Постанова № 21494132, 21.12.2011, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 грудня 2011 р. Справа № 2а-7459/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.

за участю секретаря судового засідання - Сахно М.В.,

представника позивача - Ломака Ю.М.

представників відповідача - Голуб А.В., Піддуди О.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості" до Контрольно-ревізійного управління в Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги ,-

В С Т А Н О В И В:

Сумське обласне комунальне підприємство «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» (далі - позивач, СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості») звернулося до суду з адміністративним позовом до Контрольно-ревізійного управління в Сумській області (далі відповідач, КРУ в Сумській області), в якому з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог (т.3, а.с.177-179) просило визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного відділу в м. Суми і Сумському району КРУ в Сумській області «Про фінансові порушення, що виявлені ревізією у СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» від 11 серпня 2010 року за вихідним №17-12/36 в частині вимог:

- перерахувати до спеціального фонду Державного бюджету кошти, які надійшли за ревізуємий період від погашення кредитів, наданих позичальникам з державного бюджету (тіло кредиту) в загальній сумі 1 287 039,11 грн. (п.2 вимоги);

- в подальшому дотримуватися вимог п. 38 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998р. №1597 (далі Правила №1597), ч.ч.6, 7 р. 4 Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 30.08.2005р. «Про обласну цільову програму підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки» зі змінами (пункт 8 вимоги).

Свої вимоги мотивує не доведеністю відповідачем факту вчинення СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» порушення пункту 37 Правил №1597 в частині не зараховування 1 287 039 грн. 11 коп., які надходили йому в ревізуємому періоді від погашення кредитів, наданих позичальникам за рахунок державного бюджету на відповідні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, з подальшим спрямуванням на кредитування індивідуального житлового будівництва на селі. Стверджує, що враховуючи зміст вказаного пункту, відповідач повинен був дослідити те, чи з Державного бюджету України позичальники отримували кошти, які вони згодом повертали позивачу в ревізуємий період, однак, в акті ревізії відсутні посилання на дослідження відповідачем джерел фінансування за рахунок яких позичальники отримували кошти, які вони перераховували позивачу в ревізуємому періоді. А висновок відповідача про те, що 1 287 039 грн. 11 коп. - це кошти, які були раніше надані позичальникам за рахунок коштів Державного бюджету України, які КРУ в Сумській області обґрунтовує довідками (що не є первинними або зведеними документами бухгалтерського обліку), які були складені позивачем під час ревізії та надані відповідачу на його вимогу, вважає необґрунтованим, а п.2 вимоги протиправним. (т.1, а.с.215-217,т.3, а.с.174-176).

Що стосується п.8 оскаржуваної вимоги, позивач вважає, що відповідач не конкретизував, яких саме вимог, зазначених у вказаному пункті необхідно дотримуватися. Така вимога, на думку позивача, є тотожною до вимоги про необхідність дотримання Конституції України та законів України. Стверджував, що в Сумській обласній державній адміністрації відсутні повноваження по затвердженню кошторисів для відповідача (т.4, а.с.81-82). Просив позовні вимоги в цій частині задовольнити.

Відповідач - проти позовних вимог заперечував, та надав письмове заперечення проти позову (т.1, а.с.111-112, 205-210). В обґрунтування своєї позиції зазначив, що ревізією використання бюджетних коштів, виділених для надання довгострокових пільгових кредитів індивідуальним забудовникам на селі було встановлено, що позивачем всього з отриманої від позичальників в ревізійному періоді на банківський рахунок підприємства загальної суми коштів у розмірі 8820301,25 грн., було перераховано на реєстраційні рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, тільки 4390392,47грн., при цьому залишено на банківських рахунках підприємства, відкритих у АК Укрсиббанку, АК Промінвестбанку, ВАТ Державний ощадний банк України: - відсотки за користування такими кредитами - 989107,48 грн.; - нараховані штрафи за порушення строків погашення кредитів - 143340,92грн.; - коефіцієнт перерахунку (інфляційні) - 1757231,49грн., - частка тіла кредиту, виданого за рахунок нетрадиційних джерел фінансування - 253189,78 грн.; - а також частка тіла кредиту (виданого з державного бюджету) в загальній сумі 1287039,11грн., яка повністю використана на потреби підприємства. При цьому вважає, що не перерахування позивачем на відповідний реєстраційний рахунок, відкритий у Головному управлінні Державного казначейства України у Сумській області коштів, які надійшли за ревізуємий період від погашення кредитів, наданих позичальникам з державного бюджету (тіло кредиту) в загальній сумі 1287039,11грн., та їх фактичне витрачання на здійснення операцій, пов'язаних з наданням та обслуговуванням державних пільгових кредитів, наданих індивідуальним сільським забудовникам, здійснено в порушення п.37 Правил №1597.

Також стверджує, що позивачем, в порушення п. 38 вказаних Правил №1597, використано кошти для своїх потреб, які надійшли від сплати відсотків за користування кредитами, штрафів за порушення строків погашення кредитів, коефіцієнт перерахунку (інфляційні) всього в загальній сумі 2889679,89 грн. (989107,48 грн. + 143340,92грн. + 1757231,49грн.) без складання затверджених облдержадміністрацією кошторисів та плану використання бюджетних коштів.

Беручи до уваги вказані порушення відповідач вважає, що його дії та оскаржувана вимога узгоджуються з нормами чинного законодавства та просить у задоволенні позовних вимог відмовити. (т.1, а.с.111-112, 205-210).

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги, з підстав, викладених у позові та поясненнях (т.1, а.с.215-217, т.3, а.с.174-176,т.4, а.с.81-82), підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідача проти позову заперечували з підстав, зазначених у письмових запереченнях (т.1, а.с.111-112, 205-210), просили у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, дослідивши матеріали справи, в тому числі висновок судово-економічної експертизи, та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» (код 21115411) зареєстроване як юридична особа, засновано на комунальній власності територіальної громади міста Суми. В своїй діяльності керується статутом, затвердженим начальником управління майном Сумської обласної ради 30.09.2004р. та зареєстрованим виконавчим комітетом Сумської міської ради 29.11.2004р., остання реєстраційна дія щодо викладення Статуту в новій редакції вчинена 21.07.2010р., що вбачається з позову, та підтверджується поясненнями представників сторін та копією свідоцтва про державну реєстрацію (т.1, а.с.63), копією статуту (т.1, а.с.84-88).

У період з 31.05.2010р. по 02.08.2010р. головним контролером-ревізором Піддудою О.Р. та провідним контролером-ревізором Квасом В.О. Контрольно-ревізійного відділу в м. Суми КРУ в Сумській області було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності підприємства позивача за період з 01.01.2008р. по 30.04.2010р., результати якої зафіксовані в акті №18-20-03/015 від 04.08.2010року (т.1. а.с.36-62).

В ході ревізії, зокрема, використання бюджетних коштів, виділених для надання довгострокових пільгових кредитів індивідуальним забудовникам на селі було встановлено порушення п..37 Правил №1597, чим завдано матеріальної шкоди (збитків) на суму 1287039грн. 11коп. (т.1, а.с.53-54) в частині не зарахування на відповідні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, з подальшим спрямуванням на кредитування індивідуального житлового будівництва на селі, коштів (тіло кредиту), які надходять від погашення кредитів, наданих позичальникам за рахунок державного бюджету, а також порушення п. 38 вказаних Правил в частині використання коштів для своїх потреб, які надійшли від сплати відсотків за користування кредитами, штрафів за порушення строків погашення кредитів, коефіцієнтів перерахунку (інфляції) без складання кошторисів та плану використання бюджетних коштів (т.1, а.с.57-58).

Згідно п.7 ст. 10 Закону України «Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні» контрольно-ревізійним управлінням в областях, підрозділам (відділами, групам) у районах, містах і районах у містах надається право пред'являти керівникам та іншим службовим особам підконтрольних установ, що ревізуються, вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства з питань збереження і використання державної власності та фінансів, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства.

За результатами ревізії у відповідності до зазначених вимог, на адресу позивача був надісланий лист-вимога «Про фінансові порушення, що виявлені ревізією у СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» від 11.08.2010р. за №17-12/36 (т.1, 34-35), яким серед іншого, зобовязано позивача:

- перерахувати до спеціального фонду Державного бюджету кошти, які надійшли за ревізуємий період від погашення кредитів, наданих позичальникам з державного бюджету (тіло кредиту) в загальній сумі - 1287039,11грн. (пункт 2 вимоги);

- в подальшому дотримуватися вимог п. 38 Правил №1597, частин 6, 7 розділу 4 Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 30.08.2005р. «Про обласну цільову програму підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки» зі змінами (пункт 8 вимоги). Про виконання цих обовязкових вимог та вжиті заходи необхідно було повідомити відповідача у строк до 15 вересня 2010р. з наданням завірених копій розпорядчих та інших документів.

Задовольняючи позовні вимоги суд виходить з наступного.

З акта ревізії (т.1, а.с.51-54) вбачається, що підставою для формування пункту другого оскаржуваної вимоги, стало встановлення порушення позивачем п. 37 Правил №1597, відповідно до якого кошти, які надходять від погашення кредитів, наданих позичальникам за рахунок державного бюджету, зараховуються на відповідні реєстраційні рахунки, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, з подальшим спрямуванням на кредитування індивідуального житлового будівництва на селі.

Однак, з фактом встановленого відповідачем в ході ревізії допущення позивачем порушення вказаного пункту Правил №1597 суд не може погодитись, приймаючи до уваги наступне. Так, як встановлено в судовому засіданні та вбачається з акта ревізії, (т.1, а.с.51) у ревізуємому періоду позивач на пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників отримував кошти з державного, обласного та місцевого бюджетів за загальним та спеціальним фондами у відповідності до цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006 - 2011 роки, яка затверджена сесією Сумської обласної ради від 30.08.2005р. (т.1, а.с.12).

Фінансування програми «Власний дім» (розділ №4) (т.1, а.с.15), в свою чергу здійснюється у відповідності з Положенням про порядок формування і використання коштів фондів підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998р. №1211 (далі Положення №1211), відповідно до п.п.11-13 якого, фонди надають індивідуальним забудовникам довгострокові кредити згідно із затвердженими програмами індивідуального житлового будівництва в Автономній Республіці Крим, областях та м. Севастополі. Кредити надаються на зворотній основі з дотриманням основних принципів кредитування (платності, строковості та цільового використання їх забудовниками для спорудження в сільській місцевості нових індивідуальних житлових будинків з надвірними підсобними приміщеннями або для його завершення). Списки індивідуальних забудовників, які потребують кредитування за рахунок коштів фондів, складаються фондами та затверджуються органами місцевого самоврядування. Надання та повернення довгострокових кредитів індивідуальними забудовниками здійснюється згідно з правилами, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

При цьому, відповідно до п. 9 Положення 1211, кошти фонду формуються за рахунок:

1)коштів Державного бюджету, виділених для надання пільгових довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам;

2)частини державних капітальних вкладень, що виділяються на розвиток соціальної сфери села;

3)частини капітальних вкладень, передбачених у місцевих бюджетах на виконання програм соціально-економічного розвитку відповідних територій;

4)банківських кредитів;

5)залучених на договірних засадах для житлового будівництва коштів підприємств, установ, організацій та окремих громадян;

6)за рішеннями відповідних органів місцевого самоврядування: частини справлених місцевих податків і зборів; частини сум, що нараховуються контролюючими органами за відповідні порушення, штрафів та інших санкцій, що надходять до місцевих бюджетів;

7)надходжень від підвищення ставок акцизного збору на продаж спирту етилового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів (за умови набрання чинності відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами);

8)відрахувань від митних зборів і платежів (за умови набрання чинності відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами);

9)частини амортизаційних відрахувань підприємств та організацій (за умови набрання чинності відповідними законодавчими та іншими нормативно- правовими актами);

10)частини коштів, одержаних від приватизації та продажу об'єктів незавершеного будівництва (за умови набрання чинності відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами);

11)частини відрахувань від продажу добутої та переробленої нафти, газу та продуктів їх переробки, а також енергоносіїв у відповідних регіонах (за умови набрання чинності відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами).

12)інших надходжень, що не суперечать законодавству.

Тобто, позичальники у ревізуємому періоді могли отримувати кошти не лише з Державного бюджету, а і з інших джерел.

При цьому, як вбачається з акта ревізії (т.1, а.с.51-52) протягом 2008р. -2009р. підприємством позивача було отримано кошти на пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників з Державного бюджету України, обласного бюджету, районних бюджетів області, зокрема з Державного бюджету через розпорядника бюджетних коштів по КВК 280 «Міністерство аграрної політики України» згідно даних звітів про надходження і використання надходжень загального та спеціального фонду (ф. №2д та ф. №4-Зд) по КПКВ 2801160 «Державне пільгове кредитування індивідуальних сільських забудовників» за КЕКВ 4113 «Надання інших внутрішніх кредитів» затверджено асигнувань, протягом 2008р. надійшло коштів державного бюджету та касові видатки - в сумі 3855750,00 грн., з них кошти загальному фонду - 2827000,00грн. та спеціального фонду 1028750,00грн. та протягом 2009р.3198000,00грн.,з них:1315000,00грн. загального фонду та решта спеціального фонду.

Крім того, згідно п. 9 р.ІІ Правил надання та повернення довгострокових кредитів по цільовій програмі «Власний дім» у Сумській області, затверджених рішенням Сумської обласної ради двадцять четвертого скликання від 30.08.2005р. (т.1, а.с.18-33,240-245) відмічено, що серед іншого кредит надається за рахунок коштів державного бюджету, місцевих бюджетів усіх рівнів та інших нетрадиційних місцевих джерел фінансування. Надання кредитів за рахунок нетрадиційних джерел фінансування підтверджується і актом ревізії (т.1, а.с.53). Тобто крім коштів державного бюджету, позивач надав кредити за рахунок коштів, отриманих як з обласних, районних бюджетів так і за рахунок нетрадиційних джерел фінансування.

З акта ревізії вбачається (т.1, а.с.52), що СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» за період з 01.01.2008р. по 30.04.2010р. укладено з позичальниками по програмі «Власний дім» 733 договорів. Станом на 30.04.2010 року кількість позичальників, які користуються довгостроковим пільговим кредитом по програмі «Власний дім» складає 984 чоловік, по бухгалтерському обліку СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» за ними рахується дебіторська заборгованість в сумі 11459790,00гривень.

В ході ревізії встановлено, що повернення коштів, отриманих на пільгове кредитування проводилось коштами, які вносились позичальниками на розрахункові рахунки СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» у банках або внесені в касу позивача на умовах визначених кредитними договорами протягом року, але не пізніше 30 листопада кожного року.

Всього за 2008 - 2009р.р. та січень-квітень 2010 року позичальниками було внесено коштів до СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості», всього в загальній сумі 8820301,25грн., в тому числі тіло кредиту, виданого за рахунок бюджетів всіх рівнів 5930621,36 грн.

При цьому ревізією було встановлено (т.1,а.с.53), що у період з 2008р. по 30.04.2010р. кошти, які вносяться сільськими забудовниками за надані їм кредити спочатку у повному обсязі надходять на рахунки в АК Укрсиббанк, АК Промінвестбанку, ВАТ Держощадбанку, відкриті для позивача, а вже потім СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» частково в межах поверненого тіла кредитів перераховував на реєстраційні бюджетні рахунки за територіальною приналежністю, відкриті в територіальних органах Державного казначейства, для зарахування до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів. Всього з отриманої від позичальників в ревізійному періоді на банківський рахунок, підприємства загальної суми коштів у розмірі 8820301,25 грн., було перераховано на відповідні реєстраційні рахунки, відкриті у територіальних органах Державного казначейства України Сумської області коштів (тіло кредиту) в загальній сумі 4390392,47грн., залишок коштів (в тому числі відсотки за користування такими кредитами, коефіцієнт перерахунку) були залишені на рахунках позивача.

Відповідач стверджує, що частина коштів, зокрема, в розмірі 1287039грн.11коп., які залишались на рахунках СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» є часткою кредиту, виданого з державного бюджету та у повному обсязі використана на потреби підприємства, зокрема, на виплату заробітної плати. Однак, дані кошти, стверджує відповідач, повинні були бути перераховані на відповідні реєстрацій рахунки, відкриті у територіальних органах Державного казначейства, оскільки відповідно до ч.3,4ст.50 Бюджетного кодексу України від 21 червня 2001 року N 2542-III,чинного на час виникнення спірних правовідносин, органи стягнення забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження до державного бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів відповідно до законодавства. Податки, збори (обов'язкові платежі) та інші доходи державного бюджету зараховуються безпосередньо на єдиний казначейський рахунок Державного бюджету України і не можуть акумулюватися на рахунках органів стягнення.

Разом з тим, з огляду на наведені вище норми можна зробити висновок про те, що заборонено акумулювання на рахунках саме органу стягнення та коштів, які є саме доходною частиною бюджету. При цьому варто зазначити, що фонд (приймаючи до уваги положення його статуту), у розумінні п.30 ст.2 вказаного Бюджетного кодексу України не є органом стягнення, якими є податкові, митні та інші державні органи, яким відповідно до закону надано право стягнення до бюджету податків, зборів (обовязкових платежів) та інших надходжень.

Крім того, на переконання суду, не можна стверджувати про той факт, що всі кошти, які надходять від позичальників є саме доходною частиною бюджету. Оскільки як вже зазначалось раніше, позичальники отримувати кошти не лише з Державного бюджету, а і за рахунок коштів обласних, районних бюджетів та за рахунок нетрадиційних джерел фінансування. При цьому, ні з договорів про надання кредиту, частина, яких міститься в матеріалах справи (т.2, а.с.102-107,113-120) та оглянутих судом договорів, які надавались на експертне дослідження (т.3, а.с.92-109), ні з «інформації щодо впровадження програми «Власний дім» (т.2, а.с.12-20), ні з журналів-ордерів і відомостей по рахунку 311, 301 (т.2, а.с.199-250, т.3, а.с.1-76), ні з платіжних доручень з призначенням платежу «повернення коштів наданих для кредитування індивідуальних сільських забудовників» (т.2, а.с.59-94,156-191), ні з карток складського обліку (т.3, а.с.192-242), на які посилається в судовому засіданні представники відповідача, журналу по рахунку 50 «Довгострокові позики» (т.3, а.с.243-252) та відомостей по рахунку №31 «Рахунки у банках» (т.4, а.с.1-52), не можна визначити, в якій саме частині надавався позичальникам кредит за рахунок державного, обласного, місцевого бюджетів чи за рахунок нетрадиційних джерел фінансування, так і в якій саме частині даний кредит був повернений, оскільки деяким позичальникам надався кредит, як за рахунок коштів державного бюджету так і за рахунок інших джерел фінансування, а тому у випадку повернення частини кредиту, з наявних наданих документів не вбачається можливим визначити, в якій саме частині повернуто тіло основного кредиту, виданого конкретно з державного бюджету та інших джерел.

При цьому, стверджуючи про порушення позивачем пункту 37 Правил №1597 та завдання матеріальної шкоди саме в розмірі 1 287 039 грн. 11 коп., відповідачем, на переконання суду, ні в ході ревізії, ні під час судового засідання не було надано достовірних та належних доказів обґрунтування саме такої суми завданої матеріальної шкоди, та доказів того, що сума 1287039грн. 11 коп. є саме коштами, які надійшли позивачу від погашення кредитів, наданих позичальникам саме за рахунок коштів Державного бюджету України, а не за рахунок інших джерел фінансування. З акта ревізії вбачається, що відповідачем не досліджувалися обставини того, за рахунок яких саме джерел надався кредит позичальникам (в розрізі кожного позичальника), та в якому саме розмірі позичальниками були повернені кошти отримані ними з різних джерел фінансування.

Представник відповідача Піддуда О.Р. стверджує, що нею вказаний висновок був зроблений на підставі договорів укладених з позичальниками, карток складського обліку (т.3, а.с.192-242), в яких відображається погашення позики, звітів позивача, та на підставі довідок наданих самим позивачем під час ревізії (т.1, а.с.119-120).

Разом з тим, як вже зазначалось вище, зміст вказаних договорів, карток складського обліку не дає змоги визначити, в якому саме розмірі було повернено тіло кредиту, виданого за рахунок державного бюджету, при цьому, довідки, надані позивачем під час ревізії (т.1, а.с.119-120), в розумінні 2.1. та 2.7 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995р. та ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» не можуть бути первинними зведеними документами бухгалтерського обліку позивача та фактично бути підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій та фіксувати факти здійснення господарських операцій, та враховуючи Порядок проведення інспектування державною контрольно-ревізійною службою, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550, не можуть бути достатньою підставою для зроблених висновків відповідача.

Також суд відмічає, що вказаний період був перевірений КРУ в Сумській області, про що складено аудиторський висновок (т.3, а.с.119-163), в якому зокрема, зазначено, (т.3, а.с.132), що досконало дослідити до якого саме рівня бюджету вищевказані кошти не повернуті неможливо, оскільки при поверненні забудовниками коштів відсутній на підприємстві позивача аналітичний облік розподілу цих коштів за рівнями бюджетів, крім того, розрахунки по отриманих довгострокових позиках ведеться накопичувальним шляхом не автоматизовано з 1997р.

Для обєктивного та всебічного розгляду справи судом було призначено судово-економічну експертизу. Однак, за результатами проведеного експертного дослідження було встановлено, що за період з 01.01.2008р. по 30.04.2010р. до СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» надійшли грошові кошти від погашення кредитів, виданих по програмі «Власний дім»: зокрема, до каси в сумі 5693005,34грн., та на банківські рахунки в сумі 2330581грн. 42коп. та перераховано на відповідні реєстраційні рахунки органу Державного казначейства України грошові кошти на загальну суму 3492179грн. 47коп. При цьому проведеною судово-економічною експертизою, враховуючи, що джерелами фінансування програми «Власний дім» передбачено не лише кошти Державного бюджету України, а і кошти інших рівнів бюджету, експертом також не вдалось із загальної суми коштів, що надійшли позивачу від погашення кредитів, визначити суму коштів, наданих позивальниками за рахунок коштів Державного бюджету України, у звязку з тим, що на підприємстві позивача не ведеться аналітичний облік розподілу цих коштів за рівнями бюджетів. Вказане підтверджується висновком судово-економічної експертизи №2550 від 16.09.2011р. (т.3, а.с.112-118) та висновком додаткової судово-економічної експертизи №6038 від 13.12.2011р. (т.4, а.с.67-74).

Також варто зазначити, що п. 37 Правил №1597, на який посилається позивач не визначає строків повернення коштів, з чим також погоджуються і представники відповідача в судовому засіданні, а тому навіть у випадку достовірного встановлення факту не перерахування коштів у тому розмірі, в якому визначено у вимозі, на переконання суду, у відповідача відсутні підстави стверджувати про не повернення вказаних коштів саме у цей період та зобовязання їх повернути у строк до 15.09.2010р. (т.1, а.с.35).

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач встановлюючи порушення норм вказаного п. 37 Правил №1597 та зобовязуючи позивача його виконати, при винесенні вимоги дійшов передчасного та необґрунтованого висновку, а тому оскаржувана вимога від 11.08.2010р. за №17-12/36 в цій частині не може бути законною та відповідати ч.3 ст. 2 КАС України, а тому в цій частині підлягає скасуванню.

Крім того ревізією встановлено (т.1, а.с.57-58), що в порушення вимоги п. 38 Правил №1597 та частин 6, 7 розділу 4 Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки, яка затверджена рішенням Сумської обласної ради від 30.08.2005р. «Про обласну цільову програму підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки» зі змінами (т.1, а.с.12-33), СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» використано кошти для своїх потреб, які надійшли від сплати відсотків за користування кредитами, штрафів за порушення строків погашення кредитів, коефіцієнт перерахунку (інфляційні), всього в загальній сумі 2889679,89грн. (989107,48 грн. + 143340,92грн. + 1757231,49грн.) без складання кошторисів та плану використання бюджетних коштів.

При цьому доводи відповідача про відсутність складання планів використання бюджетних коштів, спростовується наявними в матеріалах справи копіями планів використання бюджетних коштів та довідок про зміни до плану використання бюджетних коштів на 2008р. 2009р., 2010р., погоджених начальником головного управління агропромислового розвитку Сумської облдержадміністрації (т.1, а.с.246-250,т.2, а.с.1-11).

Відповідно до п. 38 Правил №1597, витрати фондів для надання фінансової підтримки індивідуальним забудовникам та за іншими напрямами діяльності, передбаченими пунктом 7 Положення №1211, фінансуються відповідно до затверджених облдержадміністраціями кошторисів за рахунок коштів, одержаних фондами від проведення кредитування індивідуальних сільських забудовників, включаючи кошти, що надходять від сплати відсотків за користування кредитами за рахунок державного бюджету, та за рахунок інших джерел фінансування, крім асигнувань коштів по державному бюджету.

Згідно частин 6,7,8 розділу 4 Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки зі змінами, зазначено, що такі кошториси затверджуються координаційною радою, яка утворюється обласною державною адміністрацією. Додаткові витрати Фонду повязані з оформленням, супроводженням, обслуговуванням кредитів та наданням інших послуг позичальникам, компенсуються останніми на підставі окремих договорів. Витрати Фонду, що повязані з наданням та обслуговуванням довгострокових кредитів, фінансуються щорічно за рахунок коштів місцевих бюджетів у розмірі 9% від обсягу кредитних коштів, які знаходяться у користуванні позичальників на початок фінансового року (т.1, а.с.27,15).

У п.8 вимозі, зокрема, зобовязано позивача в подальшому дотримуватися вимог п. 38 Правил №1597, ч.6, 7 р. 4 Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 30.08.2005р. «Про обласну цільову програму підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки» зі змінами, тобто фактично зобовязано позивача вживати заходи щодо затвердження кошторисів бюджетних витрат обласною державною адміністрацією.

В той же час, відповідно до ст. 19 Конституції України, правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязати діяти лише підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 118 Конституції України, виконавчу владу в областях і районах, містах Києві та Севастополі здійснюють місцеві державні адміністрації.

Організація, повноваження та порядок діяльності місцевих державних адміністрацій визначені в Закону України «Про місцеві державні адміністрації» від 09 квітня 1999 року, із змінами та доповненнями.

Згідно ст. 2 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», основними завданнями місцевих державних адміністрацій є :

1) виконання Конституції, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади вищого рівня;

2) законність і правопорядок, додержання прав і свобод громадян;

3) виконання державних і регіональних програм соціально економічного та культурного розвитку, програм охорони довкілля, а в місцях компактного проживання корінних народів і національних меншин також програм їх національно культурного розвитку;

4) підготовка та виконання відповідних бюджетів;

5) звіт про виконання відповідних бюджетів та програм;

6) взаємодію з органами місцевого самоврядування;

7) реалізацію інших наданих державою, а також делегованих відповідними радами повноважень.

Принципами діяльності місцевих державних адміністрацій, відповідно до ст. 3 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», є відповідальність перед людиною і державою за свою діяльність; верховенство права; законність, пріоритетність прав людини, гласність, поєднання державних і місцевих інтересів.

В судовому засіданні встановлено, що позивач є правонаступником госпрозрахункового структурного підрозділу управління капітального будівництва облдержадміністрації та засноване Сумською обласною радою.

В свою чергу відповідно до ст. 19 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», обласна державна адміністрація здійснює функції управління комунальним майном, що перебуває у спільній власності територіальних громад області у випадку делегування їй таких повноважень обласною радою.

Однак, згідно п.п.1.4,1.1 Статуту (т.1, а.с.84) СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» є комунальним унітарним підприємством та засноване на комунальній формі власності, що належить до спільної власності територіальних громад, сіл, селищ, міст області, управління якою здійснює Сумська обласна рада через уповноважений нею орган - управління майном обласної ради. Відповідно до п.5.2 Статуту майно Фонду відноситься до спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, управління якою здійснює Сумська обласна рада та передане Фонду на праві господарського відання відповідно до договору про закріплення майна укладеного з уповноваженим органом (т.1, а.с.86).

Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», місцеві державні адміністрації не втручаються у господарську діяльність підприємств, установ і організацій, крім випадків, визначених законом. Однак, таких повноважень, зокрема щодо затвердження кошторисів витрат для відповідача в Законі України «Про місцеві державні адміністрації» не передбачено, відповідачем також не було наведено законів України, в яких визначено такі повноваження обласних державних адміністрацій. За таких підстав, на переконання суду, кошториси СОКП «Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості» не можуть бути затверджені Сумською обласною державною адміністрацією.

Крім того, варто зазначити, що зобовязуючи в подальшому дотримуватись Правил №1597 та Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 30.08.2005р. «Про обласну цільову програму підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки» зі змінами, відповідач робить припущення щодо можливого порушення з боку позивача приписів вказаних норм, при цьому встановлюючи строк до 15 вересня 2010р. (т.1, а.с.35) для інформування про виконання вимоги та вжиті заходи щодо їх реалізації, на переконання суду, робить фактично неможливим виконання вимоги в цій частині.

З огляду на встановлені в судовому засіданні обставини справи та досліджені докази, суд приходить до висновку, що відповідач зобовязуючи в подальшому дотримуватись Правил №1597 та Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 30.08.2005р. «Про обласну цільову програму підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки» зі змінами діяв необґрунтовано, його вимога від 11.08.2010р. за №17-12/36 в цій частині також не може відповідати приписам ч.3 ст.2 КАС України, у звязку з чим позовні вимоги про її скасування в даній частині також підлягають задоволенню.

Враховуючи вимоги ст. 94 КАС України вбачається необхідним стягнути з Державного бюджету України на користь позивача в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3грн. 40коп. (т.1, а.с.3).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості" до Контрольно-ревізійного управління в Сумській області про визнання протиправною та скасування вимоги задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати вимогу Контрольно-ревізійного відділу в м. Суми і Сумському районі Контрольно - ревізійного управління в Сумській області «Про фінансові порушення, що виявлені ревізією у СОКП «Фонд інвестування об'єктів соціальної сфери та промисловості» від 11 серпня 2010 року за вихідним № 17-12/36 в частині вимог:

- перерахувати до спеціального фонду Державного бюджету кошти, які надійшли за ревізуємий період від погашення кредитів, наданих позичальникам з державного бюджету (тіло кредиту) в загальній сумі 1 287 039,11 грн. (пункт 2 вимоги);

- в подальшому дотримуватися вимог п. 38 Правил надання довгострокових кредитів індивідуальним забудовникам житла на селі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.10.1998р. № 1597, ч.6, 7 р. 4 Обласної цільової програми підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки, яка затверджена рішенням обласної ради від 30.08.2005р. «Про обласну цільову програму підтримки індивідуального житлового будівництва «Власний дім» на 2006-2011 роки» зі змінами (пункт 8 вимоги).

Стягнути з Державного бюджету України на користь Сумського обласного комунального підприємства "Фонд інвестування обєктів соціальної сфери та промисловості" (ідентифікаційний номер 21115411) в рахунок повернення сплачений при подачі позову до суду судовий збір в розмірі 3грн.40коп. (три гривні 40копійок).

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя (підпис) І.Г. Шевченко

З оригіналом згідно

Суддя І.Г. Шевченко

Повний текст пост постанови складено 27.12.2011 року