Постанова № 21495626, 30.01.2012, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 січня 2012 р. № 2-а- 15815/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Піскун В.О.

при секретарі судового засідання - Мараєвій О.В.

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного підприємства "МАРШАЛ" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - Приватне підприємство “МАРШАЛ”, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення - рішення від 22 червня 2011 року № 0002142311.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що з винесеним відповідачем податковим повідомленням рішенням від 22.06.2011 року № 0002142311 на підставі висновків акту позапланової виїзної перевірки від 04.05.2011 року №396/2311/31870046 не погоджується. Оскільки вважає висновки перевірки необґрунтованими, такими, що ґрунтуються виключно на припущеннях фахівця органу державної податкової служби та суперечать чинному законодавству України. Позивач вважає, що він правомірно відніс до складу податкового кредиту за лютий 2011 року суму ПДВ по взаємовідносинам з ТОВ «777», на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від постачальника. Позивач зазначив, що на весь придбаний за договором комісії товар фахівцю державної податкової служби були надані всі підтверджуючи документи, в тому числі податкові накладні, питань щодо правильності їх оформлення не виникало. Позивач вважає, що встановлення відповідачем обґрунтованості розумних економічних або інших причин (ділової мети) є втручанням в діяльність підприємства. При цьому позивач зазначив, що в ціну ПММ, які він придбав по договору комісії, закладений прибуток, з метою отримання якого і здійснюють свою діяльність постачальники, що не є виробниками ПММ. Позивач, посилаючись на факти, викладені в позовній заяві, просив суд позов задовольнити.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав та просив задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що перевіркою Приватного підприємства “МАРШАЛ” було встановлено порушення позивачем п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на загальну суму 23858,00 грн. За результатами встановлених порушень винесено оскаржуване податкове повідомлення рішення. При цьому, зазначив, що позивач сформував податковий кредит за рахунок ТОВ «777», перевіркою якого встановлено, що ТОВ «777» є транзитером торгівельної націнки від виробника до покупців по взаємовідносинам за лютий 2011 року з покупцями, оскільки вартість товарів придбаних у ТОВ “777” вища ніж у виробника. Таким чином, відповідач вважає, що у позивача були відсутні обґрунтовані розумні економічні або інші причини (ділова мета), що стали підставою для формування податкового кредиту по ПДВ, а тому оскаржуване податкове повідомлення рішення не підлягає скасуванню.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов наступного висновку.

Приватне підприємство “МАРШАЛ” зареєстроване Чугуївською районною державною адміністрацією Харківської області 04.04.2003 року, перебуває на податковому обліку в Чугуївській об'єднаній державній податковій інспекції Харківської області та зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва НОМЕР_2, що підтверджено випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців серії НОМЕР_1, довідкою з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України №294203, довідкою про взяття на облік платника податків від 21.04.2003 року №1522, свідоцтвом про реєстрацію платника ПДВ від 30.07.2003 року (арк. справи 6-7, 16-17).

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що фахівцем Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області з 18.04.2011 року по 22.04.2011 року проведено позапланову виїзну перевірку Приватного підприємства “МАРШАЛ” з питань правомірності нарахування податкового зобовязання та податкового кредиту за період з 01.02.2011 року по 28.02.2011 року, за результатами якої складений акт №396/2311/31870046 від 04.05.2011 року (арк. справи 19-25).

Відповідно висновків акту перевірки позивачем порушено п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України № 2755-VI від 02.12.2010 року із змінами та доповненнями, в результаті чого занижено податок на додану вартість за лютий 2011 року на загальну суму 23858,00 грн.

На підставі зазначеного акту перевірки податковим органом винесене податкове повідомлення - рішення №0002142311 від 22.06.2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 23859,00 грн., в тому числі за основним платежем - 23858,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями - 1 грн. (арк. справи 27).

Судом встановлено, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення винесено за результатами перевірки правомірності формування позивачем податкового кредиту з ПДВ у лютому 2011 по взаємовідносинам з ТОВ “777”.

Суд зазначає, що відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Згідно з підпунктом 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України підставою для нарахування податкового кредиту є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Відповідно до п. 198.3. ст. 198 цього кодексу податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до складу податкового кредиту суми податку сплаченого (нарахованого) податку у звязку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформленими з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 цього кодексу датою виникнення права платника податку на віднесення до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбудеться раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів /послуг, що підтверджено податковою накладною.

Отже, наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманих товарів та послуг з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції.

З матеріалів справи вбачається, що 04.01.2011 року між позивачем (комітентом) та ТОВ “777” (комісіонером) був укладений договір комісії на покупку ПММ №8-К (арк. справи 29-30).

Згідно п. 1.1 договору комісіонер зобов'язується за дорученням комітента за винагороду здійснювати за рахунок комітента та від свого імені угоди по придбанню паливно-мастильних матеріалів (надалі - товар) в асортименті та по цінам, не вище узгоджених сторонами, в строки і в об'ємах визначених в додатках до цього договору, що є його невідємною частиною.

На підставі договору комісії, за дорученням позивача, ТОВ “777” придбало та передало у власність позивачу поливно-мастильні матеріали, що підтверджується дорученнями та актами прийому-передачі, а саме: актом прийому-передачі № 1маршал та за дорученням № 1 від 22.02.2011р. дизельне пальне в кількості 11.233 т. на загальну суму 103377,30 грн. в тому числі ПДВ 17229,55 грн.; актом прийому-передачі № 2маршал та за дорученням № 2 від 22.02.2011р. дизельне пальне в кількості 38.364 т. на загальну суму 380455,79 грн. в тому числі ПДВ 63409,30 грн.; актом прийому-передачі № 3маршал та за дорученням № 3 від 25.02.2011р. дизельне пальне в кількості 5.246 т. на загальну суму 48876,98 грн. в тому числі ПДВ 8146,16 грн.; актом прийому-передачі № 4маршал та за дорученням № 4 від 28.02.2011р. дизельне пальне в кількості 24.719 т. на загальну суму 229960,86 грн. в тому числі ПДВ 38326,81 грн.; актом прийому-передачі № 5маршал та за дорученням № 5 від 28.02.2011р. дизельне пальне в кількості 31.915 т. на загальну суму 335203,25 грн. в тому числі ПДВ 55867,21 грн.; актом прийому-передачі № 6маршал та за дорученням № 6 від 28.02.2011р. дизельне пальне в кількості 12.368 т. на загальну суму 123890,26 грн. в тому числі ПДВ 20648,38 грн. (арк. справи 31-32, 34-35, 37-38, 40-41, 43-44, 46-47).

Відвантаження паливно-мастильних матеріалів здійснювалось від постачальника ТОВ «777» залізничним транспортом на ст. Чугуїв та ст. Шевченкове Південне в місце зберігання позивачем ПММ, що підтверджено залізничними накладними №43339365, №43333277, №43333301, №43302629, №43315357, №43302678, №43302660 (арк. справи 65-71).

Відповідно до договорів суборенди ємкостей для ПММ від 22.10.2010 року №5 та №08/3 позивач орендує у ТОВ «777» ємкості для зберігання ПММ, які передані йому за актами прийому передачі, за наступними адресами: м. Чугуїв, вул. Б. Хмельницького, 16 та смт. Шевченкове, вул. Шевченка, 58 (арк. справи 121-126).

ТОВ “777” виписало та надало позивачу щодо здійснення господарських операцій, обумовлених вказаним договором, наступні податкові накладні: №49 від 22.02.2011 р., №50 від 22.02.2011 р., №59 від 25.02.2011 р., №65 від 28.02.2011 р., №67 від 28.02.2011 р., №68 від 28.02.2011 р. (арк. справи 33, 36, 39, 42, 45, 48), що включені до реєстру виданих та отриманих податкових накладних за лютий 2011 року (арк. справи 187-228).

Оплата за товар на адресу ТОВ “777” зроблена згідно платіжних документів: №252 від 21.02.2011 р., №261 від 23.02.2011 р., №266 від 25.02.2011 р., №270 від 28.02.2011 р., №254 від 22.02.2011 р., №264 від 24.02.2011 р. (арк. справи 59-64).

Суми податку на додану вартість сплачені позивачем в ціні отриманих товарів та послуг, на підставі виданих ТОВ “777” податкових накладних, були включені позивачем до складу податкового кредиту в податковій декларації за лютого 2011 року (арк. справи 102-109).

Отже, позивач виконав вимоги, передбачені пунктом 198.3 статті 198 Кодексу, сплативши податок на додану вартість в ціні отриманих товарів від ТОВ “777”, яке в свою чергу, виконало вимоги п. 201.1 ст. 201 Кодексу видало позивачу належним чином оформлені податкові накладні на сплачені ним суми податку.

Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за лютий 2011 року суми податку на додану вартість, сплачені позивачем в ціні отриманих товарів від ТОВ “777”.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача, що право позивача на податковий кредит не виникло, оскільки вартість товарів придбаних у ТОВ “777” вища ніж у виробника виходячи з наступного.

Відповідно до положень Закону України “Про підприємництво” № 698-ХІІ від 07.02.1991 року підприємництво - це безпосередня, самостійна, систематична, на власний ризик діяльність по виробництву продукції, виконанню робіт, наданню послуг з метою отримання прибутку, яка здійснюється фізичними та юридичними особами, зареєстрованими як суб'єкти підприємницької діяльності у порядку, встановленому законодавством. Підприємці мають право без обмежень приймати рішення і здійснювати самостійно будь-яку діяльність, що не суперечить чинному законодавству, і одним із принципів підприємницької діяльності є самостійність у формуванні програми діяльності та виборі постачальників і споживачів вироблюваної продукції.

Враховуючи наведене суд вважає, що придбання товарів у постачальників (не виробників) за цінами вищими ніж ціни виробника не може бути підставою для виключення з податкового кредиту з ПДВ сум податків сплачених в ціні придбаних товарів.

Крім того, позивачем до суду надані первинні бухгалтерські документи, а саме: видаткові накладні та періодичні звіти (арк. справи 127-186), які підтверджують використання позивачем у власній господарській діяльності товару, що був придбаний ним за вищевказаним договором комісії у ТОВ “777” та у подальшому реалізований невизначеному колу споживачів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ “777” і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми, відповідно до податкових накладних, які виписані на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Крім того, судом встановлено, що господарські операції між позивачем та його контрагентом мали реальний характер, діяльність була спрямована на отримання економічної вигоди від підприємницької діяльності, а не за рахунок неправомірного отримання коштів з Державного бюджету, підприємства ознак фіктивності не мали.

Відповідачем не надано до справи жодних доказів фактичного нездійснення господарських операцій, відповідні суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту. Наявні в матеріалах судової справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, докази недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані. Підстав для висновку про те, що позивачем було сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Відповідно до положень ч.2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідач не довів належним чином правомірність власних висновків, правильність та законність прийнятого податкового повідомлення-рішення, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 94, 160, 161, 162, 163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Харківський окружний адміністративний суд -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "МАРШАЛ" до Чугуївської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області про скасування податкового повідомлення - рішення - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 22 червня 2011 року № 0002142311.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлено 01.02.2012 року.

Суддя Піскун В.О.