Рішення № 21488394, 02.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р. Справа № 5023/10299/11

вх. № 10299/11

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Федорова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1., довіреність б/н від 16.12.2011 року

3-ї особи <Текст >відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 7 від 11.04.2011року 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Золочівське" м. Золочів 3-я особа <Текст >

до Науково-виробничої фірми «СінталД» - товариство з обмеженою відповідальністю 3-я особа <Текст >

про стягнення 66 330,97 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 66330, 97 грн., у тому числі основного боргу у розмірі 37823, 47 грн., витрат від інфляції у розмірі 23828, 79 грн., 3% річних у сумі 4678, 71 грн. за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 37/2007-КСЗ, укладеним між сторонами 20.10 2007 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Крім того, позивачем заявлено клопотання про відновлення строку позовної давності, яке обґрунтовано поважністю причин його пропуску.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги в повному обсязі та просить суд задовольнити позовні вимоги.

Відповідач у відзиві та письмових поясненнях проти позову заперечує та наголошує, що сума боргу частково погашена, а також строк позовної давності пропущено, про що позивачем заявлено і що є підставою для відмови у позові. Відповідач, зазначив, що оскільки строк оплати наступив 24 жовтня 2007 року, то строк позовної давності сплив у жовтні 2010 року, а тому це є підставою для відмови у позові.

Проаналізувавши доводи поданого позивачем клопотання про відновлення строку та заперечень відповідача з цього питання, суд вважає, що строк позовної давності пропущено з поважних причин, а тому порушене право підлягає захисту, виходячи з наступного.

У відповідності до ч. 1 ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ч. 1 ст. 257ЦК України).

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 267 ЦК України якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Так, 24 жовтня 2007 року між сторонами було укладено договір підряду № 130/2007-КСЗ-п, за умовами якого НВФ «Сінтал`Д» - ТОВ взяло на себе зобовязання за замовленням позивача СТОВ «Золочівське» виконати роботи (копка цукрового буряку на земельних ділянках позивача), а позивач - прийняти та оплатити їх.

Відповідно до п. 3.2. договору підряду вартість копки буряку з одного гектару земельних ділянок Позивача складає 750,00 грн.

Позивачем виконано роботи з копки буряку на площі 43 га, вартість яких складає 32250,00 грн., а тому у відповідача виникло зобовязання зі сплати на користь позивача 32250,00 грн.

У той же час, у відповідача існувало грошове зобовязання перед позивачем, що виникло на підставі договору купівлі-продажу сільськогосподарської продукції від 20 жовтня 2007 року, яке і є предметом позовних вимог у даній справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 601 ЦК України зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Згідно з ч. 2 ст. 601 ЦК України зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

На підставі цього, а також направлення на адресу відповідача листа про зарахування зустрічних однорідних вимог, проведенням записів по заліку зустрічних однорідних вимог у звітних регістрах СТОВ «Золочівське», позивач виходив з того, що зобовязання припинилося зарахуванням зустрічних однорідних вимог, а тому його право не є порушеним.

Крім того, судом встановлено, що протягом строку позовної давності відповідач жодних вимог позивачеві за договором підряду від 24.10.2007 № 130/2007-КСЗ-п не предявляв, з позовом до суду звернувся лише після пропуску позивачем строку позовної давності за зобовязанням до відповідача.

Суд зауважує, що на підставі п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність. Матеріали справи свідчать, що наведені дії відповідача суперечать згаданому принципу.

У відповідності до ч. 1 ст. 1 ГПК України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, суд погоджується з твердженням позивача про те, що передумовою для звернення до суду є те, що особа вважає, що її права або охоронювані законом інтереси порушені або оспорені.

У той же час, порушене право підлягає захисту лише у тих випадках, коли буде доведено існування самого субєктивного права, щодо якого заявлено вимогу, і факт його порушення, невизнання або оспорення.

Натомість, позивач наголошує, що не звертався з позовною заявою, оскільки виходив з того, що відбулося зарахування зустрічних однорідних вимог, і його права не порушені, що виключало можливість звернення до суду.

Матеріали справи свідчать, що 05 вересня 2011 року постановою Харківського апеляційного господарського суду у справі № 5023/1488/11 було встановлено, що зарахування зустрічних однорідних вимог не відбулося, а тому зобовязання відповідача щодо сплати позивачеві грошових коштів за договором від 20.10.2007 не припинилося.

Доводи відповідача про неповажність причин пропуску позовної давності, через те, що вони ґрунтуються на незнанні законодавства, судом не приймаються, оскільки передумовою звернення до суду та судового захисту є саме порушене, невизнане або оспорене право. Встановлені судом обставини справи свідчать, що позивач виходив саме із припинення взаємних, зустрічних зобовязань та відсутності порушення його прав.

Отже, суд визнає поважними причини пропуску позовної давності, а тому порушене право підлягає захисту.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, проаналізувавши докази у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та представників відповідача суд встановив наступне.

20 жовтня 2007 року між Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «ЗОЛОЧІВСЬКЕ» як продавцем та Науково-виробничою фірмою «СінталД» - товариство з обмеженою відповідальністю в якості покупця, було укладено договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 37/2007-КСЗ.

Відповідно до ст. 1 договору позивач зобов'язується передавати товар у власність відповідачеві, а останній зобовязується прийняти товар та сплатити за нього встановлену договором грошову суму.

Ст. 2 договору визначено, що під товаром розуміється цукровий буряк врожаю 2007 року, який зобовязаний відповідати вимогам ДСТУ 4327:2004 та якісним характеристикам, які встановлені цим договором.

Згідно зі ст. 6 договору відповідач зобов'язаний забезпечити своєчасне приймання товару Продавця на бурякоприймальному пункті, який розташований за адресою: Україна, Харківська область, Золочівський район, село Олександрівка, Конгресівський бурякоприймальний пункт.

Відповідно до ст. 13 Договору виплата ціни договору здійснюється відповідачем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача наступним чином відповідач здійснює попередню оплату в розмірі, що складає 195000, 00 (сто девяносто пять тисяч) грн.

Судом встановлено, що позивачем передано у власність відповідача товар у кількості 706,787 тон цукрового буряку, що підтверджується товарно-транспортними накладними від 24.10.2007, 25.10.2007, 26.10.2007, 27.10.2007, 28.10.2007, 29.10.2007, 31.10.2007, 02.11.2007.

Крім того, згідно з ч. 2 ст. 35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду, під час розгляду однієї справи не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09 червня 2009 року у справі № 38/282-08 встановлено факт отримання відповідачем від позивача цукрового буряку за товарно-транспортними накладними у кількості 706,787 тон, на загальну суму 137823,47 грн.

У статті 13 договору купівлі-продажу передбачено, що відповідач проводить оплату товару до моменту його отримання.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отримання товару розпочалося 24 жовтня 2007 року, а тому відповідач був зобовязаний здійснити оплату саме до 24 жовтня 2007 року. Зазначене визнано сторонами у повному обсязі.

Однак, відповідач, у порушення статті 13 укладеного сторонами договору, провів часткову оплату, тобто, у строк, встановлений договором, грошове зобовязання не виконав.

У той же час, як вбачається з платіжного доручення, а також встановлено судом при розгляді справи № 38/282-08 у рішенні, яке набрало законної сили, відповідач сплатив лише 100000,00 грн.

Крім того, суд погоджується з позицією відповідача про сплату 12320,00 грн., яка проведена 20 червня 2007 року саме на підставі договору від 20 жовтня 2007 року № 37/2007-КСЗ в якості передплати.

Зокрема, копія рахунку, яка надана представником відповідача підтверджує, що оплату проведено з призначенням платежу: "передплата за цукровий буряк врожаю 2007 року", а тому позовні вимоги у цій частині задоволенню не підлягають.

Ненадання відповідачем на вимогу суду оригіналу зазначеного рахунку для огляду, не є підставою для визнання його копії неналежним доказом.

За таких обставин, суд погоджується з доводами відповідача про існування усної домовленості про сплату коштів за договором, який було укладено в майбутньому.

Крім того, суд зауважує, що існування у відповідача перед позивачем заборгованості у розмірі 13459,55 грн. станом на 01.01.2007 не надавало позивачу право змінювати призначення платежу.

Отже, відповідач сплатив на користь позивача лише 112320,00 грн., а заборгованість у розмірі 25503,47 грн. залишилася не сплаченою.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення. Терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення (ч. 2 цієї ж статті).

Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

У статті 13 договору купівлі-продажу передбачено, що відповідач проводить оплату товару до моменту його отримання.

Так, у ч. 1 ст. 693 ЦК України зазначено, у разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 538 ЦК України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.

У відповідності до ч. 4 цієї ж статті якщо зустрічне виконання обов'язку здійснено однією із сторін, незважаючи на невиконання другою стороною свого обов'язку, друга сторона повинна виконати свій обов'язок.

На підставі викладеного, суд погоджується з доводами позивача, що проведення ним поставки товару на суму більшу, ніж сума отриманої попередньої оплати, не звільняє відповідача від обовязку здійснення оплати у строк, встановлений договором, а також стягнення з останнього сум, які передбачені ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отримання товару розпочалося 24 жовтня 2007 року, а тому відповідач був зобовязаний здійснити оплату саме до 24 жовтня 2007 року.

З наведеного вбачається, що строк прострочення складає з 25 жовтня 2007 року до 07 грудня 2011 року.

Таким чином, стягненню з відповідача підлягають сума основної заборгованості у розмірі 25503,47 грн., втрати від інфляції у розмірі 16118,19 грн., а також 3% річних у сумі 3154,74 грн.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору в сумі 952,76 грн. покласти на відповідача, пропорційно розміру задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1, 4, 12, 22, 32, 33, 38, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд,-

<Текст >

ВИРІШИВ:

Визнати поважною причину пропуску строку позовної давності про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 37/2007-КСЗ від 20.10.2007 з НВФ «Сінтал`Д» ТОВ на користь СТОВ «Золочівське».

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Науково-виробничої фірми «Сінтал`Д» - товариство з обмеженою відповідальністю, м. Харків, вул. Чкалова, 7, код ЄДРПОУ 14073681 на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Золочівське», Харківська область, Золочівський район, смт. Золочів, вул. Разіна, 40, код ЄДРПОУ 30412824 основну заборгованість у розмірі 25503,47 грн., втрати від інфляції у розмірі 16118,19 грн., 3% річних у сумі 3154,74 грн., витрати по сплаті судового збору у розмірі 952,76 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Суддя (підпис< Текст >Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний __ лютого 2012 року.