Постанова № 21491319, 17.01.2012, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Севастопольська, 43, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95013

ПОСТАНОВА

Іменем України

<Текст >

17 січня 2012 р. <Текст >Справа №2а-13536/11/0170/25 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Криму складі головуючого судді Кононової Ю.С., при секретарі Зайцевій М.О., за участю представника позивача ОСОБА_1 довіреність № 4735/9/29/10 від 05.07.2011 року, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим <Список ><Позивач в особі >

до Клепінінського підприємства житлово-комунального господарства <Список ><Відповідач в особі ><Текст >

про стягнення

<Текст >

ВСТАНОВИВ:

Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду АРК з адміністративним позовом до Клепінінського підприємства житлово-комунального господарства, в якому просить стягнути з відповідача податкову заборгованість у сумі 49 382,88 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Клепінінське підприємство житлово-комунального господарства являється платником податків та зборів, зокрема податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб, у зв'язку з чим повинен надавати до податкового органу декларації та має сплачувати податкові зобов'язання у повному обсязі у встановлений законодавством строк. За відповідачем числиться заборгованість з податку на додану вартість у сумі 5 319,00 грн. нарахованого згідно декларації № 25202 від 19.07.2011 року, в сумі 5045,00 грн., нарахованої згідно декларації № 27901 від 16.08.2011 року та 5270,00 грн., нарахованої згідно декларації № 28522 від 09.09.2011 року та заборгованість у сумі 33 748,88 грн. з податку з доходів фізичних осіб, нарахована згідно декларацій за період з 04 кварталу 2008 року по 4 квартал 2010 року. Загальну суму заборгованості у розмірі 49 382,88 грн. відповідач добровільно не сплатив, у зв'язку з чим Джанкойська об'єднана державна податкова інспекція в АР Крим звернулась до суду з даним позовом.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала.

Представник відповідача до залу судового засідання не з'явився, про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, причин своєї неявки суду не надав.

Вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

Відповідно до ст.2 Закону України “Про державну податкову службу в Україні” від 04.12.1990 року, головним завданням податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (далі - податки, інші платежі).

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 10 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”, державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Судом встановлено, що Клепінінське підприємство житлово-комунального господарства знаходиться на податковому обліку в Джанкойській об'єднаній державній податковій інспекції в АР Крим з 07.08.2000 року (а.с. 19).

Відповідно до ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України платники податків зобовязані подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до п. 54.1 статті 54 Податкового кодексу України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 31.11 статті 31 Податкового кодексу України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Згідно з пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Податковий агент зобов'язаний сплатити суму податкового зобов'язання (суму нарахованого (утриманого) податку), самостійно визначеного ним з доходу, що виплачується на користь платника податку - фізичної особи та за рахунок такої виплати, у строки, передбачені цим Кодексом.

Статтею 34 Податкового кодексу України встановлено, що податковим періодом може бути календарний рік, календарний квартал, календарний місяць, календарний день.

Порядок, підстави та строки сплати податку з доходів фізичних осіб передбачені Податковим кодексом України, що набрав чинності з 01.01.2011 року.

Відповідно до підпункту 162.1.3. статті 162 Податкового кодексу України платником податку на доходи фізичних осіб є податковий агент.

Пунктом 14.1.180. статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що, податковий агент щодо податку з доходів фізичних осіб це юридична особа (її філії, відділення, інший відокремлений підрозділ), самозайнята особа, представництво нерезидента юридичної особи, які незалежно від організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками та/або форми нарахування (виплати, надання) доходу (у грошовій або не грошовій формі) зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV цього Кодексу, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються такій особі, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм в порядку, передбаченому статтею 18 та розділом IV цього Кодексу.

Відповідно до підпункту 163.1.1 пункту 163.1 статті 163 Податкового кодексу України обєктом оподаткування резидента по податку з доходів фізичних осіб є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід.

Підпунктом 168.1.1. пункту 168.1. статті 168 Податкового кодексу України встановлено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 цього Кодексу.

Судом встановлено, що відповідач подав до Джанкойської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим декларацію з податку на доходи фізичних осіб № 19776 від 06.05.2011 року за 1 квартал 2011 року, в якій задекларував суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 3 622,08 грн. (а.с. 28), та декларацію з податку на доходи фізичних осіб № 25675 від 25.07.2011 року за 2 квартал 2011 року на суму 3450,16 грн. (а.с. 29).

Оскільки частково заборгованість відповідача з податку на додану вартість виникла до моменту набрання чинності Податковим кодексом України, в даному випадку слід застосувати норми, які діяли на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до п. 4.1.1. ст. 4 Закону України від 21.12.2000року № 2181-III "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який діяв на момент виникнення заборгованості, платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім окремих випадків. П. 4.1.4. передбачено, що податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:

а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.

Так, відповідачем подані до податкової інспекції декларації з податку на доходи фізичних осіб : за 4 квартал 2008 року на суму податкового зобовязання з податку з доходів фізичних осіб у сумі 1756,91 грн., за 1 квартал 2009 року на суму 2714,31 грн., за 2 квартал 2009 року на суму 2913,58 грн., за 3 квартал 2009 на суму 2779,47 грн., за 4 квартал 2009 року на суму 3418,33 грн., за 1 квартал 2010 року на суму 1784,89 грн., за 2 квартал 2010 року на суму 2677,49 грн., за 3 квартал 2010 року на суму 4548,77 грн., за 4 квартал 2010 року на суму 4082,97 грн., а всього на суму 26 676,64 грн., що підтверджується відповідною довідкою (а.с. 30-31).

Відповідно до підпункту 14.1.156. пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Судом встановлено, що відповідачем самостійно узгоджена сума податкового зобовязання з податку на доходи фізичних осіб на загальну суму 33 748,88 гривень, в строк, визначений пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України, не сплачена, у звязку чим податкове зобовязання перетворилося на податковий борг.

Згідно пп. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок - документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання.

ПП. 54.1. ст. 54 ПК України передбачено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у передбачені цим Кодексом строки.

Як слідує з наданої до матеріалів справи копії декларації з податку на додану вартість № 25202 від 19.07.2011 року відповідач самостійно задекларував свої податкові зобовязання з ПДВ за червень 2011 року у сумі 5319,00 грн. (а.с. 22-23), за декларацією № 27901 від 16.08.2011 року відповідачем задеклароване зобов'язання по сплаті 5045,00 грн. за липень 2011 року (а.с.24-25), за декларацією № 28522 від 09.09.2011 року - 5270,00 грн. за серпень 2011 року (а.с. 26-27).

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Оскільки частина заборгованості у відповідача виникла до 01.01.2011 року, відповідачу надсилались податкові вимогу у порядку, який діяв на той момент.

Відповідно до п. 6.2.1. ст. 6 Закону України від 21.12.2000 р. № 2181-III (у старій редакції), у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги. Згідно п. 6.2.3. Податкові вимоги надсилаються:

а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків. обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк;

б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Так, 30.07.2002 року позивачем було винесено першу податкову вимогу № 1/281, а 02.09.2002 року - другу податкову вимогу № 2/350. Дані податкові вимоги були отримані уповноваженою особою відповідача (а.с. 33-34).

Відповідно до п. 59.1. ст. 59 ПК України (щодо заборгованості, яка виникла після 01.01.2011 року) у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Так, 11.11.2011 року позивачем було винесено податкову вимогу № 138, яка була отримана уповноваженою особою відповідача того ж дня під розпис.

Враховуючи відсутність незгоди відповідача з розрахунком суми заборгованості, вказані вимоги є узгодженими.

Таким чином, на момент розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті податку на додану вартість та податку з доходів фізичних осіб становить 49 382,88 грн., а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Згідно п. 95.3 ст. 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. Враховуючи, що позивач не здійснював судових витрат по справі, судові витрати стягненню з відповідача не підлягають.

В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини судового рішення. Складання постанови у повному обсязі відкладено до 20.01.2012 року

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 158-163, ст. 167 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Клепінінського підприємства житлово-комунального господарства (97010, АР Крим, Красногвардійський район, с. Клепиніне, вул. Октябрьский масив, буд. 34, код ЄДРПОУ 31083438) з розрахункових рахунків у банках, які обслуговують Клепінінське підприємство житлово-комунального господарства, податковий борг у сумі 49 382 (сорок дев'ять тисяч триста вісімдесят дві) грн. 88 копійок, в тому числі:

- 33 748 (тридцять три тисячі сіисот сорок вісім) грн. 88 копійок з податку на доходи фізичних осіб (код платежу 11010100) у дохід місцевого бюджету Красногвардійського району Клепінінської сільської ради на р/р 33216800700138 в ГУ ДКУ в м. Сімферополь АРК, ЄДРПОУ 34740494, МФО 824026;

- 15 634 (п'ятнадцять тисяч шістсот тридцять чотири) грн. 00 копійок з податку на додану вартість (код платежу 14010100) у дохід державного бюджету Красногвардійського району на р/р 31116029700130 в ГУ ДКУ в м. Сімферополь АРК, ЄДРПОУ 34740494, МФО 824026.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

<Текст >

Суддя підпис Кононова Ю. С.

<Текст >