Постанова № 21491323, 10.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

<Список >

ПОСТАНОВА

Іменем України

10 січня 2012 р.

(11:25) Справа №2а-12293/11/0170/11 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі судді Москаленка С.А., при секретарі Фурлетовій Г.Ю., розглянувши

у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська маркетингова компанія»

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м. Сімферополь АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АР Крим із адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська маркетингова компанія» про стягнення заборгованості з податку на додану вартість, податку на прибуток у загальній сумі 2725,90 грн.

Позовні вимоги мотивовано тим, що відповідачем не сплачуються зобовязання з податку на додану вартість, податку на прибуток, комунального податку, визначені ним самостійно.

Представник позивача у судове засідання не зявився, про місце, дату та час розгляду адміністративної справи повідомлявся належним чином судовою повісткою, надав клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про місце, дату та час розгляду адміністративної справи повідомлен належним чином судовою повісткою, про поважність причин неприбуття у судове засідання суд не повідомив.

Ухвалою Окружного адміністративного суду АР Крим про закінчення підготовчого провадження і призначення справи до судового розгляду від 10.10.2011р. відповідачу було запропоновано надати письмові заперечення на адміністративний позов, а також всі наявні документи та матеріали, які можуть бути використані, як докази у справі.

Згідно ч.6 ст.71 КАС України, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу на основі наявних в ній доказів за відсутністю незявившихся представників сторін.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська маркетингова компанія» є юридичною особою (ІН 32541890), що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи (а.с.7), з 10.06.2003р. знаходиться на обліку в ДПІ у м.Сімферополь АР Крим як платник податків, що підтверджується довідкою Ф.4-ОПП (а.с.8).

Таким чином, відповідач є субєктом господарювання, платником податків, зобовязаний виконувати обовязки, покладені на нього законами у звязку зі здійсненням господарської діяльності, у тому числі стосовно належного нарахування та сплати податків.

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Пунктом 16.1.3. п.16.1. ст.16 Податкового кодексу України, який набрав чинності 01.01.2011р., встановлено, що платники податків зобовязані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.

Відповідачем в порядку звітності до податкового органу надано:

- декларацію з податку на прибуток підприємства за 2010 рік, відповідно до якої сума податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету складає 1058,00грн. (а.с.13);

- декларацію з податку на прибуток підприємства за 1 квартал 2011р., відповідно до якої сума податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету складає 1438,00грн. (а.с.12);

- декларацію з податку на додану вартість за квітень 2011р., відповідно до якої сума податку на прибуток, яка підлягає сплаті до бюджету складає 1826,00грн. (а.с.14-15).

Податкові зобовязання, визначені відповідачем в зазначених податкових деклараціях у встановлений законом термін сплачені частково, а саме у сумі 1596,10грн., в тому числі 880,76 з податку на прибуток та 1110,66грн. з податку на додану вартість.

Таким чином, за відповідачем виникла податкова заборгованість в сумі 2725,90грн. (4322,00грн. (1058грн. + 1438грн. + 1826грн.) 1596,10грн.).

Пунктом 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п.59.3 ст.59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов'язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до п.59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Проаналізувавши вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки орган державної податкової служби виносить податкову вимогу на кожну суму такого податкового боргу.

Згідно з п.п.20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Відповідно до п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Таким чином, органи державної податкової служби мають звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання платнику податкової вимоги на кожну суму податкового боргу.

Судом встановлено, що податковим органом на суму податкового боргу у розмірі 2725,90грн. податкова вимога не надсилалась, отже, у позивача не виникло права на звернення до суду із позовом про стягнення такого податкового боргу у судовому порядку.

Щодо посилання податкового органу на податкові вимоги №1/3773 від 23.11.2010р. на загальну суму 6035,10грн. та №2/4241 від 27.12.2010р. на загальну суму 5534,10грн., то суд зазначає наступне.

По-перше, вимоги №1/3773 від 23.11.2010р. та №2/4241 від 27.12.2010р. направлялися відповідачеві на підставі Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, який припинив дію з 01.01.2011 року та не регулює правовідносини, що виникли між сторонами у звязку зі сплатою нового податкового боргу, який утворився після 01.01.2011 року та регулюється нормами Податкового кодексу України, якими передбачено обовязкове направлення вимоги на кожну суму боргу з кожного виду податку.

По-друге, відповідно до п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України, на яку посилався відповідач, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до п.п.14.1.152. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України погашення податкового боргу - зменшення абсолютного значення суми такого боргу, підтверджене відповідним документом.

Погашення податкового боргу можливо шляхом добровільного погашення платником податку такого боргу, звернення податковим органом стягнення на майно платника податку, яке може бути джерелом погашення податкового боргу, та стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду.

Стягнення податкового боргу шляхом звернення органу державної податкової служби до суду регулюється спеціальною нормою - п.95.2 ст.59 Податкового кодексу України, відповідно до якого стягнення коштів платника податків провадиться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Отже, надіслання податкової вимоги платнику податку на кожну суму податкового боргу є обовязковим для здійснення податковим органом його стягнення у судовому порядку.

Більш того, зі змісту п.59.5 ст.59 Податкового кодексу України вбачається, що податкова вимога не надсилається платнику податку у випадку збільшення суми податкового боргу, якщо таке збільшення відбувається у межах того самого зобовязання за тим самим періодом (наприклад, на суму пені або в порядку адміністративного оскарження).

Проаналізувавши податкові вимоги № №1/3773 від 23.11.2010р. та №2/4241 від 27.12.2010р., суд встановив, що вони прийняті податковим органом стосовно податкового боргу, що виник до 01.01.2011 року.

Враховуючи, що предметом позову є стягнення податкового боргу, який виник в 2011 році, суд вважає що надіслання позивачем податкової вимоги на кожну суму боргу, що є предметом стягнення є обовязковим.

Таким чином позовні вимоги є передчасними та не підлягають задоволенню.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 10.01.2012р. У повному обсязі відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 16.01.2012р.

Керуючись ст.ст.122, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя <підпис >Москаленко С.А.

<Текст >