Єдиний державний реєстр судових рішень 17.02.2012
Справа №1-39/12
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2012 року Кельменецький районний суд Чернівецької області в складі:
головуючого судді Харабари І.В.,
при секретарі Дєдовій В.С.,
з участю:
- прокурора Олійника Б.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Кельменці кримінальну справу про обвинувачення:
- ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Зелена та жителя АДРЕСА_1 одруженого, українця, громадянина України, з вищою освітою, директора ТзОВ «Іванівецький колос», раніше не судимого,-
- за ч.2 ст. 367 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
До Кельменецького районного суду надійшла вказана вище кримінальна справа з обвинувальним висновком.
Зокрема в обвинувальному висновку зазначається, що ОСОБА_1 працюючи на посаді директора ТзОВ «Іваніецький колос», будучи службовою особою, неналежно виконував свої службові обовязки через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки, при наступних обставинах.
Так, згідно п. 6.1.3 Статуту ТзОВ «Іванівецький колос», дирекція відповідає за дотримання всіх вимог, встановлених чинним законодавством для ведення документів і фінансової та бухгалтерської звітності ТзОВ. Відповідно до п. 11.1 вказаного статуту дирекція (колегіальний орган) або директор (одноособовий орган) створюється вищим органом управління ТзОВ «Іванівецький колос»Зборами Учасників, для керівництва повсякденною господарською діяльністю ТзОВ. Згідно протоколу № 1 установчих зборів учасників від 15 лютого 2003 року створено товариство з обмеженою відповідальністю «Іванівецький колос», генеральним директором якого обрано ОСОБА_1.
Так, в порушення вищевказаних вимог та вимог п.п. 4.1.1 п.4.1 ст.4, п.п. 4.2.1 п.4.2 ст.4, 7.9.6 п. 7.9 ст. 7, п.п.11.3.1 п.11.3 ст.11, п.16.4 ст.16, п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст. 5 п.5.1, п.п.5.2.1, п.5.2, п.п.5.3.2, п.п.5.3.9 п.5.3, ст. 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР «Про оподаткування прибутку підприємств» (із змінами та доповненнями), статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями; пп.2.3.1 п.2.3 ст.2, п.п.3.1.1. п.3.1. ст.3, п.4.1 ст.4 пп.5.1.17 п.5.1 ст.5, п.п.7.3.1.п.7.3. ст.7, ст.7, п.9.4, п.9.6 ст. 9 Закону України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 р. №168/97-ВР (зі змінами і доповненнями); пп. 6.3.2 п.6.3. ст.6. Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб від 22.05.2003р. № 889 IY., пункту 11 Постанови № 2035 від 26.12.2003р. «Про затвердження порядку надання документів та їх складу при застосуванні податкової соціальної пільги»(із змінами і доповненнями), Порядку надання документів та їх складання при застосуванні податкової соціальної пільги затвердженого Постановою від 26.12.2003року № 2035; ст.6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» №1963-ХІІ від 11.12.1991 року(із змінами та доповненнями) та підпункту 4.1.4.в пункту 4.1, статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»№ 2181-ІІІ від 21.12.2000р. із змінами та доповненнями, не перевіряючи розрахунок питомої ваги доходу від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу за 2008-2010 роки, та не пересвідчуючись в його достовірності, який затверджений наказом Міністерства аграрної політики України від 12.01.07. за № 6 «Про затвердження методичних рекомендацій для визначення питомої ваги доходу від реалізації продукції сільського та рибного господарства власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітній податковий рік», ОСОБА_1, будучи службовою особою генеральним директором товариства з обмеженою відповідальністю «Іванівецький колос», подавав щороку розрахунок питомої ваги доходів від реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки в загальній сумі валового доходу підприємства за попередній звітний податковий рік, в яких зазначав 100 % питомої ваги доходу від реалізації власної с/г продукції, хоча в дійсності згідно акту про результати виїзної планової перевірки ТзОВ «Іванівецький колос»з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.08. по 30.09.11. від 14.12.2011 року за № 26/2320/32171870 становила у 2008 році - 8 %, 2009 році 0 %, у 2010 році 0 %, вчинивши підписи від власного імені та завіривши відтиском печатки товариства вказані розрахунки.
В подальшому подавав зазначені розрахунки до ДПІ у Кельменецькому районі, які стали підставою для сплати фіксованого сільськогосподарського податку, який сплачувався протягом 2008-2010 років, замість того, щоб господарство оподатковувалось на загальних підставах.
Внаслідок вказаних незаконних дій директора ТзОВ «Іванівецький колос»державний бюджет за 2008 2010 роки недоотримав кошти (податки) в сумі 122656,19 грн. різного роду податків, а саме, ПДВ 112778 грн.; податок на прибуток 8809 грн.; податок на доходи фізичних осіб 894,19 грн.; податок з власників транспортних засобів 175 грн.
Всього внаслідок службової недбалості ОСОБА_1 державним інтересам спричинено істотну шкоду у вигляді матеріальних збитків на загальну суму 122656,19 грн., що спричинило тяжкі наслідки.
Таким чином ОСОБА_1 вчинив злочин передбачений ст. 367 ч. 2 КК України - службова недбалість, за кваліфікуючими ознаками: неналежне виконання службовою особою своїх службових обовязків через несумлінне ставлення до них, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом державним інтересам та спричинило тяжкі наслідки.
Підсудний ОСОБА_1 вину у вчиненому визнав повністю, щиро розкаявся у вчиненому, завдані збитки відшкодував та заявив клопотання про закриття кримінальної справи стосовно нього за ч. 2 ст. 367 КК України та не заперечує проти закриття даної кримінальної справи стосовно нього на підставі Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року.
Вислухавши думку прокурора суд вважає, що ОСОБА_1 необхідно звільнити від кримінальної відповідальності і дану кримінальну справу слід закрити.
Зокрема, як слідує з матеріалів кримінальної справи ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні умисного злочину, який є злочином середньої тяжкості. Підсудний ОСОБА_1 на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2011 році»має батька, який досяг 70-річного віку, який немає інших працездатних дітей, і до нього протягом 1998 - 2010 років, до набрання чинності Законом України від 08.07.2011 року «Про амністію у 2011 році», амністія не застосовувалась, згідний на застосування щодо нього амністії,
Враховуючи наведене, суд вважає, що є всі підстави для звільнення ОСОБА_1 від кримінальної відповідальності та закриття кримінальної справи на підставі ст. 1 п. „є”, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08.07.2011 року.
Керуючись ст. 1 п. „є”, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році», ст. 86 КК України , ст.6-1 КПК України , суд ,-
ПОСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звільнити від кримінальної відповідальності за ч.2 ст. 367 КК України на підставі статті 1 п. „є”, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році»від 08 липня 2011 року.
Кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 367 КК України закрити на підставі статті 1 п. „є”, ст. 6 Закону України «Про амністію у 2011 році».
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_1 у вигляді підписки про невиїзд - скасувати.
На постанову протягом семи діб після її винесення сторони можуть подати апеляції до апеляційного суду Чернівецької області.
СУДДЯ: /підпис/
Судове рішення № 21490698, Кельменецький районний суд Чернівецької області було прийнято 17.02.2012. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1-39/12. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: