Рішення № 21488964, 06.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" лютого 2012 р. Справа № 5023/007/12

вх. № 007/12

Суддя господарського суду Сальнікова Г.І.

при секретарі судовогозасідання Близнюкова А.І.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, дов.№55 від 01.01.2011 р. відповідача - ОСОБА_2., дов.№20 від 30.01.2012 р.

розглянувши справу за позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (м. Дніпропетровськ)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків" (Харківська обл., м. Куп'янськ)

про стягнення коштів

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ДП "Придніпровська залізниця", звернувся до господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача, ТОВ "Керамет-Харків" на свою користь штраф у розмірі 34035,00 грн. за неправильне зазначення в накладній адреси одержувача, з покладенням судових витрат на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.01.12 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі №5023/007/12 та призначено її розгляд у відкритому судовому засіданні на 30.01.12 р.

30.01.12 р. в судовому засіданні оголошено перерву до 06.02.12 р.

06.02.12 р. від відповідача до канцелярії суду надійшло доповнення до відзиву на позовну заяву за вх. №1130.

В наданих відповідачем поясненнях у справі (вх.№1886 від 30.01.12 р.) та доповненнях до відзиву на позовну заяву (вх. №1130 від 06.02.12 р.), відповідач просить зменшити розмір нарахованих позивачем санкцій (штрафу), відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України.

Представник відповідача в судовому засіданні 06.02.12 р. проти позовних вимог заперечує та просить суд зменшити розмір штрафу, відповідно до п. 3 ст. 83 ГПК України.

Представник позивача в судовому засіданні 06.02.12 р. підтримує позовні вимоги, просить суд задовольнити позов у повному обсязі, посилаючись на те, що Правилами оформлення перевізних документів передбачено стягнення штрафу з вантажовідправника за самий факт допущення порушень.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

Державне підприємство "Придніпровська залізниця" надавало послуги з перевезення вантажів ТОВ "Керамет-Харків" .

Позивач виконав свої зобов'язання згідно договору перевезення належним чином та в установлений строк. Однак, з боку відповідача встановлені порушення вимог чинного законодавства при оформленні перевізних документів.

Так, у липні 2011 року зі станції Основа Південної залізниці відповідач здійснив відправлення вагону № 67681676 згідно накладної №44536845 на станцію Правда Придніпровської залізниці, одержувач вантажу - Приватне акціонерне товариство "Керамет". Відповідач надав станції навантаження заповнену накладну, у графі "Одержувач" було зазначено ПрАТ "Керамет" код одержувача 5841, його адреса Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18б. Станцією призначення було надіслано телеграму НР 66 від 27.07.2011 року про невірно зазначену адресу отримувача. На підставі телеграми зі станції відправлення № НР 2 від 27.07.2011 року, листа відправника № 217 від 27.07.2011 року та договору № ПР.ДН-1-11 317/НЮп "Про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги" на станції Правда Придніпровської залізниці у вказаній накладній зроблено заміну адреси одержувача на вірну: з Дніпропетровська обл., м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 18-б на м. Донецьк, вул. Калужська, 16-а. Факт неправильного зазначення відповідачем адреси був засвідчений актом загальної форми №46 від 27.07.2011 року.

27.07.2011 р. відповідачем на ім'я начальника станції Куп"янськ-Південий Південної залізниці направлено лист №217 з проханням дати на станцію Правда Придніпровської залізниці телеграму про зміну адреси вантажоотримувача: м. Донецьк, вул. Калужська, 16 а.

Вагон з вантажем - брухт чорних металів навал за залізничною накладною № 44536845 були видані вантажоодержувачу на станції призначення без затримки, простою та будь яких додаткових витрат.

Законом України "Про залізничний транспорт", а саме статтею 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюється транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Статут залізниць України визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, які користуються залізничним транспортом (ст. 2 Статуту). На підставі цього Статуту Мінтрансом затверджені "Правила перевезень вантажів", які є обов'язковими для всіх юридичних осіб (ст. 5 Статуту).

Відповідно до ст. 6 Статуту залізниць України, накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

"Правилами перевезень вантажів", а саме п.1.1. розділу 4 "Правила оформлення документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000р. за № 863/5084, а також ст. 23 Статуту передбачено, що відправник повинен надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правил оформлення перевізних документів" своїм підписом підтверджує представник відправника.

Статтею 24 Статуту залізниць України відзначається, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

Отже, позивач за неправильне зазначення в накладній коду та адреси одержувача нарахував відповідачеві штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати у сумі 34035,00 грн., який просить стягнути з останнього.

За приписами ч. 1 ст. 309 ГК України вантажовідправник має право в порядку, встановленому транспортними кодексами чи статутами, одержати назад зданий до перевезення вантаж до його відправлення, замінити вказаного в перевізному документі одержувача вантажу (до його видачі адресату), розпорядитися вантажем у разі неприйняття його одержувачем чи неможливості видачі вантажу одержувачу.

Відповідач надав клопотання про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу, посилаючись на те, що сума штрафу є надмірно великою, оскільки ним своєчасно було вжито всіх необхідних заходів щодо недопущення господарського правопорушення, не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, оскільки вагони не простоювали на під*їздних коліях, а були видані та отримані вантажоодержувачем протягом однієї доби що не суперечить вимогам Статуту залізниць України, в результаті чого позивачем не понесено додаткових витрат. Крім того, відповідач звернув увагу суду на важке фінансове становище, яке сталося внаслідок фінансової кризи в економіці України.

Згідно п. З ст. 83 ГПК України, господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає зі сторони, що порушила зобов'язання.

В пункті 2.4 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.94 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" та пункті 3.9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. З ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Дослідивши клопотання відповідача, суд вважає можливим його задовольнити, у відповідності до п. 3 ст. 83 ГПК України та ст. 233 ГК України у винятковому випадку зменшити штраф на 90 % та стягнути з відповідача штраф у розмірі 3403,50 грн.

Відповідно до частини першої статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частина 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Вказана норма кореспондується з пунктом 3 частини першої статті 83 Господарського процесуального кодексу України, згідно з яким господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Беручи до уваги, що відповідачем надано клопотання про зменшення суми нарахованого позивачем штрафу, сума штрафу є надмірно великою, оскільки ним своєчасно було вжито всіх необхідних заходів щодо недопущення господарського правопорушення, а також не було завдано збитків іншим учасникам господарських відносин, оскільки вагони не простоювали на підїзних коліях, а були видані та отримані вантажоодержувачем протягом однієї доби на тій самій станції призначення, яка зазначена у провізних документах, що не суперечить вимогам Статуту залізниць України, в результаті чого позивачем не понесено додаткових витрат, господарський суд зменшує штраф до 3403,50 грн.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

На підставі ст.ст. 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, ч. 5 ст. 307, ч. 1 ст. 309 Господарського кодексу України, ст. 3 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.ст. 2, 6, 23, 24, 43 Статуту залізниць України, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Задовольнити клопотання відповідача про зменшення нарахованих позивачем санкцій (штрафу).

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Керамет-Харків" (63701, Харківська обл, м. Куп*янськ, вул. Садова, 33; р/р 26001815731380 у ПАТ "Укрсоцбанк" у м. Харкові, МФО 351016; ЄДРПОУ 33714374) на користь Державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49600, м. Дніпропетровськ, пр. Карла Маркса,108; р/р 26006000012 ДФ АБ"Експрес-Банк" МФО 306964 ЄДРОПУ 01073828) суму штрафу у розмірі 3403,50 грн. та 1411,50 грн. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В іншій частині в позові відмовити.

Суддя Сальнікова Г.І.

Повний текст рішення підписано 13.02.12 р.