Рішення № 21488323, 02.02.2012, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" лютого 2012 р. Справа № 5023/035/12

вх. № 035/12

Суддя господарського суду Присяжнюк О.О.

при секретарі судовогозасідання Федорова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №16 від 19.01.2012 року 3-ї особи <Текст >відповідача - не з"явився 3-ї особи <Текст >

розглянувши справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш", м. Харків 3-я особа <Текст >

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фарм", м. Харків 3-я особа <Текст >

про стягнення 33 004,42 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача на користь позивача 33 007,42 грн. у тому числі 24 968,72 грн. боргу, 545,08 грн. пені, 7 490,62 грн. штрафу за договором поставки №201 від 25.08.2011 року. Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач не виконав належним чином свої договірні зобов'язання в частині оплати послуг за договором, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, яка до цього часу не погашена.

Згідно із заявою позивача (вхідний № 1057 від 19.01.2012 року), прийнятою судом до розгляду в порядку ст. 22 ГПК України, ТОВ "Томаш", у зв'язку з частковою оплатою відповідачем суми боргу у розмірі 500,00 грн., просить суд стягнути з відповідача 24 468, 72 грн. боргу, 545,08 грн. пені та 7 490,62 грн. штрафу.

Представник позивача в судовому засіданні підтримує позовні вимоги з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просить суд задовольнити позов.

Відповідач правом на участь представника у судовому засіданні не скористався, причину неявки не повідомив, витребуваних судом документів не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка про направлення ухвали про призначення справи до розгляду за адресою, вказаною у позовній заяві.

Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

Зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне.

25.08.2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Томаш" (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Лідер Фарм" (Покупець) укладений договір поставки № 201. У відповідності до умов договору Постачальник зобов'язався систематично поставляти і передавати у власність Покупця медикаменти, лікарські засоби, вироби медичного призначення (Товар), а Покупець зобов'язався приймати Товар і вчасно здійснювати його оплату на умовах цього договору.

Умовами розділу 3 вищевказаного договору визначено, що загальна сума договору складається із суми всіх накладних за цим договором. Ціна товару, сума кожної поставки, відстрочка оплати поставленого товару і розмір націнки вказуються в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору. Розрахунки за кожну партію товару здійснюються в безготівковому порядку у формі платіжного доручення або в іншій формі, передбаченій чинним законодавством.

З матеріалів справи вбачається, що позивач виконав належним чином свої договірні зобов'язання, поставив відповідачеві Товар (медикаменти, вироби медичного призначення) за відповідними накладними, належним чином засвідчені копії яких долучені до матеріалів справи.

Відповідач, в свою чергу, не виконав належним чином взяті на себе за договором зобовязання, не сплатив у визначені договором строки, порядку та розмірі вартість поставленого позивачем Товару, внаслідок чого утворилась заборгованість в сумі 24 468, 72 грн. боргу, яка до цього часу не погашена.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобовязанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Отже, своїми діями відповідач порушив умови Договору та вимоги ст.526 ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

За таких підстав, суд вважає вимогу позивача про стягнення 24468,72 грн. боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.

Правові наслідки порушення зобовязання встановлені статтею 611 Цивільного кодексу України, зокрема, щодо сплати неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафними санкціями, відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобовязаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобовязання.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 6.2. договору зобовязання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення. Крім того, за прострочення виконання грошового зобов'язання понад 30 днів від дати узгодженого терміну оплати, Покупець сплачує Постачальнику 30% від загальної вартості несплаченого товару.

За таких підстав позовні вимоги в частині стягнення 545,08 грн. пені та 7490,62 грн. штрафу обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в доход бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, суд вважає необхідним витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн. покласти на відповідача, оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись ст. ст. 509, 525, 526, 530, 549, 611 ЦК України, ч. 1 ст. 230 ГК України, ст.ст. 1, 12, 47, 49, 82-84 ГПК України, - <Текст >

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Лідер Фарм" (юридична адреса 61024, м. Харків, вул. Труфанова, 14, кв.15, фактична адреса: 61000, м. Харків, вул.Чкалова,15, р\р 26002000132611 МФО 351618, ЗКПО 37190950) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Томаш" (юридична адреса 61204, м. Харків, пр. Л. Свободи 46-в, кв.79, фактична адреса: 61105, м. Харків, вул. Фонвізіна, 18, р/р 26008000077548, в ПАТ "Укрсоцбанк" МФО 300023, ЗКПО 25184975) 24 468, 72 грн. боргу, 545,08 грн. пені, 7 490,62 грн. штрафу та витрати по сплаті судового збору в сумі 1411,50 грн..

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя (підпис< Текст >Присяжнюк О.О.

Повний текст рішення підписаний ___ лютого 2012 року.