Рішення № 21487675, 16.02.2012, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32

______ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.02.12 Справа № 4/5014/152/2012

Розглянувши матеріали справи за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС - ЛОГІСТИК”, м. Київ

до Приватного підприємства “АЛЕНСВІТ”, м. Луганськ

про стягнення 15457 грн. 30 коп.

Суддя: Старкова Г.М.

за участю секретаря судового засідання: Макаренка В.А.

у присутності представників сторін:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 7 від 14.02.2012;

від відповідача - не прибув.

в с т а н о в и в:

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача на свою користь 15457 грн. 30 коп. заборгованості за Договором №01/08/11 від 01.08.2011 за надані послуги з перевезення вантажу в міжнародному сполученні відповідно до заявки на виконання транспортно експедиційних послуг від 01.08.2011, яка є невідємною частиною цього Договору.

Представник позивача у судовому засіданні 16.02.2012 надав заяву, в порядку ст. 22 ГПК України, якою відмовився від позовних вимог в частині стягнення боргу в розмірі 150 грн. 00 коп. та просить суд стягнути з відповідача борг за виконані послуги перевезення в розмірі 15307 грн. 30 коп. З наслідками відмови від позовних вимог в частині 150 грн. 00 коп. позивач ознайомлений, про що зазначено в заяві.

Представник позивача у судовому засіданні 16.02.2012 позовні вимоги, з урахуванням заяви про часткову відмову від позовних вимог, підтримав у повному обсязі.

Відповідач витребувані судом документи не представив, участь свого представника у судовому засіданні не забезпечив, хоча про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином: ухвали суду направлялись за адресою, яка є офіційним місцезнаходженням підприємства та підтверджена довідкою державного реєстратора у виконавчому комітеті.

Відповідно до пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженою наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 N 75 (з подальшими змінами), перший, належним чином підписаний, примірник процесуального документа (ухвали, рішення, постанови) залишається у справі; на звороті у лівому нижньому куті цього примірника проставляється відповідний штамп суду з відміткою про відправку документа, що містить: вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників документа, дату відправки, підпис працівника, яким вона здійснена.

Дана відмітка є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Водночас, до повноважень господарських судів не віднесено з'ясування фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому, відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи. Про це Вищим господарським судом України зазначалося і в інформаційних листах від 02.06.2006 N 01-8/1228 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році" (пункт 4), від 14.08.2007 N 01-8/675 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у першому півріччі 2007 року" (пункт 15), від 18.03.2008 N 01-8/164 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007 році" (пункт 23).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Представником позивача у судовому засіданні 16.02.2012 подано пояснення №012/12юр. від 14.02.2012, в порядку ст. 22 ГПК України. Дані пояснення судом розглянуто та долучено до матеріалів справи разом з додатком.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно зясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

в с т а н о в и в :

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що 01.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик»(надалі Позивач, перевізник) та Приватним підприємством «Аленсвіт»(надалі відповідач, Експедитор) було укладено Договір №01/08/11 (надалі-Договір), згідно умов якого Позивач зобов'язався надати послуги з перевезення вантажу в міжнародному сполученні, а Експедитор - оплатити вартість наданих послуг з перевезення.

У відповідності до п.3.1 Договору Експедитор 01.08.2011 оформив та направив для затвердження Перевізнику транспортне замовлення заявку (надалі за текстом-заявка) на виконання транспортно-експедиційних послуг. Дана заявка була узгоджена сторонами, підписана та завірена печатками і є невід'ємною частиною даного Договору.

В даній заявці саме Експедитором було зазначено назву вантажовідправника, місце завантаження вантажу, місце розвантаження вантажу - м. Одеса, 3-й Аеропортовський переулок 4; назву вантажу - пластик. Також сторонами були узгоджені інші обов'язкові умови заявки: вартість послуг перевезення 1350 євро за курсом НБУ, дата завантаження і доставки вантажу, номер транспортного засобу, необхідного для перевезення такого виду товару, умови оплати, телефони контактних осіб представників сторін, штрафні санкції за невиконання умов договору та інше.

На підставі узгодженої сторонами заявки на виконання транспортно-експедиційних послуг при перевезенні вантажів в міжнародному сполученні від 01.08.2011, позивач належним чином надав послуги з перевезення вантажу, про що свідчить відмітка вантажоодержувача - ТОВ «Фенікс-Імпорт»в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №11040 про отримання вантажу в місці розвантаження.

Пунктом 6.2 Договору передбачено, що експедитор здійснює оплату за виконане перевезення протягом 7-14 днів з моменту одержання рахунку та оригіналу товаро транспортної або CMR накладної, якщо інше не вказано у заявці.

Розділом «Порядок та форма розрахунків»заявки сторони домовились про те, що розрахунки за виконане перевезення здійснюється при наданні оригіналів документів протягом 7 банківських днів, а саме: CMR, рахунок, накладну, акт, оригінал договору, заявку.

Відповідно до пункту 6.2 Договору та розділу «Порядок та форма розрахунків»Замовлення, Позивач направив на адресу відповідача всі необхідні для оплати наданих послуг з перевезення документи, а саме: рахунок-фактуру № \/-159-11 від 09.08.2011 на суму 15457,30 грн. (еквівалент до 1350 євро по курсу НБУ станом на 02.08.2011), міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR №11040) з відміткою вантажоодержувача про отримання вантажу, підписані перевізником акт приймання-передачі наданих послуг (2 екземпляри), податкову накладну, підписані ТОВ «Транс-Логістик» оригінали Договору № 01/08/11 (2 екземпляри), з метою підписання сторонами оригіналу Договору, а також Замовлення від 01.08.2011.

Факт направлення вищезазначених документів ПП «Аленсвіт»позивач підтверджує відміткою про доставку в повідомленні до рекомендованого листа № 074010146865 від 05.09.2011.

У якості головного документального підтвердження надання відповідачу послуг з перевезення позивачем надано міжнародну товарно-транспортну накладну (CMR) № 11040 з відміткою вантажоодержувача - ТОВ «Фенікс Імпорт»про отримання вантажу, а також підписану ТОВ «Транс-Логістик»і ПП «Аленсвіт»заявку на виконання транспортно-експедиційних послуг від 01.08.2011.

Але до теперішнього часу відповідач не здійснив оплату наданих позивачем послуг з перевезення вантажу в міжнародному сполученні у відповідності до умов укладеного Договору №01/08/11, заявки, яка є його невід'ємною частиною, та міжнародною товарно-транспортної накладної CMR № 11040, що й стало підставою звернення позивача з даним позовом до суду.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує ст. ст. 1, 2, 6-7, 12, 54, 55-57, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 307, 315-316 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, а також посилається на ст. 9 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем за Договором №01/08/11 від 01.08.2011 за надані послуги з перевезення вантажу в міжнародному сполученні складає 15457 грн. 30 коп.

Позивачем, покладені на нього відповідно із умовами договору та заявки, обов'язки щодо перевезення були виконані у повному обсязі, що підтверджено матеріалами справи.

Позивач повідомив, що в порядку досудового врегулювання спору, 10.11.2011 він звернувся до відповідача з претензією № 056-юр, в якій пропонував останньому протягом п'яти календарних днів з моменту отримання претензії погасити заборгованість по оплаті послуг з перевезення в розмірі 15457 грн. 30 коп. Факт направлення претензії підтверджується вкладенням-описом до цінного листа №0740009851007.

Позивач повторно звернувся до відповідача з листом за №064/юр, до якого були додані документи, які підтверджують надані позивачем послуги з перевезення вантажу (CMR -накладна) та на підставі яких відповідач зобов'язаний здійснити оплату цих послуг. Також в листі було викладено прохання позивача погасити протягом семи банківських днів з моменту отримання даного листа та доданих до нього документів, заборгованість за виконані послуги з перевезення в розмірі 15457 грн.30 коп.

Факт направлення листа №064/юр від 14.12.2011 та доданих до нього документів підтверджується вкладенням-описом до цінного листа та відміткою про доставку в повідомленні до листа № 0740009944866.

Представник відповідача відзив на позовну заяву не надав, у судове засідання не прибув.

Оцінивши за матеріалами справи доводи представника позивача у їх сукупності, суд вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає до задоволення частково, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

За приписами статті 173 Господарського кодексу України один субєкт господарського зобовязання повинен вчинити певну дію на користь іншого субєкта, а інший субєкт має право вимагати від зобовязаної сторони виконання її обовязку, а саме: виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо.

Згідно ст. 193 ГК України, субєкти господарювання повинні виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ч.1 ст.638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договору даного виду, а також ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Статтею 525 цього ж кодексу передбачено, що одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 530 згаданого кодексу, зокрема, встановлено, якщо у зобовязанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобовязання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобовязань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 509 ЦК України (ст. 173 ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України (ст. 174 ГК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини; створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; завдання (майнової) матеріальної та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

Разом з цим, відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобовязується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 908 ЦК України, перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

Відповідно до ст. 909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 916 ЦК України, за перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти стягується провізна плата у розмірі, що визначається за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами. Якщо розмір провізної плати не визначений, стягується розумна плата.

Договір - заявка про надання транспортно- диспетчерських послуг за своєю правовою природою є договором перевезення вантажу.

Відповідно до ч.1 ст. 307 ГК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно із ч. 2 ст. 307 ГК України, договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі.

Так, 01.08.2011 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Транс-Логістик»та Приватним підприємством «Аленсвіт»було укладено Договір №01/08/11, згідно умов якого позивач зобов'язався надати послуги з перевезення вантажу в міжнародному сполученні, а відповідач - оплатити вартість наданих послуг з перевезення.

У відповідності до п.3.1 Договору Експедитор 01.08.2011 оформив та направив для затвердження Перевізнику транспортне замовлення заявку на виконання транспортно-експедиційних послуг. Дана заявка була узгоджена сторонами, підписана та завірена печатками і є невід'ємною частиною даного Договору.

Договір та заявка підписані позивачем та відповідачем. Копії договору та заявки на підтвердження вказаних обставин містяться в матеріалах справи (а.с. 8 12).

На підставі підписаних та надісланих відповідачем договору та заявки, після їх погодження і підписання позивачем, останнім надавалися послуги перевезення.

Факт належного надання позивачем послуг з перевезення вантажу шляхом підписання договору та заявки підтверджується відміткою вантажоодержувача - ТОВ «Фенікс-Імпорт»в міжнародній товарно-транспортній накладній CMR №11040 про отримання вантажу в місці розвантаження (а.с. 14).

Представником позивача у судовому засіданні 16.02.2012 подано пояснення №012/12юр. від 14.02.2012, в яких позивач зазначив, що одержувачем вантажу за здійсненим перевезенням є Товариство з обмеженою відповідальністю «Фенікс Імпорт». Цей факт позивач підтверджує листом №1 від 02.02.2012, направленим ТОВ «Фенікс Імпорт»на адресу ТОВ «Транс-Логістик», а також печаткою та підписом ТОВ «Фенікс Імпорт» в CMR № 11040. Що стосується розходжень в адресі розвантаження, зазначеної в замовленні, від фактичної адреси вантажоодержувача, зазначеної в (CMR), позивач пояснив, що ПП «Аленсвіт», узгодивши адресу розвантаження з третьою особою, з якою з ним укладено Договір транспортного експедирування, діючи в рамках Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», сам її зазначив у заявці, а ТОВ «Транс-Логістик»прийняв його до виконання. Також позивач зазначив, що згідно даного замовлення перевозився товар, асортимент якого перелічений в попередніх митних деклараціях. Експедитор, направляючи замовлення Перевізнику, фактично не може вписати повний перелік товару, який підлягає перевезенню, так як він не є власником даного товару, а з слів третьої особи від імені якої він діє, зазначає скорочене найменування.

Отже, документальним підтвердженням надання відповідачу послуг з перевезення є міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) №11040 з відміткою вантажоодержувача - ТОВ «Фенікс Імпорт»про отримання вантажу, а також підписана ТОВ «Транс-Логістик»і ПП «Аленсвіт»заявка на виконання транспортно-експедиційних послуг від 01.08.2011.

Відповідно із ч.2 ст. 307 ЦК України укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства.

Як свідчать матеріали справи, позивачем, згідно договору №01/08/11 від 01.08.2011 та заявки на виконання транспортно-експедиційних послу від 01.08.2011 відповідачу були надані послуги щодо перевезення вантажу за маршрутом, вказаним у заявці, що підтверджено товарно-транспортною накладною (CMR).

Пакет документів, вказаних у заявці, було надіслано позивачем на адресу відповідача 18.08.2011 рекомендованим листом № 074010146865 з повідомленням про вручення. Вказані документи були отримані ПП «Аленсвіт»05.09.2011, що підтверджується матеріалами справи (а. с. 15).

Отже, позивачем умови Договору №01/08/11 від 11.08.2011 щодо надання транспортно експедиційних послуг з організації перевезень вантажів автомобільним транспортом у міжнародному сполученні та заявки 01.08.2011 виконані в повному обсязі.

З боку відповідача до позивача яких-небудь претензій щодо кількості та вартості наданих послуг не надходило.

Представник позивача у судовому засіданні 16.02.2012 заявою, в порядку ст. 22 ГПК України, відмовився від позовних вимог в частині стягнення боргу в розмірі 150 грн. 00 коп. та просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за спірним договором у розмірі 15307 грн. 30 коп. та повідомляє суд, що з наслідками відмови від позову в цій частині ознайомлений.

Таким чином, відповідно до ст. 78 ГПК України, суд вважає за можливе прийняти відмову позивача від даного позову в частині стягнення з відповідача заборгованості за спірним договором у розмірі 150 грн. 00 коп., оскільки це право позивача, передбачено ст. 22 ГПК України, ця відмова не суперечить чинному законодавству та не порушує ні чиї права та охоронювані законом інтереси.

За таких підстав, провадження по справі в частині стягнення з відповідача заборгованості за спірним договором у розмірі 150 грн. 00 коп., підлягає припиненню на підставі п.4 ст.80 ГПК України.

Але, відповідач своє зобовязання за Договором та заявкою в повному обсязі не виконав, не провів оплату за надані послуги, тому заборгованість відповідача перед позивачем за надані транспортні послуги з перевезення вантажу складає 15307 грн. 30 коп.

Таким чином, позивач свої зобовязання виконав у повному обсязі, але відповідач за надані транспортні послуги з перевезення вантажу оплату повністю не провів в порушення вимог ст. 903 ЦК України.

Факт невиконання відповідачем зобовязання щодо оплати позивачу за надані транспортні послуги у повному обсязі підтверджені матеріалами справи.

Суд вважає, вимоги позову про стягнення з відповідача заборгованості за надані транспортні послуги з перевезення вантажу у сумі 15307 грн. 30 коп. такими, що підлягають задоволенню повністю, оскільки вони підтверджені матеріалами справи, відповідачем не оспорені та підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.

Як було встановлено при розгляді справи, станом на день її слухання заборгованість відповідача не змінилась.

У судовому засіданні 16.02.2012 оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог у сумі 1593 грн. 88 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 22, 44, 49, п.4 ст.80, ст.ст. 82, 84, 85 ГПК України, суд ,-

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства “АЛЕНСВІТ”, м. Луганськ, 7-й Лутугинський проїзд, будинок 4, код ЄДРПОУ 35024905 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ТРАНС - ЛОГІСТИК”, м. Київ, вул. Академіка Богомольця, будинок 6, код ЄДРПОУ 35917412 заборгованість за надані послуги з перевезення вантажу у сумі 15307 грн. 30 коп., витрати зі сплати судового збору в сумі 1593 грн. 88 коп., видати на виконання наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

3. У решті позовних вимог щодо стягнення заборгованості за надані послуги з перевезення вантажу у сумі 150,00 грн. провадження у справі припинити.

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.

Повне рішення складено і підписано 21.02.2012.

Суддя Г.М.Старкова