Постанова № 21493098, 24.01.2012, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.2.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

24 січня 2012 року Справа № 2а/1270/208/2012 < Текст >

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді:Захарової О.В.,

при секретарі: Білоконі Д.І.,

за участю сторін:

представника позивача:ОСОБА_1 (довіреність від 25.12.2011 №7),

представників відповідача:ОСОБА_2 (довіреність від 27.05.2011 №30),

ОСОБА_3 (довіреність від 24.01.2012 №14/10)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Укртрансдеталь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000462320/0 від 14.12.2011, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000452320/0 від 14.12.2011, -

ВСТАНОВИВ:

04 січня 2012 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Укртрансдеталь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000462320/0 від 14.12.2011, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000452320/0 від 14.12.2011.

В обґрунтування позову позивачем зазначено таке.

Державною податковою адміністрацією в Луганській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПК «Укртрансдеталь» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «Стелс-Груп-2010» за період з 1 липня 2010 року по 30 червня 2011 року, результати якої оформлено Актом від 30.11.2011 №14/35-00/32325477 відповідно до висновків якого, відповідач дійшов до висновку про наявність таких порушень:

- пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого, на думку податкового органу, позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 955 253,00 грн.

- пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого, на думку податкового органу, позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 764 202, 00 грн.

За результатами проведеної перевірки відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення:

- від 14.12.11 № 0000462320/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, а саме донараховано за основним платежем 955 253,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 238 813,25 грн., всього на суму -1 239 066,25 грн.;

- від 14.12.11 № 0000452320/0, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 764 202, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 191 050,50 грн., всього на суму - 955 252,50 грн.

Позивач з вказаними висновками акту перевірки не погоджується, вважає їх необґрунтованими з правової точки зору та такими, що порушують права та законні інтереси суб'єкта господарювання, а винесені податковим органом податкові повідомлення-рішення такими, що не відповідають законодавчо встановленим вимогам щодо прийняття рішень контролюючими органами з наступних підстав.

Позивач зазначив, що перевірку проведено на підставі наказу Державної податкової адміністрації в Луганській області від 16.11.11 № 492 у термін вказаний в наказі - з 17.11.11 по 23.11.2011. Позивач 29.08.2011 листом від 28.08.2011 № 117 повідомив Ленінську МДПІ у м. Луганську про те, що первинна бухгалтерська та податкова документація підприємства за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 була утилізована на підставі наказу № 4 від 01.04.2011 та акту ліквідації документів від 01.04.2011. Відповідачем за фактом знищення первинних документів до позивача застосовано штрафну санкцію, про що винесене податкове повідомлення-рішення від 29.09.2011 №0000332320/0 в сумі 510 грн. Позивачем сума нарахованого штрафу сплачена у встановленому законом порядку. В порушення п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України, яким передбачено, що платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення про таку втрату до податкового органу. Цим же пунктом передбачено, що термін проведення перевірки переноситься до дати відновлення документів платником податків. Позивач повідомив податковий орган про втрату документів 29.08.2011, то 90 денний термін для відновлення цих документів спливав лише 28.11.2011. В порушення вказаної норми податковим органом розпочато перевірку до закінчення, наданого за законом, терміну для відновлення втрачених документів, чим порушено право позивача надати документи на перевірку в підтвердження правомірності ведення господарської діяльності та віднесення сум податку до складу валових витрат та кредиту з податку на додану вартість.

Позивач зазначив, що Ленінською МДПІ у м. Луганську проведено планову виїзну перевірку позивача за період з 01.01.08 по 31.12.10, результати якої оформлено актом перевірки від 21.03.2011 № 94/23/32325477. Оскільки, перевірка була виїзною, то весь обсяг первинною податкової та бухгалтерської звітності та документації досліджувався податковим органом. За результатами проведеної виїзної перевірки за період 2008 - 2010 роки податковим органом не виявлено заниження TOB «ПК «Уктрансдеталь» податку на прибуток чи податку на додану вартість.

Позивач доводить, що відповідачем порушено порядок прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, з огляду на положення п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки підставою для проведення перевірки є постанова слідчого СВ ПМ ДПА в Луганській області від 14.11.2011 про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, яку постановлено в рамках провадження у кримінальній справі у відношенні гр. ОСОБА_5 На дату винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судом не постановлено остаточного рішення у кримінальній справі по звинуваченню гр. ОСОБА_5 У такому випадку податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Висновки акту перевірки про відсутність права на формування позивачем податного кредиту та віднесення сум податку до складу валових витрат ґрунтуються на відсутності фактичної поставки продукції на адресу ТОВ «ПК «Укртрансдеталь» від TOB «Стелс-Груп-2010» ґрунтуються на тому, що вироком Свердловського міського суду Луганської області від 09.08.2011 визнано винною директора TOB «Стелс-Груп-2010» у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України за ознаками фіктивного підприємництва. Позивач не погоджується з висновком податкового органу та зазначає, що наявність вироку суду про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи, не призводить до недійсності всіх угод, укладених з моменту державної реєстрації такої юридичної особи та не позбавляє правового значення видані за цими господарськими операціями податкові накладні.

На час здійснення господарських операцій (за якими податковий орган не визнав обґрунтованим віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість та сум податку, віднесених до складу валових витрат) TOB «Стелс-Груп-2010» було включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мало свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість. За таких обставин покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей, наведених у зазначеному реєстрі.

На підставі викладеного, позивач вважає безпідставними висновки, що містяться в акті перевірки, у звязку із чим просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0000462320/0 від 14.12.2011 та №0000452320/0 від 14.12.2011.

В судовому засіданні представник позивача надав пояснення аналогічні викладеним у позові.

Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили відмовити в його задоволенні з підстав, викладених в письмових запереченнях проти позову, в яких, зокрема, зазначено, що в ході проведеної перевірки позивача встановлені факти, що свідчать про відсутність реального характеру господарських операцій між позивачем та TOB «Стелс-Груп-2010». Бухгалтерські документи від імені цього підприємства підписні особою, яка не мала на це повноважень. Оскільки певна господарська операція не відбулася, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку. Право на податковий кредит або валові витрати у платника податків не виникає, оскільки при цьому не дотримано обовязкових умов для виникнення такого права придбання товарів з метою їх використання у господарській діяльності. Відповідач звертає увагу суду на наявність на день розгляду справи такого, що набрав чинності вироку суду, яким засновника та директора TOB «Стелс-Груп-2010» гр. ОСОБА_6 визнано винним у створенні вказаного підприємства з метою прикриття незаконної діяльності. Таким чином, відповідач вважає, що вказані угоди суперечать інтересам держави та суспільства та одночасно є таким, що порушують публічний порядок, а, отже, є нікчемними та не породжують жодних зобовязань бюджету.

На підставі викладеного представник відповідача просила суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого.

З 01.01.2011 набрав чинності Податковий кодекс України, проте суд застосовує норми законодавства чинного на момент виникнення спірних правовідносин.

У відповідності з Конституцією України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій, чи бездіяльності органів державної влади, місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобовязані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України основним завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Тому у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті ( вчинені) вони:

- на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

- з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано,

- обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії),

- безсторонньо ( неупереджено),

- добросовісно,

- розсудливо,

- з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації,

- пропорційно, зокрема, з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення ( дія),

- з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення,

- своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Укртрансдеталь» зареєстровано в якості юридичної особи 18.12.2002 № 1 382 120 0000 000138, про що свідчить запис в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.16-17).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Укртрансдеталь» перебуває на обліку як платник податків в Ленінській міжрайонній податковій інспекції у м.Луганську з 24.12.2002 за № 520-01 (а.с.15).

Позивач зареєстрований в якості платника податку на додану вартість з 28.12.2002, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника на додану вартість від 14.01.2008 №100088810 (індивідуальний податковий номер 323254712364) (а.с.18).

У період з 17.11.2011 по 23.11.2011 ДПА в Луганській області було проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «ПК «Укртрансдеталь» з питань повноти обчислення та своєчасності сплати до бюджету сум податку на прибуток та податку на додану вартість по взаємовідносинам з TOB «Стелс-Груп-2010» за період з 1 липня 2010 року по 30 червня 2011 року, результати якої оформлено актом від 30.11.2011 №14/35-00/32325477 (а.с. 27-84).

За висновками акту перевірки встановлено порушення ТОВ «ПК «Укртрансдеталь» п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5, пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України « Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого позивачем занижено податок на прибуток на загальну суму 955 253,00 грн.; п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» в результаті чого позивачем занижено податок на додану вартість на загальну суму 764 202, 00 грн.

З акту перевірки вбачається, що даний факт Ленінською МДПІ у м. Луганську був вмотивований тим, що вироком Свердловського міського суду Луганської області від 09.08.2011 визнано винною ОСОБА_6 (директора ТОВ «Стелс-Груп 2010») у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 205 КК України за ознаками фіктивного підприємництва, а саме: створення субєкта підприємницької діяльності (юридичної особи) з метою прикриття незаконної діяльності.

На підставі акту перевірки Ленінською МДПІ у м. Луганську прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 14.12.2011 № 0000462320/0, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток, а саме донараховано за основним платежем 955 253,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 238 813,25 грн., всього на суму 1 239 066,25 грн.;

- від 14.12.2011 № 0000452320/0, яким визначено зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем на суму 764 202, 00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 191 050,50 грн., всього на суму 955 252,50 грн.

Вказані обставини сторонами не заперечувались.

Вирішуючи спір по суті заявлених вимог, суд враховує наявність на день розгляду справи вироку Свердловського міського суду Луганської області від 09.08.2011 у кримінальній справі за звинуваченням ОСОБА_6 у скоєнні злочину, передбаченого ст.205 КК України.

В силу ч. 4 ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України вирок суду в кримінальній справі, який набрав законної сили, є обов'язковим для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Вищевказаним вироком суду встановлено, що гр.ОСОБА_6 вчинила протиправні діяння, які полягають у реєстрації на її імя ТОВ «Стелс-Груп 2010» без мети здійснення підприємницької діяльності за грошову винагороду. У вироку суду зазначено, що гр. ОСОБА_6 зареєстрована також директором підприємства, при цьому відношення до фінансово-господарської діяльності підприємства не мала.

Таким чином, гр. ОСОБА_6 визнано винною у скоєнні злочину за ознаками фіктивного підприємництва, тобто створення чи набуття субєкта підприємницької діяльності з метою приховування незаконної діяльності, наміри цього громадянина не тягнуть за собою дійсного настання цивільно-правових наслідків.

Аналізуючи вимоги позивача, суд зазначає, що проблемою даного спору є встановлення реального характеру господарських операцій між позивачем та ТОВ «Стелс-Груп 2010» з урахуванням наявності вироку суду.

Стаття 205 КК України передбачає кримінальну відповідальність за фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона.

При розгляді справи суд приймає до уваги, той факт, що зазначений вирок суду не містить даних про певні наслідки вчинення ОСОБА_6 діяння, передбаченого ст. 205 КК України, не містить даних щодо певних господарських угод укладених між позивачем та ТОВ «Стелс-Груп 2010».

З 01.01.2011 відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства визначає Податковий кодекс України №2755-VI, прийнятий 02.12.2010 (надалі ПК України).

Відповідно до п.2 Прикінцевих положень ПК України з 01.01.2011 втратив чинність, серед інших, Закон України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 (надалі Закон 168), який визначав порядок обліку, звітування та внесення податку на додану вартість до бюджету.

Проте, зважаючи на те, що спірні правовідносини виникли до набрання чинності ПК України, разом із нормами ПК України застосуванню підлягають норми, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Порядок обчислення і сплати податку на додану вартість до 01.01.2011 визначався ст. 7 Закону 168.

Згідно зі ст. 1 Закону 168 податкове зобовязання загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді, визначена згідно з цим Законом. Податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобовязання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом. Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у звязку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок обчислення та сплати податку на прибуток до 01.01.2011 року визначався Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» (далі Закон №334).

Повноваження податкового органу визначені в ст.ст. 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», компетенція податкового органу визначена в ст. 2 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі - закон №2181).

Статтею 2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, до якого відноситься і Закон України «Про податок на додану вартість».

До компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків (статті 10, 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» (далі - закон №509).

Пунктом 5.1. ст. 5 Закону України №334 встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до пп.5.2.1 п.5.2. ст. 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з пп. 5.3.9. п.5.3. ст.5 Закону №334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Відповідно до пп. 7.4.1. п.7.4. ст. 7 Закону №168 податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Якщо у подальшому такі товари (послуги) починають використовуватися в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 цього Закону, чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів, то з метою оподаткування такі товари (послуги), основні фонди вважаються проданими за їх звичайною ціною у податковому періоді, на який припадає початок такого використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження).

В силу пп.7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону № 168 не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Наказом ДПА України №165 від 30.05.1997, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.06.1997. № 233/2037, затверджено форму та Порядок заповнення податкової накладної (надалі Порядок №165).

Пунктом 2 Порядку № 165 встановлено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Відповідно до п. 18 Порядку №165 усі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Судом встановлено, що Ленінською МДПІ у м.Луганську була проведена планова виїзна перевірка ТОВ «ПК «Укртрансдеталь» за період з 01.01.2008 по 31.12.2010, результати якої оформлено актом перевірки від 21.03.2011 №94/23/32325477.

З акту перевірки вбачається, що податковим органом була досліджена уся первинна податкова та бухгалтерська звітність та документація, в акті не має зазначення того, що у позивача відсутня будь-яка інформація чи документація первинного обліку. Перевіркою не встановлено порушення позивачем Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» за перевіряємий період. Виявлене перевіркою порушення Закону України «Про податок на додану вартість» в частині віднесення до податкового кредиту у грудні 2010 року суми 50120 грн. по податковій накладній, яка не надана до перевірки, мало місце, як зазначено в акті по взаємовідносинам з ТОВ «Крош Плюс», ДП «Пластмас», ТОВ «ТД Пластмас Прилуки». Інших порушень Закону України «Про податок на додану вартість» чи порушень по взаємовідносинам з контрагентом TOB «Стелс-Груп-2010» за період з 01.01.2008 по 31.12.2010 перевіркою не встановлено (а.с. 54-84).

Сторонами визнано дослідження зазначених документів відповідачем під час проведення перевірки, їх кількість та зміст сторонами не оспорювався.

В акті перевірки від 30.11.2011 №14/35-00/32325477 (стор. 9 акту) відповідач також зазначає, що наявність взаємовідносин TOB «ПК «Уктрансдеталь» з TOB «Стелс-Груп-2010» підтверджена попередніми документальною плановою та документальною позаплановою виїзною перевірками, електронною базою даних податкового органу «Система автоматизованого співставлення податкового кредиту та податкових зобов'язань в розрізі контрагентів на рівні ДПА України». В акті перевірки робиться акцент на вирок суду та пояснення директора TOB «Стелс-Груп-2010» ОСОБА_6 за якими остання до фінансово-господарської діяльності підприємства відношення не мала, документів не підписувала, доручень на здійснення своїх повноважень директора та засновника у встановленому порядку іншим особам не надавала.

На підставі викладеного, відповідачем в акті зроблений висновок про не підтвердження відповідальною особою TOB «Стелс-Груп-2010» факту причетності до фінансово-господарської діяльності підприємства.

З урахуванням викладеного, відповідач в акті перевірки зазначив, що договори, первинні документи та документи податкового обліку TOB «Стелс-Груп-2010» , вважаються укладеними без волевиявлення уповноваженої особи підприємства, тобто не мають статусу юридично значимих та вважаються недійсними.

Згідно з даними державного реєстру та обліку відповідача, протягом всього оскаржуваного періоду TOB «Стелс-Груп-2010» було зареєстровано в якості юридичної особи, платника податку, у тому числі на додану вартість, що не заперечувалось відповідачем під час судового розгляду.

Суд зазначає, що ані в межах кримінальної справи, а ні під час проведення перевірки відповідачем, почеркознавчі експертизи не проводились та не встановлювалась особа яка підписувала документи від імені TOB «Стелс-Груп-2010». Факт підроблення підписів на податкових накладних, підписаних та виданих від імені TOB «Стелс-Груп-2010», використаних позивачем у спірних господарських операціях, вироком суду в кримінальній справі не встановлювався.

Таким чином в межах розслідування кримінальної справи не встановлювалась правомірність вищезазначених угод та легітимність документів.

Стаття 86 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює право і обов'язок суду оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному і повному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Відповідачем під час прийняття оскаржених рішень не була дана належна оцінка укладеним угодам, були лише прийняті до уваги обставини створення TOB «Стелс-Груп-2010».

Нікчемним за частиною 2 статті 215 Цивільного кодексу України є правочин, якщо його недійсність встановлена законом. Згідно частини 5 статті 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, проте недотримання цієї вимоги цивільного законодавства не є ознакою нікчемності договору визначеною законом, оскільки такі ознаки містяться в інших нормах. За частиною 2 статті 228 Цивільного кодексу України нікчемним є правочин, який порушує публічний порядок та спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави. В справі відсутні докази того, що правочином - договором, укладеним позивачем з TOB «Стелс-Груп-2010», порушується публічний порядок та він спрямований на знищення, пошкодження майна держави. Відповідачем не надавалися докази визнання в судовому порядку недійсним договору та документів, складених на його виконання.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач 29.08.2011 листом від 28.08.2011 №117 повідомив Ленінську МДПІ у м. Луганську про утилізацію первинної бухгалтерської та податкової документації підприємства за період з 01.04.2010 по 31.12.2010 на підставі наказу підприємства №4 від 01.04.2011 та акту ліквідації документів від 01.04.2011 та просив надати строк для поновлення знищених документів згідно п.44.5 ст.44 Податкового кодексу України (а.с. 85-87). За вказане порушення відповідачем до позивача застосовано штрафну санкцію шляхом винесення податкового повідомлення-рішення від 29.09.2011 №0000332320/0 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 510 грн. Позивачем зазначене податкове повідомлення-рішення не оскаржувалось, сума нарахованого штрафу сплачена повністю. Зазначені обставини визнані сторонами під час судового розгляду.

Відповідно до п. 44.5 ст. 44 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний відновити втрачені документи протягом 90 днів з дня, що настає за днем надходження повідомлення про таку втрату до органу державної податкової служби, митного органу. У разі неможливості проведення перевірки платника податків, у випадках передбачених цим підпунктом (у разі втрати, пошкодження або дострокового знищення документів), терміни проведення перевірки переносяться до дати відновлення та надання документів до перевірки в межах визначених цим підпунктом строків.

Оскільки позивач повідомив податковий орган про втрату документів 29.08.2011, то 90-денний термін для відновлення цих документів спливав 28.11.2011.

В порушення вимог п.44.5 ст.44 ПКУ податковим органом призначено перевірку згідно наказу від 16.11.2011 №492 «Про проведення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ПК «Укртрансдеталь» та здійснено перевірку у термін з 17.11.2011 по 23.11.2011, тобто до закінчення наданого законом 90-денного терміну для відновлення втрачених документів.

Крім того, суд вважає обґрунтованими доводи позивача про неможливість надання бухгалтерської та податкової документації ТОВ «ПК «Укртрансдеталь» у звязку із фактом її викрадення та порушення за даним фактом 06.01.2012 кримінальної справи №02/12-0063, що підтверджується довідкою СВ Ленінського РВ УМВС України в Луганській області.

Судом встановлено, що підставою для проведення перевірки є постанова слідчого СВ ПМ ДПА в Луганській області від 14.11.2011 про призначення позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «ПК «Укртрансдеталь», яку прийнято в рамках провадження у кримінальній справі №41/11/8065, порушеної у відношенні гр. ОСОБА_5 за ознаками складу злочину, передбачено ч.1 ст.205 КК України.

Відповідно до п. 86.9 ст. 86 Податкового кодексу України у разі, якщо грошове зобов'язання розраховується органом державної податкової служби, за результатами перевірки, призначеної відповідно до кримінально-процесуального закону або закону про оперативно-розшукову діяльність, податкове повідомлення-рішення за результатами такої перевірки не приймається до дня набрання законної сили відповідним рішенням суду. Матеріали перевірки разом з висновками органу державної податкової служби передаються правоохоронному органу, що призначив перевірку.

На дату винесення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень судом не постановлено остаточного рішення у кримінальній справі по звинуваченню гр. ОСОБА_5, в рамках якої було призначено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «ПК «Укртрансдеталь».

Таким чином, в порушення ст. 86 Податкового кодексу України, Ленінською МДПІ у м.Луганську оскаржувані податкові повідомлення-рішення, прийняті передчасно.

За наведених обставин та системного аналізу правових норм законодавства, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог.

З урахуванням обраного позивачем способу захисту, та вимог ст. 11 КАС України, суд вважає за необхідне визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 03.11.2010 №0001932310/0 та №0001942310/0.

Відповідно до вимог ст. 94 КАС України, у звязку із задоволенням позову, судові витрати необхідно стягнути на користь позивача.

Відповідно до ст. 160 КАС України у судовому засіданні 24 січня 2012 року, оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення повного тексту постанови відкладено, про що сторони повідомлено в судовому засіданні з урахуванням вимог ст. 167 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 17, 18, 71, 87, 94, 158-163, 158 - 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Укртрансдеталь» до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м.Луганську про скасування податкових повідомлень-рішень від 14.12.2011 №0000452320/0 та №0000462320/0, - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Ленінської МДШ у м.Луганську від 14.12.2011 №0000462320/0, яким ТОВ «Промислова компанія «Укртрансдеталь» визначено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток усього на суму 1 239 066,25 грн., в тому числі за основним платежем - 955 253,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 238 813,25 грн.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Ленінської МДПІ у м.Луганську від 14.12.2011 №0000452320/0, яким ТОВ «Промислова компанія «Укртрансдеталь» визначено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість усього на суму 955 252,50 грн., в тому числі за основним платежем - 764 202,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 191 050,50 грн.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Укртрансдеталь» з Державного бюджету України судовий збір у розмірі 30 грн. 12 коп. (тридцять гривень 12 копійок).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.

Повний текст постанови виготовлено 30 січня 2012 року.

<Текст >

СуддяО.В. Захарова