Постанова № 21493827, 25.01.2012, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 2а/1570/6933/2011

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2012 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Глуханчука О.В.,

при секретарі Гур`євій К.І.

за участю: представника позивача Савастикова В.В.

представник відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Центр енергозберігаючих технологій” до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2011 року № 0003252310, -

ВСТАНОВИВ:

01.09.2011 року до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю “Центр енергозберігаючих технологій” з позовом до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області, в якому просить суд скасувати податкове повідомлення-рішення від 23.08.2011 року № 0003252310, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на загальну суму 47915 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 22.07.2011 року відповідачем було проведено позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій»з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «Укр Пласт Ресурс»за квітень 2011 року. За наслідками перевірки було складено акт від 22.07.2011 року № 381/50/23-1007/33762208, у якому податковим органом встановлено, що правочини, укладені позивачем з ТОВ «Укр Пласт Ресурс»не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах. На підставі даного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № 003252310 від 23.08.2011 року, яким позивачу було збільшено суму грошового зобовязання по ПДВ на суму 47914 грн. та застосовано штрафну санкцію в сумі 1 грн. Позивач вважає зазначене рішення є протиправним, оскільки воно суперечить діючому законодавству. Зазначене стало підставою для звернення до суду з цим позовом, в якому позивач просив суд скасувати спірне податкове повідомлення-рішення № 0003252310 від 23.08.2011 року.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.

Відповідач у судове засідання не зявився, його позиція щодо позову не відома, оскільки він заперечень на позовну заяву не подав та повноважного представника у судове засідання не направив. Про місце, час та дату судового розгляду справи відповідача було повідомлено належним чином, що підтверджується зворотнім поштовим повідомленням (а.с. 137).

Отже, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача відповідно до положень ст. 128 КАС України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та надані докази, вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Центр енергозберігаючих технологій»зареєстроване виконавчим комітетом Южненської міської ради 09.11.2005 року.

Відповідно до ст. 79 Податкового кодексу України, документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником органу державної податкової служби рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у підпункті 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Згідно п.п.75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1. п.78.1 ст. 78, п.79.1 ст.79, п.82.2 ст. 82 Податкового кодексу України на підставі наказу від 11.07.2011 року № 211 виданого ДПІ у м.Южному, головним державним податковим ревізор-інспектором сектору ризикових операцій відділу податкового контролю юридичних осіб ДПІ у м.Южному Ковальовою М.О. було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій», з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, стосовно встановлення взаємовідносин з ТОВ «Укр Пласт Ресурс»за квітень 2011 року.

За результатами перевірки ДПІ у м.Южному було складено акт № 381/50/23-1007/33762208 від 22.07.2011 року, у висновку якого зазначено, що ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій»порушено п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.6, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, неправомірно завищено податковий кредит по податку на додану вартість в сумі 47914, 00 грн. в квітні 2011 року та порушено ч.1,5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658 та ст. 664 Цивільного кодексу України, недодержано вимоги зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з ТОВ «Укр Пласт Ресурс»(а.с.12-30).

На підставі зазначеного акту перевірки, а також згідно з п.п. 54.3.2 п.54.3 ст.54, п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України, відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0003252310 від 23.08.2011 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 47914 грн. та штрафну (фінансову) санкцію сумі 1 грн. (а.с.11ч).

На акт перевірки позивачем було подано заперечення № 292 від 28.07.2011 року (а.с. 31-36), але листом № 11288/10//23-1009 від 04.08.2011 року ДПІ у м.Южному, висновок про результати позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій»було залишено без змін (а.с. 38-43).

Перевіркою встановлено вчинення правочину, яке не спрямоване на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочину, здійсненого ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій»з ТОВ «Укр Пласт Ресурс»при виконанні договору купівлі-продажу.

Крім того, висновком перевірки визначено, що операції з придбання товару не мали реального товарного характеру.

Судом встановлено, що відповідачем неправомірно зроблено висновок про те, що правочин, укладений між ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій»з ТОВ «Укр Пласт Ресурс»не мав ділової мети, не спричинив реального настання правових наслідків та є нікчемним.

Суд з даними висновком не погоджується виходячи з наступного.

Позивач у перевіряємому періоді здійснював господарські операції з ТОВ «Укр Пласт Ресурс», а саме: в квітні 2011 року уклав угоду про продаж товару, договір № 075 від 15.04.2011 року (а.с. 49-51). Факт сплати позивачем грошових коштів за вищезазначеними договором підтверджується платіжним дорученням № 122 від 28.04.2011р. (а.с.138).

Виконання умов вищезазначеної угоди підтверджується видатковою накладною № 51 від 28.04.2011р., специфікацією до договору купівлі-продажу (а.с. 51, 52).

Крім того, реальність настання правових підстав за вказаним правочином підтверджується наказом позивача № 13-К від 27.04.2011 року про відрядження ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до м.Миколаєва для отримання ізоляційних матеріалів згідно договору від 15.04.2011 року (а.с. 68), подорожнім листом № 200723 від 28.04.2011р. на автомобіль ГАЗ 22171 (а.с. 67), товаро-транспортною накладною від 28.04.2011 року (а.с. 69), посвідченням про відрядження та договором оренди легкового вантажно-пасажирського автомобіля (а.с. 55-56).

Порядок формування податкового кредиту визначено Податковим кодексом України від 02.12.2010р. № 2755-VI. Так, відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також, пунктом 198.6 статті 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу)

Пунктом 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Судом встановлено, що контрагентом було видано позивачу податкову накладну № 21 від 28.04.2011 року (а.с.53).

Щодо посилання податкової в акті перевірки про нікчемність правочину, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до абзацу 1 частини 2 статті 215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Згідно пункту 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" №9 від 06 листопада 2009 року перелік правочинів, які є нікчемними як такі, що порушують публічний порядок, визначений статтею 228 Цивільного кодексу України: 1) правочини, спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина; 2) правочини, спрямовані на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарської операції між ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій»з ТОВ «Укр Пласт Ресурс»та підтверджували висновки акту перевірки.

Під час розгляду справи, судом не встановлені факти, які свідчили б про те, що зміст укладеного договору не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Суд зазначає, що укладений договір не визнаний в встановленому законом порядку недійсним, інших відомостей, які б свідчили, зокрема, про необґрунтоване завищення позивачем в цьому випадку податкового кредиту з податку на додану вартість - також немає.

Суд зазначає, що відповідачем не надано доказів фактичного нездійснення господарських операцій, суми по яких позивач включив до складу податкового кредиту при обчисленні податку на додану вартість. Наявні в матеріалах справи та досліджені в ході судового розгляду первинні документи, видані контрагентом, за змістом відповідають вимогам законодавства, що предявляються до первинних документів, доказів недостовірності даних в цих документах відповідачем не надані.

Підстав для висновку про те, що ТОВ «Центр енергозберігаючих технологій»сформовано податковий кредит з податку на додану вартість в межах виконання угод, які суперечать вимогам Цивільного кодексу України та іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, а тому є нікчемними, судом не встановлено.

Таким чином, оскільки належними та допустимими доказами відповідач, як субєкт владних повноважень на якого покладено обовязок щодо доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд приходить до висновку, що правочин відповідає положенням норм чинного законодавства України. А отже, фактичні обставини обєктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та ТОВ "Укр Пласт Ресурс" і правомірність віднесення позивачем до податкового кредиту з податку на додану вартість суми витрат на оплату вартості отриманих товарів (робіт, послуг), відповідно до первинних бухгалтерських документів та за податковою накладною, яка виписана на виконання умов викладених вище договірних відносин.

Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Частиною 1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, висновки акту перевірки про порушення позивачем вимог п.198.3, п.198.6 ст. 198, п.201.6, 201.10 ст. 201 Податкового Кодексу України, ч.1,5 ст. 203, п.1, п.2 ст. 215, п.1 ст. 216, ст. 228, ст. 626, ст. 629, ст. 650, ст. 655, ст. 658 та ст. 664 Цивільного кодексу України, є необґрунтованими, у звязку з чим податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м.Южному № 0003252310 від 23.08.2011 року є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі вимог частини 3 статті 160 КАС України, в судовому засіданні 23 січня 2012 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Керуючись ст.ст. 198, 201 Податкового кодексу України, ст.ст. 7, 8, 9, 11, 14, 71, 86, 158 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю “Центр енергозберігаючих технологій” до Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 23.08.2011 року № 0003252310 задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Южному Одеської області від 23.08.2011 року № 0003252310, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Центр енергозберігаючих технологій»збільшено суму грошового зобов`язання з податку на додану вартість в сумі 47915 грн.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду. Апеляційна скарга на постанову подається до Одеського окружного адміністративного суду, та одночасно її копія до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлено та підписано суддею 25 січня 2012 року.

Суддя О.В.Глуханчук