Рішення № 21489250, 15.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" лютого 2012 р. Справа № 5023/092/12

вх. № 092/12

Суддя господарського суду Калініченко Н.В.

при секретарі судовогозасідання Шилов С.Ю.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов. № 25 від 10.01.12 р.;

відповідача - не з'явився

розглянувши справу за позовом ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля", м. Павлоград

до ПП "Тотус", м. Харків

про стягнення 13749,30 грн.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля" (позивач) звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - ПП "Тотус", м. Харків про стягнення 13749,30 грн. штрафу. В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем покладених на нього обов'язків за договором № ПУ-1 від 02.07.2007 року. Також до стягнення заявлені судові витрати.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10 січня 2012 року було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі № 5023/092/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 25 січня 2012 року о 11:10.

В призначене судове засідання 25 січня 2012 року позивач з'явився.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25 січня 2012 року було відкладено розгляд справи на 15 лютого 2012 року о 10:50.

В судове засідання 15 лютого 2012 року представник позивача з'явився, надав витяг з ЄДРПОУ відповідача та підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач у призначене судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час слухання справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Згідно ч. 3 ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, суд визнав позовні вимоги позивача обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та підлягаючими задоволенню з наступних підстав:

02 липня 2007 року між позивачем та відповідачем було укладено договір поставки № ПУ-1, відповідно до п.п. 1.1., 1.2. якого відповідач зобовязався поставити у власність позивача продукції, в асортименті, кількості і строки, за ціною та якісними характеристиками, узгодженими сторонами в договорі та специфікаціях, які є невід'ємними частинами договору. Позивач зобов'язався прийняти поставлену в його власність продукцію та своєчасно сплатити її вартість, згідно умов договору.

Згідно п.п. 3.3., 3.4. договору як доказ поставки відповідач зобов'язаний надати позивачу рахунок-фактуру, податкову накладну, відповідні товаросупровідні накладні, сертифікат якості та технічний паспорт, сертифікат відповідності. Датою поставки вважається дата вказана представником позивача у відповідних товаросупровідних документах, наданих відповідачем.

Відповідно до п. 3.5. договору обов'язок відповідача вважається виконаним з моменту передачі продукції в розпорядження позивача.

Пунктом 3.7. передбачено, що відповідач зобов'язаний в письмовому вигляді, за три дні до фактичної поставки, сповістити позивача про строк надходження продукції в узгоджений пункт призначення та дані про вантажеперевізника.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що ціни на продукцію, що постачається відповідачем, встановлюються сторонами у відповідних специфікаціях до договору.

Відповідно до п. 5.2. у випадку не поставки продукції в строк, передбачений відповідною специфікацією, відповідач сплачує позивачу неустойку у вигляді штрафу в розмірі 5 % від вартості непоставленої продукції, крім того відшкодовує всі понесені позивачем збитки, заподіяні затримкою виконання відповідачем зобов'язання за договором.

На виконання умов договору сторонами була підписана специфікація від 21 грудня 2010 року, відповідно до якої відповідач взяв на себе обов'язок поставити позивачу продукцію на загальну вартість 274986,00 грн. до 28 січня 2011 року.

Проте, в порушення умов договору та специфікації від 21 грудня 2010 року, відповідач продукцію вказану у специфікації не поставив.

За прострочення виконання зобов'язання з поставки продукції у строк передбачений специфікацією від 21 грудня 2010 року, відповідачу була нарахована неустойка у вигляді штрафу в розмірі 5 %, яка склала 13749,30 грн.

Позивач звертався до відповідача з претензією № 8/2252 від 11.03.11 р. про сплату штрафу, проте відповіді від відповідача не надійшло.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 526 ЦК України та ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ЦК України).

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України, суд вважає, що позивач надав належні докази для підтвердження своїх вимог стосовно штрафу в розмірі 13749,30 грн.

На підставі наведеного, суд вважає позовні вимоги позивача в сумі 13749,30 грн. обґрунтованими, підтвердженими наданими суду доказами та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Виходячи з викладеного та керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 22, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ПП "Тотус", 61064, м. Харків, пров. Титаренківський, буд. 1, 230 (в тому числі з п/р 26002035923900 в АКІБ "УкрсСиббанк" м. Харків, МФО 351005, код ЗКПО 30989660) на користь ПАТ "ДТЕК "Павлоградвугілля", 51400, Дніпропетровська область, м. Павлоград, вул. Леніна, 76 (п/р 26006039733200 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005, код ЗКПО 00178353) - 13749,30 грн. штрафу, 1411,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя Калініченко Н.В.

Повний текст рішення по справі № 5023/092/12 виготовлений та підписаний 17 лютого 2012 року.