільки дані пояснень неможливо ідентифікувати із відомостями вказаними в договорах купівлі-продажу.

Таким чином, суд робить висновок, що відповідач не мав права визначати звичайну ціну вживаних автомобілів за власною метолологією, яка як встановлено вище не грунтується на Законі, а фактично є припущенням, оскільки не має жодних доказів встановлення податковим органом цієї звичайної ціни, яка не може бути інформацією одного з сайтів інтернету, яку відповідач використав під час перевірки позивача і зробив ці свої необгрунтовані висновки.

Пунктом 1.8 ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

За загальним правилом, установленим п. 4.1 ст. 4 Закону України "Про податок на додану вартість", база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг). У разі якщо звичайна ціна на товари (послуги) перевищує договірну ціну на такі товари (послуги) більше ніж на 20 відсотків, база оподаткування операції з поставки таких товарів (послуг) визначається за звичайними цінами.

Інші випадки застосування звичайних цін для визначення бази оподаткування податком на додану вартість встановлені пунктами 4.2, 4.8, 4.9, підпунктом 7.4.1, пунктами 82.3 та 9.3 Закону України "Про податок на додану вартість".

З аналізу зазначених норм вбачається, що за звичайними цінами визначається база оподаткування податком на додану вартість у таких операціях: 1) у яких договірні ціни є меншими за звичайні більше ніж на 20 відсотків; 2) бартерних; 3) із безоплатної передачі товарів чи послуг; 4) натуральних виплат у рахунок оплати праці фізичним особам; 5) передачі товарів (робіт, послуг) у межах балансу платника податку для невиробничого використання, витрати на яке не відносяться до валових витрат виробництва (обігу) і не підлягають амортизації; 6) із поставки товарів чи послуг пов'язаним із платником податку особам; 7) із поставки товарів чи послуг суб'єкту підприємницької діяльності, не зареєстрованому як платник податку на додану вартість; 8) із поставки товарів чи послуг з використанням вексельних розрахунків чи розрахунків іншими борговими інструментами; 9) ліквідації виробничих або невиробничих фондів за самостійним рішенням платника податку; 10) безоплатної передачі основних фондів особі, не зареєстрованій як платник податку на додану вартість; 11) переведення основних фондів до складу невиробничих; 12) використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування податком на додану вартість або звільнені від такого оподаткування, придбаних товарів, послуг чи основних фондів, за якими був нарахований податковий кредит у поточному або минулих податкових періодах; 13) із поставки культурних цінностей для розрахунку бази оподаткування у вигляді дилерської маржі; 14) умовного продажу товарних залишків та основних фондів, наявних у платника податку на день анулювання свідоцтва про його реєстрацію платником податку на додану вартість.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі, якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги).

Згідно частин 1 - 2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Підсумовуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивач правомірно у декларації з ПДВ за грудень 2009 року відобразив бюджетне відшкодування на загальну суму 99107 гривень, а суб"єкт владних повноважень, який заперечує проти позову не довів що діяв у межах Закону, що підтверджено доказами, які перевірено судом, тому позов підлягає задоволенню, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись Законами України "Про податок на додану вартість", "Про оподаткування прибутку підприємств" і ст.ст. 4-15, 70-71, 86, 94, 98-99,122, 158-163, 167, 186 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Старокостянтинівської об'єднаної державної податкової інспекції № 0000432300/0 від 07.05.2010 року.

Постанова суду може бути оскаржена до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Хмельницький окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її отримання.

Постанова набирає законної сили в порядку статті 254 КАС України.

Повний текст постанови виготовлено 08 грудня 2011 року

< чи набрала законної сили ><Дата набрання законної сили >

Суддя/підпис/І.І. Тарновецький

"Згідно з оригіналом" СуддяІ.І. Тарновецький