Постанова № 21491390, 31.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

31 січня 2012 р. <Текст >Справа №2а-15552/11/0170/25 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представника позивача ОСОБА_1, довіреність б\н від 12.01.2012 року; представника відповідача ОСОБА_2, довіреність № 18\10-0 від 19.01.2010 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Промсейс» до Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим про скасування податкового повідомлення - рішення,

В С Т А Н О В И В:

ТОВ «Фірма «Промсейс» звернулось до Окружного адміністративного суду з позовом, уточнивши вимоги якого просить скасувати податкове повідомлення рішення № 0005632301 від 27.05.2011 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка з питань взаємовідносин позивача з ПП «Кримспецтехнолоджи» за січень 2011 року, якою встановлено неправомірне включення до податкового кредиту з ПДВ за рахунок цього контрагенту суми у розмірі 2306,67 гривень, внаслідок нікчемності укладених з цим підприємством угод. Вважає ці висновки безпідставними, оскільки господарські операції з ПП «Кримспецтехнолоджи» відбувались реально, підтверджені всіма необхідними документами бухгалтерського і податкового обліку, а отже податковий кредит за рахунок цих взаємовідносин був сформований правомірно.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, мотивуючі свої заперечення тим, що системою автоматизованого співставлення податкових зобовязань і податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України було встановлено, що контрагент позивача ПП «Кримспецтехнолоджи» в січні 2011 року мав взаємовідносини та сформував податковий кредит за рахунок підприємства ПП «Ечкі», яке має стан платника «8» - внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, воно не має власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, з 28.08.2010 року не надає податкову звітність, а отже не має можливості здійснювати постачання товарів (робіт, послуг). На підставі цього податкова інспекція дійшла висновку, що ПП «Кримспецтехнолоджи» не здійснювало операцій по купівлі товару та послуг від постачальника ПП «Ечкі», а отже не могло мати обсягів товарної маси для її подальшої реалізації ТОВ «Фірма «Промсейс», а тому укладені угоди з позивачем є нікчемними.

Суд, вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Фірма «Промсейс» є юридичною особою, відповідно до Свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та Довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, перебуває на обліку платників податків в Державній податковій інспекції у місті Сімферополі та з 17.12.2002 року є платником податку на додану вартість, згідно свідоцтва про реєстрацію № 100122143 від 17.06.2008 року (а.с. 8-13).

З 29.04 по 11.05.2011 року Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі була проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Фірма «Промсейс» з питань його взаємовідносин з ПП «Кримспецтехнолоджи» за січень 2011 року, за результатами якої був складений акт № 5867\23-4\20695814 від 11.05.2011 року (а.с. 16-25).

В ході проведення перевірки було встановлено, що в січні 2011 року ТОВ «фірма «Промсейс» сформувало податковий кредит на суму ПДВ 2306,67 гривень за рахунок взаємовідносин з ПП «Кримспецтехнолоджи». В свою чергу ПП «Кримспецтехнолоджи» в січні 2011 року мало взаємовідношення щодо придбання будівельних матеріалів з ПП «Ечкі», за рахунок якого ним був сформований податковий кредит на суму 406228 гривень. В той же час, ПП «Ечкі» податкове зобовязання на цю суму задекларовано не було, воно має стан платника «8» - внесено запис про відсутність за місцезнаходженням, в нього не має власних складських, торгівельних, виробничих та інших приміщень, які субєкт господарювання міг би використовувати при здійсненні фінансово господарської діяльності, з 28.08.2010 року звітність в ДПІ в м. Сімферополі підприємством не надавалась.

На підставі цього, податкова інспекція дійшла висновку про фіктивність формування кредиту у ПП «Кримспецтехнолоджи», а як наслідок неможливість здійснення ним в січні 2011 року постачання товарів (робіт, послуг) до покупця ТОВ «фірма «Промсейс».

Встановивши ці обставини, ДПІ в м. Сімферополі дійшла висновку про порушення ТОВ «фірма «Промсейс» п. 14.1.191 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, п. 198.2, п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за січень 2011 року в сумі 2306,67 гривень.

На підставі висновків акту позапланової перевірки, відповідачем булл прийняте оскаржуване податкове повідомлення рішення № 0005632301 від 27 травня 2011 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобовязання з податку на додану вартість на суму 2306,67 гривень та застосовано штрафні санкції в сумі 1 гривня (а.с. 15).

Позивач з цим податковим повідомленням рішенням не погодився, оскаржив його в адміністративному порядку, але рішенням ДПА в АР Крим від 29.06.2011 року та рішенням ДПС України від 02.11.2011 року його скарги були залишені без задоволення (а.с. 32-49).

Таким чином, як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, підставою для висновку податкового органу про завищення позивачем податкового кредиту є його формування за рахунок угод з контрагентом, якій в свою чергу сформував свій податковий кредит за рахунок нікчемних угод з ПП «Ечкі».

Стаття 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Оцінюючи правомірність дій та рішень органу владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких він повинен дотримуватись при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта, встановлюючи чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «Фірма «Промсейс» має ліцензію, видану Державною геологічною службою на здійснення господарської діяльності у вигляді пошуку (розвідки) корисних копалин, в тому числі виконання наступних робіт: геологічне супроводження геологорозвідувальних робіт; складання проектів та кошторисів; геолого економічна оцінка; підрахунок запасів; складання звітів про виконані роботи (а.с. 14).

12.01.2011 року між ТОВ «Фірма «Промсейс» та ПП «Кримспецтехнолоджи» було укладено договір на надання послуг № 108 у вигляді математичної обробки сейсмічних даних по польовим матеріалам дослідження скважин, представлених замовником (а.с. 51-52).

31.01.2011 року між сторонами договору був підписаний акт здачі приймання робіт щодо обробки сейсмоданих вартістю 5340 гривень, в тому числі ПДВ 890 гривень (а.с. 53).

31.01.2011 року ПП «Кримспецтехнолоджи» позивачу була видана податкова накладна № 124 на загальну суму 5340 гривень, в тому числі ПДВ 890 гривень (а.с. 81).

Крім того, 12.01.2011 року між ПП «Кримспецтехнолоджи» та ТОВ «Фірма «Промсейс» було укладено договір оренди обладнання № 70 строком на три роки зі сплатою орендної плати щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця (а.с. 78-80).

31.01.2011 року між сторонами договору був підписаний акт здачі приймання робіт (надання послуг) з орендної плати за січень 2011 року на загальну суму 8500 гривень, в тому числі ПДВ 1416,67 гривень (а.с. 54).

31.01.2011 року ПП «Кримспецтехнолоджи» позивачу було видано податкову накладну № 125 на загальну суму 8500 гривень, в тому числі ПДВ 1416,67 гривень (а.с. 82).

Оплата коштів за цими накладними підтверджується наданою в матеріали справи роздруківкою платежів по картці клієнта «Промсейс» з 01.01.2011 року по 28.02.2011 року та не заперечується представником відповідача (а.с. 83-88).

На момент укладення позивачем договорів з ПП «Кримспецтехнолоджи» і на цей час, це підприємство зареєстроване в якості платника податку на додану вартість (а.с. 89-90).

Стосовно неправомірного формування позивачем, на думку податкової інспекції податкового кредиту за рахунок цього контрагенту суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 185.1 ст. 185 ПК України, обєктом оподаткування ПДВ є операції платників податку, зокрема, з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України.

Порядок формування податкового кредиту визначено ст.. 198 Податкового Кодексу України.

Так, відповідно до п. 198.1 ст. 198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разу здійснення операцій, зокрема, з придбання або виготовлення товарів (в тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною (п. 198.2 ст. 198 ПК України).

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового Кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у звязку з придбанням товарів\ послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11. ст.. 201 цього Кодексу).

Згідно п. 6.2 Наказу Державної податкової адміністрації України від 21 грудня 2010 року № 969 «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» податкова накладна є підставою на віднесення до податкового кредиту витрат по сплаті податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобовязань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів \ послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобовязаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця. Органи державної податкової служби за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобовязання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом 11 цього Кодексу (п. 201.6 ст. 201 ПК України).

Проте, представником відповідача в судовому засіданні не було надано ніяких доказів, які б свідчили про наявність розбіжностей між даними позивача та його контрагента та доказів повідомлення позивача платника податків про виявлення таких розбіжностей, у випадку їх наявності.

Згідно п. 201.7 ПК України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів \ послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому ст.. 183 цього Кодексу (п. 201.8 ст. 201 ПК України).

Податкова накладна видається платником податку, якій здійснює операції з постачання товарів \ послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів \ послуг платник податку продавець товарів \ послуг зобовязаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів \ послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обовязку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобовязань за відповідний звітний період (п. 201.10 ст. 201 ПК України).

Цим же пунктом встановлено, що виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення органами державної податкової служби документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів \ послуг.

Норми цієї статті застосовуються з урахуванням наступного:

Відповідно до пункту 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України реєстрація податкових накладних платниками податку на додану вартість - продавцями в Єдиному реєстрі податкових накладних запроваджується для платників цього податку, у яких сума податку на додану вартість в одній податковій накладній становить: понад 1 мільйон гривень - з 1 січня 2011 року; понад 500 тисяч гривень - з 1 квітня 2011 року; понад 100 тисяч гривень - з 1 липня 2011 року; понад 10 тисяч гривень - з 1 січня 2012 року.

Податкова накладна, в якій сума податку на додану вартість не перевищує 10 тисяч гривень, не підлягає включенню до Єдиного реєстру податкових накладних.

До платників податку, для яких на дату виписки накладної цим підрозділом не запроваджено обов'язковість реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, не застосовуються норми абзаців восьмого і дев'ятого пункту 201.10 статті 201 цього Кодексу.

Тобто, податкові накладні, які були видані ПП «Кримспецтехнолоджи» його контрагенту в перевіряємому періоді містять суми податку на додану вартість, що не передбачає реєстрацію цих накладних в Єдиному реєстрі.

Виходячи з викладеного, щодо формування позивачем податкового кредиту в спірному періоді суд зазначає наступне.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобовязані вести облік доходів, витрат та інших показників, повязаних з визначенням обєктів оподаткування та \ або податкових зобовязань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, повязаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Правові засади регулювання, організації ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначає Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. При цьому відповідно до ч. 2 ст. 3 цього Закону, бухгалтерський облік є обовязковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку. Статтею 9 цього Закону встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Отже, податкова звітність формується на підставі первинних бухгалтерських документів, які фіксують та підтверджують факт здійснення господарських операцій.

Таким чином, аналізуючи зміст наведених норм права, суд приходить до висновку, що правові наслідки у вигляді виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту виникають у разі наявності сукупності обставин та підстав, за якими Податковий Кодекс України повязує можливість формування відповідних сум податкового кредиту та які є передумовою його формування.

Такими обставинами є: наявність у сторін спеціальної податкової правосубєктності (особа, що видає податкову накладну, повинна бути зареєстрованою як платник ПДВ); фактичного здійснення оподатковуваних операцій; придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності; наявність розумних економічних причин (ділової мети) для здійснення господарських операцій; документального підтвердження реального здійснення господарських операцій сукупністю належним чином складених (оформлених) первинних та інших документів, які зазвичай супроводжують операції певного виду; наявності у покупця податкової накладної, яка відповідає вимогам ст.. 201 ПК України та видана після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, крім випадків, передбачених п. 11 підрозділу 2 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, які не передбачають такої реєстрації.

В судовому засіданні були досліджені всі документи ТОВ «Фірма «Промсейс», які підтверджують фактичне здійснення ним операцій з придбання послуг у вигляді оренди обладнання та обробки даних від його контрагента ПП «Кримспецтехнолоджи» та ці документи не дають підстав для сумніву щодо реальності здійснення вищенаведених операцій або висновку про їх нездійснення.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій або бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Будь-яких невідповідностей виписаних контрагентом позивача накладних вимогам, встановленим ст.. 201 ПК України, Наказом ДПА України № 969 від 21.12.2010 року, представником відповідача в його запереченнях не викладено та судом також не встановлено.

Наведені в податкових накладних дані повністю відповідають даним, що зазначені в інших первинних документах, що підтверджують факт поставки послуг. Представником відповідача в судовому засіданні також не надано доказів та доводів щодо підписання первинних та податкових документів не уповноваженими особами. Безпосередній контрагент позивача ПП «Кримспецтехнолоджи» продовжує перебувати зареєстрованим в реєстрі платників ПДВ, що вказує на те, що ним не допускалось порушень, наслідком яких є анулювання реєстрації платника ПДВ відповідно до Податкового Кодексу України.

Відповідачем в судовому засіданні також не було надано ніяких доказів, які б свідчили про незвичність цін за спірними операціями, або про невідповідність господарських операцій цілям та завданням статутної діяльності позивача, незвичності цих операцій для осіб, які приймали в них участь, збитковості здійснених операцій або інших обставин, які б окремо або в сукупності могли б свідчити про їхню фіктивність, а також того, що вчинення зазначених операцій не було обумовлено розумними економічними причинами, а дії позивача були спрямовані на отримання необґрунтованої податкової вигоди.

Одним з принципів розгляду податкових спорів, відповідно до ст. 4 Податкового Кодексу України є принцип презумпції добросовісності та рішень платника податків, у звязку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких установлена судом.

Крім того, суд вважає доцільним зазначити, що згідно пп. 36.1, 36.5 ст. 36; п. 38.1 ст. 38, п. 44.1 ст. 44, п. 47.1 ст. 47, п. 49.2 ст. 49 ПК України, обчислення, декларування та \ або сплата суми податку та збору є персональним податковим обовязком кожного окремого платника податків, який і несе відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обовязку. Тобто, платник податку несе самостійну відповідальність за порушення ним правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватись на третіх осіб, в тому числі і на його контрагентів.

Крім того, питання щодо неправомірності формування ПП «Кримспецтехнолоджи» в січні 2011 року податкового кредиту за рахунок ПП «Ечкі» внаслідок нікчемності укладених між цими підприємствами угод також було предметом судового розгляду по справі № 2а-4790/11/0170/4, по якій судом було призначено проведення судово економічної експертизи. Відповідно до висновку цієї експертизи, висновки податкової інспекції щодо завищення ПП «Кримспецтехнолоджи» податкового зобовязання та податкового кредиту з ПДВ у розмірі 406228 гривень за рахунок ПП «Ечкі» не підтвердилися (а.с. 55-57, 62-71).

Також суд вважає потрібним зауважити, що ПП «Кримспецтехнолоджи» та ПП «Ечкі», відповідно до встановлених податковою інспекцією під час проведення перевірки обставин мали взаємовідносини з купівлі продажу будівельних матеріалів та представник відповідача в судовому засіданні взагалі не навів ніяких доводів, яким чином обставини укладення цих угод могли вплинути на реальність угод щодо оренди обладнання та надання послуг з обробки математичних даних, які були укладені ПП «Кримспецтехнолоджи» з позивачем.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що позивач в даному випадку здійснював податковий облік та формував податковий кредит в січні 2011 року відповідно до вимог чинного законодавств, а тому висновки податкової інспекції щодо неправомірного внесення ним до податкового кредиту суми ПДВ у розмірі 2306,67 гривень, що призвело до винесення оскаржуваного податкового повідомлення рішення є протиправними.

Відповідно до ч. 2 ст. 162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним та скасування рішення субєкта владних повноважень.

Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «Фірма «Промсейс» є обґрунтованими та винесене на підставі акту перевірки від 11.05.2011 року податкове повідомлення рішення від 27.05. 2011 року є протиправним та має бути скасоване судом.

Згідно ч. 2 ст. 11 КАС України, суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.

Позивач просить лише скасувати оскаржуване податкове повідомлення рішення, у звязку з чим суд вважає за потрібне вийти за межі позовних вимог, визнавши його також протиправним.

Крім того, суд стягує на користь позивача суму судового збору, сплаченого при зверненні до суду відповідно до задоволених вимог немайнового характеру, в порядку, встановленому ст. 94 КАС України.

В судовому засіданні 31.01.12 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

У повному обсязі постанову складено 02.02.2012 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Промсейс» - задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення рішення № 0005632301 від 27 травня 2011 року, винесене Державною податковою інспекцією в м. Сімферополі, яким ТОВ «Фірма «Промсейс» збільшено суму грошового зобовязання по податку на додану вартість у розмірі 2306,67 гривень та застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 гривня.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма «Промсейс» судовий збір в сумі 28,23 гривень.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Кононова Ю. С.

<Текст >