Рішення № 21489303, 14.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2012 р. Справа № 5023/158/12

вх. № 158/12

Суддя господарського суду Яризько В.О.

при секретарі судовогозасідання Сінченко І.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1 (дов.)

3-ї особи - не з'явився

відповідача - ОСОБА_2 (дов.)

розглянувши справу за позовом Інституту проблем машинобудування НАН України ім. А. Н. Підгорного, м. Харків

3-я особа Державна фінансова інспекція в Харківській області, м. Харків

до ТОВ "Інформаційно-технологічна лабораторія", м. Харків

про стягнення 86558,01 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Інститут проблем машинобудування НАН України ім. А. Н. Підгорного, звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, ТОВ "Інформаційно-технологічна лабораторія", про стягнення заборгованості по орендній платі в сумі 86558,01 грн.

Ухвалою суду від 13.01.2012р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача залучено КРУ в Харківській області.

Судом встановлено, що Указом Президента України "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 утворено Державну фінансову інспекцію України, реорганізувавши Головне контрольно-ревізійне управління України.

Згідно з випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державна фінансова інспекція в Харківській області, код 21266914, зареєстрована як юридична особа .

Враховуючи викладене, керуючись ст. 25 ГПК України, суд вважає за необхідне здійснити заміну третьої сторони - КРУ в Харківській області на правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Харківській області.

Позивач підтримує позовні вимоги.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позов.

Третя особа в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином. Від третьої особи 25.01.2012р. через канцелярію суду надійшли письмові пояснення, в яких третя особа підтримує позицію позивача у справі.

Суд вважає, що нез'явлення третьої особи не перешкоджає розгляду справи та вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами.

В слуханні справи 26.01.2012р. оголошена перерва до 14.02.2012р. о 14:30 год.

Вислухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Між Інститутом проблем машинобудування НАН України ім. А. Н. Підгорного (позивач, орендодавець) та ТОВ "Інформаційно-технологічна лабораторія" (відповідач, орендар) укладений договір оренди державного майна №228 від 25.01.2008 року, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування нерухоме державне майно в складі частки нежитлового приміщення площею 2,4 кв. м для розміщення обладнання та частки покрівлі для розміщення антен площею 60,0 кв. м., розміщене за адресою м. Харків, вул. Дм. Пожарського, 2/10 (п.1.1 Договору). Майно передано в оренду з метою використання частини покрівлі для розміщення чотирьох антен та базової станції (Оператора і провайдера) на 19 тех. поверсі для здійснення послуг доступу до Інтернету. (п.1.2 Договору).

Відповідно до п. 3.1 Договору орендна плата визначається за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) - листопад 2007р.

19тех. поверх - 67,0 грн. за 1 кв. м., а за всю орендовану площу 160,8 грн. та ПДВ 32,16 грн., а всього 192,96 грн.; покрівля - 33,4 грн. за 1 кв. м.. а за всю орендовану площу 2004,0 грн. та ПДВ 400,8 грн.. а всього 2404,8 грн.; за всю орендовану площу - 2164,8 грн. та ПДВ 432,96, а всього 2597,76 грн.

Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.

Крім орендної плати Орендар сплачує Орендодавцю інші платежі по розрахункам Орендодавця:

відшкодування комунальних платежів;

відшкодування податку на землю;

виграш на утримання будинку та прилеглої території;

інші витрати.

Відповідно до п.3.3 Договору орендна плата та інші платежі перераховується Орендарем відповідно до вимог чинного законодавства за весь час фактичного користування приміщенням щомісячно не пізніше 30 числа поточного місяця.

Пунктом 3.5. Договору передбачено, що розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін у разі зміни Методики її розрахунку, істотної зміни стану об'єкта оренди з незалежних від сторін причин та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

Згідно з п.9.3. Договору зміни до умов договору допускаються за взаємної згоди сторін. Зміни, що пропонуються внести, розглядаються протягом одного місяця з дати подання їх до розгляду іншою стороною.

Об'єкт оренди був переданий позивачем відповідачу, що підтверджується актом приймання передачі від 25.01.2008р.

За згодою сторін розмір орендної плати переглядався з укладанням відповідних додаткових угод і становить: за додатковою угодою № 2 від 01.05.2009 року - 1686,39 грн., за додатковою угодою № 3 від 01.06.2009 року - 1708,17 грн., за додатковою угодою №6 від 01.01.2011 року - 3931,46 грн., за додатковою угодою №7 від 10.11.2011 року - 5059,16 грн.

Сторонами щомісячно складалися акти здачі-приймання виконаних робіт. Орендна плата відповідачем сплачена відповідно до умов Договору в повному обсязі, що підтверджується наданими платіжними дорученнями. Відсутність заборгованості відповідача по орендній платі підтверджується також і актом звірки взаємних розрахунків, що підписаний обома сторонами, станом на 26.10.2011р.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на акт ревізії КРУ в Харківській області № 032-12/97 від 13.10.2011р. фінансово-господарської діяльності позивача за 2009-2010 роки та завершений період 2011р.

Як зазначено в акті ревізію правильності нарахування орендної плати проведено відповідно до вимог Закону України "Про оренду державного та комунального майна", Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 року зі змінами та доповненнями №786 зі змінами (далі - Методика №786) та Положення про порядок передачі в оренду нерухомого майна та іншого індивідуально визначеного майна НАН України, затвердженого постановою Бюро Президії НАН України від 13.04.2007 № 112. Актом ревізії правильності визначення розміру орендної плати встановлено, що при розрахунку плати за перший (базовий) місяць оренди державного нерухомого майна, що знаходиться на балансі Інституту і передано в оренду операторам телекомунікацій, які надають послуги з рухомого (мобільного) зв'язку та доступу до Інтернет, а саме: ТОВ "Інформаційно - технологічна лабораторія" застосовувались орендні ставки в розмірі 15% - для розміщення антенно-фідерних пристроїв та 30% - для розміщення апаратної базової станції, що є порушенням вимог п.1 Положення №112 та п.З Додатку 2 до Методики №786. Застосування заниженої орендної ставки для розміщення антенно-фідерних пристроїв, які є складовими частинами базових станції зв'язку телекомунікаційної мережі та використовуються для надання послуг з рухомого (мобільного) зв'язку та доступу до Інтернет призвело до недоотримання Інститутом плати за надання майна в оренду за період з 01.02.2010 по 31.08.2011 року від ТОВ "Інформаційно - технологічна лабораторія" 86 558,01 грн.

Суд зазначає, що Договір оренди нерухомого державного майна укладено сторонами з дотриманням встановленого порядку укладення господарських правочинів. Як зазначено в договорі орендна плата визначена за результатами конкурсу та сторони погодились саме з зазначеною в Договорі та додаткових угодах ставкою орендної плати.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства; сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами; сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 п. 4 ст. 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

Відповідно до ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ч.5 ст.762 Цивільного кодексу України, плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" передача об'єкта оренди орендодавцем орендареві здійснюється у строки і на умовах, визначених у договорі оренди.

Крім того, відповідно до ч.3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Загальний порядок зміни та розірвання господарських договорів визначений статтею 188 ГК України. Згідно її положень зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду. Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

У ч. 3 ст. 180 Господарського кодексу України передбачено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 188 ГК України передбачено, що зміни до договору складаються у такій самі формі, що і сам договір та пропозиції зі змінами направляються стороні по договору, відповідна сторона розглядає ці пропозиції у 20-денний термін.

Суд зазначає, що сторонами в Договорі оренди № 228 від 25.01.2008р. з урахуванням додаткових угод погоджені всі істотні умови, сторонами такі умови повністю виконані. Позивач не звертався до відповідача з пропозиціями встановити більшу орендну плату, ніж та що була погоджена сторонами в Договорі та додаткових угодах. Вина відповідача в застосуванні меншої ставки орендної плати відсутня, а за таких обставин відсутні підстави для стягнення з відповідача суми, що донарахована за результатами ревізії, що була проведена КРУ в Харківській області від 13.10.2011р., а позовні вимоги є нормативно та документально необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 22,25, 32-34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Здійснити заміну третьої сторони - КРУ в Харківській області на правонаступника - Державну фінансову інспекцію в Харківській області.

В задоволенні позовних вимог відмовити.

Суддя Яризько В.О.

Повний текст рішення підписаний 17.02.2011р.