Постанова № 21492983, 06.02.2012, Кіровоградський окружний адміністративний суд

Копія

Україна

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------- П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2012 року Справа № 1170/2а-5298/11

Кіровоградський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді Пасічника Ю.П.

при секретарі Юрчук Л.М.

за участю представників: - позивача Васильєва О.М., Перекос О.В.,

- відповідачів Панасенко І.Б., Щербак Г.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства «Міжнародна акціонерна авіаційна компанія «Урга»(надалі - позивач) до Кіровоградської обєднаної державної податкової інспекції (надалі відповідач-1), Управління Державної казначейської служби України у м. Кіровограді Кіровоградської області (надалі відповідач-2) про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ, -

В с т а н о в и в :

Позивач звернувся до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідачів та просив визнати податкове повідомлення-рішення №0000642350 від 13.12.2011р. нечинним; стягнути з державного бюджету на користь позивача суму податку на додану вартість в розмірі 80817 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.12.2011р. відповідачем-1 було ви дано оскаржуване податкове повідомлення рішення, згідно з яким позивачеві зменшено бюджетне відшкодування податку на додану вартість за вересень 2009 року на суму 80817 грн.

В зазначеному податковому повідомленні-рішенні вказано, що підставою для його вине сення є акт перевірки №1027/23-50/14372024 від 05.12.2011р. «Про результати невиїзної документальної перевірки ПрАТ МААК „УРГА" (код 14372024) з питань достовірно сті нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2009р. з урахуванням відповідей, отри маних від інших ДПІ щодо проведення перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, по слуг)».

В Акті перевірки зазначено, що позивачем завищено суму заявленого бюджетного відшкодування ПДВ за вересень 2009р. на суму 64166,67 грн.

Позивач вказує, що висновок про завищення відповідач-1 мотивує тим, що невідома позивачеві особа - ТОВ «Вінсента», на період складання Акту за даними відповідача-1 має стан платника 10 «запит на встановлення місцезнаходження»і його свідоцтво платника ПДВ анульовано 14.07.2011р., тобто - через 2 роки після здійснення господарської операції між позивачем та його прямим постачальником - ТОВ «Істок-Оптім», яка відбулась 28.08.2009р.

При цьому відповідачем-1 в Акті перевірки не заперечується той факт, що підприємство прямий постачальник позивача, а саме - ТОВ «Істок-Оптім», своєчасно включило до податкового зобов'язання серпня 2009 року суму ПДВ по податковій накладній, яка стала під ставою для визначення позивачем бюджетного відшкодування у вищевказаному обсязі, відобразило в реєстрі виданих податкових накладних та ця сума відповідає даним подат кової декларації з ПДВ за серпнеь 2009 року, тобто дії постачальника позивача повністю відповідають вимогам чинного законодавства.

Крім того, в Акті міститься посилання на п. 1.8 ст. 1 та підпункт 7.4.1 п. 7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», яким, з точки зору відповідача-1, передбачено, що підставою виникнення у платника права на податковий кредит з ПДВ є обов'язкова наявність сплати платником податку в звітному періоді відповідних сум податку до державного бюджету України.

На підставі вказаного вище в Акті було зроблено висновок про завищення з боку позивача бюджетного відшкодування ПДВ на суму 80817 грн.

Позивач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є непра вомірним, таким, що суперечать вимогам чинного законодавства України, а тому підлягає ви знанню нечинним з моменту його прийняття, а сума податку на додану вартість підлягає стягненню з державного бюджету з підстав передбачених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач-1 надав заперечення на позов (а.с. 66-68), якими вимоги позивача не визнав з тих підстав, що в результаті проведеної перевірки неможливо встановити ланцюг постачання товарів до виробника (імпортера) та відстежити факт надмірної сплати ПДВ до бюджету, що в свою чергу є підставою для відмови позивачі у бюджетному відшкодуванні ПДВ.

Відповідач-2 надав письмові заперечення на позов, якими позовні вимоги також не визнав та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

В судовому засіданні 06.02.2012 року на підставі ст. 160 КАС України було проголошено вступну та резолютивну частину постанови. Складення постанови в повному обсязі відкладено до 11.02.2012р.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, адміністративний суд приходить до висновку, що позов належить задовольнити враховуючи наступне.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.97р. № 168/97-ВР (надалі Закон про ПДВ) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.7.1 та 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону про ПДВ, сума податку, який підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а)бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б)залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

З аналізу вищенаведених норм, виходячи з суті бюджетного відшкодування, розкритій в пункті 1.8 статті 1 названого Закону, що полягає у поверненні з бюджету надмірно сплаченого податку, умовою бюджетного відшкодування податку згідно підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 цього ж Закону виступає фактична сплата цього податку постачальнику товарів (послуг) в ціні придбання таких товарів (послуг).

Приписами підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ встановлено, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

По закінченні законодавчо встановлених строків невідшкодовані платнику податку суми вважаються бюджетною заборгованістю. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету.

Як встановлено в ході розгляду справи позивачем 20.10.2009р. до відповідача-1 подано податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2009 року (а.с. 49, 50) із додатками, в тому числі додатком №4 - Заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с. 51), в якій відображене рішення платника про бюджетне відшкодування ПДВ в сумі 277980 грн. на розрахунковий рахунок платника, в т.ч. і суму податку на додану вартість визначену на підставі податкової накладної №22 від 28.08.2009р. в розмірі 80817,09 грн. (а.с. 19).

Відповідачем-1 проведено невиїзну документальну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ із зарахуванням на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2009 р. з урахуванням відомостей, отриманих від інших ДПІ щодо проведення перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), про що складено акт перевірки від 05.12.2011р. №1027/23-50/14372024 (а.с. 9-17).

В ході перевірки встановлено, що позивач дійсно здійснював господарські операції з ТОВ «Істок-Оптім», згідно яких позивачем отримано роботи (послуги) з доставки, монтажу та запуску мульти-спліт-системи кондиціонування VRV Daikin на загальну суму 484902,51 грн., в т.ч. ПДВ 80817,09 грн. (а.с. 13).

Розрахунки з ТОВ «Істок-Оптім»здійснено в повному обсязі через розрахунковий рахунок на загальну суму 484902,51 грн. згідно платіжних доручень №1510 від 28.08.2009р. та №2129 від 28.08.2009р. (а.с. 20, 21).

Факт здійснення господарських операцій підтверджується належним чином складеними первинними документами долученими до матеріалів справи (а.с. 22-48).

Крім того, як вбачається зі змісту акту перевірки позивача (а.с. 14), відповідачем було здійснено запит до ТОВ «Істок-Оптім», з метою підтвердження взаємовідносин з позивачем за серпень 2009р. та отримано відповідь якою підтверджено факт господарських взаємовідносин і факт декларування ТОВ «Істок-Оптім»податкових зобовязань по вказаним взаємовідносинам.

Отже, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму ПДВ сплачену у складі вартості робіт (послуг) виконаних ТОВ «Істок-Оптім»та підтверджену податковою накладною №22 від 28.08.2009р. (а.с. 19).

Тобто, відповідачем-1 під час проведення перевірки не було встановлено обставин які б унеможливлювали відшкодування позивачеві з бюджету податок на додану вартість по господарській операції з ТОВ «Істок-Оптім».

Відповідно до підпункту 7.7.5 пункту 7.7 статті 7 Закону про ПДВ податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

В даному випадку вказаного обовязку щодо надання висновку відповідач-1 не виконав і відповідно позивачеві не було відшкодовано з державного бюджету суму податку на додану вартість, що є протиправною бездіяльністю.

При цьому, висновок відповідача щодо безпідставності віднесення до складу податкового кредиту відповідного періоду суми ПДВ 80817,09 грн. ґрунтується на тому, що з метою дослідження ланцюгу постачання (ЗАТ «МААК Урга»< ТОВ «Істок-Оптім»< ТОВ «Клондайк»< ТОВ «Прогсервіс АГ»< ТОВ «Вінсента») для встановлення факту повноти сплати ПДВ до бюджету відповідачем-1 було направлено запити до державних податкових органів, в т.ч. до Ірпінської ОДПІ ДПА у Київській області про проведення зустрічної звірки ТОВ «Вінсента»по взаємовідносинах з ТОВ «Прогсервіс АГ»4 ланка ланцюгу постачання товару.

Відповідачем-1 отримано відповідь від Ірпінської ОДПІ ДПА у Київській області (а.с. 79) про неможливість проведення перевірки ТОВ «Вінсента», у звязку відсутність за місцезнаходженням.

Таким чином, на думку відповідача-1, вказані обставини вказують на відсутність документального підтвердження факту включення до складу податкового зобовязання та сплату сум ПДВ до бюджету ТОВ «Вінсента»по податкових накладних виданих ТОВ «Прогсервіс АГ», що, в свою чергу, виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника та, відповідно, доведення факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету.

Суд не погоджується з вказаними висновками відповідача-1 оскільки вони не ґрунтуються на нормах Закону про ПДВ, а отже є протиправними враховуючи наступне.

В ході перевірки позивача відповідачем-1, а також за результатами розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та ТОВ «Істок-Оптім»мали місце господарські операції по постачанню робіт (послуг) з доставки, монтажу та запуску мульти-спліт-системи кондиціонування VRV Daikin на загальну суму 484902,51 грн., в т.ч. ПДВ 80817,09 грн., що підтверджується належним чином складеними первинними документами.

Вказані обставини відповідачем-1 не заперечуються та не спростовуються, а також не заперечується та не спростовується факт відображення в податковому обліку ТОВ «Істок-Оптім» результатів господарських відносин з позивачем, що підтверджується змістом акту перевірки позивача від 05.12.2011р. №1027/23-50/14372024.

Таким чином, враховуючи норми Закону про ПДВ суд приходить до висновку, що позивачем дотримано всіх вимог Закону про ПДВ повязаних з формуванням податкового кредиту та одержанням бюджетного відшкодування, оскільки єдиною підставою для цього являється наявність у платника податку покупця належно оформленої податкової накладної.

Щодо висновків відповідача-1 про відсутність права на бюджетне відшкодування через відсутність документального підтвердження факту включення до складу податкового зобовязання та сплату сум ПДВ до бюджету ТОВ «Вінсента»по взаємовідносинах з ТОВ «Прогсервіс АГ», що, в свою чергу, виключає можливість подальшого дослідження ланцюга постачання товару до виробника та, відповідно, доведення факту надмірної сплати податку на додану вартість до Державного бюджету, суд зазначає наступне.

Норми Закону про ПДВ не передбачають, що бюджетне відшкодування податку на додану вартість повинно ставитися у залежність від додержання податкової дисципліни третіми особами.

Згідно п. 1.3 ст. 1 Закону про ПДВ платником податку є особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до п. 10.2 с. 10 Закону про ПДВ платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата податку продавцем, а тим більше у четвертому ланцюгу постачання, в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та на суму бюджетного відшкодування.

Керуючисьст.ст. 86,94,159-163, 167 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати нечинним та скасувати податкове повідомлення-рішення Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції від 13.12.2011 року №0000642350.

Стягнути з державного бюджету на користь МААК "Урга" суму податку на додану вартість в розмірі 80 817,00 грн.

Присудити позивачеві судові витрати з державного бюджету шляхом зобовязання Державної казначейської служби України безспірно списати з рахунку Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції грошові кошти в розмірі 840,00 грн.

Постанова відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10- денний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови складено 08.02.2012 року.

Суддя-підпис.

З оригіналом згідно:

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного судуПасічник Ю.П.