Постанова № 21492794, 28.03.2011, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2011 року 1121/11/1070

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н. Д., при секретарі судового засідання Малихіні Д.Ю., за участю представників

прокуратури: не зявився,

позивача: не зявився,

відповідача : не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Прокурора м. Ірпеня Київської області в інтересах держави в особі Ірпінського міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Україні

докомунального підприємства Київської обласної ради «Обласний лісгосп»

простягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Прокурор м. Ірпеня Київської області (надалі - прокурор) звернувся до Київського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Ірпінського міського відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та профзахворювань в Україні (надалі - позивач) з адміністративним позовом до комунального підприємства Київської обласної ради «Обласний лісгосп» (надалі відповідач), з урахуванням уточнених позовних вимог, про стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків в сумі 2771,76 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач має заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, за період з першого кварталу 2010 року по 31.12.2010, що підтверджується наданою відповідачем розрахунковою відомістю про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік.

Прокурор та представник позивача у судове засідання 28.03.2011 не зявилися. Водночас, матеріали справи містять письмове клопотання представника прокуратури та позивача про розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач заперечень проти позову не надав, заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності не надсилав, у судове засідання 28.03.2011 не зявився.

Дослідивши наявні матеріали справи у їх сукупності та враховуючи, що про час, дату та місце розгляду справи відповідач був повідомлений своєчасно та належним чином, однак своїм правом, встановленим приписами статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України не скористався, суд вважає за можливе здійснити її розгляд за відсутності відповідача або його представника на підставі наявних доказів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно зясувавши фактичні обставини на яких ґрунтується позов, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі Закон України № 1105-ХІV), суб'єктами страхування від нещасного випадку є застраховані громадяни, а в окремих випадках - члени їх сімей та інші особи, страхувальники та страховик. Застрахованою є фізична особа, на користь якої здійснюється страхування. Страхувальниками є роботодавці, а в окремих випадках - застраховані особи. Страховик - Фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (Фонд соціального страхування від нещасних випадків або Фонд).

Частинами четвертою та пятою статті 10 Закону України № 1105-XIV встановлено, що юридичні особи, як роботодавці, набувають статусу страхувальників з дня взяття їх на облік Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач знаходиться на обліку у Фонді соціального страхування від нещасних випадків та йому присвоєно реєстраційний номер 1028000805, а отже, є страхувальником в розумінні положень Закону України № 1105-XIV.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 45 Закону № 1105-ХІV, роботодавець, як страхувальник, зобов'язаний своєчасно та повністю нараховувати і сплачувати в установленому порядку страхові внески до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Інструкцією «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України», затвердженою постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року № 36 (надалі Інструкція № 36) визначено порядок обчислення і сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності і господарювання, виду діяльності, галузевої належності, фізичними особами - підприємцями, фізичними особами, які використовують працю найманих працівників, а також добровільно застрахованими особами, порядок обліку та витрачання страхових коштів, здійснення платежів, ведення бухгалтерського обліку і звітності.

Пунктом 4.10 Інструкції № 36, визначено, що розміри страхових внесків страхувальників обчислюються для роботодавців у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що включають витрати на виплату основної та додаткової заробітної плати, інших заохочувальних і компенсаційних виплат, які підлягають обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Страхові внески сплачуються страхувальниками-роботодавцями у день одержання коштів на оплату праці в установах банків. Підприємства, які здійснюють виплату заробітної плати на поточні рахунки фізичних осіб в установах банків, сплачують страхові внески до Фонду в день перерахування коштів на особові рахунки. (пункт 4.12 Інструкції №36).

Нараховані страхові внески, інші платежі, сплачуються страхувальниками шляхом перерахування відповідних сум на відповідний рахунок Фонду (пункт 4.13 Інструкції №36).

Згідно пункту 7.5 Інструкції № 36, юридичні особи - платники страхових внесків щокварталу у двох примірниках складають розрахункову відомість (звіт), один примірник якої подається до робочого органу виконавчої дирекції Фонду за місцем обліку страхувальника в такі строки: до 20 квітня, до 20 липня, до 20 жовтня поточного року, до 25 січня року, наступного за звітним. Усі примірники розрахункової відомості підписуються керівником і головним бухгалтером підприємства, виконавцем та завіряються печаткою. Другий примірник звіту залишається в бухгалтерії платника.

Відповідно до поданої відповідачем до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ірпені Київської області розрахункової відомості про нарахування і перерахування страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України за 2010 рік, сума несплачених платежів, наявна у платника на кінець звітного періоду складає 2836,64 грн. (рядок 29), в тому числі заборгованість зі сплати страхових внесків, повязана з несвоєчасною виплатою заробітної плати 2771,76 грн. та сума страхових внесків, строк сплати, яких не настав 64,88 грн.

Враховуючи, що зобов'язання зі сплати страхових внесків та витрачання коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків за період з першого кварталу 2010 року по 31.12.2010, строк сплати яких настав, самостійно визначене відповідачем у відповідній розрахунковій відомості, суд дійшов висновку, що узгоджена сума зобовязань, що підлягає стягненню на користь позивача складає 2771,76 грн.

В силу положень статті 55 Закону України № 1105-XIV, спори щодо суми страхових внесків, а також щодо розміру шкоди та прав на її відшкодування, накладення штрафів та з інших питань вирішуються у судовому порядку.

Доказів про оскарження поданого відповідачем розрахунку (з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат в рахунок страхових внесків) суду не надано, як і доказів сплати заборгованості у повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи позивача, суду не надано.

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та з огляду на те, що недоїмка зі сплати страхових внесків на загальнообовязкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України відповідачем у самостійному порядку не сплачена, її існування підтверджується доказами, наявними у матеріалах справи, суд дійшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Оскільки, спір вирішено на користь субєкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з комунального підприємства Київської обласної ради «Обласний лісгосп» (ідентифікаційний код 03327894) на користь відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у м. Ірпені Київської області заборгованість зі сплати страхових внесків до Фонду соціального страхування від нещасних випадків у розмірі 2771 (дві тисячі сімсот сімдесят одна) грн. 76 коп.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішення за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга на постанову суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі проголошення лише вступної та резолютивної частини постанови або прийняття постанови у письмовому провадженні,- протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту постанови 01 квітня 2011 року.